17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Урок літератури рідного краю. "Дмитро Луценко. "Як тебе не любити, Києве мій"

Про матеріал

Дмитро Луценко - поет-пісняр, великий патріот України, закоханий у місто Київ. Пісня "Як тебе не любити, Києве мій" - своєрідна візитівка нашої столиці.

Перегляд файлу

 

Тема. Урок літератури рідного краю. «Як тебе не любити, Києве мій» Дмитра Луценка – популярна пісня про столицю України.

Патріотичні мотиви, героїчний пафос пісень літературного походження.

Мета: познайомити учнів із основними етапами життя і творчості поета-пісняра Дмитра Луценка, зокрема з піснею про Київ;

розвивати вміння виразно і вдумливо читати пісні, визначати й коментувати провідні мотиви, пояснювати роль символів;

виховувати почуття патріотизму, гордості за нашу столицю, за рідний край.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Д.Луценка, збірки його творів, електронна презентація «Дмитро Луценко – поет-пісняр», запис пісні «Києве мій».

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 Бесіда за текстом пісні «Ой у лузі червона калина похилилася…»:

  • Чому, на вашу думку, Україна зажурилася?
  • Із чим у пісні порівнюється Україна? Чи випадкове таке порівняння?
  • Чим прославилися січові стрільці?
  • Для чого ми повинні пам’ятати історію рідного краю і тих, хто її творив?

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

 Слово вчителя.

                                                          Епіграф:

                                                          Народе мій,

                                                          Твої діла –

                                                           То і мого життя горіння.

                                                           Я лиш галузонька мала

                                                           Твого прадавнього коріння…

                                                                          Дмитро Луценко

Так  проникливо, так глибоко патріотично могла висловитися лише справжня Людина. Припадімо ж до життєдайного джерела Луценківської лірики, бо тут «усе любовю зміряне до дна».

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

  1. Стисле ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом поета.

 

 

 

Матеріал для вчителя.

                                                                         Дмитро Омелянович Луценко

                     ( 15.10.1921 р. – 16.01. 1989 р.)

 

Місце народження: село Березова Рудка, тепер Пирятинського району Полтавської області.

                 слайд 1

 

Освіта:  у 1938-1939 роках навчався у Київському гідромеліоративному інституті.

Кар’єра: учасник Другої світової війни. Працював на шахтах

                                                                                                 слайд 2

 

Донбасу, а в повоєнні роки – в редакціях газет «Колгоспне село» (тепер «Сільські вісті»), «Молодь України», кореспондентом Всеукраїнського радіо, завідуючим відділом поезії журналу «Вітчизна».

Збірки:   «Дарую  людям  пісню»  (1962);   «Незакінчена  соната» (1966);

«Як тебе не любити» (1969); «Добрість» (1971) та ін.

Автор текстів багатьох відомих пісень («Києве мій», «Фронтовики», «Сивина», «Не шуми, калинонько», «Мамина вишня», «Осіннє золото» та ін.), створених у співавторстві з композиторами Л. Ревуцьким, К. Данькевичем, О. Білашем, П. Майбородою, І. Шамо, В. Івасюком, І. Покладом.

 Лауреат Шевченківської премії 1976 року разом із композитором І.Шамо за пісні «Балада про братерство», «Києве мій», «Стоїть над Волгою курган», «Зачарована Десна», «Пісня про щастя», «Не шуми, калинонько», «Фронтовики».

 «Не май сто кіп у полі, а май друзів доволі»  – саме  під таким девізом жив Олександр Омелянович. До друзів мав особливе, незрадливе ставлення. Йому пощастило спілкуватися з людьми виняткової внутрішньої краси, людьми, які можуть бути взірцем справжньої чоловічої дружби, що ґрунтується не з корисливих мотивів (що я з того матиму?), а йде від внутрішньої потреби, щедрості й багатства душі.

 Із жовтня 1942 року на фронті, отримав контузію, пройшов воєнними шляхами до світлого дня Перемоги. І просилися на папір рядки про тих бійців, молодих юнаків, яким би жити й працювати, але їхніми могилами позначені шляхи боїв.

 Найбільше Дмитро Луценко відомий як поет-пісняр. У чому ж секрет  популярності його пісенної творчості? У правдивому емоційному, психологічно вираженому розкритті душевного тепла  людини, її невмирущого прагнення до справедливості і добра, любові до матері й рідної домівки, яка гріє душу спогадами про дитинство, перше кохання, пісні юності, мелодії яких закарбувалися в  пам’яті на все життя.

 У Березовій Рудці своїм земляком пишаються всі. Про Дмитра Омеляновича тут знають всі з дитинства. У школі, куди ходив майбутній поет, створили невеличкий музей.                            

                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 слайд 3

 

 Щорічно на Полтавщині проходить фестиваль «Осіннє золото», приурочений до дня народження поета.

 На його честь названо вулицю в Києві.

 2. Прослуховування пісні Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій».

 3. Історія створення пісні.

 «Як тебе не любити, Києве мій» – пісня, що стала своєрідною візитівкою столиці. Видзвонює ця мелодія на годинниковій вежі на майдані Незалежності через кожну годину, а по міському радіо лунають позивні…

 Далекого року, коли Києву мали вручати черговий орден, у Міністерстві культури УРСР раптом усвідомили, що пісні про українську столицю немає. Був, щоправда, «Київський вальс» Платона Майбороди та Андрія Малишка, однак вирішили, що одного твору, який оспівує місто-красень, недостатньо. Звернулися за допомогою до композитора Ігоря Шамо, а той уже підключив свого друга й співавтора – Дмитра Луценка. Подальша передісторія пісні взагалі дуже цікава.

 Якось незадовго після цього Дмитро Луценко та співак Юрій  Гуляєв ішли весняним Хрещатиком, про щось гомоніли. Якоїсь миті їхні погляди прикував дивовижної краси колір – то на клумбах квітли, палахкотіли канни – красиві багряні квіти.               

 

 

 

слайд 4

 

Замилувавшись, Юрій Гуляєв звернувся до Луценка: «Ви –поет, Ви можете перелити цю красу в слова. А музика – знайдеться. Напишіть мені пісню про канни – рідкісні квіти…». Поет прийняв замовлення. Щоб дужче надихнутися враженнями, вийшов на Володимирську гірку.              

    

 

            слайд 5                                                                   слайд 6

 

Перед ним в усій красі постало справжнісіньке зелене море, яке вигравало ніжними хвилями. Того ж вечора були написані слова:

   Грає море зелене,

   Тихий день догора,

   Дорогими для мене

   Стали схили Дніпра.

 Досить легко було написано й другий куплет, і третій. А ось із приспівом не виходило ніяк. І так минув місяць…

 Коли це одного разу автор побачив на Хрещатику чарівну молоду пару: хлопець намагався зазирнути  в очі своїй коханій і все промовляв: «Ну, як тебе, таку красуню, та й не любити?» Ці ненароком підслухані слова перелилися у приспів:

   Вечорів оксамити –

   Мов щастя прибій.

   Як тебе не любити,

   Києве мій.

 А потім була безсонна ніч творчого натхнення Ігоря Шамо    і народилася ніжна мелодія до таких щирих і задушевних слів.

 

 

слайд 7

 

 Вперше прозвучала пісні 27 травня 1962 р. у виконанні соліста Київської оперного театру Юрія Гуляєва. Згодом її включили до свого репертуару й інші співаки.                                                                                                                                                                                                                                                                   

Найкращим показником якості твору є його тривале життя. Ця музично-поетична перлина не застаріла, нещодавно її новою інтерпретацією порадував дует «Барселона» (2011 р).

 Виразне читання тексту пісні.

 Бесіда

  • Яка пора року і час дня зображені в пісні?
  • Намалюйте картину, яка вам уявляється. Які кольори переважають?
  • Чи можна вважати цей твір патріотичним?
  • Що вам відомо про Київ – столицю нашої країни?
  • Які художні засоби наявні у пісні. Назвіть їх.
  • Чи знаєте ви пісню про ваше місто (село)?

4. Перегляд презентації «Дмитро Луценко – поет-пісняр».

 

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

   «Мікрофон»

            Пісня про Київ …

 

V. Домашнє завдання: вивчити одну пісню напам’ять (на вибір); скласти сенкан до слів «Пісня», «Київ»; підготуватися разом із членами сім’ї до уроку-свята «Улюблені пісні моєї родини» (орієнтовний план виступу – на картках).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
30 червня 2018
Переглядів
393
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку