Урок: "«Книга пісень» Г. Гейне («На півночі кедр одинокий...», «Коли розлучаються двоє...», «Не знаю, що стало зі мною»): образ ліричного героя, фольклорні елементи"

Тема: «Книга пісень» Г. Гейне («На півночі кедр одинокий...», «Коли розлучаються двоє...», «Не знаю, що стало зі мною»): образ ліричного героя, фольклорні елементи. Утілення високого почуття кохання у віршах митця.

Мета: продовжити знайомство з творчістю Генріха Гейне; розвивати творче мислення учнів, критичне мислення, навички виразного читання поетичних творів; збагачувати й удосконалювати мовлення; розвивати читацькі інтереси учнів, виховувати вдумливого читача, повагу до духовних надбань людства.

Компетентності, що формуються: предметні — визначати провідні теми й мотиви ліричних творів Г. Гейне; знаходити у тексті й інтерпретувати зміст романтичних символів; виявляти зв’язок романтичних творів із фольклором, знаходити відповідні елементи (образи, символи, мотиви, жанрові ознаки тощо); аналізувати (цілісно) ліричні вірші поета-романтика; порівнювати художні переклади, переспіви творів письменника; ключові — спілкування державною мовою (уміння сприймати, розуміти інформацію державною мовою; уміння висловлювати думки, погляди), уміння вчитися впродовж життя (уміння читати, використовуючи різні види читання (пошукове, вибіркове)).

Тип уроку: аналіз ліричних творів; комбінований.

Міжпредметні зв'язки: історія, іноземна мова (російська), музика, живопис.

Обладнання: підручник; портрет поета,  роздатковий матеріал за темою уроку; репродукція картини Л. Ланґе «Скеля Лорелей на Рейні»; аудіозаписи пісень на слова Г. Гейне; медіазасоби.

Епіграф:                             

 Книжка ця — то тільки урна з попелом мого кохання.

Г. Гейне

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання.
Світ дивовижний вас вітає –
Всіх тих, хто вдумливо читає
І тих, хто любить мандрувати
Та прагне більше пізнавати.
Долати знань високі мури
Вас кличе світ літератури!

Вправа «Очікування»

• Запишіть на листочках ваші очікування від уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Розгадування кроссенсу «Літературний портрет Г. Гейне».

Словникова робота. Кроссенс – це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд».

    На екрані по черзі зявляються зображення, за якими учні виясняють про кого йтиме мова на уроці: 1. Дюссельдорф на Рейні. 2. Самсон Гейне. 3. Боннський, Геттінгенський, Берлінський університети. 4. Дядько-мільйонер Соломон Гейне. 5. Кузина Г.Гейне - Амалія. 6. «Книга пісень». 7. Париж. 8. Франція. Останні роки життя. 9.  Г. Гейне.

 

2. Робота з епіграфом:

- Про свою «Книгу пісень» Г. Гейне писав: «Книжка ця — то тільки урна з попелом мого кохання». Як ви розумієте слова поета?

(На екрані зявляється портрет кузини Амалії)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель.

Як зазначають дослідники творчого доробку митця, Гейне насамперед «узяв від романтичної школи все життєздатне: зв’язок з народною творчістю... Він продовжив розпочате романтиками використання мотивів народної легенди й казки, розхитування канонів класичного віршування». А світової слави німецький поет зажив завдяки «Книзі пісень», виданої 1827р.

 «Книга пісень» є ліричною повістю, складові якої об’єднано спільною темою — темою кохання. У віршах збірки знайшли відображення переживання поета, пов’язані з почуттям нерозділеного кохання до кузини Амалії; дослідники творчості Гейне знаходять тут сліди й інших юнацьких захоплень. «З мого великого болю творю я пісні маленькі»,— говорив поет. Однак велич Гейне-поета виявилася в тому, що в інтимно-ліричній темі, що є провідною для більшості віршів «Книги пісень», він зумів відобразити істотні риси свого сучасника — молодої людини 1810-1820-х рр.

  Сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню віршів з цієї збірки.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Компаративний аналіз поетичного твору Г. Гейне «Самотній кедр на строми´ні...».

Вчитель. Шедевром поетичної творчості Г. Гейне став вірш «Самотній кедр на строми´ні...», уміщений у циклі «Ліричне інтермецо».

Саме цей твір можна вважати зразком романтичної поезії. Чому? Давайте дізнамось.

 

Виразне читання вірша «На півночі кедр одинокий...» у перекладі

Л. Первомайського.

Бесіда

• Яке враження на вас справив вірш?
• Які почуття передає твір?
• Яка тема, ідея вірша? (Тема: зображення кедра, який сумує за пальмою. Ідея: уособлення чоловіка та жінки, які в розлуці, і можливо, ніколи не зустрінуться)
• Що називають антитезою? Яку антитезу використано у вірші? (Твір побудовано на антитезі північ — південь.)
• Які ще художні засоби, окрім антитези, використано у творі? (Епітети: "Кедр в холодній стоїть вишині", "сніжна мла", "пальма чудова", "кедр одинокий". Метафори: "дрімає і мріє вві сні", "бачить сон")

Робота в парах

Порівняйте різні переклади й переспіви вірша Г. Гейне «На півночі кедр одинокий...». Який переклад вам сподобався найбільше? Чому? (Робота з текстом)

 

Робота з таблицею. Порівняйте вірші Л. Перевомайського і М.Лермонтова.

Вірші Г. Гейне «Самотній кедр на стромині..» і М. Лермонтова «На півночі дикій…»
Схожість	Відмінність
1. Одні й ті самі символічні образи (ялина(кедр) або сосна і пальма)	1. Сосна і пальма у Гейне чоловічого і жіно­чого роду, у Лєрмонтова – обидві жіночого роду.
2. Тема розлуки	2. У Гейне йдеться про розлуку закоханих, у Лєрмонтова – про людське роз’єднання взагалі
3. Ліричний сюжет (сон ялини або сосни про пальму)	3. Переспів Лєрмонтова насичений драматичнішим змістом
4. Просторові характеристики (вершина, скеля)	4. У Лєрмонтова символи набувають іншого змісту: сосна і пальма – не «він» і «вона», а дві самотні душі, що уособлюють загальне відчуження людства
5. Протиставлення двох світів – дійсного та уявного. Потяг до світу мрії, прекрасного ідеалу	5. Змінюються емоційно-експресивні характеристики образів

 

Учитель.

• Чи можемо ми вважати вірш Г. Гейне «На півночі кедр одинокий...» зразком романтичної поезії? (Так. Тому що, через образи природи автор передає свої почуття)

Ніколи не зустрітися кедру і пальмі, ніколи не бути поету зі своєю коханою. Здавалося б, ми читаємо про звичайні події з життя людини. Але звичайне любовне розчарування переростає в трагедію самотності людини в бездуховному міщанському оточенні. Перед нами постають образи — символи самотності.

  У німецькій мові сосна — чоловічого роду, тому вірш усе-таки про сосну й пальму. Щоб зберегти зміст, українські перекладачі дібрали слово кедр (близький родич сосни). М. Лермонтов змінив тему та надав віршу більш трагічного й узагальненого змісту — замість теми нещасливого кохання, суму за коханою з'являється мотив самотності взагалі.

  Але більше за всіх, здається, зберіг задум німецького поета Леонід Первомайський: він вдало показав самотність чоловіка, його сум за жінкою, яка могла б (сподівався він) розділити з ним радість життя, піднести його дух... Таким чином, кожен перекладач по-своєму відчуває поезію Гейне.

Для довідки. Слово «сосна» німецькою мовою чоловічого роду. Леонід Первомайський перекладає його словом «Кедр».

Сибірська сосна та сибірський кедр – одне й те саме дерево, тому така зміна видається можливою. Первомайський відзначає, що кедр самотній, говорить, що він дрімає. Описуючи пальму, передає і її сум («сумує в німій самотині»). Вірш побудований на антитезі північ – південь.

Північ: Самотній кедр укритий кригою,снігом.

Південь: Південна земля, спалена  сонцем скала.

Перекладачу вдалося передати образну систему, почуття, які вклав у цю поезію Гейне, а саме свій душевний неспокій, нещасливе кохання.

Образи кедра та пальми уособлюють чоловіка та жінку, які в розлуці і, можливо, ніколи не зустрінуться.

Епітети самотній кедр, німа самотинь, метафори  дрімає і мріє у вві сні, бачить сон, сумує розкривають тему нещасливого кохання.

Вірш «На півночі дикім» привертав увагу багатьох російських письменників.

Цей вірш можна назвати вільним перекладом. Поет змінив зміст оригіналу: він не взяв до уваги, що в німецькій мові «сосна» - чоловічого роду. Вірш Лермонтова разповідає не про почуття чоловіка до жінки, як у Гейне, а про трагедію самотньої людини. Вірш побудований на антитезі. Північ –«снег» – південь – «пустыня далекая». Північ –«дикий»,» снега сыпучие», там «голая сосна».  Відчувається самотність героя, байдужість світу до нього.

«Пустиня далекая» - це край «где солнца восход», «там есть горючий утес». Інший світ, спекотний,задушливий, і в ньому самотньо.

Образ сосни. Автор уособлює її – вона «дремлет», прикрашає її «ризою» - багатим одягом, важким від прикрас. Стоїть вона «одиноко». У тому немає щастя  їй, і лише вві сні мріє про тепло, кохання.

Образ пальми. Вона недосяжна, «одна и грустна», «прекрacная». Епітети підкреслюють  її самотність. Вірш викликає почуття жалю до ліричного героя.

Таким чином, кожен перекладач по-своєму відчуває поезію Гейне. У Лермонтова через образ природи передається почуття самотності, а у Первомайського прагнення до коханої, неможливість здійснення мрії.

 

2. Виразне читання та аналіз вірша Г. Гейне «Коли розлучаються двоє».

Вчитель. Тема розлуки, прощання — центральна в циклі «Ліричне інтермецо». Кульмінацією її розвитку є вірш «Коли розлучаються двоє...», який немовби вихоплює зі щемливої сповіді ліричного героя циклу той момент у його стосунках із коханою, коли в них настає найважча пора — болісного, але неминучого розлучення.

(Виразне читання вірша)

Бесіда

• Що ви відчули під час прослуховавання вірша? Над чим він змусив вас замислитися?
• Який настрій вірша? Чим він викликаний?
• Як у творі розкривається тема розлуки?( Ліричний герой дуже сумний, тому що розлучається з коханою)
• Що порівнює поет у вірші? (Розлуку звичайних закоханих і власні любовні переживання через нерозділене кохання)
• Чому розлука ліричного героя і його коханої не схожа на розставання інших пар?

Учитель. Ліричний герой любить і страждає через те, що кохана дівчина не відповідає йому взаємністю. Текст цього твору в перекладі Максима Славінського зацікавив Миколу Лисенка. Так у 1893 році народився чудовий романс, який набув слави істинно народної пісні.

 

Сприйняття творів інших видів мистецтва (Прослуховування аудіозапису)

- Прослухайте аудіозапис народної пісні на слова вірша Г. Гейне «Коли розлучаються двоє…».

- Який настрій передає музичний твір? Чи збігається він із настроєм вірша?

3.  Вірш «Не знаю, що стало зо мною…» (Пер. Л. Первомайського)

Учитель. Вірш «Не знаю, що стало зо мною.» належить до циклу «Знову на батьківщині» й присвячений казковій рейнській красуні Лорелей.

(виразне читання)

Слово вчителя. Лорелея – водяна німфа, красуня зі старовинної народної легенди. Своїм чарівним співом Лорелея із високої стелі над Рейном заманювала на підводне каміння усіх, хто пропливав повз неї. Зачаровані сміливці пливли на голос і гинули, розбиваючись об скелі. У вірші Гейне чути відгомін німецької легенди про Лореляй.

 

• Бесіда.

- Яке враження справила на вас поезія?

- Який настрій поезії? (проникливий, душевний, схвильований, сумний)

- Яка тема твору? (історія трагічного кохання рибалки до Лорелеї)

- Яка ідея твору? (кохання – надзвичайно складне, незбагненне і загадкове почуття, що має містичну силу над волею та бажаннями людини).

- Як у вірші відобразилося захоплення Гейне фольклором? (Сюжет і стиль фольклорні. Манера народної пісні).

- У чому символічність образу Лорелей? (Символ фатального кохання).

- За жанром «Не знаю, що стало зо мною…» - любовна балада. Як будь – яка балада твір має свій сюжет. Які елементи сюжету можна виділити в ньому?

(Експозиція – опис місця дії. Рзвиток подій – з᾿являється рибалка. Кульмінація – рибалка зачарований співом втрачає пильність. Розв᾿язка – загибель рибалки).

 

Учитель. Тема нерозділеного кохання у баладі набуває нових асоціацій, перетворюється на метафору стану душі ліричного героя. У старовинній легенді про Лореляй Гейне відчув аналогію до своєї любовної драми: його кохана, як Лореляй, втілює в собі згубну силу кохання, якою вона наділена проти своєї волі. Не кохана ліричного героя є причиною його мук. Як і не сама Лорелей є причиною загибелі рибалок та мандрівників, а саме нерозділене кохання – почуття незбагненне й загадкове, складне  й містичне. Саме інтерпретацію Гейне старовинної легенди про Лореляй  вважають кращою, найпоетичнішою у світовому красному писемстві. Вона стала в Німеччині народною піснею.

Сприйняття творів інших видів мистецтва (Робота з репродукцією картини)

1. Розгляньте репродукцію картини Людвіга Ланґе «Скеля Лорелей на Рейні».

2. Що зображено на картині?

3. Чи збігається настрій вірша з настроєм картини?

 

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Завдання «Еврістична бесіда»

1. Яким змальовано кохання у віршах, які ми сьогодні розглянули?

(Емлема кохання у Г. Гейне – це червона троянда. А воно у поета палке, вічне, нерозділене, розбите, нещасливе і водночас прекрасне, як ця троянда)

 

2. Якими рисами наділений ліричний герой?

(Ліричний герой Г. Гейне– це молода, талановита людина, щира і відверта, закохана і нещаслива, символом якої є розбите серце)  

     3) Яким би ви зобразил символ кохання Г.Гейне? (розбите серце)  

4) Скласти сенкани «Гейне», «Книга пісень»

        Гейне

       Закоханий, талановитий

        Кохає, страждає, творить

       Через образи природи передає почуття

        Романтик

 

5. Чи справдилися ваші очікування від уроку?

Заключне слово вчителя. Отже, «Книга пісень» Г. Гейне — це лірична сповідь закоханого нещасливого героя, який страждає не лише від нерозділених почуттів, а й від недосконалості світу. У його віршах відчутні фольклорні мотиви, що виражаються в народнопоетичних символах, пісенності та мелодійності.

VI. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам᾿ять поезію «Не знаю що стало зо мною…». Підготувати цікаві факти про Дж. Байрона.