Урок "Книга жіночої душі"

     Урок зарубіжної літератури в 11  класі   

ТЕМА:           Книга жіночоЇ  душі

(Життєвий та творчий шлях Анни Ахматової. Розвиток засад акмеїзму в ї ї  поезії. )

Мета уроку: познайомити учнів з особливостями життєвого і творчого шляху поетеси; пояснити поняття  акмеїзм; розвивати виразне читання, навички аналізу ліричного твору; виховувати мистецтвом слова, розвивати культурологічні компетенції учнів; сприяти вихованню любові до прекрасного, естетичний смак; розвивати творчі здібності учнів, відвідати віртуальний музей А.Ахматової .  

ОБЛАДНАННЯ: слайди з портретами Ахматової, мультимедійні презентації, буктрейлери, фотовиставка, аудіодиски (Шопен “Полонез”)

Тип уроку: урок-портрет

                                       Хід уроку

1. Актуалізація пізнавальної діяльності.

Учитель( на фоні музичного супроводження).

Я принесла квіти улюбленому поету. Жінці, яка достойна визнання та поваги –Анні Андріївні Ахматовій.

На сьогоднішньому уроці ми знову поринаємо в цікавий неповторний світ літератури,  продовжимо працювати з російською  літературою періоду кінця XIX  початку XXст.

Перед усім, нам треба розуміти якою ж була та епоха?

Микола Гумільов розстріляний більшовиками. Олександр Блок рано помер з голодному і холодному Петербурзі, не маючи змоги виїхати з країни на лікування. Володимир Маяковський, Марина Цветаева, Сергій Єсенін покінчили життя самогубством. Йосип Мандельштам, Микола Клюев загинули в радянських концтаборах. Анну Ахматову, Бориса Пастернака цькували, звинувачували в буржуазних тенденціях, замовчували їхню творчість.

Ці поети однієї з найзагадковіших епох в історії російської культури — “срібної доби” — стали гордістю російської літератури і її болем, тому що доля більшості з них була трагічною. Отже,  говоримо про “Срібне століття” в російської поезії.

         Пушкінську епоху називають “золотим століттям” російської поезії. Продовжуючи традицію, кінець 80х рр. XIX — початок XX ст. називають “срібним століттям”. Важко зараз сказати, хто перший ужив цей термін. Назва “срібне століття” виникла одночасно і в емігрантському оточенні, і в Росії. Саме злам століть названий у Анни Ахматової “срібним століттям”.

Лев Гумільов так розповідає про появу цих віршів. “Говорили ми з Анною Андріївною про поезію. Я їй кажу: “Золоте століття”— це Пушкін та інші, ви — як місяць”. —”Чому?”— запитала Анна Ахматова. Я відповів: “Вони писали про сторонніх: про Євгенія Онєгіна, кавказького полоненого, мідного вершника, мертві душі. А ви весь час пишете про себе, “я і я”, тому вони — сонце, а ви — місяць.” — “О сину, дякую! Продай мені цю ідею”, — зраділа Анна Ахматова. Так у неї з’явилися в “Поемі без героя” ці чудові рядки:

И серебряный месяц ярко

Над серебряным веком стыл…

Держава вимагала змін і молоді, творчі люди шукали можливість по-новому описати свої почуття, емоції та навколишній світ

III. Мотивація навчальної діяльності учнів, Оголошення завдань уроку.

Робота над темою уроку.

Сьогодні ми будемо говорити про життя і творчість незвичайної жінки-поета А.Ахматової. (На фоні слайду).

ІV. Запис теми.

Робота з епіграфом.

Я щаслива, що жила в ці роки …

 А. Ахматова

Оголошення мети уроку.

VI. Мотивація учбової діяльності

Вступне слово вчителя.

Відомий російський поет Йосип Бродський назвав п’ять найкращих , на його думку, поетів XX століття. Серед них була А.Ахматова

Поезію Анни Ахматової називають "щоденником жіночої душі". І це справді так, тому що вона показала епоху глибоких криз і катаклізмів через чутливе сприйняття жінки, яка сподівалася і втрачала віру, помирала і воскресала, билася у безвиході, але все ж шукала шляхи відродження світу. Душа ахматівської героїні - це душа, що кохає і ненавидить, мучиться і жертвує собою, переживає драматичний розрив і прагне возз'єднання. Це душа, у якій може все вигоріти, але вона житиме всупереч смерті.   Їй присвячували свої вірші Блок і Пастернак. Їй адресувала поетичні рядки Марина Цвєтаєва. Її портрети писали кращі художники того часу. Слава не відходила від її дверей. А вона … Вона не те, щоб не пускала її до себе, ні, вона просто не надавала їй дуже великого значення. Як королева. Отже, королева поезії - Анна Ахматова. (На екрані висвітлюється портрет А. Ахматової.

А  що ж говорили про неї  сучасники?

• Ви чули? Ахматову вигнали із Союзу письменників?
• Нарешті! Вони вже давно нічого не варті!
• У війну з блокадного Ленінграду втекла!
• А зараз, коли країна відновлює господарство, в колгоспах не хватає робочої сили, вона пише про кохання!
• Та й прізвище якесь чудне…

Та це ж псевдонім Анни Горенко!  Ахматова -  прізвище прабабусі, татарки, що походила від татарського хана Ахмата

Татарское, дремучее,

Пришло из никуда.

К любой беде липучее,

Само оно беда…

У кожного, хто любить поезію, своя зустріч з Ахматовою.

(Під музичний супровід виходить Анна Ахматова).

Учениця.  Я народилась 11 червня 1889 року під Одесою. Мій батько був в  той час відставним  інженером – механіком флоту. Коли мені виповнився рік, я була перевезена в Царське Село. Там прожила до 16 років. Кожного літа проводила під Севастополем, на березі Стрілецкої бухти. Там я

подружилася з морем. Найкращі  враження – древній Херсонес.

Читати навчалась за  азбукою   Льва Толстого. Перший вірш  написала, коли мені  було 11  років. Вірші  почались для меня не з Пушкіна й Лермонтова, а з Державіна й  Некрасова . Їх  знала  напам ять  моя мама.

  Навчалась в Царскосільскій жіночій гімназії. Спочатку  погано, потім  значно краще, але завжди  без всякої охоти.

  В 1905 році  мої батьки розлучились, і мама з дітьми поїхала на південь. Ми цілий  рік  прожили в Євпаторії. Останній  клас  закінчувала в Києві в Фундуклієвскій  гімназії, яку  закінчила в 1907 році.

  Я вступила на юридический факультет Вищих жіночих курсів у Києві. Поки приходилось вивчати  історію права й латинь я була задоволена; коли  ж пішли чисто юридичні науки, до  занять  я стала зовсім байдужа.

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ(С . 148-152)

Вчитель: Так хто ж така Анна Ахматова, яка її доля, як склалося життя, творчість ?

Знову сучасники говорили:

 Ахматова вчора мала виступ в Академії. Неперевершений успіх!

• Та що вона за таке?! Чи бачили як вона одягнена: вся в чорному, туфлі старезні, обшарпані. А держиться – королевою!А  той акмеїзм , та навіть тяжко вимовити те слово. Що воно значить?
•  

Вчитель:   Що ж  аби краще зрозуміти   літературну течію акмеїстів до слова запрошую літературознавців

Учитель:

• Скажіть, чому на зміну символізму приходить акмеїзм?

Акмеїзм (від грец. "розквіт, вищий ступінь, вершина чого-небудь") — літературна течія в російській поезії 10-х років XX ст. Група поетів, лідером якої був Микола Гумільов,протиставляла себе поетам-символістам,  у своїй творчості виявляла посилену увагу до всього земного, предметного, протестуючи проти містики символістів. Акмеїсти орієнтувалися на нові естетичні ідеали, створюючи "лірику природи" та "лірику культури". Друкувались у журналі "Аполлон" (1909—1917). Із цим літературним угрупованням пов'язаний початок літературної діяльності Анни Ахматової, Осипа Мандельштама, Сергія Городецького та інших, які створили організацію "Цех поетів". Ці митці намагалися повернути поезію з містичних далей символізму до реального буття.

Хто став головним теоретиком акмеїзму?

 Теоретиком акмеїзму був М. Гумільов, який наголошував на цінність «мудрої і ясної» дійсності, протиставляв містиці символістів захоплення матеріальною красою світу. Акмеїсти відстоювали право на створення ясного і прозорого художнього образу і поетичної мови, виступали проти притаманних символістам туманних і містичних натяків, замовчувань, незрозумілостей. Вони закликали повернути поезію до земного життя, до предмета, до точного значення слова.

Вдосконалювали  поетичну  майстерність, тобто поет – перед усім творець, ремісник. Слово у акмеїстів наповнене усвідомленим, а не ірраціональним змістом, як це було у символістів.

 У Ахматової, яскравого представника акмеїзму, слово – точне, ясне, прозоре. Вона продовжила традиції класиків ХІХ століття. 

Учитель: Акмеїзм не має аналогів у європейській поезії. Це явище суто російське.

Дослідження:                Ахматова і Гумільов

 1912 р.- Збірка  «Вечір»,.

Буктрейлер

Слово вчителя.

Дійсно, Анна Ахматова входила в світ поезії як акмеїст, але ж її величному таланту було замало «течії» і вона поширила кордони акмеїзму. Яким же чином? Звернімося до її поезії…

Учениця  виразно читає вірш Ахматової «Дав мені юнь ти сутужную…»(«Дал ты мне молодость трудную…»)

5.Бесіда.

- Образ якого ліричного героя постає з рядків цього вірша? (Незвичного – жінки, яка здебільшого сама була предметом поетичного поклоніння. Тема кохання представлена з точки зору жінки).

- Який же вигляд має кохання з цієї незвичної для поезії точки зору? (Воно не менш драматичне, ніж з точки зору мужчини).

- А чи помітні якісь відмінності? (Безумовно. Ліризм поетеси має якийсь камерний характер. Але найголовніше, що він абсолютно позбавлений чоловічої агресії. Про це переконливо свідчить хоча б те, що “ ни розою,ни былинкою не буду в садах Отца “ і оте тільки суто жіноче бажання принести себе в жертву – жертовність.

- Так у чому ж різниця між любовним почуттям жінки і чоловіка?(Жіноче почуття жертовніше, більш глибинне…)

- Що в цьому вірші ще є незвичним? (Християнські мотиви в любовній ліриці).

- Які ж відмінності від акмеїстичного світосприймання ви помітили в поезії Ахматової? (Її світосприймання глибше, ширше, воно глибоко драматичне, у ньому присутнє гостре відчуття дисгармонії,наближення катастрофи (Адже бути не з Отцем, тобто з Богом, - це і є катастрофа для людської душі; у Ахматової немає самозаспокоєння і радісного сприйняття життя до якого прагнули акмеїсти).

А зараз я запрошую вас до чарівного ахматівського світу краси, простоти, ясності.(На фоні слайда).

Учениця виразно читає вірш «Дал ты мне молодость трудную» «Навколо жовтий вечір ліг».

Аналіз поезії:

• рік написання;
• до якого збірника входять?
• до кого звертається ліричний герой?
• який ідеал обирає?
• тема вірша?
• засоби художньої виразності?( знайдіть в тексті твору);
• ідея твору?
• знайдіть поетичні риси, характерні для акмеїстів( чіткість, ясність, прозорість).

Сжала руки под темной вуалью

Учитель: Рання поезія Ахматової - це її поетичний щоденник, в якому відобразилось все життя жінки-поета.

Учитель читає поезію

Ты письмо мое, Милый, не комкай…» Анна Ахматова

Ты письмо мое, Милый, не комкай.
До конца его, друг, прочти.
Надоело мне быть незнакомкой,
Быть чужой на Твоем пути.

Не гляди так, не хмурься гневно.
Я любимая, я Твоя.
Не пастушка, не королевна
И уже не монашенка я —

В этом сером, будничном платье,
На стоптанных каблуках…
Но, как прежде жгуче объятье,
Тот же страх в огромных глазах.

Ты письмо мое, милый, не комкай,
Не плачь о заветной лжи,
Ты его в Твоей бедной котомке
На самое дно положи.

.Дослідницька робота.

Слово вчителя.

Зараз пропоную дослідити, яким же постає кохання у віршах А. Ахматової. Нехай звучить мелодія Шопена, яку так любила Ахматова (звукозапис «Полонезу» Шопена). А ми знайдемо у віршах авторські синоніми до слова «любов».

Учні знаходять і називають: «огненный недуг», «страсть, раскалённая добела», «то змейка..,то голубок», « отрава», « обман», « ложь», « пытка», «камень надгробный», «печальная повесть», «костёр», «отравительница», «дьявольские сети», «нечистая тоска», «с кровью рифмуется, кровь отравляет и самой кровавою в мире бывает».

Який висновок зробимо на основі

цих прикладів? (Учні висловлюють свої думки).

Так, любов – це туга, біда, печаль. Саме такою постає вона в поезії Анни Ахматової. (Учні роблять запис прикладів цитат і висновку у зошиті).

Слово вчителя про подальше життя

Розлучення 5 серпня1919 р.     а 21 серпня1921 р. - розстріляли

Вольдемар Казимирович Шилейко – близький друг  Гумільова  (С.16)

Мне муж – палач, а дом его тюрьма

3 грудня1922 р. знайомиться з Пуніним  (с,20)

Переходячи до наступного етапу нашого уроку, я пропоную провести гру « Цікава скринька».

Подумайте і скажіть, яким чином ці речі та зображення пов ‘язані з головною героїнею нашого уроку. (ікона, чотки, портрети Сапфо, Данте, Шекспіра, Пушкіна, актриси Раневської, Чапліна, зображення Ейфелевої башти). Поясніть свою думку.

Учні пояснюють (ікона: Ахматова – православного віросповідання, глибоко віруюча людина, у її ліриці звучать біблійні мотиви; Сапфо: Ахматова – жінка –поет,”російська Сапфо”; Данте: праця Ахматової «Слово о Данте», вірші, присвячені Данте, подорож до Італії – на батьківщину Данте; Ейфелева башта: Ахматова народилася в рік її зведення, подорожувала до Франції;Ф. Раневська: подруга Ахматової; Чарлі Чаплін: народився в один рік з Ахматовою і т.д

Група дослідників мала підготувати матеріали на тему Зв'язок Ахматової з Україною» . Запрошую вас до слова. Наведіть як найбільше фактів за темою.

Учитель: що ви знаєте про зв’язок Ахматової з Україною?

(народилась в місті Одесі , вчилась в Фундуклеевській гімназії в Києві).

Учитель: А.Ахматова чудово знала нашу країну. Перебуваючи в Харкові, вона перекладає збірку І.Франка «Зів’яле листя» присвячує Києву свій збірник «Вечір», а також - «Київський зошит».

ДОСЛІДНИКИ:

              ▲ 1 група «Краєзнавці»                                                                              

 Наша група отримала завдання дослідити зв'язок Анни Ахматової з Україною.

1 Учень : І ми хотіли би наголосити на наступних фактах. Цікавим для нас стало  те, що Ахматова  не любила, коли її називали поетесою, вона хотіла, щоб її називали поетом. Також відкриттям для нас стало те, що Ахматова - це псевдонім, який вона взяла від бабусі. Їй згодом присвятила декілька віршів.  Існує версія, що Анна стала Ахматовою через те, що її батько не хотів, щоб донька була поетесою, на що  вона відповіла, що їй не потрібне його прізвище, і  взяла собі псевдонім. Цікавим виявилось і те, що каблучку, про яку згадується в “Сказке о черном кольце” їй подарувала бабуся. Анна вірила в те, що ця каблучка володіє магічною силою. Також вона отримала у подарунок намисто, яке   називала чотками.  Другу збірку своїх  віршів поетеса назвала саме так.

2 Учень: Ще , ми дізналися, що доля пов’язала Анну Андріївну Ахматову і з подільським краєм. Доля та родовід Ахматової пов'язаний і з Поділлям. У 1857 році її дідусь Еразм Іванович Стогов, який служив у Києві, пішов у відставку і купив для своїх дітей маєтки, один з них у Слобідці-Шелехівській теперішнього Летичівського району Хмельницької області. Тут і досі пам'ятають її тітку Анну Еразмівну й матір — Інну Еразмівну, яка після років бідувань приїхала помирати до сестри. Є відомості, що Анна Ахматова декілька разів приїжджала в маєток своєї тітки у 1906, 1908, 1910, 1911, 1912 та 1914 роках. Садибу в Слобідці-Шелехівській вона описує у своєму вірші “Здесь все то же, то же, что и прежде”  Коли помер батько Інни Еразмівни, він їй залишив великий спадок — 2200 рублів, але всі гроші вона віддала «Народній волi» на організацію замаху на російського царя, а сама в кінці життя, за радянської влади, майже голодувала. Анна Ахматова до революції часто бувала на Поділлі у своїх родичів. Щороку в Слобідці-Шелехівській проводяться Ахматівські читання.  Згодом дім сестри Аніної матері став першим на Україні музеєм А.Ахматової. Він був відкритий у 1989 році.

3 учень:  На Україні є музей Анни Ахматової.  Він знаходиться

с. Слобідка-Шелехівська,     Демонструються фотографії музею,

Віртуальна екскурсія музеєм  

4 учень: Анна Ахматова  і Київ . Значне місце в житті цієї видатної особистості відведено Києву. Вперше до Києва   Ганна Горенко приїхала п’ятирічною дівчинкою; в 1906 р. вступила в останній клас Фундуклеївської гімназії, а восени 1908 р. – до юридичного відділення Київських вищих жіночих курсів. 25 квітня 1910 р. Анна Горенко та Микола Гумільов вінчалися в Микільській церкві на тодішній околиці Києва. Згадки про київські часи можна відшукати в її поезіях. 

Учень:

Древний город словно вымер.
Странен мой приезд.
Над рекой своей Владимир
Поднял черный крест...

И в Киевском храме Премудрости Бога,
Припав к солеє, я тебе поклялась,
Что будет моєю твоя дорога,
Где бы она не вилась.
То слышали ангелы золотые
И в белом гробу Ярослав.
Как голуби вьются слова простые
И ньше у солнечных глав.
И если слабею, мне снится икона
И девять ступеней на ней.
И в голосе грозном софийского звона
Мне слышится голос тревоги твоей.

3 учень:  Ось спогади Т. Масенка, сучасника Анни Ахматової: «Взяла в руки мою «Книгу лірики». Читає вголос, читає легко і точно, у неї чиста вимова, вірні наголоси.

- Ви так добре знаєте українську мову, — кажу я.

- Вона рідна мені...»

Анна Ахматова створила цикл віршів «Київський зошит»  Влітку вона любила носити полотняну сукню з українською вишивкою, що їй привіз її другий чоловік М. Пунін з Києва. Серед багатьох портретів Ахматової найкращим вважають портрет пензля Натана Альтмана у синьо-жовтих тонах. Вона перекладала українську поезію І. Франка, П. Усенка. На вiрші Ахматової спiвав Вертинський, вiн створив три пiснi на її слова. Так перетинаються між собою українськi генiї. І якби Україна ще тоді була незалежною державою, Ахматова, можливо, писала б мовою своєї матері, а не мовою «старшого брата».

«Печальная красавица» Ю.Анненкова

 Она была элегантна, она умела привлекать внимание, одеваться с неизменным изяществом, даже если весь ее гардероб мог уместиться в маленький чемодан

Юрий Анненков, которому она позировала в Петрограде, вспоминал: «Печальная красавица, казавшаяся скромной отшельницей, наряженной в модное платье светской прелестницы! <…> Ахматова позировала мне с примерной терпеливостью, положив левую руку на грудь.

Жінка, твердо впевнена у своїй красі, зуміє врешті-решт

переконати в ній всіх інших. Софія Лорен

Голос Ахматової

«Как бы ни приходилось ей тяжело, никогда она не жаловалась, не роптала, а жила, влюбленная в жизнь.»

Вчитель:   поезії Ахматової і довели  ще раз думку, що геніальні твори здатні спонукати до творчості інших поетів, які захоплювались її творчістю та присвячували їй свої вірші.

Учень

Узкий, нерусский стан –

Над фолиантами.

Шаль из турецких стран

Пала, как мантия.

Вас передашь одной

Ломаной чёткой линией.

Холод – в веселье, зной –

В вашем унынии.

Вся ваша жизнь – озноб.

И завершится – чем она?

Облачный – тёмен – лоб

Юного демона.

Каждого из земных

Вам заиграть – безделица!

И безоружный стих

В сердце нам целится.

В утренний сонный час,

- Кажется, четверть пятого, -

Я полюбила Вас,

Анна Ахматова.

                     (11 февр., 1915г.)

У цьому вірші М.Цветаєвої бачимо точний опис портрета Ахматової, їЇ складний характер, і передчуття нелегкої долі, ї оцінка її поезії, й визнання її творчості

Блок, Пастернак   

ЦИТАТИ!!!!

знайти поезії Ахматової  покладені музику 

Вірш «Сіроокий король»    Романс Рибнікова

Квіти в житті Ахматової

Я не люблю цветы - они напоминают
Мне похороны, свадьбы и балы

Но лишь предвечных роз простая красота,
Та, что была моей отрадой с детства,
Осталась и теперь единственным наследством,
Как звуки Моцарта, как ночи чернота.

Господи! Ты видишь, я устала

Воскресать, и умирать, и жить.

Все возьми, но этой розы алой

Дай мне свежесть снова ощутить.

Літом  1964 г. стало відомо, що Ахматовій прсвоєна одна з найбільших премій Італіі – «Этна – Тауриміна». Одержувати премію Анна Андріївна їздила в Італию».

1965р – доктор Оксвордського університету

Ми познайомилися з чудовою жінкою, прекрасною цілеспрямованою людиною.Справді талант Ахматової великий.  Давайте підсумуємо…

-Які поетичні засоби обирає Ахматова? (прості: немає яскравих метафор, асоціативних образів, рідкісних рим)

•                  Які вірші за своїм обсягом? (невеликі: 2-4 вірші,тобто лаконічні)
•                  Що характерно для мови віршів Ахматової? (буденність деталей, стриманість інтонації)
•                  Як Ахматова передає всі нюанси людських переживань? (дуже точно, що наближає її лірики до російської психологічної прози, тобто для її лірики характерний психологізм)

Яке світосприйняття ліричного героя поезії Ахматової? (трагічне, світ сприймається і пізнається через біль і страждання)

МІНІ-ДИСКУСІЯ

• 1.Вибачте, сьогодні всі говорять про Анну Андріївну, дискутують, хвалять,  не  схвалюють. Я ніяк не зрозумію. Якою ж вона була?
• 2.Вас цікавить зовнішність?
• 3.Мене цікавить все! Хоча я знаю, вона була ефектною!
• 4. Вона була ПОЕТОМ

НАВЧИЛА:

 ЦІННОСТІ –жити, любити, мислити, діяти, обирати, довіряти, боротися, навчатися, йти в ногу з часом, творити….

                                        Тест на самоперевірку

Заключне слово вчителя.   Мікрофон

Що нового дізналися ви на нашому уроці?

Які ваші враження? 

Домашнє завдання.

1. Вивчити біографію поета
2. Прочитати поему «Реквієм».
3. Підготувати бук трейлер