Урок " Класифікація мінеральних ресурсів світу за використанням. Показники ресурсозабезпеченості країн світу. Видобування вугілля, нафти та природного газу."

9 клас Тема: Класифікація мінеральних ресурсів світу за використанням. Показники ресурсозабезпеченості країн світу. Видобування вугілля, нафти та природного газу.

Мета: З̕ ясувати класифікацію мінеральних ресурсів світу за використанням;
навчити обчислювати ресурсозабезпеченість країн;
розвивати вміння розуміння закономірностей поширення родовищ і басейнів корисних копалин; вміти пояснювати лідерство окремих країн світу на світових ринках мінеральної сировини; виховувати бережливе ставлення до вичерпних ресурсів;
Очікувані результати: учні називають види мінеральних ресурсів за використанням, знають і вміють визначити показники ресурсозабезпеченості країн світу, знаходять та показують на карті найбільші басейни видобутку нафти і природнього газу, кам̕ яного та бурого вугілля.
Тип уроку: засвоєння знань, умінь та навичок з елементами критичного мислення.
НЛ: екологічна безпека та сталий розвиток,  здоров̕ язберігаюча, підприємливість і фінансова грамотність.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти,політична карта світу.

Структура уроку.

I. Організаційний момент.

 II. Актуалізація опорних знань і вмінь. Мотивація.

• - Які види виробництва належить до первинного сектора ?
• - На які групи поділяються корисні копалини за призначенням?
• - Які бувають гірські породи за походженням?
• - Які види корисних копалин належать до паливної групи?

III.Основна частина (конструювання основних знань)

Оформлення таблиці “Знаємо!  Хочемо дізнатись! Дізналися!”

Прийом “Мозковий штурм”
Чому на сьогоднішній день, добувна  промисловість і ресурсозабезпеченість відіграють важливу роль у розвитку країн світу?

Метод “Кластер”    ( підбір усіх думок учнів щодо поняття )

ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ( записується на дошці, з допомогою вчителя збираються усі думки та вислови учнів та записується на дошці, таким чином складаючи асоціативний кущ).   (Див.слайд 5.)

Наступне завдання на слайді 6 подана схема що таке ресурсозабезпеченість. Учні повинні вивести формулу обчислення ресурсозабезпеченості. (Див. слайд 6)

Ресурсозабезпеченість = Запаси / видобуток  ( роки).

Завдання «Географічний практикум»  виконується по групах     (див. слайд 7)

• Обчисліть ресурсозабезпеченість світу нафтою,

якщо її поклади оцінюють у 239,8   млрд.тонн,   щорічні обсяги використання становлять 4220,6 млн тонн.                             (1 варіант)

• Обчисліть ресурсозабезпеченість світу природним газом,

якщо його запаси  оцінюють у 201,139 трлн .м3 , щорічні обсяги використання становлять 3566,249 млрд.м3                 (2 варіант)

• Обчисліть ресурсозабезпеченість світу кам̕ яним та бурим вугіллям, якщо їх поклади оцінюють у   89 1531  млн.тонн,

 а щорічні обсяги видобутку становлять становлять  7896,4  млн тонн.                                       ( 3 варіант)

• Зробіть висновок про ресурсозабазпеченість основними паливними ресурсами.

Дякую!  Ви молодці!

Перевірка: нафта – 56.8 років,  природний газ – 56.4 років,  камяне вугілля – 112. 9 років. Отже, за даних умов видобутку цих ресурсів вистачить лише на певну кількість років, виникає запитання:Що робити далі?

Відповідь у сталому розвитку нашої планети.

За господарським призначенням корисні копалини поділяють на:

• - паливні (горючі): нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, торф. Вони мають осадове походження, тому утворюються в осадовому чохлі платформ, у межах тектонічних западин та крайових прогинів;
• - рудні (металеві). Розрізняють руди чорних металів (залізні, марганцеві, хромові), кольорових металів (алюмінієві, мідні, нікелеві, свинцево-цинкові та ін.), рідкісноземельних металів (вольфрамові, молібденові), благородних металів (золото, срібло, платина), радіоактивних металів (уранові, торієві та ін.). Вони мають переважно магматичне та метаморфічне походження. Їх родовища зосереджені на щитах давніх платформ або в областях складчастості;
• - нерудні (неметалеві): хімічна сировина (сірка, кам’яна сіль, калійні солі), будівельна сировина (піски, крейда, глини, граніти, мармури), сировину для металургійної промисловості (кварцити, глини, флюсові вапняки), напівкоштовне та коштовне каміння (алмази, смарагди, рубіни, опали, гірський кришталь) тощо. Нерудні корисні копалини мають різноманітне походження та широкі сфери використання.

Вивчення даної теми потребує ще багато нових знань, вмінь та навичок, які ви маєте отримати. Тому пропоную вам об́ єднатись у  6 груп для вивчення нового матеріалу.

Організація роботи.

Кожна група отримує свій капелюх, та шукає ту інформацію, яка є в умові завдання.

     1.Читання тексту параграфа підручника, використання інтернет ресурсів.

2. Робота в групах – принцип  “шести капелюхів мислення”

    3.  Презентація – виступ по даній проблемі.

Правила роботи у групі.
Розподіл обов̕ язків у групі.

• Обрання куратора  групи, доповідача, картографа, секретаря.
• Використання карт атласу на ст. 14-15 “Мінерально - сировинні ресурси світу”  та “Мінерально-сировинні ресурси України” на ст.12-13
• Використання тексту параграфа;
• Можливе використання інтернет ресурсів.

На кожну групу роздається інформаційна картка, щодо умови дослідження та опису. Час виконання до 20 хвилин. Виступ – 3 хвилини.

Шість    капелюхів мислення

1. Перша група – білий капелюх ( фактологічний ) вивчає та подає тільки цифрову інформацію щодо видобувної промисловості: (вугілля, нафта. газ.)….

2. Друга група – жовтий капелюх ( позитивний) вивчає та інформує про  структуру видобування вугілля, нафти, газу по країнах світу.

 Їх найбільші  родовища у світі .

3.Третя група – синій капелюх ( аналітичний) вивчає та інформує про основні райони розміщення видобувної галузі  ……….,  принципи розміщення родовищ, до яких тектонічних структур вони приурочені.

4. Четверта група – чорний капелюх ( негативний ) вивчає та інформує про проблеми розвитку видобувної галузі (вугілля, нафта. газ)…..

5. П'ята група – зелений капелюх ( творчий ) вивчає та інформує про перспективи розвитку видобувної галузі ………

6. Шоста група – червоний капелюх ( емоційний ) аналізує основну подану інформацію та підбиває підсумок.

Завдання для картографа :

• Позначити на контурній карті басейни видобутку нафти і газу;

( Білий і жовтий капелюх)

• Позначити на контурній карті басейни видобутку кам̕ яного вугілля;  (синій і чорний капелюх)
• Позначити на контурній карті  п́ять  країн з найбільшими запасами нафти та природнього газу.   (Зелений та червоний капелюх)

Для роботи з картою додається маршрутний лист: (див. слайд )

III. РЕФЛЕКСІЯ.  ВПРАВА «ВЕЛЕТЕНЬ»

Чим більше Я

• знаю,
• вмію
• та зможу це використати у житті,

тим сильнішим і могутнішим буде

мій   ВЕЛЕТЕНЬ.

Див. слайд 18- 19

Підсумок уроку.

Домашнє завдання:

• Прочитати та опрацювати & 16-17,
• Дослідження. Проблеми та перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів