Урок "Київська держава за наступників Ярослава Мудрого."

                            Тема: Київська держава за наступників Ярослава Мудрого.

                             Урок: лабораторне заняття.

Мета: ознайомити з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів

Ярослава Мудрого, сформувати уявлення про міжусобні війни між Ярославовичами їх причини, характер і наслідки, значення для подальшого розвитку історичних подій, сформувати уявлення про кочовиків половців, значення боротьби з ними руських князів, розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, що відбувалися, робити висновки, вдосконалювати вміння працювати з текстом історичних документів, аналізувати та порівнювати їх, розвивати вміння працювати з історичною картою, виховувати інтерес до історії Київської держави, повагу до історичних пам’яток минулого української землі.

Обладнання: підручник , карта, атлас, дидактичний матеріал.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Структура уроку:

1. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
2. Вивчення нової теми

• Боротьба за князівський престол після смерті Ярослава Мудрого.
• Половці – нові вороги Київської держави.
• «Правда Ярославичів».
• З’їзд князів у Любечі (1097р.). Його історичне значення.

3. Закріплення та повторення.
4. Підсумковий етап.
5. Д/З  . заповнити таблицю.

                                                          Хід уроку

Самостійна робота за завданнями.

Заповнити пропуски у визначеннях понять.

 

Варіант 1.

………- це правитель всього господарства князя.

……….- це зубожілий селянин, що продав себе боярину за гроші при свідках.

Полюддя – це…..

……- це основне заняття населення, яке відігравало головну роль у господарстві Київської Русі.

 

Варіант 2

……- це селянин, що потрапив у залежність до боярина, беручи в нього позику ( «купу») грошима, зерном, худобою.

…..- це збирач оброку, данини для князя.

Ряд – це …….

……- це натуральний податок у Київській Русі.

 

Вивчення нового матеріалу.

1. Боротьба за Київський престол після смерті Ярослава Мудрого.

Репродуктивна бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Згадайте, у якому році помер Ярослав Мудрий?
2. Які землі знаходилися у Київській державі на момент смерті Ярослава Мудрого?
3. Пригадайте імена синів Ярослава Мудрого?
4. Назвіть принцип престолонаслідування, що існував тоді у Київській державі.

Робота з історичним джерелом.

Визначити який саме принцип престолонаслідування встановив Ярослав Мудрий.

 

 

 «у рік 1054р. Представився великий князь руський Ярослав. А коли він ще був живий, поставив синів своїх, сказавши їм: «Ось я відходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо ви будете в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяслів, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу – Смоленськ.

 І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу….

 Сам же Ярослав був слабий…. Отож приспів Ярославу кінець життя, і віддав він душу свою богові місяця лютого у 20 день в суботу першої неділі посту….»

 

Колективна робота за завданнями і запитаннями.

1. Опрацювати та порівняти логічні схеми « Принципи престолонаслідування в Київській державі»(намалювати на дошці)

Принципи престолонаслідування в Київській державі, що діяв до 1054р.

 

Батько

 

Старший син                                                  молодший син

 

 

                            Син

 

 

Принцип престолонаслідування, введений Ярославом Мудрим

 

Батько

 

Старший син                     Середній син                   Молодший син

 

2. З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип успадкування київського столу?

Самостійна робота намалювати схему де буде відображено  Київські землі та правителі (сини) Ярослава Мудрого

3. Показати на схемі стрілками землі, які належали спадкоємцям Ярослава Мудрого.

 

 

4. Яка руська земля належала кожному зі спадкоємців Ярослава Мудрого?

Самостійна робота за контурною картою.

Знайти на карті атласу розташування земель, що належали спадкоємцям Ярослава Мудрого, і показати їх на контурній карті.

Робота над формуванням історичних понять.

Тріумвірат – спільне правління трьох найвищих службових осіб.

                                           Тріумвірат за часів Ярославичів

 

Ізяслав

 

Святослав                         Державні                          Всеволод

справи

 

Робота з історичним джерелом

 « У рік 1067р. Розпочав війну Всеслав полоцький, син Брячиславів, і зайняв Новгород. Ярославичі ж троє,- Ізяслав, Святослав, Всеволод, зібравши воїнів, рушили на Всеслава, коли була велика зима, і пройшли до Мінська, посікли чоловіків, а жінок і дітей забрали в добичу і пішли до (річки) Не миги. Всеслав також рушив насупроти. І , зібравшись на Немизі місяця березня в третій день , пішли вони одні проти одних. А був сніг великий, і сталася січа люта, і впали многії (у битві). І одолів Ізяслав, Святослав, Всеволод, а Всеслав втік.»

Запитання

1. Хто з князів, судячи з документу, виступив проти Ізяслава Ярославича?
2. Чому, на вашу думку, це сталося?

 

Робота над формуванням понять.

Міжусобні війни.

 

Самостійна робота за завданнями.

Опрацювати текст підручника, підготувати відповіді на запитання.

1. Про яке повстання проти київського князя ви дізналися?
2. Коли відбулося це повстання? Які наслідки воно мало?

 

 

2.Половці – нові вороги  Київської держави.

Робота над формуванням історичних понять.

Половці – (кипчаки, кумани) кочовики тюрського походження

 

Робота з історичною картою.

Окреслити місце розташування половців.

 

Презентація

«Нові вороги Київської держави – половці».

 

Робота з історичним джерелом.

 « У рік 1068р. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і  Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. А коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхі наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половців….

 Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшли до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли на торговище і вчинили віче, і сказали, пославши князів до князя: « Ось о половці розсипались по землі, Дай -  но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб’ємося з ними».

 Але Ізяслав цього не послухав.»

Аналітична бесіда на  запитання.

1. З яких причин, на вашу думку, руські князі потерпіли поразку на р. Альті?
2. Як ви думаєте, чому кияни звернулися про допомогу до князя? Якою була роль князя в Київській державі?
3. Що послужило причиною запрошення на київській стіл саме Всеслава, князя половецького?

3. «Правда Ярославичів»

Опрацювати витяг з документу  і стисло розкрити зміст.

Евристична бесіда за запитаннями.

1. Пригадайте, коли і ким вперше в Київській державі було введено збірник законів.
2. Пригадайте, як захищалося життя можновладців у «Руській правді».
3. З яких причин, на вашу думку, зросли розміри штрафів за посягання на феодальну власність та життя феодала?
4. У «Правді Ярославичів» було до певної міри обмежено свавілля землевласників до залежних селян. Про що це свідчить?
5. Який можна зробити висновок, співставивши «Руську правду» і «Правду Ярославичів»?
6. Права яких верств населення, на вашу думку, відстоював новий збірник законів?

4. З’їзд князів у Любечі (1097). Його історичне значення.

Опрацювати дати відповіді на запитання

1. Назвіть князів, що були учасниками Любецького з’їзду.(Святополк, Володимир, Давид Ігорович, Василько Ростиславович, Давид і Олег Святославині (щоб укладати мир))
2. Які рішення було прийнято на з’їзді? (запровадити засади от чинності (від батька до сина) у володінні князівствами (столами), припинити усобиці, вести спільну боротьбу проти половців.)
3. Як ви вважаєте в чому історичне значення цих рішень?

 

Самостійна робота за контурною картою.

1. Позначити кордони земель Київської держави за Ярославичів.
2. Відмітити розташування половців.
3. Окреслити руські князівства, що були безпосередніми сусідами половців.
4. Підписати кому з князів належали ці землі.

 

Закріплення

1. Які нові юридичні норми закріплювала «Правда Ярославичів»? Про що це свідчить?
2. Якими були наслідки повстання 1068р.?
3. Які події послужили причиною скликання з’їзду князів у Любечі 1097р.?
4. Чи були рішення з’їзду князів виконані? Які з рішень залишилися невиконаними?
5. Назвіть князів, які об’єдналися в 1100р. для спільної боротьби проти половців. Чи була боротьба об’єднаних сил руських князів вдалою?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 1.

………- це правитель всього господарства князя.

……….- це зубожілий селянин, що продав себе боярину за гроші при свідках.

Полюддя – це…..

……- це основне заняття населення, яке відігравало головну роль у господарстві Київської Русі.

 

Варіант 2

……- це селянин, що потрапив у залежність до боярина, беручи в нього позику ( «купу») грошима, зерном, худобою.

…..- це збирач оброку, данини для князя.

Ряд – це …….

……- це натуральний податок у Київській Русі.

 

 

     1. Робота з історичним джерелом.

Визначити який саме принцип престолонаслідування встановив Ярослав Мудрий.

 «У рік 1054р. Представився великий князь руський Ярослав. А коли він ще був живий, поставив синів своїх, сказавши їм: «Ось я відходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо ви будете в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяслів, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу – Смоленськ.

 І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу….

 Сам же Ярослав був слабий…. Отож приспів Ярославу кінець життя, і віддав він душу свою богові місяця лютого у 20 день в суботу першої неділі посту….»

2. Робота з історичним джерелом

 « У рік 1067р. Розпочав війну Всеслав полоцький, син Брячиславів, і зайняв Новгород. Ярославичі ж троє,- Ізяслав, Святослав, Всеволод, зібравши воїнів, рушили на Всеслава, коли була велика зима, і пройшли до Мінська, посікли чоловіків, а жінок і дітей забрали в добичу і пішли до (річки) Не миги. Всеслав також рушив насупроти. І , зібравшись на Немизі місяця березня в третій день , пішли вони одні проти одних. А був сніг великий, і сталася січа люта, і впали многії (у битві). І одолів Ізяслав, Святослав, Всеволод, а Всеслав втік.»

Запитання

3. Хто з князів, судячи з документу, виступив проти Ізяслава Ярославича?
4. Чому, на вашу думку, це сталося?

 

3. Робота з історичним джерелом.

 « У рік 1068р. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і  Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. А коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхі наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половців….

 Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшли до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли на торговище і вчинили віче, і сказали, пославши князів до князя: « Ось о половці розсипались по землі, Дай -  но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб’ємося з ними».

 Але Ізяслав цього не послухав.»

Аналітична бесіда на  запитання.

5. З яких причин, на вашу думку, руські князі потерпіли поразку на р. Альті?
6. Як ви думаєте, чому кияни звернулися про допомогу до князя? Якою була роль князя в Київській державі?
7. Що послужило причиною запрошення на київській стіл саме Всеслава, князя половецького?