Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Урок «Київські князі. Запровадження християнства»

Про матеріал

Урок вивчення нового матеріалу. На уроці з'ясувується історичне значення хрещення Русі; визначаються основні складові діяльності князів Київської Русі

Перегляд файлу

Тема уроку «Київські князі. Запровадження християнства»

Мета: пояснити зміст понять «Київська Русь», «князь», «дружина», «християнство», з’ясувати історичне значення хрещення Русі; визначити основні складові діяльності князів Київської Русі, створити їхні образні портрети, продовжити формування навичок самостійної та групової роботи, розвивати уміння чітко й логічно висловлювати свої думки, продовжити формування хронологічних навичок,навчити учнів знаходити на карті місця подій княжої доби, визначати тривалість подій; формувати навчально-пізнавальну хронологічну, просторову компетентності; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної країни.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації, портрети історичних діячів, презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносити подію, історичне явище і століття; знаходити на карті території, пов’язані з історією Київської Русі; розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, пропонованих для вивчення.

Хід уроку

                               …Прочитайте знову

                                           Тую славу. Та читайте

                                    Од слова до слова,

                                          Не минайте ані титли,

                              Ніже тії коми –

                                                        Все розберіть…Та й спитайте

                                       Тойді себе: що ми?..

                                                    Чиї сини? Яких батьків?..

Т.Г.Шевченко

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Оголошення теми і мети уроку.

      Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? («Дерево рішень»)

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальна бесіда (« Мозковий штурм»)

  1. Що таке історія?
  2. Назвіть групи історичних джерел, з яких ми дізнаємось про минуле.
  3. Назвіть приклади писемних історичних джерел.
  4. Що таке Київська Русь?
  5. Які племена засиляли Київську Русь? (робота з картою)
  6. Звідки походить назва «Русь»?
  7. Чому державу в Середньому Подніпров’ї  назвали Київською? (робота з картою).

Очікувані відповіді

На території племені полян у V ст. виникло місто Київ. Поступово навколо Києва об'єдналися інші племена, й утворили одну з най-могутніших тогочасних держав світу — Київську Русь. Охоплювала вона території сучасних держав України, Росії, Білорусі, і тому ми вважаємо її державою наших пращурів.

Звідки ж походить назва «Русь»? Під такою назвою згадують Київську державу іноземці-мандрівники, купці та літописці, її мешканців називали русичами. Багато українських істориків вважають, що слов'яни самі називали себе русичами або русами, а свою землю — Руссю. Ця назва співзвучна назвам багатьох річок у Подніпров'ї: Рось, Ропавка, Роставиця, Русава.

  1. Хто керував цією державою? (князь, робота зі словничком)
  2. Як називали заможних землевласників?

10)Що таке дружина?

11)Прочитайте в словничку визначення «язичництва».

    III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У ч и т е л ь. Упродовж чотирьохсот років свого існування Київська держава була однією з найбільших держав Європи. Вона заклала традиції державотворення сучасної України, дала потужний поштовх для розвитку української народності та її культури. Давньоруський період був справжньою «золотою добою» в історії України і мав важливе значення для нашого народу.

                  О Київська Русь! Ти могутня держава.

                  Красива, багата полями й річками,

                  Людьми та лісами, морями.

                  Про тебе йшла слава на цілу Європу.

                  Боялись тебе всі кочівники Сходу.

                  Народ стояв твердо за власну свободу.

                  З глибини віків дійшла до нас слава

                  Про Київську Русь – могутню державу.

    IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про письмове історичне джерело – літопис «Повість минулих літ». Звідти ми беремо основні знання про першу на нашій території державу – Київська Русь.

Бесіда з класом

  • Що ми називаємо „ літописом” ?
  • Як називають людину, що створює літопис?
  • Розкажіть, як створювались літописи ?

Моїм помічником на уроці буде автор «Повісті минулих літ» монах Нестор. Ось і ми також можемо не бути безпристрасними, працюючи над літописом, навіть навпаки – потрібно показувати своє відношення до подій чи історичних діячів. Отож до праці !

Запрошуємо всіх  на з’їзд київських князів. Спостерігати за з’їздом буде «Рада бояр».

Запрошені князі звітують нам про свої справи, що вони зробили для зміцнення держави, її об’єднання. А Рада бояр уважно слухає і повинна дати відповідь на проблемне питання: «Чому князя Олега називають «Віщим», Ігоря - «Жадібним», Ольгу - «Мудрою», Святослава – «Воїном», а Володимира – «Святим»»?

Нестор літописець. Се повісті минулих літ звідки почалась руська земля. Хто в Києві перший став князювати і звідки руська земля стала буть. Прийшли  словяни й сіли по Дніпру а назвалися полянами, а інші – древлянами, тому що вони оселилися в лісах.

Поляни жили окремо й володіли своїми родами, кожен на своїх місцях. І були 3 брати: Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь. І збудували вони місто в імя старшого брата, і нарели його Київ. І Кий князював.

 Ходив у похід до царя грецького. Він його зустрічав з великими почестями, шанобою. На Дунаї побудував містечко Києвець.

У  852 р. два варязьких ватажки Аскольд і Дір, лишивши дружину свого князя Рюрика в Новгороді, попливли із загонами своїх воїнів униз Дніпром. Оцінивши прекрасне розташування Києва на високому березі річки, вони оволоділи містом, а на полян, що населяли його околиці, наклали данину. Аскольд і Дір, очевидно, швидко зажили собі багатства й сили, бо у 860 р. наважилися разом із підвладними їм полянами напасти на Константинополь. Незабаром вісті про їхні успіхи дійшли до Новгорода. І хоч Рюрик уже помер, а його син Ігор був ще замолодим, щоб стати на чолі дружини, Олег, що був опікуном, доки Ігор не досягне повноліття, зібрав дружину з варягів, слов'ян та фіннів, узяв із собою Ігоря й поплив до Києва. Хитрощами виманив він за мури міста Аскольда й Діра і вбив. У 882 р. Олег оселився в Києві.

Учитель.

Потрудився Олег на славу,

Прославляючи державу.

В народі його полюбляли

Хитромудрим називали!

Давайте заслухаємо князя Олега.

Олег. Князював я у Київі з 882 по 912 рік. Почав міста ставити, встановив данину кривичам і мері. Ходив воювати з древлянами і збирав з них данину. Зі своєю дружиною ходив на Візантію і уклав з імператором договори вигідні для Русі. Захищав руську землю і розширював володіння. Колись навіщували мені ворожбити смерть від власного коня. Я прислухався до чарівників і відмовився ходити у воєнні походи, а коня віддав наказ пильно доглядати до самої його смерті. Через декілька років мені принесли звістку, що кінь помер. «Збрехали мені віщуни!», -вигукнув із запалом та пішов подивитися на останки вірного друга. Стояв біля кісток і подумки прощався з конем, який був мені другом і помічником у багатьох походах. Раптом з черепа коня вилізла змія і вкусила мене. Укус призвів до моєї смерті. За розум і військові успіхи назвав мене народ Віщим, що означає хитромудрий.  Кияни шанували мене, а вороги боялися.

Учитель.

Прославляв народ не раз

Ігор Рюрикович – князь!

 

Ходячи в походи,

Цінував Свободу.

Ігор. Я народився 877 року, отже, коли прийшов Олег 882 року до Києва мені було лише п’ять років. князь Олег був рідним братом моєї матері, який опікувався мною за заповітом батька Рюрика після його смерті 879 року, тобто з 2–річного віку. У 912 р. я зайшов на київський престол. З тих пір у Києві стали правити Рюриковичі – великий рід. Ходив у походи на Візантію, укладав вигідні договори для Русі. У 945 році, збираючи данину, двічі навідався у землі деревлян, які повстали проти мене. Це був мій останній похід.

 Учитель. 945 рік. Ольга із сином своїм Святославом зібрала хоробрих воїнів і пішла на древлянську землю.

Ольга – вірная дружина,

Честь князівську захистила,

Роду свого не зганьбила

Та державу укріпила.

Ольга. Я відомстила древлянам за свого чоловіка – князя Ігоря. Провела реформи, для того щоб більше не було нових повстань – унормувала розміри данини – уроки. Створила укріплені пункти «становища» - де приймали данину. Розбудувала Київ. Зміцнювала  свою державу. 946 року побувала у Візантії  та прийняла християнство. Уклала союз з імператором, налагодила дипломатичні зв’язки з Німеччиною. Я зробила висновки зі смерті свого чоловіка, тому встановила прийнятні розміри данини для земель, підлеглих Києву, не вела воєн, усі конфлікти  з сусідніми державами  вирішувала мирно, поширювала освіту. За що і називали мене  наймудрішою серед людей.

Учитель. Шановні бояри, а чи можете ви пригадати, як помстилася княгиня Ольга деревлянам?

Святослав - сміливий князь,

Рюриків нащадок!

Землю рідну боронив

Від вражих нападок.

Святослав. З дитинства мене виховували як воїна. Вихователем, наставником моїм був варяг Асмуд, що учив мене бути першим і в бою, і на полюванні, міцно триматися в сідлі, управляти турою, плавати, ховатися від ворожих очей і в лісі, і в степу. Полководницькому мистецтву виучив мене інший варяг - головний київський воєвода Свенельд. Усе життя я провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював з Візантією, бо аж під її мури прагнув посунути кордони власної держави.

Учитель.

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд – багатим, щасним.

Володимир. Я – київський князь Володимир Святославич. За час мого князювання (980-1115рр.) зміцнив державу, розширив територію. Провів державну реформу щодо управління земель. Для захисту земель Київської Русі від печенігів, побудував систему укріплень. Запровадив християнство. Уклав договори з Візантією. Польщею, Угорщиною, Чехією. Карбував свою монету.

Учитель. Дуже важливою справою Володимира було прийняття християнства у 988 році. (робота зі словничком).

Як ви гадаєте, яка була головна мета цього правителя Русі?

Відповіді учнів (орієнтовні):

  • Київ- центр усієї Русі. Ідея єдності східнослов'янських земель під владою Києва.
  • Сила влади - централізована влада  - централізована держава...
  • Міць, могутність, розквіт Русі...

Учитель. Володимир Великий - це справді був великий князь — він перший, хто вже глибоко зрозумів потреби своєї великої держави.

Учитель.

  • Подумайте, чому було необхідно офіційно охрестити всю Русь?
  • Хрещення Русі - це добро чи  зло?

Метод – прес: Я вважаю, що це добро (зло)  тому що:

по-перше…

по-друге:…

по-третє:..

Таким чином, я вважаю, що хрещення Русі…

Задача.  Русь хрестили у 988. Як давно сталася ця подія?

Вирішення проблемного питання.

«Чому князя Олега називають «Віщим», Ігоря - «Жадібним», Ольгу - «Мудрою», Святослава – «Воїном», а Володимира – «Святим»»?

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами познайомилися з часами, коли Київська Русь тільки формувалася як держава і міцніла за часів правління перших князів. Ці князі залишили яскравий слід в нашій історії, як писали візантійці «Народ не славний, народ, про який до сих пір ніхто не згадував, народ, який ми ставили на рівні з невільниками, - а таке добув собі ім’я, такий став славний. Ганебний і бідний – дійшов до такого значення і багатства». Про все це ми дізналися з вами завдяки легендам, переказам та літописним свідченням минулого.

1. Про яку державу йшлося на уроці?

2. Хто очолював цю державу?

3. Яких князів ви знаєте?

4. Поставте картки з іменами князів у хронологічній послідовності їх перебування при владі.

5. Хто започаткував династію Рюриковичів?

6. Хто з київських князів відзначався найбільшою войовничистю?

7.  Що ви знаєте про діяльність Володимира Великого?

 Завдання. “Чарівна скринька”.

Кому могли належати ці речі?

  • Пташка (Ольга)
  • хрест     (Володимир Великий);
  • дерево   (Ігор);
  • гадюка   (Олег).

. ПІДСУМОК УРОКУ

Заповнення «Дерева рішень». (метод «Мікрофон»)

 

I. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 14 с. 105-111. Складіть кросворд на сім слів за темою уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Історія України (Вступ до історії) 5 клас (Власов В.С.)
Додано
27 липня 2018
Переглядів
377
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку