Урок – конференція. Тема: Майбутнє полярного материка Землі.

Тема: Майбутнє полярного материка Землі.

Мета: узагальнити, поглибити і систематизувати знання учнів про таємничий материк Землі, про його значення в майбутньому; удосконалити навички опрацьовувати додаткову літературу та формувати питання.

Обладнання: фізична карта Антарктиди; малюнки, схеми.

Епіграф:

Якою буде роль півдня в процесі цивілізації, в розвитку наук і мистецтва зараз поки що неясно , але немає сумнівів , що велика територія , можливості якої на даний час сильно обмежені, в майбутньому будуть використовуватися  разом з ресурсами інших материків.

Дуглас Моусон.

Хід уроку

Вчитель. Ми з вами вивчили самий таємничий материк на Землі- Антарктиду. З’ясували , що цей  материк має багато таємниць і загадок. Сьогодні ми поговоримо про значення Антарктиди; про те, яке майбутнє очікує материк; про його проблеми і путі вирішення. Зверніть увагу на епіграф. В перших його рядках як раз і відображається головна мета нашої зустрічі. Сьогодні у нас у гостях науковці і журналісти( їх представлення).

Нашу прес-конференцію почнемо з відеофільму.

Ведучій. Зараз мені б хотілося задати питання нашим науковцям. Англійський мандрівник Дж.Кук у своєму щоденнику- звіту плавання 1772-1775 р. написав, що Антарктида приречена на вічний холод , що недоречно  йди далі на південь для досягнення материка, який , на його думку, « будучі відкритим і дослідженим, все одно, не несе користі ні мореплавцям, ні географії, ні іншим наукам». Як ви прокоментуєте висловлювання Дж.Кука з позиції сьогодення?.

Науковець з економічних питань. Дійсно, Антарктида, на перший погляд здається дикою, але скільки таємниць, відкриттів має в собі цей материк! І зауважте, що ці відкриття принесуть багато корисного. Зараз розгадана таємниця Гондвани, гігантського давнього континенту в південної півкулі, расколовшегося на уламки, які почали расходитися – дрейфувати і зайняли сучасне положення. Одним із уламків і була Антарктида – це відома теорія Вегенера.

З цієї загадки Гондвани можна зробити висновок:якщо Антарктида мала спільну геологічну історію з другими континентами південної півкулі, то вони повинні мати спільні корисні копалини: уранові руди, мідно-молібденові руди. Південний океан також має практичний інтерес. В останні часи ведуться комплексні наукові дослідження біологічних ресурсів , тощо.

Науковець з екологічних питань. Так, зараз не знайдеться той, хто зможе підтвердити слова видатного Дж.Кука, тому що Антарктида- це ключ до знань про циркуляцію атмосфери і океану, змін рівня океанів, вивчення змін клімату в минулому, прогноз майбутнього клімату планети. Людині не все одно, що буде з нашою планетою через 50-100 років, а це все  залежить від льодовикового покриву і його взаємозв’язок з іншими компонентами природи, в тому числі і з діяльністю людини..Всім нам дуже добре відомо, що Антарктида- зберігач прісної води, якої не вистачає в багатьох регіонах Землі, й зараз існують проєкти перенесення айсбергів. Ще колись Марк Твен в книзі « Пішки по Європі» говорив: «Невимовна насолода вгамовувати  спрагу чистою, прозорою водою».

Науковець з політичних питань. Дійсно, льодовиковий материк колись  був нікому  не потрібен, погляди «великих» держав були в напрямку територій, багатими рослинами, корисними копалинами, заселеними народами яких можна було використовувати. Перша держава, яка зробила своїми колоніями антарктичні землі , була Англія. Саме вона продавала ліцензії іншим державам на видобуток китів, тюленів в районі Антарктичного п-ва.. Потім Перша світова  війна, звуки якої дійшли до південного материка, доцільно показала воєнно-стратегічне значення антарктичних територій. Друга світова війна вторглась вже на материк, де були бойові дії. Паралельно з цим йшла боротьба за різноманітні території Антарктиди. Зверніть увагу на карту…

І тільки 1 грудня 1959 р. 12 держав підписали договір про Антарктиду. Із всього цього бачимо, що , не дивлячись на льодовиковий панцир , Антарктида має здатність принести великі доходи.

Науковець з соціальних проблем. Ще одне направлення розвитку Антарктиди – проектування на материку міст майбутнього. Тому. що не завжди її вивчення буде обмежено лише селищами наукових станцій.

Ведучій. Ми вислухали виступи наших гостей. Які питання у вас виниклі?

1Журналіст. Зовсім недавно в новинах зробили наголос на майбутнє добування  антарктичного вугілля. Повідомили, що Антарктида багата вугіллям, як США. Яку дійсну цінність він має?

Науковець з економічних проблем. Вугілля і вуглисті сланці відкриті в 1908 р. геологом Ферраром в горах землі Вікторія на березі Георга -низької якості. Нещодавно було відкрито родовище в 100 км. від Мак-Медро на висоті 2 км над рівнем моря – вугіль високої якості.

2 Журналіст. У 90-х роках  в західній пресі було повідомлення про те, що  в Антарктиді знайдено поклади алмазів. А потім ніяких подробиць не було. Як ви оцінюєте вірогідність імовірного факту?

Науковець з економічних питань. Я вже казав, що Антарктида була частиною Гондвани, тому в  переліку наявності корисних копалин вона повинна мати алмази, подібні південноамериканським.. в даний час вони знаходяться під міцним льодяним шаром, но зараз вчені працюють над тим, як їх дістати..

3 Журналіст. Рано чи пізно мінеральні ресурси будуть «влиті» в світове хазяйство. Які екологічні проблеми можуть виникнути при добуванні корисних копалин.

Науковець з екологічних питань. Забруднення атмосфери твердими частинами; забруднення вод Південного океану; забруднення території материка; забезпечення стійкості льодяного покриву,так як при його відсутності виникне збільшення рівня Світового океану.

4 Журналіст. В останні часи було помічено, що приблизно з 1995р. кожної весни над Антарктидою утворюється «озонова діра», склад озона знижується до 50%. У чому причина появи «озонових дір» саме над Антарктидою, там же немає промислових підприємств, постійних поселень?

Науковець з екологічних питань. Не дивлячись на то, що в Антарктиді немає промисловості, промислових забруднень, всі вони в кінці кінців достигають Антарктиди незалежно від того , де відбувається викид , тому охорона природи Антарктиди – це проблема міжнародна. Але сама найголовніша причина утворення «озонових дір» в тому , що озоновий шар над полюсами нашої планети дуже тонкий.

5 Журналіст. Є імовірність нового всесвітнього потопу за рахунок Антарктиди?.

 Науковець з екологічних питань. Існує дві точки зору : перша- руйнування льодовикового покриву Антарктиди не зупинити, але одночасно не відбудеться, так як для його танення потрібні більш високі температури. Друга - антарктичний льодяний шар утримує від викидів  великих об’ємів льоду в океан - зона, де лід примерз до лоту. При руйнуванні зони можливий викид льоду в океан.

6 Журналіст. Які міста майбутнього передбачаються в Антарктиді? Один учасник антарктичної експедиції писав, що рік зимівлі робить людину одночасно старше і молодше на 10 років. Можете лі ви прокоментувати ці слова?

Науковець з соціальних питань. Під час зимівлі там, людина відчуває хвилини душевного прозріння і находять які-небудь принципи життя при зближені з природою. Особливу цінність мають спогади людини, наділені великою силою дії – вони як би тонізують. Великий вплив на людину має красота і велич природи. Перебування в Антарктиді можна вважати корисним для здоров’я, наприклад, по даним бельгійської експедиції, антарктичне повітря саме чисте на Землі.

Ведучій.  Тепер я хочу звернуться к присутнім: « Як ви вважаєте, якими рисами характеру повинні  володіти дослідники?

(відповіді учнів не задіяних в конференції)

Ведучій. До всіх цих рис , які ви назвали , необхідно додати ще вдачу. Рауль Амундсен писав у своєї книзі « Південний полюс»: « Виграє той, у кого все в порядку: хтось називає це везінням. Параска неодмінно чекає того, хто не прийняв заздалегідь потрібних мір: це називають невдачею».

6 Журналіст Які особливості правового режиму Антарктиди?

Науковець з соціальних питань. На суворому материку дружньо працюють спеціалісти різних держав світу, завжди допомагають один одному. Тут на полюсі холоди, і в самих суворих умовах вони вчаться жити в мирі і дружбі, що являє собою, в складний для нас час, самим цінним результатом усіх антарктичних експедицій.

Підсумок конференції.