Урок-кейс " Коростень - древлянський Фенікс"
Виконала вчитель географії Коростенської школи- гімназії №2 Чайковська Оксана Віталіївна
Мета : узагальнити вже відому інформацію про Україну, про рідну землю, провести дослідження і дізнатися нову інформацію про рідне місто.
Хід роботи:
Учитель : Добрий день, любі друзі, всі люблять подорожувати. Чому, як ви думаєте? * діти відповідають
А скажіть мені , які асоціації у вас виникають зі словом " УКРАЇНА" ?
*метод " кластер", " асоціативний кущ", " мікрофон" на вибір.
Отже, правильно, подорожуючи , можна дізнатися щось цікаве, нове..Я пропоную здійснити вам цікаву і незвичайну подорож по знайомому вам місту...Ця подорож , я впевнена, принесе вам цікаві і нові знання, навчить вас бути компетентними експертами в різних галузях і дасть вам можливість відчути себе справжньою командою. Отже, поїхали.
Спочатку вам потрібно дізнатися те місто, по якому ми подорожуватимемо. От вам ребусик.
*ребус про місто КОРОСТЕНЬ
http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator&enter=1
|
|
Ви - великі молодці, тепер знаєте, яке місто буде нас дивувати.
Тема подорожі " КОРОСТЕНЬ - ДРЕВЛЯНСЬКИЙ ФЕНІКС"...
Ода древлянській землі
О, земле моя! Чарівна, синьоока!
Ти ніжна, мов квітка, незламна, мов сталь!
Душа, як те небо, широка-широка!
Ти знала неволю і знала печаль!
І біль виливався гіркими сльозами,
І жах в синьооких очах застигав,
Та ти не скорилась, боролась роками!
Народ твій біду назавжди відігнав!
І гордо й велично, як тая княгиня,
В віка увійшла ти, Поліська земля!
Мій Коростень вічний-твоя берегиня,
Душа твоя, пісня, любове моя!
(Чайковська О.В.)
Чому Фенікс? Що ви знаєте про цю містичну чарівну пташку?
*діти дають відповіді.
Фе́нікс (грец. Φοίνιξ) — чарівний птах, який, за уявленням стародавніх народів (фінікійців, єгиптян), через кожні 500 років прилітав з Аравії до Єгипту. Фенікс живився бальзамом і смолою. Коли він відчував, що надходить смерть, будував гніздо з пахучих гілок на верхів'ї пальми, і там його спалювало сонце. Потім птах воскресав з попелу, відроджувався молодим.Образ Фенікса застосовується і в символіці християнства, зокрема зустрічається в українському іконописі. У християнському світі фенікс означає тріумф вічного життя, воскресіння, віру, постійність; це символ Христа. У ранньому християнстві фенікс постійно зустрічається на погребальних плитах: тут його значення — перемога над смертю, воскресіння з мертвих.
Фенікс з рукопису Аберденського бестіарія.
«Для нас у ріднім краю навіть дим
Солодкий та коханий…»
Так писала «українська мавка, лісова царівна» Леся Українка про свою рідну землю, а народилася відома письменниця і поетеса Лариса Петрівна Косач 25 лютого 1871 в місті Новоград-Волинський.
Багата і щедра синьоока Поліська земля на своїх дітей.Вона гордиться тим, що дала світові академіка Сергія Корольова, поетесу Лесю Українку, всесвітньо відомих письменників Володимира Короленка, Джозефа Конрада, поета-академіка Максима Рильського, відомого професора, українського фармацевта Віктора Трохимчука, видатного вченого, громадського діяча Івана Огієнка, піаніста Святослава Ріхтера, оперних співаків Кармалюка Павла, Червонюк Євгенія, класика української музики Бориса Лятошинського, композиторів: Олександра Стецюка, Сергія Жукова, Анатолія Білошицького, Станіслава Ольшевського, Сергія Ярунського, Віталія Вишинського. Тут жили і творили письменники Оноре де Бальзак, Михайло Коцюбинський і Олександр Купрін, драматург Іван Кочерга і кінорежисери Олександр Довженко,Тимофій Левчук, композитори Віктор Косенко та Михайло Скорульський, видатний український поет, перекладач, громадський діяч Борис Тен, а також відомий автор Всеволод Нестайко, який писав для дітей.
А нам з вами пощастило жити у прекрасному старовинному древлянському місті Коростені.Місто, яке претендувало на роль столиці, місто, яке, як птах Фенікс, відродилося з попелу, в який перетворила його княгиня Ольга за смерть свого чоловіка, місто це має славетну і давню історію.
А починалося все дуже давно….
Отже чому ж наше місто можна назвати Феніксом і ще й древлянським, будемо з вами досліджувати. Для цього нам потрібні експерти з різними знаннями. Отже, саме ви і станете цими експертами. Ділимося на експертні групи.
•географи
•історики
•етнографи
•економісти
•екологи
•цікавинки
Ваша задача - визначити голову експертної групи, який все контролюватиме; секретаря, який збиратиме інформацію докупи; інформатика, який все систематизує і роздрукує; експерта по відео інформації і художнього редактора.Інформацію досліджуєте і обговорюєте всі разом, тільки тоді друкуєте.
• ГЕОГРАФИ
Територія — 1735 квадратних кілометрів. Коростенський район розташований на півночі області в Українському Поліссі. Територією району протікає річка Уж, а також її притоки: Могилянка, Лемия, Кремно та Синявка. Структурно Коростенський район можна поділити на три частини: північна частина — лісова, у східно-західній частині розташовано 10 кар'єрів, у селі Лісівщина — рудник, південна частина теж лісова. Географічне положення і геологічна будова дозволяють району домінувати в каменедобувній та каменеоброблювальній промисловості не тільки в Житомирській області, але й в Україні.
Ко́ростенський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області, районний центр — місто Коростень. Населення становить 27190 (на 29.03.2016). Утворено 1923 року.Коростень - місто обласного підпорядкування, розташоване на річці Уж, притоці Прип'яті, за 87 км на північ від обласного центру м. Житомира, 150 км від столиці України м. Києва та за 60 км від кордону з республікою Білорусь. Межує з Лугинським, Малинським, Ємільчинським, Овруцьким, Народицьким, Володар-Волинським районами. З площею 3385,1 га, це друге по величині, після Житомира, місто в області.
Мінерально-сировинний потенціал міста й району представлений рядом родовищ корисних копалин. Це декоративний облицювальний камінь, мармур, сировина для металургії та будівельної промисловості, вапняки, буре вугілля, цегельно-черепична сировина, торф. Також добувають відомі граніти, наявні поклади титану, що задовольняють потреби України, апатитів, цирконію, фосфоритів. Займаються переробкою каменю, виробляють гранітний щебінь, пісок із висівок. Значна частина облицювальних матеріалів (лабрадорит, граніт, габбро) України, а це біля 90% зосереджена в Коростенському масиві. Характерною особливістю цих матеріалів є їх унікальна кольорова гамма – голубі, зеленуваті, а іноді й золотисті кольори. Це прекрасна сировина для виробництва мармурової крошки, оксидів магнію, смол, доломітів для металургії, різних видів флюсів та наповнювачів, а також мінеральних добрив.
Регіон займає перше місце в Україні по запасах лісових ресурсів, переважають хвойні породи (60%), також твердо-листові (дуб) та листові (береза, вільха, осика).
•ІСТОРИКИ
Історія Коростеня сягає в глибину тисячоліть. Ще в часи палеоліту одне з найбільших у Європі родовищ кременя притягувало увагу людей. Тут знайдені кам'яні знаряддя, виготовлені більш, ніж 10 тисяч років тому.
При археологічних дослідженнях території міста, початок яким покладено в 1887р. відомим істориком В.Б. Антоновичем, знайдено залишки поселень неоліту, прадавніх майстерень, де вироблялися знаряддя праці в епоху бронзи.
Перші ознаки перебування слов'янських племен у нашому краї відносяться до V-VІІ століть нашої ери. Тоді в долині ріки Уж виникло декілька невеликих слов'янських поселень. На основі одного з них, розташованого на високих гранітних скелях, виникло місто Коростень, яке стало центром древлян - могутнього і багаточисельного східнослов'янського племені.
Місто стало центром древлян - могутнього і численного східнослов'янського племені. Як свідчить літопис, вже на початку Х сторіччя Іскоростень був могутньою фортецею. Обнесена міцним частоколом з неотесаних багатовікових дубових стовбурів, фортеця була постійною резиденцією князя Мала. Звідси і виникла перша назва поселення Іскоростень - з кори стіни.
Із створенням феодальної держави Київська Русь древлянська земля одна з перших увійшла до її складу. Київський князь Олег підпорядкував і обклав даниною древлян 883 року, а в 907 році вони вже брали участь в переможному поході на Візантію. Під управлінням своїх князів древляни наполегливо боролися за незалежність від київських князів. У 913 році, після смерті князя Олега, вони відмовилися платити дань його спадкоємцю Ігорю. У 914 році Ігор знову підкорив їх. Проте древляни продовжували боротьбу проти Ігоря і його ставлеників і пізніше. У 945 році, коли київський князь Ігор вирішив двічі узяти дань з древлян, вони повстали, розбили княже військо, а його самого стратили.
Дружина Ігоря, княгиня Ольга, прославлялася мудрістю і жіночими чарами, прийшла з військом, щоб помститися за чоловіка, ціле літо простояла під стінами Іськоростеня, але так і не змогла його узяти. І лише хитрість допомогла їй здолати непокірних древлян. Попросила вона з них "легку" дань: по три голуби і по три горобці від кожного двору. Коли вимога Ольги була виконана, воїни княгині прив'язали до пташиних хвостів тліюче вугілля і відпустили їх вночі. Птахи повернулися в місто до своїх кубел - і згорів Іскоростень. Історики до цих пір сперечаються що послужило причиною пожежі, є декілька версій але мабуть достовірно ми цього ніколи вже не дізнаємося, відоме тільки що тоді Іскоростень згорів і на деякий час згадки про нього пропали.
Видатним явищем в оригінальній історичній і художній літературі Київської Русі є літописи, в яких відображені історичні події на території сучасного Коростеня. Так, в Іпатєєвськой літописі яскраво зображене повстання древлян в 945 році.
Вигідне розташування краю впродовж тривалого часу зумовлювало його перехід в різні воєводства, намісництво, повіти, губернії.
Крутилося колесо історії і от у 1570 році Прокопій Мержевицький, який на той час був головою древнього Іскоростеня, подав прохання до великого князівства Литовського про надання містечку Магдебурзького права.У 1589 році литовським князем Сигізмундом III це право було надане нашому древньому місту. Цей документ є писемним підтвердженням надання Магдебурзького права Коростеню, оскільки скріплений він печаттю та підписом від 21 травня 1589 року.А вже в наш час мером міста 5 листопада 2009 року в м. Коростені на центральній площі відкрито „Пам’ятний знак на честь 420-ої річниці надання Магдебурзького права місту Коростеню”.
Довгий час це було тихе непримітне провінційне містечко. Збереглась замітка з газети "Волинські єпархіальні відомості" від 1888, де про нього пишуть: "Нині Іскоростень - бідне незначне містечко, населене євреями і селянами-хліборобами".
Новий могутній поштовх до відродження місту дало будівництво залізниці Київ-Ковель у 1902.
З цього часу перейменоване в Коростень воно відоме як важлива залізнична станція. Згодом, з розширенням залізниці Коростень перетворюється у великий залізничний вузол. У березні 1923 року Коростень став селищем міського типа, а з 1 січня 1926 року йому привласнений статус міста.
•ЕКОНОМІСТИ
На початку ХХ століття в Іскоростені жили вже понад три тисячі чоловік. У ньому було декілька невеликих підприємств: меблева, механічна і шкіряна майстерні, фарфоровий завод.
У після військові роки почалося відновлення майже зовсім зруйнованого міста. До травня 1945 року повністю приступив до роботи залізничний вузол, фарфоровий завод.
У 1947 році знову почав випуск продукції завод "Жовтнева кузня".
У 1949 році побудований завод "Торфмаш" (з 1961 року "Коростеньхиммаш"). У 1960 році був зданий в експлуатацію завод залізобетонних шпал, а в 1964 році - бавовнопрядильна фабрика. У 1966 році відкрили дитячу спортивну школу, а в 1970 році Будинок культури залізничників на 850 місць. Провідною галуззю народногосподарського комплексу міста є промисловість.
Промисловий комплекс міста налічує 26 підприємств, які представляють машинобудування, хімічне, будівельне, харчове, поліграфічне виробництво, легку промисловість. Питома вага коростенських промислових підприємств у загальнообласному промисловому виробництві становить 9%.
Виробничу діяльність в Коростенському районі здійснюють 9 підприємств.
Провідними галузями промислового виробництва в районі є добувна та харчова. Обсяг реалізованої промислової продукції за січень-грудень 2015 року становив 398595,6 тис. грн, що становить 1,6% до всієї реалізованої продукції області.
Спад обсягів реалізованої продукції порівняно з 2014 роком склав 32,6%.
Більшість добувних підприємств району експорторієнтовані і на протязі багатьох років відвантажували свою продукцію до країн СНД.
На даний час підприємства працюють над пошуком нових ринків збуту продукції.
Розвинута інфраструктура ринкового середовища в місті сприяє розвитку підприємництва. Основними видами економічної діяльності є: торгівля та побут - 39%, промисловість – 20%, операції з нерухомим майном – 17%, будівництво – 8%, транспорт та зв’язок – 5%, готелі та ресторани – 2%, інші послуги культури та спорту – 2%, сільське господарство – 2%, охорона здоров’я та соцдопомога – 1,5%, освіта – 1%, фінансова діяльність – 0,5%.
Транспортне обслуговування населення міста здійснюється дочірнім підприємством «Автосвіт» і чотирма приватними перевізниками в режимі маршрутного таксі та в режимі звичайного таксі. Перевізники здійснюють перевезення пасажирів за 11 маршрутами в різні напрямки міста і його околиці та, в часи пік, за 2 додатковими маршрутами.
Медичну допомогу мешканцям міста надають центральна міська та відділкова лікарні, міська, районна та дитяча поліклініки, міська й відділкова стоматологічні поліклініки, міжрайонний діагностичний центр, станція швидкої допомоги. У Коростені діє унікальний, перший в Україні заклад - ХОСПІС, що надає допомогу в стаціонарних умовах онкохворим людям, які не можуть себе обслуговувати.
В цілодобовому стаціонарі міської лікарні в усіх відділеннях без винятку надається допомога не тільки жителям міста, а й навколишніх районів. Такі відділення, як ЛОР, офтальмологічне, урологічне, наркологічне є міжрайонними.
В структурних підрозділах центральної міської лікарні впроваджені стандарти надання медичної допомоги, що дає можливість покращити якість лікувально-діагностичного процесу.
Досить успішно функціонує створений вже кілька років тому акушерсько-педіатрично-терапевтичний комплекс (АПТК).
Місто має розгалужену телефонну мережу, активно розвиваються системи мобільного зв'язку, система Інтернет. Працює чотири провайдери інтернет-зв'язку.
У місті виходить 5 газет, дві телекомпанії («КоростеньТБ», «ТРК”САМ»), редакція міськрайонного радіомовлення. Різні форми власності сприяють створенню конкуренції на ринку інформаційних послуг.
Район має надзвичайно вигідне економіко-географічне положення. Через його територію проходять такі важливі залізничні магістралі, як: Київ - Ковель - Варшава - Берлін, Київ - Львів - Ужгород, Одеса - Санкт - Петербург та автомагістралі Санкт-Петербург - Ізмаїл, Київ - Ковель. Ці транспортні артерії дають можливість для розвитку економічних зв'язків практично з усіма країнами Західної, Південної, Центральної та Східної Європи.
Експлуатаційна довжина залізничних колій становить 250 км, у тому числі електрифікованих - 65км., протяжність автомобільних шляхів загальнодержавного значення - 132 км., місцевого - 433,7 км., в тому числі з твердим покриттям - 565 км. Кількість мостів та шляхопереходів - 31.
На території району діє 27 сільських автоматичних телефонних станцій. Монтована ємність АТС по району становить 3 546 номерів. Забезпеченість на 100 сімей -12,9 телефонів. В районі функціонує мобільний зв'язок компаній МТС, Київстар, Лайф, 3МОБ.
Через північні околиці району проходить транзитний нафтопровід «Дружба».
•ЕТНОГРАФИ І КРАЄЗНАВЦІ
Одним із племінних союзів, який мав безпосередній вплив на хід формування Руської держави в період київської доби та загальної ментальності давньоруської народності був древлянський.
Основними заняттями древлян були лісові промисли, сільське господарство (переважно підсічне землеробство), скотарство, ремесла, зокрема обробка Овруцького шиферу. Виготовлені з нього пряслиці експортувалися з Древляні не лише до сусідів, але й до Польщі та Болгарії.
Древляни вклонялися численним язичницьким божествам слов'ян, при цьому на відміну від полян з їхнім культом Перуна, не мали якось одного верховного бога. Сакральними місцями древлян були святилища з ідолами та священні діброви, велике поширення мали священні камені. Головним сакральним центром Древляні могло бути збережене до сьогодні Камінне Село.
Камінне Село.
Древлянам був відомий календар, що являв собою вказівник сонячної тіні, тлумаченням якого займалися волхви. Надзвичайно великого та глибокого поширення серед племені древлян через їхню ізольованість поміж лісами набули знахарство, вірування у чудодійні властивості води та рослин, відьмацькі чари, культ вовкулаків.
На жаль, жодних письмових пам'яток древлянська культура по собі не лишила, тому вся хронологія останніх століть існування Древляні ґрунтується на сторонніх і пізніших літописних свідченнях.
Так, очевидно, що розквіт древлянського князівства припав на 8 – початок 9 століття. Військові сили Древляні були досить потужними й мобільними, вірогідно в союзі з сусідніми дреговичами протягом довгого часу конфліктували з київськими полянами, феномен перетворення яких на русинів досі остаточно не з’ясовано.
У пізнішій київській "Повісті минулих літ" Нестора, древляни згадуються окремо та зі спеціальними характеристиками, відомий, зокрема, пасаж про те, що "в древлях" "весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води".
Згідно з літописами, у 883-884 році Древлянь зазнала поразки від полян-русин Києва на чолі з князем Олегом та змушена була сплачувати йому данину чорними куницями. 907 року древлянські війська згадуються серед учасників міфічного походу руських військ на Візантію.
912 року, одразу по смерті київського князя Олега Древлянь оголосила про відмову від подальшої сплати данини, проте за 2 роки знову зазнала поразки від його сина Ігоря, який подвоїв попередню дань.
Протягом періоду сплати данини Києву Древлянь зберігала свою князівську владу, проте її характер невідомий.
942 року фіксується чергова збройна сутичка древлянських військ з київськими, а з три роки – в 945 – спроба повторного збору данини (полюддя) Ігорем спричиняє загальне повстання Древляні, яке очолює князь Ніскиня (Мал). Війська Ігоря було розбито, а його самого вбито у Коростені та поховано в кургані в Могильному (сьогодні село Поліське).
Того ж 945 року в помсті за смерть чоловіка на Древлянь вирушає дружина загиблого Ігоря – київська княгиня Ольга. За літописними свідченнями, вона спершу вбиває повноважне древлянське посольство, а наступного 946 року знову бере в облогу Іскоростень. Не здобувши міста, Ольга вдається до хитрощів і спалює Іскоростень за допомогою палаючих голубів.
Похід Ольги спричинив кінець Древляні. Люди визнали її як велику відьму, що розумілася на древлянських лісових чарах і зуміла їх подолати. Недаремно під час усього походу Ольга, або як її нарекли древляни Йовга, змушувала своїх воїнів не пити воду з існуючих джерел, а копати нові колодязі, прокладати болотами нові гаті тощо. Серед древлян поширився навіть своєрідний культ Йовги. До сьогодні на землях колишньої Древляні збереглися численні Йовжині колодязі та урочища.
Після поразки від Ольги древляни остаточно підкоряються владі Київської Русі та поступово розчиняються у русинах. Центр древлян переносить в Овруч, землі переходять під контроль сина київського князя Святослава Олега. Пізніше між ним та його братом Ярополком спалахує війна, підбурена старим варязьким воєводою на ім'я Свенельд, який був соратником ще княгині Ольги та добре знав Древлянь. 977 року Олег Святославович зазнав поразки під стінами Овруча.
Остання згадка про древлян у літописних джерелах датується 1136 роком у зв’язку з тим, що син князя Мономаха Ярополк передав їхні землі у володіння Десятинної церкви Києва.
Одним із головних питань у дослідженні історії древлян є визначення території їх заселення. Офіційно прийнято вважати, що VI – ХІІ ст. На півночі їх землі доходили до р. Прип’яті, на південь – до річок Здвижу і Тетерева, на сході – до Дніпра, а на заході до межиріччя Случі й Горин. В інших виданнях відзначається, що у IV-VII ст. древлянські племена селились на північ від Тетерева у басейні річок Ужа і Случі. Головними містами у древлян були саме Іскоростень і, очевидно, Вручий.
Древлянські гради відігравали багатофункціональну роль. По-перше, вони дійсно були родовими маєтками знатних древлян і при цьому могли служити адміністративними центрами певних територій. По-друге, беззаперечним фактом є й те, що вони виконували певні функції оборонних осередків древлянської землі. По-третє, древлянські гради були господарськими центрами, які відіграли певну історичну роль в акумулюванні традицій народності, які пройшли через всю історію давньої Русі. Окремі елементи таких господарських традицій дійшли, щоправда у модифікованому вигляді, й до нашого часу. Зокрема це стосується сфери бджолярства. Бортництво, як первісний вид бджолярства, був одним із поширених занять древлян. На думку М.І.Брицуна назва річки Уборть походить саме від цього заняття: “у борть” – шлях у бортні. Сьогодні бджолярство збережено як традиційний промисел місцевих мешканців і не лише у сільській місцевості та при цьому залишається одним із важливих елементів сільськогосподарського виробництва історичного древлянського краю.
Господарська діяльність древлян впливала на формування їх світогляду та культових традицій. Оскільки древляни переважно селились на берегах річок, то багатство і сила пов’язувались саме з водою. Тому ще за древлянських часів з’явилась у місцевого населення традиція кроплення, тобто очищення, водою свого тіла, житла, худоби. Кроплення водою землі мало забезпечити хороший врожай, а вмивання вранішньою росою сприяло зміцненню тіла і духу людини. Такі традиції збереглись і до сьогодні, які перейшли в розряд обов’язкових християнських обрядів (або принаймні збіглися з ними). Саме енергетика води і дерева (яке служило основним будівельним матеріалом для древлян) вважалась чудодійною.
Древляни зіграли й певну роль у політичній історії давньої Русі.
Існують дві основні версії походження назви Коростеня. За однією з них місто назвали так, тому що його стіни були огороджені неотесаним дубовим частоколом, тобто «з-кори-стіни». Друга версія свідчить, що Коростень отримав свою назву на честь язичеського бога сонця Корса (Хорса).
З давньої сивини дивляться на нас славетні сини нашої Поліської землі: Добриня Нікітіч, який є внуком князя Ніськині, батька Мала.До речі, в Коростені і понині є родини з прізвищем Нікітіч, прямі нащадки славного роду.
Легендарний богатир Добриня Ніськиня.м.Коростень.
Збереглося в історії й ім’я древлянського князя Мала та його дочки Малуші, які стали напівлегендарними особистостями в історії Русі Х століття. По-перше, їх імена пов’язують із походженням назви сучасного міста Малина.
пам’ятник князю Малу в м.Коростені
По-друге, князя Мала розглядають як претендента на київський престол через можливе укладання шлюбу з княгинею Ольгою, яка овдовіла в результаті смерті князя Ігоря під час повстання древлян. Проте Ольга не прийняла такої зухвалої пропозиції і жорстоко покарала іскоростенського князя. Разом з тим повстання древлян змусило київську княгиню Ольгу здійснити деякі реформи, що регламентували феодальну експлуатацію. По- третє, дочка древлянського князя, яка стала “рабинею” київського двору вдало вела його господарство, займаючи посаду ключниці. До того ж в Малушу закохався син Ольги – Святослав. Як повідомляє Никонівський літопис, Ольга розгнівалась на древлянську княжну і відправила її у село Будутине, де у тої народився син, в майбутньому князь київський Володимир.
Роль цього князя в історії Київської Русі загальновідома. Отож, древляни вплинули своїми діями не лише на перебіг політичних подій на Русі і формуванні державницької позиції київських князів, а й “втрутились” у генеалогічне дерево київської династії Рюриковичів.
Малуша з князем Володимиром.
Таким чином, стає зрозуміло, що історія древлян як етнічної групи та ранньофеодального державного формування тісно перепліталась із загальними тенденціями розвитку давньоруської держави та її формування.
http://spadok.org.ua/rus/drevlyany-mistse-i-rol-v-davnoruskiy-istori
http://www.polissya.eu/2009/11/drevlyany-drevlyane-knyaz-mal.html?m=1
•ЕКОЛОГИ
Спливали роки, бурлило життя, раділа древлянська Праматір, споглядаючи, як розквітла і стала на ноги її земля…та лихо не забарилося, пережили війну, знову відродилася з попелу наша знесилена Житомирщина, і здавалося б, усе вже позаду, усе ж добре…та…ЧОРНОБИЛЬ….лиха, невидима хмара біди, горя і сліз закрила очі і розірвала серця синам і дочкам Поліської землі, чорним птахом увірвалася майже до кожної оселі…
Не впізнаю - ні зблизька, ні здаля.
Це ти, Маріє, знов ідеш за гробом?
Тепер тут зона, а була земля...
Тут був чорнозем, а тепер - Чорнобиль.
Тут все - було. Який минулий час!
З яких похмурих неземних граматик?
Чи тут вже апокаліпсис почавсь?
Чи знов пройшли тут гунни і сармати?
Все хоче народитися і жить.
І розцвісти. І збутись. І любити.
І вільний кінь вздовж берега біжить,
Не знаючи, що він уже убитий. (Пахльовська О.)
26 квітня 1986 року. Страшною та гіркою увійшла ця дата в історію людства, одягнула матерів в чорні хустки,а батькам вибілила волосся…На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км від столиці, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою.
Чорнобильський птах забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців і донині. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.
А тоді, в ніч на 26 квітня 1986 року, мирно спала синьоока поліська земля, все ж добре у її дітей…
На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні,
Як сніжниця попелище біле
Розвівалось в рідній стороні.
Там згоріли гнізда і гніздечка,
Поржавіла хвоя і трава,
Журавлина крихітна вервечка
Напиналась, наче тятева.
Не було ні стогону, ні крику,
Тільки пошум виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил.
Не спинились птиці на кордоні,
Де всякає атом у пісок.
І дивився батько з-під долоні,
І ридала мати в небеса.
(Павличко Д.)
Від наслідків аварії на ЧАЕС померло 200 тисяч людей. Це не рахуючи тих, хто помер від таких хвороб, як рак, цукровий діабет, серцеві хвороби, рівень захворюваності на які підвищився у 100 разів.
Значного забруднення зазнали водні артерії, особливо річки, що протікають біля ЧАЕС та Київського водосховища, а також водозбірні площі басейнів Дніпра та Прип’яті. Сліди радіоактивності були виявлені в усіх водосховищах Дніпровського каскаду, водою яких користуються понад 30 млн. жителів України.
Всього в Україні забруднено територію площею понад 50 тисяч км2 у 74 районах 12 областей: Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Сумська, Тернопільська. На цій території розташовані 2294 населені пункти.
В цілому потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується в Україні понад 3,5 млн. осіб, з них 1,3 млн. дітей.
Чорнобильське лихо розчинилося у мальовничій природі України, у її духмяному повітрі, у білосніжному цвітінні садів, у джерельних криницях. Життя перемагає…відроджується з попелу «птах Фенікс»…а щоб не забути цей гіркий урок ,люди установлюють пам’ятники …
Пам'ятний знак Чорнобильській трагедії було відкрито в її 10-ту річницю — 26 квітня 1996 року у Коростені.
Мешканці міста Коростень Житомирської області провели акцію протесту проти роботи екологічно небезпечного «Коростенського заводу МДФ», який отруює життя місцевих мешканців, та звернулись до Президента Петра Порошенка з проханням втрутит ись в ситуацію.
Тож місцеві мешканці вийшли на акцію протесту з плакатами: «Формальдегід — отрута!», «Хочемо дихати чистим повітрям», «Не допустимо нового Чорнобиля» та «Почуйте людей!».
Норма радіаційного випромінювання перевищує середньорічний обласний показник більше, ніж в 6 разів, а виміри вмісту радіонуклідів показали забруднення ґрунту цезієм на рівні II зони забруднення.
Згідно закону, санітарна зона має становити 500 метрів, але фактично відстань від заводу до найближчих будинків складає максимум 250 метрів, а від нової лісопилки — взагалі 42 метри. За словами місцевих мешканців, на неодноразові вимоги громади показати рішення екологічних експертиз, чиновники не реагують.
Крім того, в 2009 році без погодження людей було прокладено високовольтний кабель, безпосередньо біля газопроводу, майже впритул до будинків, що може спричини вибух. Неякісна питна вода, шари промислового пилу, шум від заводу тепер супроводжують життя коростенців. Всі мешканці навколишніх будинків скаржаться на нестерпний сморід, задуху, погане самопочуття.
Місцеві мешканці просять Петра Порошенка з метою запобігання масштабній екологічній катастрофі:
1. Доручити провести перевірку вказаних фактів відповідним органам.
2. Вжити заходів щодо перевірки факту виконання суб’єктом господарювання обов’язкових приписів екологічних інспекцій та усунення порушень в екологічній сфері.
3. В межах компетенції вирішити питання відселення мешканців вулиці Ярослава Мудрого в Коростені у екологічно безпечну зону за рахунок ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія».
Нагадаємо, МДФ відноситься до екологічно небезпечних об’єктів, які забруднюють атмосферу. В процесі виготовлення продукції використовуються формальдегідні смоли.
*відео 1,2:
1. https://www.youtube.com/watch?v=l7dGUPLZ--k
2. https://www.youtube.com/watch?v=YMpOzHbCaGs
•ЦІКАВИНКИ
І знову розправив крила древлянський птах Фенікс, відродилася багатостражденна і благословенна земля, розквітла святами і фестивалями.Мешканці цього чарівного краю щедрі і гостинні, завжди щиро запрошують до себе у гості на щорічне свято авторської православної пісні «Утренняя заря». Сцена розташована на скелястому березі річки Уж, в місці, що за легендою має назву «Ольжині купальні». Концерт присвячено Рівноапостольній княгині Ользі.
Ви також можете взяти участь у всеукраїнському літературному фестивалі «Просто на Покрову», який проходить під патронатом Національної спільки письменників України та міського голови Коростеня.І вже з 2007 року цей фестиваль стає всеукраїнським.
Який же українець не любить дерунці? Любите? То чекаємо вас з нетерпінням на щорічний міжнародний фестиваль у Коростені, присвячений дерунам, який проходить у другу суботу вересня в міському парку культури ім.Островського. На Фестивалі також діє школа дерунярства: досвідчені кухарі вчать усіх охочих готувати деруни.
У рамках свята проводяться конкурси на найкращий плакат про деруни, найкращий рецепт дерунів, найкращу пісню, вірш, анекдот, комічну історію про деруни.
Окрім основної програми на фестивалі, як правило, проводять різноманітні вікторини, конкурси, дегустацію місцевих напоїв, виставки, виступи фольклорних ансамблів.
Цей фестиваль заснований уперше в Україні завдяки історичному розвитку Поліського краю, який здавна славився вирощуванням смачної картоплі та землеробськими здібностями поколінь, що передалися нащадкам.
Коростень став першим містом, в якому, спираючись на традиції предків, провели фестиваль дерунів, який сприяє зміцненню братських стосунків зі слов’янськими народами.
На І Міжнародному фестивалі дерунів у 2008 році коростенці випекли рекордний дерун, який виявився в Україні найбільшим і занесений до Книги рекордів України. Скуштували його усі присутні. На Другому Міжнародному фестивалі дерунів у 2009 році було урочисто відкрито пам’ятник деруну.
пам’ятник деруну в парку міста.
Посмакувати дерунчиками за чарочкою, послухати вічних українських пісень приїздять і з далекої Австралії, Нової Зеландії і з не дуже далекої Європи.Всіх радо зустрічають діти древньої Поліської землі.
*відео про фестиваль дерунів 3
https://www.youtube.com/watch?v=8LESY3KeHdg
В наше чудове місто пропонують туристичні агентства цілі екскурсії.Ось так нас представляють:
Коростень-Іскоростень запрошує відвідати:
Дружина Ігоря, княгиня Ольга, прославлялася мудрістю і жіночими чарами, прийшла з військом, щоб помститися за мужа, ціле літо простояла під стінами Іскоростеня, та так і не змогла його узяти.
І лише хитрість допомогла їй здолати непокірних древлян. Попросила вона з них "легку" дань: по три голуби і по три горобці від кожного двору. Коли вимога Ольги була виконана, воїни княгині прив'язали до пташиних хвостів тліюче вугілля і відпустили їх. Птахи повернулися в місто до своїх гнізд - і згорів Коростень.
Назва церкви свідчить про те, що коростенці пробачили княгиню Ольгу, яка спалила їх місто.
Городяни вірять в легенду, згідно якої Ольгу мучила совість за спалене місто і ради покаяння на кручі біля Ужа княгиня побудувала храм, куди приїжджала замолювати свої гріхи.
Крім того, Святу Ольгу коростенці поважають, як праматір християнства на Русі.
Адже факт хрещення Ольги в 946 році під час її подорожі до Константинополя не викликає сумнівів у істориків.
Встановлений біля входу до центрального парку.
Це - чи не єдиний православний релігійний пам'ятник в Україні.
Коростенці вибрали Божу Матір покровителькою міста.
На Покрову жителі міста відзначають своє престольне свято.
Розміщений з обох боків живописного каньону, в глибині якого тече ріка Уж.
У парку можна:
Обидві частини парку сполучено красивим пішохідним мостом.
За живописністю коростенський міський парк може змагатися навіть із знаменитою Софіївкою в Умані.
Але якщо остання - штучний ландшафт, то коростенський парк - природний.
Оборонне підземне містечко. Розташоване в міському парку. Побудував його знаменитий генерал Карбишев в 1937 році. Командний пункт Сталіна до 2005 року об'єкт був засекречений. В даний час для туристів відкритий лише один поверх підземелля.Насправді, таких підземних поверхів розвідано сім, з чуток, їх більше. Бастіон навіть зараз має оборонне значення, тому що там до цих пір збереглося:
А ще в нашому місті є найстаріша школа, яка з 2017 року отримала статус школи- гімназії № 2 ім .В. Сингаївського.Пропонуємо вам відео про святкування 140-річчя цієї прекрасної школи, зі стін якої вийшли відомі люди. ( презентація)
Відео про школу
https://www.youtube.com/watch?v=lNmaUtCns_E
http://m.day.kyiv.ua/uk/photo/vid-iskorostenya-do-korostenya
•ВИСНОВКИ
Отже, любі експерти, ви дослідили вилику кількість інформації про наше легендарне місто, яке пережило немало в 1918—1921 роках, під час Другої світової війни воно було повністю зруйноване. Тому зараз у середмісті немає старовинних будівель, будинків із вишуканою архітектурою, стоять лише житлові будинки в два, три та п’ять поверхів, магазини і торговельні комплекси. 1986 року Коростень дуже постраждав від Чорнобильської катастрофи, його класифікували як «зону радіоактивного добровільного відселення». Ми знаємо з історії, що згодом княгиня Ольга покаялась і прийняла християнство, багато зробила добра…наша земля всепрощаюча, як матір, і діти її сховали глибоко в серця біль, жах і сльози, бо заповідали нам предки прощати...Місто відродилося з попелу, розквітло і забуяло, як молода чарівна весна, і тільки пам’ятники нагадують про ту сиву давнину.Тепер ми гордо можемо сказати, що наше місто- старовинне і багатостраждальне , як справжній птах Фенікс древлянської землі, піднялося з попелу і перемогло смерть, воно квітне і радіє життю.
*відео про Коростень 5, 6
https://www.youtube.com/watch?v=cO7JlkA608A
https://www.youtube.com/watch?v=81tUbXAnbh4
ПОСИЛАННЯ
1. http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator&enter=1
4. http://korosten.osp-ua.info/
5. http://spadok.org.ua/rus/drevlyany-mistse-i-rol-v-davnoruskiy-istori
6.http://www.polissya.eu/2009/11/drevlyany-drevlyane-knyaz-mal.html?m=1
7. https://www.youtube.com/watch?v=l7dGUPLZ--k
8.https://www.youtube.com/watch?v=YMpOzHbCaGs
10. https://www.youtube.com/watch?v=8LESY3KeHdg
11. https://www.youtube.com/watch?v=lNmaUtCns_E
12.http://m.day.kyiv.ua/uk/photo/vid-iskorostenya-do-korostenya
13. https://www.youtube.com/watch?v=cO7JlkA608A
14.https://www.youtube.com/watch?v=81tUbXAnbh4