Тема. Клітини рослин.
Мета: сформувати поняття про рослинні клітини, їх форму і розміри; систематизувати та поглибити знання про будову рослинної клітини; закріпити вміння працювати з додатковим матеріалом, в колективі, відстоювати свою думку; виховувати творчу особистість.

 

Тип уроку: Формування знань і вмінь.

Міжпредметні зв ́язки: література, природознавство.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, довідники.

Основні поняття та терміни: клітина, цитоплазма, мітохондрії, пластиди, ядро, ендоплазматична сітка, рибосоми.

 

                                                           Клітина  -  це дивний і загадковий світ.

                                                   Дитяча енциклопедія.

 Хід уроку

 

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Прийом «Словничок» (Написати всі терміни і поняття вивчені у даній темі)

 

Проблемне питання:

  — Чи однорідний організм рослини?

  — Якщо він не однорідний, то з чого складається і що є найменшою одиницею.

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

Метод «Пригадай».

    Клітина – найменша структурна одиниця всього живого. Яка лежить в основі будови і розвитку рослинних і тваринних організмів. У ній відбуваються всі життєві процеси організму

     Клітина отримала свою назву завдяки відомому англійському фізику Гуку, який розглядаючи під мікроскопом корок, побачив, що він складається з окремих комірок, які вчений назвав клітинами.

    Дослідження Гука увійшли до книги "Мікрографія", яка започаткувала існування клітинної теорії.

   Дослідження Гука продовжили інші вчені. Англійський ботанік Грю та італійський ботанік Мальпічі маже одночасно довели, що всі рослини мають клітинну будову, а клітини – різноманітну форму та функції. Спочатку вчені звертали увагу лише на форму клітинної оболонки, пізніше почали вивчати структурні елементи клітини. Левенгук побачив кристалічні включення.                      У 1840 р. термін "протоплазма", у 1831 р. Броун виявив у клітинах ядро.           Моль у 1846 р. розмежував поняття "протоплазма" і "клітинний сік".

    Пізніше було виявлено та описано мітохондрії, пластиди, рибосоми та ін. органели клітини. Спочатку структурні компоненти клітини вивчали за допомогою світлових мікроскопів, останнім часом електронних.

     Завдяки відкриттям багатьох вчених було встановлено, що свій еволюційний шлях тварини і рослини пройшли в тісному взаємозв’язку з ускладненням процесів обміну від неклітинних організмів до багатоклітинних.

 

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу.

 

     Сьогодні, в залежності від складності будови та морфології, організми поділяють на одноклітинні (ціанобактерії), колоніальні (вольвокс) і багатоклітинні, прокаріоти, еукаріоти.

      Рослинна клітина відрізняється від тваринної тим, що вона має целюлозну оболонку, пластиди, вакуолі з клітинним соком, не має органів виділення, нерухома, виняток ставлять статеві клітини нижчих і вищих спорових рослин.

 

Форма клітини, її розміри

 

 

 

      Іл.5.1.  Різноманітність клітин

        1 - недиференційована клітина;

        2 – жива паренхімна клітина;

        3 – клітина стовпчастої тканини листка;

        4 – замикаюча клітина продиху;

        5 – луб’яне волокно;

        6 – судина;

        7 – ситоподібна трубка;

        8 – деревинне волокно.

 

   Прийом «Пошук інформації» (Використовуючи підручник  та ілюстрацію 5.1 учні по черзі називають яку форму і розміри можуть мати клітини).

    Наприклад: клітини можуть мати  різноманітну форму та розміри, залежно від функції, яку виконують:

овальну,

яйцеподібну,

спіральну,

призматичну,

веретеноподібну,

циліндричну тощо.

Усі клітини за формою поділяються на паренхімні і прозенхімні.

   Паренхімні клітини мають однакові розміри у всіх напрямках у просторі: довжина їх на перевищує товщину більше ніж у 3 рази. Розміри їх варіюють від 10 до 500 мкм і більше.

   Прозенкімні – клітини видовжені. Довжина їх перевищує товщину більше ніж у 3 рази. Часто ці клітини мають загострену кінці, товсті, переважно здерев’янілі оболонки. З них переважно формуються провідні і механічні тканини рослини. Довжина їх варіює приблизно від 1 до 100 мм.

Будова рослинної клітини.  

    Усі компоненти живої клітини об’єднані в системі, яку називають протопластом. До складу протопласта входить цитоплазма, у якій розташовані інші органи:  пластиди,   мітохондрії,  ендоплазматична сітка,  комплекс Гольджі,  рибосоми, ядро.

 

 Вправа «Уявна екскурсія»

    Давайте уявимо, що наш клас – це клітина, а ми складові компоненти цієї клітини. (На дошці прикріплений листок ватману і учні по черзі розповідають про органелу  і поміщають її в уявну клітину, на певне місце).

 

1 учень. Цитоплазма. Це основний компонент усіх живих клітин. Від клітинної оболонки цитоплазма відокремлюється щільним шаром – мембраною, що називається плазмалемою, а від вакуолі відділяється другою мембраною – тонопластом. Ці шари цитоплазми багаті на ліпіди. Вони відіграють важливу роль у процесах обміну. Цитоплазма являє собою колоїдну систему – гідрозоль, де дисперсним середовищем є вода (90-95%), а дисперсною фазою – білки, нуклеїнові кислоти, ліпіди і вуглеводи. Ферменти, що також є білками, регулюють всі життєво-важливі процеси в клітині.

  Біологічними властивостями цитоплазми є: рух, вибірна проникність, подразливість, обмін речовин тощо.

    Рух цитоплазми відбувається постійно, і лише під дією деяких факторів (низькі або надто високі температури, отруйні речовини, втрата вологи) може його припинити.

   Вибірна проникливість пропускати одні речовини і затримувати інші.

   Подразливість – реакція цитоплазми на подразнення. Прикладом реакції подразнення є рухи листків мімози, які опускаються при дотику до них.

     Обмін речовин забезпечує переміщення речовин між органелами клітини, а також між клітинами і навколишнім середовищі.

 

2  учень. Ендоплазматична сітка (ЕПС) – складна система мембран, що пронизують цитоплазму.

   На мембранах знаходяться рибосоми ЕПС з рибосомами називаються гранулярною, без рибосом – агранулярною. Функцією ЕПС з рибосомами є синтез і транспортування білків, по синтезувань по її поверхні. Ці білки потрапляють в ЕПС і просуваючись по ній можуть змінюватись. Головною функцією агранулярної сітки є синтез ліпідів.

  Рибосоми – невеликі гранули, що не мають мембран і складаються з двох нерівних частин: меншої і більшої. Вони містять РНК і білок. Розміщуються поодинці або групами на ЕПС або вільно в цитоплазмі. Основна їх функція – синтез білків.

3 учень. Комплекс Гольджі  був відкритий у 1898 р, італійським вченим К. Гольджі. Він є у всіх еукаріотних клітинах. У рослинних клітинах являє собою купку сплющених мембранних мішечків, що називаються діктіосомами. Від країв діктіосом відчленовуються невеликі пухирці, які транспортують у цитоплазму полісахариди, синтезовані діктіосомами. Апарат Гольджі бере участь у формуванні вакуолей, утворенні  слизу і ферментів у залозах листків комахоїдних рослин, сприяє виведенню синтезованих клітиною речовин, утворює  слиз в клітинах кореневого чохлика.

4 учень. Мітохондрії – органели всіх еукаріотних клітин. Вони вкриті подвійною мембраною, не з’єднаною з ЕПС. Основна функція забезпечення енергетичних потреб клітини. У мітохондріях проходять синтез АТФ і АДФ. Мітохондрії утворюються внаслідок поділу.

Мікротрубочки – органели всіх еукаріотних клітин. У вищих рослин входять до складу веретена поділу і регулюють розходження хромосом.

5 учень. Хлоропласти – пластиди зелених органів рослин. Здебільшого вони мають форму зерен, тому їх називають хлорофіловими зернами. Значення хлорофілу полягає у поглинанні енергії світла і участі у фотохімічних реакціях.

Хлоропласти мають різноманітні форми і різне забарвлення. Останнє залежить від пігментів каротиноїдів, які бувають жовті, оранжеві або червоні. Вони синтезуються рослинами, бактеріями і грибами. Найбільш поширеними каротиноїдами є каротини і ксантофіли. Каротиноїди частково відіграють роль додаткових фотосинтезуючих пігментів, а також виконують біологічну роль: яскраве забарвлення пелюсток квіток приваблює комах-запильників, а дозрілих плодів – тварин і птахів, які поїдають плоди, розповсюджують їх насіння.

Хромопласти – кінцевий етап у розвитку пластид. У них можуть перетворюватись лейкопласти і хлоропласти.

Хроматофори – пластиди водоростей. Вони мають різну форму: стрічки, закрученої стрічки, пластинки, кухля і інші.Хроматофори поглинають енергію світла і переносять її до хлорофілу.

6 учень. Ядро. Нарівні з цитоплазмою ядро становить основну складову протопласта усіх еукаріотних клітин. При видаленні ядра в клітині порушуються життєві процеси і вона гине. Звичайно клітина містить одне ядро кулястої, яйцеподібної, рідше іншої  форми. Зверху воно вирито подвійною оболонкою, що складається з двох мембран з порами, через які проходить обмін речовин між ядром і цитоплазмою. Під оболонкою знаходиться нуклеоплазма (ядерний сік), в якій розміщені хроматин, одне або кілька ядерець і різні хімічні речовини.

Ядро регулює всі життєві процеси клітини, несе в собі генетичну інформацію, що знаходиться в ДНК.

7 учень. Вакуолі – порожнини в протопласті, заповнені розчином різних речовин, що відокремлені від цитоплазми одинарною мембраною – тонопластом. Вони притаманні еукаріотичним клітинам. Вакуолі утворюють ЕПС. У молодих клітин вакуолі невеликі, але їх багато.

По мірі старіння клітини вони збільшуються, зливаються і зрештою утворюють одну велику вакуолю, що займає 70-90% об’єму і центральне положення в клітині. Цитоплазма, ядро і інші органоїди клітини відтискуються вакуолею до стінок клітинної оболонки і займають постійне положення. У вакуолях міститься клітинний сік, що являє собою водяний розчин різних органічних і неорганічних речовин з рН –2-5. Лише у невеликої кількості рослин рН лужна (огірки).

 

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Цифровий диктант. Слова - відповіді записані на дошці. Учні підбирають правильну відповідь.

1. Клітина складається…
2. Вміст клітини обмежений…
3. У клітин в більшості одне…
4. Вони містять клітинний сік
5. Завдяки їм листки на деревах зелені
6. У ньому зберігається спадкова інформація
7. Червоний, жовтий колір пелюсток квіток забезпечують
8. Кількісне збільшення рослин
9. Збільшення кількості клітин
10. Вона може бути плазматичною
11. До органел клітини належать
12. Процеси життєдіяльності

Слова-відповіді:

    а) живлення, дихання

б) мембрана

в) пластиди, ядро, вакуолі

г) ріст

д) оболонка, цитоплазма, органели

е) оболонка

ж) ядро

з) вакуолі

и) хлоропласти

к) хромопласти

л) розмноження

 

Гра «Вірю не вірю»

(Поставити знак + , якщо твердження правильне, знак – , якщо “ ні”).

1)    Цитологія – наука про будову і функції клітини.

2)    Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живого.

3)    Усі організми мають клітинну будову.

4)    Ззовні клітина оточена мембраною.

5)    Всередині клітина заповнена цитоплазмою.

6)    У цитоплазмі містяться лише пластиди і вакуолі.

7)    У всіх рослинних організмів клітини мають ядро .

8)    Цитоплазма складається з води ( близько 80 ), органічних та неорганічних сполук.

9)    У ядрі містяться носії спадкової інформації про клітини та весь організм в цілому.

10) Клітинні включення є постійними утворами в цитоплазмі.

 

V. Підведення підсумків уроку.

 

Недалеко і неблизько – в кожної рослини –

Є маленькі королівства, що звуться Клітини.

Королівством цим прекрасним править заодно

Оболонка, Цитоплазма, ще й мале ядро.

Правлять мудро, не воюють, скрізь у них є толк.

Царство це функціонує геть без помилок.

Оболонка на кордоні здійснює контроль:

Пропускає Воду, Солі.

З іншими Клітинами теж взаємодіє,

Бо «послом» працює – дружити уміє.

Цитоплазма – цяця ніжна –

Геть недобре скроєна:

Вся така товста, в собі містить органоїди.

Ендоплазматичну сітку, рибосоми хитрі,

Мітохондрії довгасті і складні пластиди.

Все у цитоплазмі злилося – з’єдналось,

Тому в Клітині – добро і радість.

А Ядро – неначе мозок всього королівства,

Бо ядерця й хромосоми в собі містить.

Королівство співпрацює з ними досить плідно.

Тож живуть рослини  і не знають горя,

Бо  численні королівства їх постійно творять.

 

       Учні продовжують  підготовку роздавального матеріалу до теми «Стебло». У банки з водою слід поставити гілки дерев та кущів ( бузок, бузина, ліщина, смородина, тополя, верба, осика).

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

      Підготувати повідомлення на тему «Який орган допомагає рослинах пережити несприятливі умови навколишнього середовища?