Урок комбінований на тему: "І. Драч — невтомний шукач нового змісту і нової і форми в поезії. Переосмислення жанру балади. "Балада про соняшник"

Дата проведення уроку: 20.02.2018

КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (11 клас)

Тема: І. Драч — невтомний шукач нового змісту і нової і форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» - поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічний образ соняшника, сонця.

Мета: 

• Навчальна: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Івана Драча; опрацювати ідейно-художній зміст твору «Балада про соняшник»;
• Розвивальна: розвивати, вдосконалювати вміння аналізувати поетичні твори, висловлювати власне розуміння їхніх образів-символів, порівнювати класичні зразки з новаторськими;
•  Виховна: виховувати прагнення до доброти, широти світогляду та світосприймання, усвідомлення моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.

Тип уроку: комбінований

ТЛ: балада (повторення)

Обладнання: портрет письменника, збірки творів поета, ілюстративні матеріали до біографії й творчості, епіграф.

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, бесіда, робота з підручником, спостереження, робота в групах, аналіз, проблемні питання, інтерактивна вправа «Мікрофон», рефлексія

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

1.1.Привітання вчителя і учнів

1.2. Перевірка присутності учнів та їх готовності до заняття

1.3. Підготовка класної кімнати до заняття

Художнику — немає скутих норм.

Він — норма сам, він сам в своєму стилі…

І. Драч

СВ: А зараз перевіримо як ви виконали домашнє завдання.

• Перевірка домашнього завдання:

1. Учні виразно читають напам’ять «Два кольори» Д. Павличка(або співання, у кого є хист для цього).              

2. Визначення рис індивідуального стилю поета Д. Павличка.

Поетичний практикум.

• Визначте віршовий розмір пісні «Два кольори».

Відповідь: П’ятистопний ямб із чоловічою та жіночою перехресними римами.

2. Оголошення теми й мети уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності школярів

• Що необхідно враховувати під час ідейно-художнього аналізу будь-якого вірша?

(Проаналізувати вірш - значить визначити його тему. розкрити ідейний зміст і здійснити аналіз поетичних образів. Не слід забувати і про почуття та переживання ліричного героя, настрій, яким пройнята поезія. Під час аналізу звертаємо увагу на художній засоби, які допомагають автору глибше висловити свої думки. На завершення варто сказати про те, яке враження справляє поезія на читача, чим вона подобається)

• Для чого потрібно знати основні факти з життя письменника й особливості його поглядів, опрацьовуючи той чи інший художній твір?

(Для того, щоб краще розуміти прочитане і вміло аналізувати його поезію)

• Назвіть рослини-символи. З якою метою письменники використовують їх у своїй творчості?

(Символи - святині Калина, верба, дуб, вишня, барвінок, чорнобривці, любисток, соняшник, мальви здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.)

4. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

• Вступне слово вчителя.

«Його поезія — органічна, природна, вона не з самопримусу писана в риму, а з необхідності душі та серця існування саме в такому вигляді, саме в такій формі»,— писав про свого побратима по перу І. Драча Є. Гуцало. Про поета, чиї невтомні шукання відкривають нам світ поезії по-новому, ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.

• Життєвий і творчий шлях І. Драча (матеріал для вчителя й учнів)

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в с. Теліжинці, що на Київщині, в сім’ї робітника. Закінчив середню школу в Тетієві. Працював учителем, перебував на громадській роботі. Навчався на філологічному факультеті Київського університету (1957–1962), згодом працював у «Літературній Україні». Через два роки закінчив сценарні курси в Москві.              1961 р. I. Драч опублiкував у «Лiтературнiй газетi» драму-феєрiю «Нiж у сонцi», яка вiдразу привернула увагу критики. Перша збірка поезій «Соняшник» побачила світ 1962 року й одразу принесла авторові визнання. Після неї — з певними інтервалами — вийшли «Протуберанці серця» (1965), «Поезії», «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), що виявили оригінальність художнього мислення поета, його постійні шукання нового. Згодом з’явилися збірки віршів і поем «Київське небо» (1976), «Дума Вчителя» (1977), «Соловейко-Сольвейг», «Сонце і слово» (1979), «Теліженці» (1985).                                                                                                                                            І. Драч відомий і як кінодраматург: за його сценаріями поставлено фільми «Криниця для спраглих», «Камінний хрест» (на основі новел              В. Стефаника), «Іду до тебе» (про Лесю Українку), «Пропала грамота», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (за оповіданнями М. Гоголя), «І в звуках пам’ять відгукнеться», «Зона» (у співавторстві з М. Мащенком; за однойменною п’єсою М. Куліша).                                                                                                                І. Драч перекладає твори вірменських, грузинських, башкирських, литовських, латиських, російських та західноєвропейських поетів. У той же час його твори перекладені багатьма європейськими мовами. Критичні статті І. Драча зібрані у книжці «Духовний меч». Драч очолював Київську організацію СПУ, був організатором і першим головою Народного Руху України. Нині продовжує працювати на літературній ниві.                                                        Як і для кожного митця, для І. Драча завжди була актуальною тема митця та мистецтва. До неї він підійшов творчо, по-новому переосмисливши жанр балади. Перша збірка, перші вірші — і читач вражений, так само, як і ліричний герой «Балади про соняшник».

• Теорія літератури

Iван Драч назвав свiй твiр про соняшник баладою, але балада, зокрема фольклорна,— вид лiро-епiчної поезiї фантастичного, iсторико-героїчного або соцiально-побутового характеру з драматичним сюжетом. А значить, «Балада про соняшник» не вкладалася в загальноприйнятому розумiннi в рамки цього жанру, маючи ознаки то притчi, то медитацiї, то невеликої поеми.                                                                                                                                                                        «Балада про соняшник» — твiр незвичний. Йому притаманні баладнi елементи фантастики (зокрема, олюднення образiв соняшника й сонця, їх «одивнення» за рахунок навмисного заземлення, спрощення), особливий драматизм (адже справжнє потрясіння переживає химерний персонаж iз зеленими руками й ногами від дивовижного видива — сонця на велосипедi).

Примітка для вчителя.

Сюжет твору доволі кумедний: живе соняшник, своєю поведінкою він нагадує звичайного хлопчика, який бігає наввипередки, рве на груші гнилиці, купається біля млина, стріляє горобців з рогатки тощо. Єдину відмінність відзначає автор: у соняшника було шорстке зелене тіло. І от якось після купання, стрибаючи на одній ніжці, щоб вилити з вуха воду, він побачив сонце «у червоній сорочці навипуск, що їхало на велосипеді, обминаючи хмари у небі». І соняшник, застигши в німому захопленні, просить, щоб сонце або дало покататись на велосипеді, або посадило його на раму.                                           На перший погляд, цей вірш — просто весела забавка. Але своєрідний висновок твору примушує визнати, що перед нами — не потішна оповідка про дивні події, а притча про красу й силу поезії: Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником.                                                                                                                                             П. Тичині в «Баладі про соняшник» сподобалось, що добре відома в літературі тема — обдарованості й таланту — була подана цілком по-новому: тільки той творець зможе відкрити сонце поезії, хто, поглянувши на це сонце, навіки ним захопиться. Досить цікавим є вибір образів на роль поезії та поета. Якщо сонце — символ світла, тепла, чистоти, життя — цілком підходить на роль поезії, то на соняшник як образ поета вибір випав через його національну символіку.                                                                                                                               Можна говорити, що заглиблений корінням в землю соняшник, який тягнеться голівкою до сонця і нагадує його (сонце) формою і кольором, досить точно передає думку автора: поет має прагнути високості в поезії, але при цьому «закорінюючись» у рідний ґрунт, національну творчість. Також новим у цьому творі було ще й те, що І. Драч звернувся не до класичного римованого вірша, а до верлібру — тобто вірша без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.                                                                       Отже, тільки в одному поетичному творі збірки «Соняшник» спостерігається новаторство І. Драча в жанрі балади, ритмічно-інтонаційних особливостях твору й неординарному розкритті теми.

СВ:  «Іван Драч — поет, який мислить філософськими категоріями, що відбивають складну реальність, болючі драми нашої доби, що проходять крізь людське серце і людський розум»,— пише про митця літературознавець М. Ільницький. Чи не найбільшим болем стала для поета Чорнобильська катастрофа, якій він присвячує поему «Чорнобильська мадонна», пройняту болем за скоєне та тривогою за майбутнє людства.

• Виразне й осмислене читання «Балади про соняшник». Обмін враженнями щодо прочитаного.
• Аналіз твору

• Літературний рід: ліро-епос.
• Жанр: балада (модерна).
• Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні.
• Віршовий розмір: верлібр.

• Робота в групах. Завдання для учнів

• Назвіть образи, змальовані у творі. Охарактеризуйте їх.

(В Івана Драча соняшник і сонце наділені людськими властивостями, олюднені, як у фольклорі, у народному світосприйманні, за яким довколишня дійсність трактувалася такою ж живою, як і людська, тому в Україні здавна до рослин ставилися, як до істот, наділених душею, що відбилося в багатьох

легендах та піснях, а також у літературних творах.    Соняшник — завезена рослина, яка відразу вписалася в український краєвид, стала квіткою національного світовідчування. Очевидно, не останню роль тут відіграла її досконала короно-подібна форма, схожа на сонячну, а також жовтий колір як невід’ємна частина національної символіки. До речі, П. Тичина, ознайомившись із текстом балади І. Драча, записав у своєму щоденнику, що жовтогаряча барва («сонце моє оранжеве») відповідає «характерові творчого сприймання світла українського народу». Водночас соняшник немовби підтверджував магічну силу сонця, постійно повертаючи до нього свою квітку, уособлюючи небесне світило на землі.

• Проаналізуйте алегоричність образів соняшника й сонця в баладі                    І. Драча.

(Сонце у І. Драча – це морально- етична категорія: Ідеал, Світле начало, Щастя, Краса, Тепло, Незвіданність, Ніжність, Любов, Таємниця)

(Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться — про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій. Вони розкривають приховані можливості творчого життя за законами краси, духовного злету. Такий рух пробудженого таланту від «земного» до «небесного» здійснюється у творі І. Драча через образи соняшника, що поєднує в собі ці дві сфери: порив до високості із закоріненням у рідний ґрунт.                                                                                                                                                                        Вибiр образiв на роль поезiї та поета є досить цiкавим. Якщо сонце — символ свiтла, тепла, чистоти, життя й цілком пiдходить на роль поезiї, то на соняшник як образ поета вибiр випав через його нацiональну символiку (хоча рослина й була завезена в Україну).

• Розкрийте сюжет балади.

 (Сюжет твору доволi кумедний: живе соняшник, своєю поведiнкою вiн нагадує звичайного хлопчика, який бiгає наввипередки, рве на грушi гнилицi, купається коло млина, стрiляє горобцiв з рогатки тощо. Єдину вiдмiннiсть вiдзначає автор: у соняшника було шорстке зелене тiло. I одного разу пiсля купання, стрибаючи на однiй нiжцi, щоб вилити з вуха воду, вiн побачив сонце, «у червонiй сорочцi навипуск, що їхало на велосипедi, обминаючи хмари у небi». I соняшник, застигши в нiмому захопленнi, просить, щоб сонце або дало покататися на велосипедi, або посадило його на раму. Хлопчина-соняшник уже ніколи не міг відвернути свою золоту голову від цього видива, від чарів, що навіки полонили його, від звіданих почувань: згадаймо, що наприкінці 50‑х років ХХ ст. велосипед ще був незнаною розкішшю, до якої так хотілося долучитися кожному сільському підліткові. І тоді стає зрозумілішим і ближчим цей образ сонця-поезії, хвилинного осявання, бажання подовжити це осявання («Дайте покататися, дядьку!»)).

• Проаналізуйте кульмінаційну думку.

(Ліричний сюжет зводиться до кульмінаційної думки: Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником. На перший погляд, цей вiрш — просто весела забавка. Але своєрiдний висновок твору примушує визнати, що перед нами не потiшна оповiдка про дивнi подiї, а притча про красу й силу поезiї.              Павловi Тичинi в «Баладi про соняшник» сподобалося, що  добре вiдома в лiтературi тема обдарованостi й таланту була подана цiлком по-новому: тiльки той творець зможе вiдкрити сонце поезiї, хто, поглянувши на це сонце, навiки ним захопиться).

• Охарактеризуйте художні особливості твору.

(У баладі великого значення надається ритмічно-інтонаційним особливостям віршування, смисловій точності слів та словосполучень, синтаксичному паралелізмові, що властиво верлібру (вірш без рими й розмiрiв з довiльним чергуванням рядкiв різної довжини):

В соняшника були руки і ноги,

Було тіло, шорстке і зелене,

Він бігав наввипередки з вітром,

Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці

5. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

1. Проаналізуйте епіграф уроку «Художнику — немає скутих норм. Він — норма сам, він сам в своєму стилі…».

2. У чому простежується новаторство Івана Драча? (В одному поетичному творi спостерiгається новаторство І. Драча в жанрi балади, у ритмiчно-iнтонацiйних особливостях твору й неординарному розкриттi теми. Майстернiсть митця виявляється також в умiннi побачити по-новому тi явища й процеси життя, повз якi решта людей проходить, навiть не помiчаючи їх)

3. У стислій письмовій формі висловіть думку: «Поезія — це…». (Поезія — це правда душі, можливо, тому вона всім зрозуміла й доступна. Відмінність її полягає в тому, що вона вбирає в себе інші мистецтва: прозу, музику, живопис. Поезія змушує читати між рядками, бо в ній головне не сполучення слів, а атмосфера, якою вони оточені)

6. Підсумок уроку. Рефлексія і мотивація оцінювання.

СВ: Із появою сонця оживає соняшник і починає слідкувати за ним. Так прокидаються люди, які знайшли поезію у своєму серці. У творі «Балада про соняшник» описане «золоте німе захоплення» поезією — недосяжним «сонцем на велосипеді» — маленького хлопчака-халамидника, що просить покататися хоч на рамі.                                                                                                                                                          Народжений на землі, він назавжди пов’язаний зі світилом. Тільки люди, захоплені поезією, можуть провести інших у світ, де здійснюються мрії й банальність стає незвичайністю. «Балада про соняшник» у кожного викликає різні асоціації й почуття. Хтось відчуває те, що відчуває кожен з нас, прокинувшись сонячного ранку вдома й знаючи, що попереду канікули. Дехто на запитання, якими кольорами розмалював би він цей твір, відповів, що тільки світлими, теплими й сяючими. Але є те, що єднає ці почуття й асоціації,— вони обов’язково позитивні, добрі, милі, адже життя прекрасне тим, що кожної миті кожен із нас має можливість відкрити для себе нову, дивовижну грань світу.

• Завдання учнів

Складіть тези: «Риси індивідуального поетичного стилю І. Драча».
(Слід відзначити новаторство змісту та форми, переосмислення жанру балади, етюду, введення наукової лексики, відгук на злободенні теми, самоіронію, метафоричність, алегоричність та символічність образів)

• Інтерактивна вправа «Мікрофон»

— Мене зацікавило (вразило)…

7. Домашнє завдання

Вміти розповісти про письменника, характеризувати його творчість, аналізувати поезії.

8.Виставлення оцінок.