Урок "Колективізація і Голодомор в Україні"

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ І ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ

 

Очікувані результати. Учні повинні:

- визначати причини та масштаби Голодомору;

- обстоювати правову оцінку Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу;

- використовувати карту як джерело інформації про регіони Голодомору 1932-1933 років;

- висловлювати і аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

- орієнтуватися в історичній термінології.

Питання:

1. Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства.

2. Примусові хлібозаготівлі.

3. Голодомор 1932-1933 років – геноцид Українського народу.

4. Масштаби та наслідки Голодомору.

5. Національно-демографічні зміни.

Поняття:

- Голодомор;

- геноцид;

- розкуркулення;

- хлібозаготівлі;

- «чорна дошка».

Обладнання: мультимедійний проектор.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Перевірка готовності приміщення та учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Самостійна робота для учнів у вигляді тестів. Після виконання учнями даної роботи учитель висвітлює на екрані правильні відповіді, а старшокласники, попередньо обмінявшись відповідями, перевіряють їх і виставляють своєму однокласникові бал за виконання.

1 варіант

1. Яке визначення розкриває суть поняття «індустріалізація»?

А – безвідплатне вилучення майна на користь держави в результаті адміністративного чи судового рішення;

Б – перехід промислових підприємств із приватної власності у державну;

В – перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального;

Г – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях народного господарства.

2. Який рік Йосип Сталін назвав «роком великого перелому»?

А – 1927 рік;

Б – 1928 рік;

В – 1929 рік;

Г – 1930 рік.

3. Яка промисловість посідала пріоритетне положення в планах індустріалізації?

А – важка;

Б – деревообробна;

В – легка;

Г – харчова.

4. Що із переліченого є джерелом індустріалізації в СРСР?

А – денаціоналізація промисловості;

Б – доходи приватного сектору економіки;

В – залучення іноземних інвестицій;

Г – продаж історичних та культурних цінностей за кордон.

5. Який регіон України у роки індустріалізації розвивався прискореними темпами?

А – Волинь;

Б – Поділля;

В – Правобережжя;

Г – Подніпров’я.

6. Як називають штучне завищення цін на промислові товари й заниження на сільськогосподарську продукцію, що проводилося радянським керівництвом з метою викачування ресурсів із села?

А – «великий перелом»;

Б – «запаморочення від успіхів»;

В – «ножиці цін»;

Г – «соціалістичне змагання».

7. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

А – оголошення радянським керівництвом курсу на індустріалізацію;

Б – обрання Василя Липківського митрополитом Української автокефальної православної церкви;

В – початок першої п’ятирічки;

Г – початок українізації.

8. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями:

1 – ведення господарювання на державних підприємствах на основі фінансової самостійності в умовах збільшення централізованого керівництва	А – автокефалія
2 – переведення значної частини господарства держави на виробництво товарів і послуг військового призначення	Б – госпрозрахунок
3 – повернення державою експропрійованого майна попереднім власникам	В – денаціоналізація
4 – повне самоврядування церкви, її незалежність	Г – мілітаризація
	Д – модернізація

9. Укажіть завдання індустріалізації (три відповіді):

1 – перетворення аграрної країни в могутню індустріальну державу;

2 – підвищення життєвого рівня населення;

3 – підвищення технічної бази сільського господарства;

4 – пріоритетний розвиток легкої промисловості;

5 – розвиток ринкових відносин в економіці;

6 – розширення міжнародних економічних зв’язків;

7 – укріплення оборонного потенціалу країни.

 

2 варіант

1. Що передбачала індустріалізація в СРСР?

А – покращення добробуту робітників;

Б – прискорений розвиток важкої та енергетичної промисловості;

В – формування ринкової економіки в СРСР;

Г – швидкий розвиток легкої та харчової промисловості.

2. Що таке «ножиці цін»?

А – безвідплатне вилучення майна на користь держави в результаті адміністративного чи судового рішення;

Б – примусове вилучення державою чи органами влади за певну плату майна громадян, підприємств або установ;

В – примусове вилучення державою у селян максимальних обсягів зерна за суттєво заниженими цінами;

Г – штучне завищення цін на промислові товари й заниження на сільськогосподарську продукцію.

3. Укажіть рік початку першої п’ятирічки:

А – 1927 рік;

Б – 1928 рік;

В – 1929 рік;

Г – 1930 рік.

4. Якого року керівництво Радянського Союзу вирішило відмовитися від нової економічної політики в цілому?

А – 1928 року;

Б – 1929 року;

В – 1930 року;

Г – 1931 року.

5. Як називається випуск в обіг додаткових грошових знаків і платіжних засобів, що викликає збільшення грошової маси?

А – емісія;

Б – інфляція;

В – монетизація;

Г – приватизація.

6. У якому році радянське керівництво оголосило курс на індустріалізацію?

А – у 1925 році;

Б – у 1926 році;

В – у 1927 році;

Г – у 1928 році.

7. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

А – завершення відбудови промисловості;

Б – завершення першої п’ятирічки;

В – перехід до форсованої індустріалізації;

Г – організаційне оформлення Української автокефальної православної церкви.

8. Установіть відповідність між іменами історичних діячів і їхніми посадами:

1 – Михайло Волобуєв	А – голова Раднаркому УСРР
2 – Василь Липківський	Б – генеральний секретар КП(б)У
3 – Микола Скрипник	В – економіст
4 – Влас Чубар	Г – митрополит Української автокефальної православної церкви
	Д – нарком освіти УСРР

9. Укажіть джерела індустріалізації (три відповіді):

1 – внутрішні примусові державні позики;

2 – денаціоналізація промисловості;

3 – експорт сировини  і продовольства;

4 – іноземні інвестиції;

5 – репарації з Німеччина та її союзників;

6 – розширення продажу горілки;

7 – створення системи трестів і концесій.

 

Відповіді:

1 варіант: 1-Г; 2-В; 3-А; 4-Г; 5-Г; 6-В; 7-БГАВ; 8-1Б, 2Г, 3В, 4А; 9-137.

2 варіант: 1-Б; 2-Г; 3-Б; 4-Б; 5-А; 6-А; 7-ГАВБ; 8-1В, 2Г, 3Д, 4А; 9-136.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Модернізація радянської держави, яку готувало комуністичне керівництво для своїх громадян, стосувалася не лише промисловості, а й сільського господарство, яке повинне було стати джерельною базою для проведення запланованих змін. На жаль, ці масштабні зміни викликали масштабні жертви. Ми повинні пам’ятати, що могутність Радянського Союзу будувалася на кістках мільйонів його громадян.

ІV. Оголошення теми та завдань уроку

Тема уроку «Колективізація і Голодомор в Україні», а метою заняття буде встановлення ходу, засобів і наслідків суцільної колективізації для українського народу.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Колективізація – процес докорінної перебудови аграрного сектора економіки, що передбачав перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи, радгоспи). Мета колективізації: встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів та потенціалу для модернізації всього господарства.

Суцільна колективізація – державна політика примусового об’єднання селян-одноосібників у колективні господарства з метою ліквідації приватної власності на засоби виробництва.

У жовтні 1931 року суцільна колективізація України в цілому була здійснена: було колективізовано майже 87% селянських господарств степової зони, 70% - Лівобережного і 67% - Правобережного лісостепу.

Розкуркулення – ліквідація заможних селянських господарств. Здійснювалося з метою зміцнення матеріальної бази колгоспів, залякування загальної маси селян, знищення спротиву колективізації (бо заможні селяни-одноосібники були поганим зразком для агітації за «квітуче» колгоспне життя).

За роки суцільної колективізації – 1929-1931 роки – в Україні було експропрійовано 352 тисячі селянських господарств.

2. Хлібозаготівлі – примусове вилучення державою у селян максимальних обсягів зерна за суттєво заниженими цінами.

3. Передумови Голодомору:

- форсована індустріалізація;

- суцільна колективізація;

- розкуркулення;

- хлібозаготівлі;

- терор проти національної інтелігенції;

- нищення духовності.

Причини Голодомору:

- волюнтаристська політика сталінського керівництва;

- завищений план хлібозаготівель для України на 1932 рік;

- експорт продовольства на потреби індустріалізації;

- відсутність допомоги голодуючим союзного центру.

Масштаби Голодомору:

- голод охопив практично всі регіони радянської України (учитель демонструє картосхему України із зазначенням регіонів за рівнем смертності у 1932-1933 роках).

4. Наслідки Голодомору:

- величезні людські втрати (за різними оцінками – від 3,5 млн. до 8 млн. осіб);

- знищене старе українське село з його народними звичаями і традиціями;

- сільську місцевість перетворено на резервацію фактично закріпачених селян;

- деградація сільського господарства, знищено селянина-господаря;

- придушено опір колективізації, остаточна перемога колгоспного ладу на селі.

Окрім мільйонів загиблих від голоду і ненароджених, що само по собі суттєво вплинуло на генофонд і розвиток українського народу, Голодомор боляче вдарив по тих, хто залишився живими. Він негативно вплинув на їхню соціальну та політичну активність, посіяв страх перед владою. Історична пам'ять і психологія тих, хто вижив у 1932-1933 роках, була скалічена згадка мами про людоїдство, про доноси на сусідів тощо.

5. До спустошеної України переселяли селян з Росії, Білорусії, Казахстану.

VІ. Рефлексія. Підсумок уроку

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», де Голодомор 1932-1933 років визнано геноцидом українського народу. Наведіть аргументи на користь такого визначення.

Геноцид – знищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами. Згідно конвенції «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього», ухваленою Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 року, під геноцидом розуміють:

1) убивство членів якої-небудь національної, етнічної, расової або релігійної групи;

2) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;

3) навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне знищення її;

4) заходи, розраховані на недопущення дітонародження в середовищі такої групи;

5) насильницька передача дітей із однієї групи в іншу.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати текст параграфа підручника; написати есе на тему «Чи можна кваліфікувати проведення суцільної колективізації в Україні як політику «розселянювання» (не більше двох сторінок формату А4).