Урок "Колоніальні організми"

                     Тема Колоніальні організми. (слайд 1)

Мета: навчальна – сформувати в учнів поняття багатоклітинного організму, ознайомити з особливостями будови, процесів життєдіяльності та значення в природі та житті людини примітивних багатоклітинних організмів: вольвоксу, та ульви, ознайомити з основними середовищами існування цих організмів та їх пристосуваннями до умов навколишнього середовища;

розвивальна – розвивати розуміння учнями сутності еволюційного процесу, вміння логічно мислити, встановлювати взаємозв’язки, риси схожості та відмінності між об’єктами органічного світу;

виховна – виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, розширювати кругозір учнів та виховувати екологічну свідомість.

 

                                                                   Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

Прийом «Вітання».  (слайд 2)

“Добрий день!”

 Учні по черзі торкаються однойменних пальців рук свого сусіда, починаючи з великих пальців і кажуть:

 

бажаю (стикаються великими пальцями);

успіху (вказівними);

великого (середніми);

у всьому (безіменними);

і всюди (мізинцями);

Вітаю! (Дотик всією долонею)

 ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.Прийом «Доповни речення» (слайд 3, слайд 4)

Замість крапок вставити пропущені слова:

-амеби рухаються за допомогою …………(псевдоподій);

-у прісноводних найпростіших продукти обміну та надлишки води виводяться через …….(скоротливу вакуолю);

-здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища називається ………..(подразливість);

-інфузорія-туфелька рухається за допомогою ……(війок);

-кисень у цитоплазму надходить через ……(поверхню тіла);

-в інфузорії неперетравлені рештки їжі виводяться через …….. (порошицю);

-переносити несприятливі умови найпростіші можуть за допомогою утворення ………(цисти).

2.Упізнай мене

 (слайд 5, слайд 6)

А                                            Б                                                                В

 

3.Прийом «Упізнай  мене» (слайд 7, слайд 8)

№1. 

-розмножуюся в клітинах крові;

-за це людина мене недолюблює;

-вона усіляко бореться з комарами.

(це малярійний плазмодій)

№ 2.

-маю небагато коротких, широких псевдоніжок;

-живу у товстому кишечнику людини;

-можу викликати у людини тяжке захворювання.

(це амеба дизентерійна)

№ 3.

-маю клітинний рот і навколоротову заглибину;

-наявні два ядра;

-тіло вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь.

(інфузорія туфелька).

 

4.Прийом «Установіть відповідність»  (слайд 9, слайд 10)

1. Установіть відповідність між структурами клітини одноклітинного організму та їхніми функціями

  1 травна вакуоля                           А регуляція тиску всередині клітини

  2 скоротлива вакуоля                    Б збереження спадкової інформації

  3 ядро                                              В забезпечення, клітини енергією                    
  4 війки                                             Г забезпечення перетравлення їжі                    
                                                           Д забезпечення руху

 2. Установіть відповідність між організмом та способом, яким він отримує органічні речовини

   1 евглена зелена                           А властиве змішане живлення 

   2 хлорела                                        Б паразит

   3 малярійний плазмодій               В хижак

   4 інфузорія-туфелька                     Г живиться клітинами бактерій  

                                                            Д автотроф

4. Прийом «Мозковий штурм». (слайд 11)

— Чому квашені овочі зберігаються значно довше, ніж свіжі?

(В основі квашення овочів лежить молочнокисле бродіння, яке спричиняється діяльністю молочнокислих бактерій. У результаті накопичується молочна кислота, яка створює кисле середовище, що запобігає розмноженню гнилісних бактерій.)

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть.» (слайд 12)

Чому?

Це і буде тим , що необхідно нам узнати.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми починаємо з вами знайомство з організмами, які складаються не з однієї, а з багатьох клітин, кожна з яких виконує свої функції. Це найбільш примітивні багатоклітинні організми, які ще не мають сформованих органів – це представники водоростей: вольвокс та ульва.

Прийом «Мозковий штурм»

— У чому полягає головна відмінність багатоклітинних організмів від одноклітинних? (У кількості клітин.)

Слово вчителя

 Відповідь, що багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних за кількістю клітин, є неточною. Оскільки і в деяких одноклітинних із безлічі клітин утворюються колонії, проте всі клітини в їхньому складі однакові. Кожна з них забезпечена всіма пристосуваннями для самостійного існування.

Запитання до учнів:

— Чи може клітина багатоклітинного організму існувати самостійно?

(Обговорення відповідей учнів.)

 Організми навіть нескладних багатоклітинних рослин чи тварин містять спеціалізовані клітини, що пристосовані до виконання певних функцій і різняться своєю будовою. Кожна із цих клітин не може існувати окремо, її життя залежить від інших клітин. Тож у багатоклітинному організмі спеціалізовані клітини взаємодіють між собою.

 Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати будову та особливості життєдіяльності багатоклітинних організмів.

(Слайд 13)Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV.Вивчення нового матеріалу

1.Вольвокс — колоніальний організм

Пригадайте:

— До якої групи організмів належить вольвокс? (До колоніальних організмів.)

Слово вчителя

 Які ж переваги одержують найпростіші, об’єднані в колонію, порівняно з одноклітинними?

1. Можливо, разом їм буде легше знайти собі їжу?

2. Легше захищатися від хижаків? Може й легше, хижаки поїдають маленьких жертв.

3. Можна розподілити функції: одні виступають у ролі мотора, інші спрямовують до світла або їжі.

 Клітини одноклітинних організмів можуть об’єднуватися в колонії для спільного виконання життєвих функцій. Але при цьому кожна клітина колонії, як і раніше, може сама виконувати всі функції живого і є окремим самостійним організмом. Одноклітинні колоніальні організми були проміжною ланкою в процесі виникнення багатоклітинних організмів.

 Одними з представників колоніальних організмів є колоніальні зелені водорості, наприклад вольвокс. Дуже поширені колоніальні форми й серед інших груп водоростей.

Прийом «Робота в групах»           (слайд 14)

 

1 Група

• Особливості будови вольвокса.

2 Група

— Які особливості розмноження вольвоксу?

3 Група

—Ульва та її особливості.

4 Група

—Використання ульви людиною.

Звіти груп

1 група (слайд 15,слайд 16)

 

Колонія вольвоксу виглядає як невелика рухлива зелена куля (до 2–3 мм у діаметрі). Кожна колонія об’єднує від сотень до десятків тисяч клітин вольвоксу, розташованих на поверхні кулі. Між собою клітини з’єднані особливими цитоплазматичними містками. Внутрішня порожнина сфери заповнена рідкою слизовою речовиною. Клітини вольвоксу за будовою подібні до хламідомонади. Парні джгутики кожної клітини звернені назовні.

Клітина має:

-два джгутики;

-дві скоротливі вакуолі;

-одне ядро;

-хлоропласт ;

-вічко.

 

2 група (слайд 17)

— Які особливості розмноження вольвоксу?

(Обговорення відповідей учнів.)

 

Прийом «Мозковий штурм» (слайд 18)

— Американський письменник Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть». Поясніть цей вислів.

Очікувана відповідь учнів:

 Усі одноклітинні тварини ніколи не вмирали природною смертю. Розмножуючись, одноклітинна тварина ділилась навпіл. А поділившись, знову жила у збільшеній кількості. А у вольвоксу деякі клітини крупніші за інші, у результаті їхнього поділу утворюються нові колонії. Спочатку вони розвиваються в середині материнської колонії, а потім материнська куля розривається і гине, а дочірні колонії вивільнюються. Так вольвокс «узаконив» смерть.

«Так смерть стала обов’язковим і законним згідно з кодексом природи фіналом життя. До цього була лише випадковістю». (І.   Акімушкін)

 

Запитання до учнів:

— Чому вольвокс не можна назвати справжнім багатоклітинним організмом?

Очікувана відповідь учнів:

 Вольвокс не можна назвати справжнім багатоклітинним організмом, хоч він і складається з великої кількості клітин. Як відомо, джгутикові найпростіші, з яких складається колонія вольвоксу, побудовані в цілому однаково, тоді як в багатоклітинному організмі клітини спеціалізовані й об’єднані в тканини. Але завдяки колоніальній будові вольвокс відрізняється від більшості одноклітинних і зближується з багатоклітинними організмами. Отже, вольвокс займає ніби проміжне положення між одноклітинними і багатоклітинними.

Давні колоніальні форми одноклітинних вчені розглядають як щабель на шляху до багатоклітинності, проміжну ланку між одноклітинними й багатоклітинними організмами. 
 

  

Представники –гоніум, пандоріна (слайд 19)

 

3 група

2.Ульва (зелений морський салат) —особливості її будови та життєдіяльності  (слайд 20)

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які органи характерні для рослинного організму.

(Обговорення відповідей учнів.)

Розповідь учителя

 Існують нижчі рослини, тіло яких, на відміну від вищих рослин, не поділене на корінь, стебло і листки, має просту будову, розміри від кількох нанометрів до 40 м. До цієї групи рослин належать водорості. Їхнє тіло називається талом, або слань.

Розглянемо будову й особливості життєдіяльності водоростей на прикладі ульви.

Ульва, або зелений морський салат,— це багатоклітинна зелена водорість, яка живе в морській воді. Вона має пластинчасту слань завдовжки 0,5–1,5 м, яка може бути цільною, розсіченою або розгалуженою. Це найбільша зелена водорість.

 

       Ульва розповсюджена найчастіше на мілководді. На глибині практично не трапляється, тому що це світлолюбна і теплолюбна рослина. Найбільш сприятливі умови для швидкого розмноження й росту водорості наявні в невеликих морських бухтах і затоках, що добре прогріваються сонцем. В Україні трапляється в Чорному морі.

4 група( слайд 21)

Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато риб відкладають на них ікру. У заростях ульви ікринки добре зберігаються.

      У багатьох країнах, зокрема в Японії та Кореї, ульва, або морський салат, вживається в їжу, наприклад, такий вид, як ульва салатна. Слані водоростей використовуються у свіжому (для приготування салату) або у вареному вигляді (при готуванні супу), іноді їх додають у гарніри до риби або м’яса. Часто ульву після відповідної обробки використовують як добавку до тіста при випіканні здобних виробів, завдяки чому вони тривалий час не черствіють, набувають своєрідного смаку і збагачуються вітамінами.

 Слані ульви багаті на Ферум, Манган, Йод, інші мікроелементи, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах зі зниження ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.

V.Узагальнення і закріплення знань

Прийом «Ти мені – я тобі»

(Учні обмінюються запитаннями по вивченій темі).

Виконання тестових завдань. (слайд 22, слайд 23)

Вибрати одну правильну відповідь.

1.До колоніальних організмів належить:

А вольвокс В хламідомонада

Б ульва 

2.Клітини вольвоксу за будовою подібні до:

А хламідомонади В амеби

Б хлорели              Г евглени

3.Укажіть водорость, що належить до одноклітинних

А вольвокс В хламідомонада

Б ульва            Г евдорина

4.Назвіть органелу водоростей, яка містить хлорофіл

А мітохондрія    В ядро

Б хлоропласт      Г вакуоля з клітинним соком

Відповіді: 1 - А,Б 2- А, 3- В, 4-Б

Прийом «Мозковий штурм». (слайд 24,слайд 25)

— Визначте, які спільні та відмінні  в будові одноклітинних та багатоклітинних водоростей.

Вольвокс	Хламідомонада
Відмінні риси
Багатоклітинні зелені водорості, мають великі та малі клітини, щільні контакти між клітинами, є типи клітин, які різняться за будовою і функціями, є клітини, які здатні і не здатні до поділу.	Одноклітинні зелені водорості, грушеподібна форма клітини, розмножується спорами.
Спільні риси
Водорості, клітини мають по два джгутики, дві скоротливі вакуолі, хлоропласти з вічком, одне ядро, мешкають у водному середовищі. Розмноження статеве. Здатні до фотосинтезу.

 Прийом «Творча лабораторія»

VІ.  Підбиття підсумків уроку

Учитель разом з учнями підбиває підсумки уроку.

VІІ. Домашнє завдання (слайд 26)

Опрацювати конспект уроку. Підготуватися до  узагальнюючого уроку з теми.

 

 

Слайд 27 Дякую за увагу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Рослина — живий організм

Мета: сформувати знання учнів про основні процеси життєдіяльності рослин (ріст, живлення, дихання, фотосинтез, транспорт речовин); розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; удосконалювати вміння встановлювати взаємозв’язки; виховувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

 

«Рослина-посередник між небом і землею.

Вона істинний Прометей, що викрав вогонь з неба»

К. А. Тимірязєв

                                         Хід уроку.

 

І.Організаційний момент.

Гарний настрій і володіння собою допоможуть вам бути активними на уроці.

Будьте уважними й доброзичливими.

Не бійтеся помилитися, продемонструвати свої знання, уміння, пам'ять, уяву.

Робіть самостійно висновки.

Я бажаю всім вам успіху.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Прийом «Асоціація»(асоціація зі словом рослина)

 

 

 

- вони навколо нас;

- милують наш погляд;

- є частиною живої природи;

- бувають одноклітинні та багатоклітинні;

- вперше з’явилися у воді;

- без них неможливе життя на Землі;

- вони зелені;

- ведуть прикріплений спосіб життя;

- їх потрібно оберігати.

 

 

Прийом «Фронтальна бесіда»

- Що вивчає ботаніка?

- Чому рослини мають зелене забарвлення?

- Що таке хлоропласти? Яку функцію вони виконують?

- - Які типи живлення вам відомі? Який тип живлення мають рослини?

Прийом «Логічний ланцюжок» «Що це?»

 

 

(підібрати малюнки клітини, тканини, органа рослини, рослини

 

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Колись, десь на Землю впав промінь Сонця. Але він упав не на безплідний ґрунт, він впав на зелену билинку пшеничного паростка, або краще сказати, на хлорофілове зерно. Вдаряючись об нього, він погас, перестав бути світлом, але не зник...

К. А. Тімірязєв

- Що сталося із сонячним промінчиком?

Ось це ми і узнаємо сьогодні на урокі.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

Сьогодні ми розглянемо основні процеси- фотосинтезу і дихання

Процеси фотосинтезу і дихання різні та водночас не­розривні й необхідні для рослин і всього живого, наприклад, для нас із вами. Маєте сумнів? Тоді заплющить очі, послухайте і замисліться:

• Зелені рослини — наші годувальники. Але вони дають харчі не лише нам — ними живляться й рослиноїдні тварини.

• Учені переконані, що весь кисень повітря був утворений протя­гом мільйонів років саме зеленими рослинами. Мільйони років рос­линні клітинки «ткали одяг» для земної кулі — створювали атмосфе­ру, без якої ми не могли б жити.

• Учені стверджують, що зелені рослини за рік утворюють близь­ко 150 млрд т органічних речовин і виділяють понад 200 млрд т вільно­го кисню.

• Якби не було рослин, поверхня Землі нагадувала б поверхню Міся­ця: гострі скелі, рівнини з камінням і кратери вулканів.

 

     Англійський вчений Джозеф Прістлі ще в далекому 1774 році провів дослід. Він поставив запалену свічку під скляний герметичний ковпак. Через деякий час свічка гасла. Прістлі вміщував під ковпак і мишу, яка швидко гинула. Проте, коли дослідник вміщував під ковпак з мишею, ще й рослину, миша залишалась живою.

Прийом «Проблемне запитання»

 - Чому гинула миша й гасла свічка?

- Що дало можливість жити утримуваній під ковпаком миші?

Відкриття Прістлі справило велике враження в науковому світі. Лондонське королівське товариство вчених присудило Прістлі велику золоту медаль.

Після дослідів Прістлі все вище суспільство заговорило про те, що рослини можуть очищувати повітря. У моду ввійшло ставити побільше квітів в кімнатах: адже вони “виправляють” повітря.

Одна дуже багата дама вирішила перевірити це наукове спостереження на собі. Вона веліла дворецькому поставити в кімнату на ніч більше рослин. Ранок дама прокинулася з сильним головним болем і в той же вечір на прийомі розповіла всім, що Прістлі шахрай і брехун.

Прийом «Проблемне запитання»

 - Чому у багатої дами розболілася голова?

 

Повернемося в 1987 рік. Весна цього року видалася прохолодною. Літня жінка вирішила обігріти розсаду томатів. Вона занесла її в баню, затопила піч, але дим не пішов в димохід, а приміщення, де стояла розсада. Коли вона повернулася, розсада загинула.

Прийом «Проблемне запитання»

- Чому у господині загинула розсада томатів? Що ж це за дивовижний процес, який дає можливість рости й розвиватися рослинам та існувати тваринним організмам?!

Прийом «Розповідь вчителя»

 

Рослини вдягають нашу планету в чудове вбрання — зелені шати. Зелений колір листків залежить від наявності речовини, яка зветься хлорофілом.

Хлорофіл — зелений пігмент, що міститься у хлоро­пластах листків рослини. Чарльз Дарвін назвав хлорофіл «найцікаві­шою з органічних речовин».

 

-Як відбувається фотосинтез. 

У хлоропластах, де є хлорофіл, з неорганічних сполук (води і вуг­лекислого газу), з допомогою світла утворюються органічні речови­ни — вуглеводи (глюкоза, крохмаль) — і виділяється кисень.

Скорочено це можна записати так:

6СО2 + 6Н2О = С6Н12О6 + 6О2

Фотосинтез і дихання як етапи обміну речовин.

Фотосинтез у перекладі означає «створення за допомогою світла», бо з грецької фото  — світло, а синтез — з'єднання. У процесі фото­синтезу рослини самі собі створюють «їжу» (автотрофне живлення).

Фотосинтез – процес утворення органічних речовин із неорганічних під дією сонячного світла.

Необхідною умовою фотосинтезу є наявність світла, води та вуглекислого газу. Воду рослини отримують переважно з ґрунту, а вуглекислий газ - з повітря. Вуглекислий газ здебільшого надходить через продихи, частково - через усю поверхню листка.

Весь кисень атмосфери утворився лише завдяки фотосинтезу. Отже, без зелених рослин життя на нашій планеті було б неможливим.

Дихання.

Це процес протилежний фотосинтезу.

Дихання – процес окиснення органічних речовин, що супроводжується їх розпад на воду та вуглекислий газ із виділенням енергії.

Дихання забезпечує надходження в організм рослини кисню, використання його клітинами і тканинами, а також виділення з організму вуглекислого газу.

Прийом «Повернення до епіграфу»

Поясніть вислів.

Колись, десь на Землю впав промінь Сонця. Але він упав не на безплідний ґрунт, він впав на зелену билинку пшеничного паростка, або краще сказати, на хлорофілове зерно. Вдаряючись об нього, він погас, перестав бути світлом, але не зник...

К. А. Тімірязєв

V.Закріплення вивченного матеріалу.

Прийом «Вирости рослину»

 Учні малюють в зошитах (на дошці) рослину й на її листках записують процеси, які доводять, що рослина - живий організм.

Прийом «Літературна хвилинка»

- Як ви розумієте прислів’я:

- «Багато лісу – не губи, мало лісу – бережи, немає лісу – посади»; -

-«Легко дерево зрубати – нелегко виростити».

- «Двоє правлять життям на Землі - ясне сонечко та зелене зернятко».

Прийом «Експрес-тест»

Із запропонованих варіантів відповідей виберіть один правильний:

1. Вкажіть, що сталося із сонячним промінчиком

А перетворився на органічну речовину

Б став джерелом утворення хлорофілових зерен

В помандрував подорожувати поміж зелених листочків

2. Вкажіть, що потрібно рослинам для фотосинтезу

А вода, ґрунт, повітря

Б вода, сонце, вуглекислий газ

В сонце, кисень, вода

3. Вкажіть, що утворюється під час фотосинтезу

А хлорофіл Б) кисень В) повітря Г) вуглекислий газ

4. Визначте, завдяки якій речовині рослина поглинає світлові промені

А вода Б) хлорофіл В) крохмаль

5. Вкажіть, яку енергію можуть вловлювати рослини під час фотосинтезу

А тільки сонячного світла

Б тільки штучного освітлення

В як сонячного, так і штучного світла

Прийом «Біологічний диктант.»

Є на світі чарівник, він до Сонця дуже звик.

У листках він проживає, з ... справу має.

І на всьому білім світі, доки ... вдень нам світить,

Чари він свої справляє, а … відпочиває.

Воду з … газом враз з’єднає,

Ну а ... він на волю відпускає -

Це нам дихать дозволяє.

При такій метаморфозі ще й утвориться ...,

Це і є ота причина, що ростуть навкруг рослини.

З дня у день ось так чаклує заповзятий чарівник.

Робить все він до пуття – забезпечує ....

(Слова для довідки: Сонце, вночі, крохмаль, вуглекислим, життя, хлорофілом, кисень).

Прийом «Заповни таблицю»

Завдання: З наведених нижче виберіть ознаки, що характеризують фотосинтез і дихання.

А. Відбувається у всіх клітинах.

Б. Протікає тільки на світлі.

В. Поглинається вуглекислий газ і виділяється кисень.

Г. Поглинається кисень та виділяється вуглекислий газ.

Д. Відбувається в клітинах з хлоропластами.

Е. Протікає на світлі і в темряві.

Ж. Органічні речовини утворюються.

З. Органічні речовини розкладаються до мінеральних.

Фотосинтез: Б, В, Д, Ж. Дихання: А, Г, Е, З.

 

Фотосинтез	Дихання

VІ.Д.З.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийом «Експрес-тест»

Із запропонованих варіантів відповідей виберіть один правильний:

1. Вкажіть, що сталося із сонячним промінчиком

А перетворився на органічну речовину

Б став джерелом утворення хлорофілових зерен

В помандрував подорожувати поміж зелених листочків

2. Вкажіть, що потрібно рослинам для фотосинтезу

А вода, ґрунт, повітря

Б вода, сонце, вуглекислий газ

В сонце, кисень, вода

3. Вкажіть, що утворюється під час фотосинтезу

А хлорофіл Б) кисень В) повітря Г) вуглекислий газ

4. Визначте, завдяки якій речовині рослина поглинає світлові промені

А вода Б) хлорофіл В) крохмаль

5. Вкажіть, яку енергію можуть вловлювати рослини під час фотосинтезу

А тільки сонячного світла

Б тільки штучного освітлення

В як сонячного, так і штучного світла

 

 

Прийом «Біологічний диктант.»

Є на світі чарівник, він до Сонця дуже звик.

У листках він проживає, з ... справу має.

І на всьому білім світі, доки ... вдень нам світить,

Чари він свої справляє, а … відпочиває.

Воду з … газом враз з’єднає,

Ну а ... він на волю відпускає -

Це нам дихать дозволяє.

При такій метаморфозі ще й утвориться ...,

Це і є ота причина, що ростуть навкруг рослини.

З дня у день ось так чаклує заповзятий чарівник.

Робить все він до пуття – забезпечує ....

(Слова для довідки: Сонце, вночі, крохмаль, вуглекислим, життя, хлорофілом, кисень).