22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Урок "Книжка в житті людини"

Про матеріал

У запропонованому конспекті уроку розкривається роль книги в житті людини, а саме її вплив на формування світогляду. Також акцентується увага на непересічній особистості письменника.

Перегляд файлу

 

Тема. Вступ. Книжка в житті людини. Письменник – особливо обдарована людина, його праця над художнім твором. Розповідь про те, як «робиться книга». Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору

 Мета: з’ясувати значення книжки в житті людини колись і тепер; визначити роль письменницької діяльності у створенні книжок; поглибити знання учнів про епоху Київської Русі, зокрема про Нестора Літописця;

розвивати вміння сприймати інформацію та аналізувати її, культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість;

виховувати любов і пошану до книжки, вдячність до її творців, бажання читати художню літературу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка книг художньої, навчальної, довідкової літератури; портретна галерея письменників, творчість яких вивчатиметься у 6 класі; електронна презентація «Музей книги»; фонограма; дидактичний матеріал («Думки про книгу»), плакат «Правила користування книгою».

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вступне слово вчителя.

 - Любі діти! Сьогодні ми продовжимо захоплюючу подорож, яку було розпочато ще у 5 класі – подорож у неповторний світ української літератури. Чи сподобалася вона вам? Сподіваюся, що так, адже стільки фантазії, чудес та подій ви пережили разом із героями вивчених творів! Тому й зрозуміло, що почесне місце на уроці належить книзі – цьому невичерпному джерелу знань, а епіграфом є вислів народної мудрості «Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно».

У кожного на парті лежить аркуш під заголовком «Думки про книгу». Перечитайте про себе і виберіть ту думку, яка припаде вам більше до душі. (Пізніше учні зачитають і обґрунтують свій вибір).

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

 - Під час мандрівки літературою 6 класу ви ознайомитеся із календарно-обрядовими піснями, піснями літературного походження, заглибитеся у загадково-прекрасну і славну давнину, співпереживатимете цікаві пригоди  зі своїми ровесниками – героями творів  авторів, портрети яких ви бачите перед собою. Кожен художній твір нас вчить любити рідний край, природу, поважати інших, цінувати дружбу, вірність, виховувати в собі кращі моральні якості.

 Тож пропоную вам зробити нашу мандрівку неповторною й цікавою. А для цього необхідно вдумливо читати художні твори, вчитися висловлювати власні думки, почуття, спостереження, виявляти бажання пізнавати нове. Успіхів усім нам! (Діти бажають успіхів один одному).

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

 Бесіда:

  • Чи є у вашій сімї улюблена книга?
  • Якби під час подорожі в космос можна було взяти лише одну книжку, то нею стала б…                                                                                                                                  
  • Хто є автором художніх творів?
  • Як ви думаєте, чи легко бути письменником?
  • А чи доводилося вам колись зустрічатися із письменником?

(Учні дають довільні відповіді).

- Отже, книга – це справжня скарбничка мудрості. Недарма люди здавна збирали книги, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію,  яка міститься в книгах. У місті Львові – великому історичному й культурному центрі України, на одному з приміщень місцевої книгозбірні зроблено напис латинською мовою: «Тут мертві живуть і живі промовляють». Бо й справді, в книгах залишаються жити думки, прагнення, мрії представників багатьох поколінь людства. І для того, щоб ці думки й прагнення  стали відомі нащадкам, передовсім потрібен великий талант автора, його прагнення донести до читача своє розуміння проблеми, бачення краси, а також наполеглива робота над словом. Письменник – мужня, рішуча людина, яку, крім Божої іскри – таланту, завжди вирізняє сила волі, цілеспрямованість, наполегливість, бажання перемогти, долаючи всілякі перешкоди.

 Багато українських письменників було розстріляно або ув’язнено за правдиве слово, за те, що вони захищали словом рідний край, культуру, віру, звичаї, називали Україну рідною, а себе – її дітьми…

 Таким чином, розуміємо, що робота автора над твором – процес складний і тривалий. А щоб книга дійшла до читача, потрібна праця й інших людей – видавців, художників, редакторів, коректорів…Чи завжди було так?  Скільки років українській книжці? Запрошую вас до «Музею книги». (Показ презентації у супроводі музики озвучує вчитель).

 - У стародавні часи на землі не було книжок, але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід, знання виникла у людей дуже давно. Тож «сторінками» найдавніших книжок ставали каміння, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Не знали люди й літер, їх замінювали малюнки. Згодом люди винайшли перші абетки, додумалися писати на глиняних табличках, які потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на таких сторінках-цеглинах багато напишеш? До того ж ці книжки були важкі та незручні.

Спроба використати для письма пальмове листя також виявилася невдалою, воно було надто крихким.

 Створення книг із воску теж не принесло бажаного результату, оскільки від високих температур написи просто розтікалися.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/Cuneiform_script2.jpg/200px-Cuneiform_script2.jpgФайл:Amarna letter mp3h8877.jpgФайл:Sales contract Shuruppak Louvre AO3760.jpg

 

Слайд 1

 

 Із часом навчилися робити зручні й легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому місті Пергамі в ІІ ст. до н.е. Через це папір зі шкіри й назвали пергаментом. Великий аркуш пергаменту згинали у вигляді зошита. Декілька зошитів зшивали докупи й утворювалася книга, подібна до сучасної. Однак  такі книжки були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були  шкури з цілої череди телят. Отож люди шукали, з чого робити книги, щоб вони були дешеві й простіші. І знайшли.

 

http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSSocLoFDlem0WGZKGoY_JyXR9FYbR8_xx6QpoPbzFn-PwhCWMO   http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQvlgMTdDMdKYjs9Vq8dmcbVjoKn6mVTN-2ZY5aywyTj2m0dd57pw

 

Слайд 2

У далекій Африці на берегах повноводних річок простяглися нескінченні зарості болотяної рослини – папірусу, із волокнистої серцевини якої стали виготовляти цілі сувої – книги. Писати на папірусі було зручно, але через декілька років такі «книги» ламалися і розсипалися.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/33/Cyperus_papyrus6.jpg/220px-Cyperus_papyrus6.jpg   Файл:P. Oxy. XXII 2331.jpg  http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/Egypt.Papyrus.01.jpg/200px-Egypt.Papyrus.01.jpg

 

Слайд 3

 Папір було винайдено в Китаї ще в 105 році до н.е. Звідти секрет його виготовлення та технології перейняла Японія, і вже згодом араби принесли цей досвід до Європи. У ХІІІ ст. в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким ми користуємося і сьогодні. В середині ХV ст. у Німеччині запрацював перший у Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гуттенберга.

 Ще в дохристиянський період у наших пращурів вже була писемність. Наприкінці Х –  початку ХІ століть на Русі існувало дві азбуки – кирилиця і глаголиця. Запровадження християнства в 988 році дало поштовх розвиткові писемності. До середини ХІV століття усі книги писалися на пергаменті: текст писали чорнилом, а перші букви абзацу – червоною фарбою. У книгах ХІ – ХІІІ століть вживалося «уставне письмо»: букви наближалися до квадратної форми і не були зв’язані між собою, а слова не розділялися. Зразком такої форми письма є найдавніша українська книга «Остромирове Євангеліє».

 Крім пергаменту, на Русі писали ще й на корі звичайної берези – бересті. З історії ви добре знаєте про берестяні грамоти.

 Рукописні книги завжди цінувалися дуже дорого і тому користуватися ними могла обмежена кількість людей.

 

Слайд 4

Одним з перших письменників Київської Русі вважають Нестора Літописця, який є автором найдавнішого літопису нашого народу –  «Повісті минулих літ». Значне місце у творі  Нестор відводить князю Ярославу Мудрому, який дуже любив книги  «…читав їх часто і вдень, і вночі… Ярослав засіяв землю книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлимо серцем книжну науку».

 В Київській Русі першу книгу надрукували 1546 року майстри Іван Федоров і Петро Мстиславець. Із окремих букв вони складали рядки, які потім вставляли у спеціальні рамки і чорною фарбою змащували текст. Наклавши на нього чистий папір і стиснувши за допомогою преса, отримували аркуш за аркушем тексту першої друкованої книги «Апостол».

 А як же друкуються книжки в наш час? Простежмо шлях книги: письменник пише книгу; видавництво готує її до друку. Перший читач книги – літературний редактор. Технічний редактор   визначає розмір майбутньої книги, її наклад. У друкарні книжку друкують, роблять обкладинку, або палітурку. І ось тепер готова книга потрапляє до бібліотек, книгарень, а звідти  й до читача.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. «Мікрофон»: «Із цього уроку я дізнався…

2. Учні коментують вибрану думку про книгу. 

V. Домашнє завдання.

Прочитати сторінки підручника. Пояснити вислів (усно): «Ярослав засіяв землю книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлимо серцем книжну науку». Чи стосуються ці висновки нас, людей ХХІ століття? Яка роль сучасного читача в новому «житті» твору?

За бажанням: оформити рукописні книжечки, стилізовані під старовину, записавши туди вислови про книгу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

                                           

 

Думки про книгу

 

Українські народні прислів’я

 

  1. Книга вчить, як на світі жить.
  2. Книжка мовчки все розкаже.
  3. Добра книжка кожну голову на правильну дорогу направить.
  4. Людина без книги, як криниця без води.
  5. Хто багато читає, той багато знає.
  6. Книга – міст у світ знань.
  7. Дім без книги – як голова без розуму.
  8. Книга для розуму, що теплий дощик для посівів.
  9. З книгою жити – з добром дружити.
  10.  Книги – мов ріки, які напоюють собою весь світ (Нестор Літописець).

 

Правила користування книгою

 

  1. Усі книги треба зберігати в охайному вигляді.
  2. Не загинай аркуші, користуйся закладкою.
  3. Не клади в книгу ніяких предметів.
  4. Бережи книгу від сонця й води.
  5. Не читай книги під час їжі.
  6. Клади книги на чистий стіл.

 

 

1

 

doc
Додано
30 червня 2018
Переглядів
1557
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку