Тема. Кличний відмінок іменника
Мета. Формувати навички правильно відмінювати іменники, удосконалювати вміння й навички правильно використовувати кличний відмінок. Збагачувати словниковий запас, розвивати мовлення та логічне мислення учнів. Виховувати любов до рідної мови.
Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.
Методи навчання. Робота з підручником,робота з картками, робота біля дошки, творча робота, метод гри.
I. Організація учнів до роботи (1 хв).
П. Перевірка домашнього завдання (5-10 хв).
ПІ . Актуалізація опорних знань учнів.
Диктант-переклад. (3 хв).
Крутые ступени, первая годовщина, приятный запах, высокая дверь, красные чернила, конторские счеты, смышленый малыш, забавный случай.
Називний (хто? що?)
Родовий (кого? чого?)
Давальний (кому? чому?)
Знахідний (кого? що?) .
Орудний (ким? чим?)
Місцевий (на (у, по) кому? на чому?)
Кличний відмінок – одна з відмінних рис української мови, яка робить її мелодичною та співучою. Ми маємо використовувати кличний відмінок під час звертання до будь-якої особи або навіть неживої істоти
Пам’ятайте. Ніщо так не тішить людину, як її власне ім’я.
IV. Виклад нового матеріалу.
Кличний відмінок
закінчення -о (тверда група): дружино;
І відм. -е (м’яка та мішана групи): воле, Катре;
-є (іменники м’якої групи після голосного та апострофа): Маріє, а також Іллє;
-ю (деякі пестливі іменники цієї ж групи): бабусю.
-у (тверда група (зокрема із суфіксами -ик, -ок, -к-о), власні імена з основою на г, х, к і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): батьку, Людвігу, читачу, товаришу, тату.
ІІ відм. –ю ( м’яка група): Андрію, Віталію, Грицю, Юрію, краю, Ігорю, кобзарю.
-е (тверда група): вітре, Дніпре, Мар’яне, Степане, друже, командире, Києве, частина іменників м’якої групи на -ець: (хлопче), іменники мішаної групи (пісняре, газетяре, стороже, тесляре, Дороше, Довбуше).
Форма кличного відмінка при звертанні
Звертання |
Перше слово |
Друге слово |
Друге слово |
Два власних імені (ім'я та по батькові |
К.в. |
К.в. |
Ольго Вікторівно, Тарасе Григоровичу
|
Дві загальні назви |
К.в. |
К.в. або Н.в. |
Пане директоре (директор) |
Загальна назва та прізвище |
К.в. |
Н.в. |
Колего Соженко, пані Хмара |
Загальна назва та власне ім'я |
К.в. |
К.в. |
друже Віталію, пані Світлано |
ЗВЕРНИ УВАГУ!!!!
У множині форма кличного відмінка збігається з формою називного відмінка: сестри, брати, але для деяких слів також продовжує існувати архаїчна форма із закінченням -ове: сестрове, братове (зараз переважно вживаються у поетичному та урочистому мовленні, як-от у вірші Івана Драча «Німі братове дерева»).
V. Тренувальні вправи .
Поставити у формі кличного відмінка.
Микола – Миколо, Юрій – Юрію, Ілля – Ілле, Наталя – Наталю, Любов – Любове.
VI. Синтаксична роль кличного відмінка та розділові знаки.
Гра “ Подорож у казку “
Доповнити речення звертаннями до персонажів українських казок. Записати, розставити розділові знаки. Казку потрібно вгадати!
Казка «Колобок»
1. – …….. ……… а я тебе з’їм! (колобок)
- Не їж мене … я тобі пісеньку заспіваю ! (лисичко)
Казка «Коза-дереза»
2. - …. чи ти пила, чи ти їла ? (кізонько)
-Ні …… не пила й не їла : бігла через місточок та вхопила кленовий листочок.! (діду)
3. Казка «Івасик-телесик»
- …., …..! Приплинь, приплинь до бережка! (Телесику, Телесику!)
- Зробіть мені, …., золотий човник і срібне веселечко: буду я рибку ловити та вас годувати! (тату)
-….. ….., натопи піч так, щоб аж каміння розпадалося, та спечи мені Телесика, а я піду гостей покличу, та будемо гуляти! (Зміючко Оленко)
VII. Творча робота з розвитку зв'язного мовлення (5 хв).
Запишіть іменники в кличному відмінку, що називають ваших рідних (не менше 10 слів).
VIII. Підсумки уроку (2-3 хв).
IX. Оголошення та мотивація навчальних досягнень.
X. Домашнє завдання (3-5 хв). Поставити у формі кличного відмінка імена однокласників.
XI. Завершення уроку.
Картка. . Кличний відмінок іменника
Кличний відмінок
закінчення -о (тверда група): дружино;
І відм. -е (м’яка та мішана групи): воле, Катре;
-є (іменники м’якої групи після голосного та апострофа): Маріє, а також Іллє;
-ю (деякі пестливі іменники цієї ж групи): бабусю.
-у (тверда група (зокрема із суфіксами -ик, -ок, -к-о), власні імена з основою на г, х, к і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): батьку, Людвігу, читачу, товаришу, тату.
ІІ відм. –ю ( м’яка група): Андрію, Віталію, Грицю, Юрію, краю, Ігорю, кобзарю.
-е (тверда група): вітре, Дніпре, Мар’яне, Степане, друже, командире, Києве, частина іменників м’якої групи на -ець: (хлопче), іменники мішаної групи (пісняре, газетяре, стороже, тесляре, Дороше, Довбуше).
Форма кличного відмінка при звертанні
Звертання |
Перше слово |
Друге слово |
Друге слово |
Два власних імена (ім’я та по батькові) |
К.в. |
К.в. |
Ганно Григорівно Наталіє Степанівно |
Дві загальні назви |
К.в. |
К.в. або Н.в. |
Пане директоре (директор) |
Загальна назва та прізвище |
К.в. |
Н.в. |
Колего Мартинчук, пані Хмара |
Загальна назва та власне ім’я |
К.в. |
К.в. |
друже Вікторе, пані Катерино |
2.Доповнити речення звертаннями. Записати, розставити розділові знаки.
1. -…….. ……… а я тебе з’їм!
- Не їж мене … я тобі пісеньку заспіваю !
2. - …. чи ти пила, чи ти їла ?
-Ні …… не пила й не їла : бігла через місточок та вхопила кленовий листочок.!