«Мина Мазайло» — це комедія, де висвітлюються різні аспекти такого явища, як українізація. Але це є лише найпершим, найочевиднішим враженням від п'єси, враженням, побудованим за «принципом айсбергу», бо «Мина Мазайло» — це ще й філософський твір
Тема. Комедія М.Куліша «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
Мета: розкрити ідейний зміст комедії; з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х рр. у творі; визначити проблематику та актуальність п’єси для нашого часу; удосконалювати вміння характеризувати образи, розвивати аналітичне мислення та мовлення; виховувати патріотичні почуття у сучасної молоді
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: ноутбук, мультимедійний проектор, презентація до уроку (додаток 1), учнівська презентація «Час невпевненого «загравання» з українством»
Драматургія мусить весь час непокоїти, збуджувати, загострювати, навіть за іншого разу занадто загострювати деякі проблеми…
М.Куліш
Хід уроку:
I. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Слайд 1.
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчення творчості Миколи Куліша. У центрі нашої уваги п’єса «Мина Мазайло».
Слайд 2.
П’єса, яка з тріумфом ставилася в українських театрах, отримала загальнонародне визнання. За оцінкою М.Хвильового, стала «епохальним для української літератури художнім явищем».
Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який відбив процес українізації, запровадженої у 20-х роках. У 1925 році відбувся пленум ЦК КПУ про українізацію в Україні. Погодьтеся, звучить досить парадоксально. Чомусь на думку не спадало, наприклад, русифікувати росіян чи щось подібне чинити з іншим народом. Як же проходила українізація? Про це розкажуть нам наші експерти-історики.
(учнівська презентація «Час невпевненого «загравання» з українством»)
Слайд 3.
У промові, виголошеній на літературному диспуті, М.Куліш зазначав: «Ми маємо обминання в нашій літературі таких важливих пекучих проблем, як проблема національна. Я набираюсь сміливості і заявляю, що в нашій літературі є настрій обійти цю проблему, бо вона…з погляду літературного успіху …небезпечна. Я не хочу розв’язувати її в білих рукавичках».
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Слайд 4.
Підтвердженням слів автора стала п’єса «Мина Мазайло», у якій письменник поставив одвічне питання – бути чи не бути українській нації – і пов’язану з ним проблему меншовартості українців, їхньої національної свідомості.
Отже, тема уроку – ….
Мета уроку – (визначають учні)
Завдання уроку – розв’язати цю проблему, використовуючи матеріал п’єси.
ІV. Актуалізація знань.
Слайд 5.
V. Вивчення нового матеріалу:
1. Слово вчителя.
М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до змін у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв. Знайдіть висловлювання персонажів про українізацію.
Слайд 6.
2. Робота в групах. Проаналізувати репліки дійових осіб комедії, зробити висновки.
І група – слова Мини Мазайла:
(Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади).
ІІ група – слова дядька Тараса:
(Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!)
ІІІ група – слова Мокія:
(Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?)
ІV група – слова тьоті Моті:
(Та в „Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна...)
(Зачитуються цитати, робляться висновки)
«Мина Мазайло» — це комедія, де висвітлюються різні аспекти такого явища, як українізація. Але це є лише найпершим, найочевиднішим враженням від п'єси, враженням, побудованим за «принципом айсбергу», бо «Мина Мазайло» — це ще й філософський твір про трагікомедійність життя, про комедійний трагізм людських доль, про широкий спектр безпосередніх і непростих людських характерів, про вічну силу кохання.
Слайд 7.
Мав рацію Лесь Танюк, коли зазначав: «Глядач прочитував Кулішевий гротеск як політичну сатиру на міщанство в цілому, на філістерство (тобто обивательську відсталість) як на духовне явище, як уїдливу критику будь-якої національної упередженості й зверхності — від «хатнього» українського націоналізму до великоросійського шовінізму».
Слайд 8.
4. Робота зі схемою (додаток 3).
- На які групи поділилися представники родини після новини про можливу зміну прізвища?
5. Бесіда:
Слайд 9.
Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.
Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.
Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.
Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.
(т.М. – шовіністка; д.Т. – націоналіст; М.М. – манкурт);
(Інсценівка діалогу Мока – Уля)
(Його боротьба за українську мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом)
( шовінізм, націоналізм, манкуртство, бездуховність)
Слайд 10.
Лесь Танюк говорив: «Філологічний водевіль – комедія «Мина Мазайло», яку важко перекласти на будь-яку іншу мову, бо сюжет її збудовано на зіставленні української та російської мов. Саме ця двомовність і є її естетичним ключем »
VІ. Підсумки уроку.
Слайд 11.
1. Бесіда:
2.Робота в групах.
«Мозковий штурм». Визначте особливості комедії М.Куліша «Мина Мазайло»
(драму не можна перекласти іншою мовою, у творі немає позитивних персонажів тощо)
VIІ. Домашнє завдання:
Слайд 12.
Написати твір-мініатюру «Скільки в кожного з нас від Мини Мазайла»
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
«Філологічний водевіль»
т.М., М.М., К.М., Р. Мока, д.Т.
ЗА ПРОТИ
зміну прізвища зміни прізвища
прихильники прихильники
російської мови української мови
філологічний конфлікт
(Скорочення: т. М. – тьотя Мотя, М.М. – Мина Мазайло, К.М. – Килина Мазайло, Р. – Рина, д.Т. – дядько Тарас)