Тема уроку: Кирило-Мефодіївське братство.
МЕТА:
- ознайомити учнів з діяльністю Кирило-Мефодіївського братства, визначити його програмні цілі, значення його діяльності як першої політичної організації в Україні, визначити місце Т.Г.Шевченка в національно-визвольному русі України та українському національному відродженні;
- розвивати навички усного мовлення та роботи з різними джерелами інформації; аналізувати, порівнювати, давати власну оцінку історичним фактам;
- виховувати зацікавленість до вивчення минулого нашої країни, гордість за боротьбу передових людей щодо української національної ідеї; на прикладах діяльності братчиків та творів Т.Г.Шевченка виховувати в учнів почуття любові до Батьківщина і свого народу.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
Після цього уроку учні зможуть:
- розуміти як пов'язані процес розвитку української національної ідеї в 40-х роках ХІХ ст. з діяльністю Кирило-Мефодіївського братства;
– характеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;
– з’ясувати значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні;
– визначити місце Т.Г.Шевченко в українському національному відродженні;
– вдосконалити уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, давати власну оцінку.
І. Організаційний момент.
Слайд 1. Кирило-Мефодієвське братство.
Учитель: Сьогодні тема нашого уроку - «Кирило-Мефодіївське братство». Епіграфом уроку будуть слова видатного українського історика Михайла Сергійовича Грушевського:
Думки Кирило-Мефодіївських братчиків залишили глибокий слід, вони жили далі і будили політичну і соціальну українську мисль…Від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію весь новий український політичний рух
Це перша в історії України нелегальна політична організація створена українськими інтелігентами.
1. Перегляд відеороліка (використовується мультимедійні технології) «Т.Г.Шевченко. «Думи мої, думи... І мертвим, і живим, і ненародженим...»
2. Розв’язання проблемного завдання: до кого звертається поет, яку ідею відтворює він у своєму дружньому посланні?
3. Висловлення та аргументація учнями власних точок зору.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Слайд 6. Дайте відповіді на питання.
Учитель: Ви зрозуміли,що ми будемо говорити на уроці про долю України та її народу в аспекті діяльності Кирило-Мефодієвського братства – першої української політичної організації. Але спочатку ми маємо отримати доступ до цієї актуальної теми і таким ключиком доступу мають стати знання здобуті на попередніх уроках. Хочу нагадати, що братства – це релігійні громадські організації православного населення України ХVІ – ХVІІІ ст.., що відіграли важливу роль у політичному і культурному житті країни в умовах наступу католицизму та іноземного поневолення. Дайте відповіді на питання.
1. Хто такі Кирило і Мефодій?
2.Чому учасники братства назвали організацію іменами святих?
Слайд 4. Опорні поняття і дати.
Учитель: за для успішного опанування навчального матеріалу ми повинні засвоїти опорні поняття.
Поняття, які слід вміти застосовувати: суспільно-політичний рух, національне відродження, національна ідея, політична організація, національна еліта, Кирило - Мефодієвське братство, нелегальна політична організація, Статут, братчики, різночинна інтелігенція.
опорні дати - січень 1846 - березень 1847 р.р.- період діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Наступний слайд.
Слайд 5. Творче завдання:
Учитель: Впродовж уроку ми повинні працювати так ефективно, щоб наприкінці уроку ви могли дати відповідь на питання творчого завдання - Чи можна вважати Кирило-Мефодіївське братство політичною партією?
Актуалізація опорних знань учнів.
1.Які течії суспільно-політичного руху в Україні кінця XVIII - першої половини XIX ст. вам відомі?
а)- українське - з'явилося у зв'язку з ліквідацією російським самодержавством Гетьманщини;
б) - російські революціонери, щоб домогтися реалізації своїх планів? (організували таємні товариства «Північне», «Південне», «Товариство об'єднаних слов'ян»; підняли повстання - у Петербурзі 14 декабря1825г., на Україні - повстання Чернігівського полку 29декабря-3 січня 1825р.)
в). польські революціонери? ( підняли повстання на Правобережній Україні проти російського самодержавства в 1830-1831г.г.)
2. Чому більшість етнічних українців не підтримала російських та польських революціонерів?
(-Декабрісти - не бачили Україну самостійною незалежною державою, хоча «Конституція» Муравйова передбачала часткове відновлення прав українського народу на власну державу. Однак цей проект не був затверджений, а «Руська Правда» відмовляла українцям у праві на самовизначення;
- поляки - збиралися включити Україну в майбутнє Польська держава).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
– На вашу думку, які фактори впливали на розвиток української національної ідеї на початку ХІХ ст.?
Метод «Прес»
– Революційні події в Європі.
– Вітчизняна війна 1812 року.
– Російський абсолютизм. Ліквідація Гетьманщини.
Чи можна вважати відхід з історичної арени українського дворянства після ліквідації Гетьманщини кінцем українського національного руху?
- Ні, не можна - відповідають учні.
- Чому?
- Йдучи, козацька старшина залишила багату духовну спадщину ( «Енеїда» І. Котляревського, «Історія русів»), яке стало початком національного відродження.
Учитель.
У 40-ві роки осередком громадського життя став Київ. Університет св. Володимира був не тільки науково-освітнім центром, а й хранителем та провідником української культури. Археографічна комісія розпочала діяльність з дослідження українського минулого, виросло нове покоління громадських діячів.
З рук у руки передавали рукописи «Історії Русів», твори І.Котляревського,Є.Гребінки, М.Максимовича.
Стало модним розмірковувати про загадкову душу народу.
І в 40-х р.р. ХІХ ст. український національний рух отримало новий потужний імпульс. Місце козацької старшини займають різночинці, які добре вивчили ідейний спадок своїх попередників і високо його оцінили. Однак на цьому не зупинилися.
За таких умов на початку 1846 року виникло Кирило-Мефодіївське братство, яке зробило внесок в розвиток українського національного руху, української національної ідеї в 40-х р.р. ХІХ ст. з діяльністю якого ми сьогодні і познайомимося.
Учитель називає тему уроку, очікувані результати уроку перед учнями на партах, (додаток №1) план вивчення матеріалу - на дошці. Учні знайомляться з цілями уроку і планом
Слайд 2. План уроку
Учитель: Ми будемо опрацьовувати тему додержуючись певного плану і розглянемо:
1. Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства.
2. Програмні документи і суспільно – політична діяльність братства.
3. Вплив кирило-мефодіївців на розвиток українського національного руху.
4. Місце Т.Г. Шевченка в українському відродженні. Наступний слайд.
братства.
а). Вступне слово вчителя.
б). Проблемне завдання.
Працюючи над програмними документами КМБ (п.4-5 плану-конспекту) підібрати аргументи для характеристики цієї організації. Чи було КМБ
а). політичною організацією,
б). просвітницькою організацією,
в). патріотичною організацією?
в). Завдання класу № 1. Відповідно до запропонованого плану скласти короткий конспект по 1 пункту підручника.
1 питання
- пункти плану 1,2,3
- пункти плану 4,5
Слайд 30. Суспільно-політична діяльність. Учитель: Суспільно-політична діяльність братчиків була достатньо різноманітною і багатовекторною: - розповсюдження програмних документів і прокламацій «До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»; - Науково-дослідницька і освітня діяльність, поширення ідей під час лекцій в навчальних закладах Київа; - Сприяння розвитку народної освіти, збір коштів на відкриття народних шкіл, - Створення, видання і поширення нових творів, підручників та книг - зокрема, збірки поєзій «Кобзар»Тараса Шевченка, першого підручника з історії України Пантелеймона Куліша «Повість про український народ», виданий 1846 року, та інше. Наступний слайд. Програму і діяльність Кирило – Мефодіївського товариства позитивно оцінювали революційні демократи Герцен, Чернишевський, Франко, Драгоманов, Грабовський. Значення товариства полягало в тому,що воно активно здійснювало спроби практичного втілення передових ідей і стало кульмінацією українського національно – визвольного руху 40-х років. У справі українського відродження роль національного пророка належала Т. Шевченку. Його діяльність створила умови для переходу визвольного руху до нового вищого етапу розвитку. Подальша доля товариства склалася трагічно:царський уряд викрив і розгромив його за доносом студента Олексія Петрова весною 1847 р.,а учасників покарав ув’язненням і засланням Т.Г.Шевченка було віддано у солдати на невизначений термін. Інші члени товариства були засуджені на різні терміни ув’язнення,а після нього на заслання у віддалені губернії без права повернення в Україну. Окрім того, Кулішу, Костомарову і Гулакові було заборонено займатися літературною діяльністю. (Слайд № 18-19)
г). Робота над 6 пунктом плану-конспекту - відповідь на проблемне завдання.
|
Це питання вивчається методом складання плану-конспекту, відбору необхідної інформації з підручника, відповідно до запропонованого плану та інформацією про оцінювання цього виду роботи (додатком №1).
Робота в парах. Пункти 4-5 плану - конспекту заповнюються в результаті роботи в парах над документом «З доповіді шефа жандармів графа О.Ф. Орлова царю Миколі І ». З документа необхідно вибрати слова і словосполучення, які мають важливе значення для розкриття програмних цілей КМБ.
(Учні виконують завдання в зошитах, на дошці закриті заздалегідь відображені очікувані результати цього виду роботи для подальшої самоперевірки учнів (додаток №2). Бесіда по документу: 1.Як кінцеву мету переслідували братчики? (Досягнення Україною національно-державної незалежності з демократичним ладом за зразком США)
2. Які завдання ставили для вирішення соціальних проблем? (Викорінення рабства, виховання, рівність, освіченість) 3. Які завдання ставили для вирішення національних проблем? (Слов'янське об'єднання у федерацію, самостійність)
4. Чому ідея незалежності об'єдналася з ідеєю всеслов'янської федеративної об'єднання? (Вчитель наводить висловлювання М. Костомарова та В. Білозерського, що пояснюють це питання. (Додаток №3)
5. Чому в списку слов'янських племен, які повинні увійти в федерацію південно-руси (українці) стоять на першому місці? (Україна і Київ повинні стати центром всього федеративного союзу)
- Який же характер Кирило - Мефодіївського братства? (Свою думку обгрунтувати). Висловлювання учнів узагальнюємо: 1. КМБ - перша українська політична організація. (Чіткі вимоги в програмі суспільн. змін, наявність статуту) 2. - перша спроба об'єднати укр. національну ідею з християнськими ідеалами, близькими і зрозумілими українському народові. (Програма - «Закон Божий») 3. - національне визволення об'єднали з демократичними перетвореннями, відкинули насильство як спосіб досягнення мети. 4. КМБ ознаменувало новий етап в українському національному русі, який позначав перехід від культурницького етапу до політичному. Робимо висновок по 1-му питанню: - Чим збагатило українську національну ідею КМБ? (Якщо козацька старшина підготувала історико-культурницьке обґрунтування національної ідеї, то КМБ збагатило її обґрунтуванням необхідності мати власну українську державу в союзі з іншими слов'янськими народами, також поневоленими)
|
|
|
Поясніть як епіграф уроку: «Від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію весь новий український політичний рух», розкриває значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства?
3. Роль і місце Т.Г.Шевченка в українському національному русі.
Завдання класу №2. Прослухавши повідомлення заздалегідь підготовлених учнів, виділити ключові фрази, слова, які відповіли б на це питання.
презентації 1,2,3
Робимо висновок по 2-му питанню.
1. Т.Г.Шевченко - ідеолог і символ українського національного руху.
2. Своєю творчістю перекинув місток між козацьким минулим і сучасністю, відновив в свідомості українців перервану традицію боротьби за українську державність.
3. Затишні слова «Заповіту» Т.Г.Шевченка звучать актуальними і сьогодні. Шевченківське слово має жити в серці кожної людини, а його голос люблячий, ласкавий, добрий, повинен долинути до кожного українця.
Підведення підсумків уроку.
- Що дізналися нового сьогодні на уроці?
- Чого навчилися? - Які завдання ви виконували із задоволенням?
- Що викликало труднощі?
- Оцініть свою роботу над планом-конспектом, спираючись на запропоновані критерії.
Оцінку поставте в свій зошит.
Учитель збирає зошити, виставляє оцінки за роботу на уроці, спираючись на свої спостереження за роботою класу.
При наявності часу закріплення і перевірку засвоєння матеріалу на уроці можна провести в процесі тестування.
(Додаток №6)