Урок-конференція "Видатні українські хіміки"

Учений

Внесок у розвиток хімії

Бабко Анатолій Кирилович. Український хімік-аналітик. Закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту (1927). Наукові дослідження були присвячені проблемам хімії комплексних сполук. Вивчав стан комплексних сполук у розчинах. Обґрунтував загальні положення теорії ступінчастої дисоціації. Розробив методику визначення складу комплексів, що містяться у розчині. Створив київську школу хіміків-аналітиків, досягнення якої відомі далеко за межами України. Є автором понад 400 наукових праць

Бах Олексій Миколайович. Український хімік і біохімік. Вважається засновником загальновідомої школи біохімії. Його основні наукові праці присвячені вивченню хімічних процесів асиміляції вуглецю зеленими рослинами, окисних процесів у живій клітині, вченню про ферменти. Теоретичні праці Баха про ферменти сприяли розвитку харчової промисловості

Бекетов Микола Миколайович. Український і російський фізико-хімік. У 1864 р. організував фізико-хімічний відділ при Харківському університеті, на якому з 1865 р. вперше як самостійну наукову дисципліну читав курс фізичної хімії. Установив ряд активності металів, дав формулювання (близьке до сучасного) закону діючих мас. Відкрив і описав метод відновлення металів (алюмінотермія)

Бродський Олександр Ілліч. Український фізико-хімік. Автор наукових праць з хімічної термодинаміки, електрохімії розчинів та хімії ізотопів. Під його керівництвом вперше в СРСР була створена установка з одержання важкої води (1934), концентратів важкого кисню (1937) та важкого азоту (1949)

Бунге Микола Андрійович. Український хімік, заслужений професор Київського університету, член Київського відділення Російського технічного товариства. Працював у галузях електрохімії та хімічної технології. Досліджував електроліз розчинів і органічних сполук, удосконалив методику газового аналізу. Вивчав процес виробництва цукру з цукрового буряку та умови його перебігу. Зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної цукрової промисловості

Гулий Максим Федотович. Український біохімік. Досліджував проблеми молекулярної біології, пов’язані з регуляцією біосинтезу білків, ліпідів та вуглеводів, структуру та властивості білків. Результати цих праць були основою створення нових ліків для застосування у гематологічних і хірургічних клініках, а також низки препаратів для підвищення продуктивності у сільському господарстві

Зелінський Микола Дмитрович. Український хімік-органік. Вивчав вуглеводні, з яких складається нафта,— нафтени. Заклав основи нафтохімії. Пропагував питання створення синтетичного рідкого палива. Винайшов вугільний протигаз. У 1930-ті рр. розв’язав для народного господарства важливу проблему виробництва синтетичного каучуку. Створив всесвітньо відому школу хіміків-органіків

Пилипенко Анатолій Терентійович. Український хімік-аналітик. Основний науковий напрям — застосування комплексних сполук і органічних реактивів у хімічному аналізі неорганічних матеріалів. Дав класифікацію використовуваних у хімічному аналізі органічних реактивів. Особливу увагу приділяв науковій та науково-організаційній роботі в галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів України та розвитку методів аналізу об’єктів навколишнього середовища

Писаржевський Лев Володимирович. Український учений у галузі фізичної хімії. Досліджував роль розчинників у хімічних процесах. Заклав основи електронної теорії окисно-відновних реакцій. Заклав основи електронної теорії гетерогенного каталізу. У підручнику «Вступ до хімії» (1926) вперше виклав весь матеріал хімії з позиції електронної теорії будови атомів та молекул

Яцимирський Костянтин Борисович. Український хімік-неорганік. Головними напрямами дослідів були хімія комплексних сполук, термохімія, біонеорганічна хімія. Вивчав вияви релятивістського ефекту в хімії