Урок-конференція «З глибини віків»

 

 

 

                       Урок-конференція

з історії України 

в 8 класі

«З  глибини  віків»

 

                                          Славич Лідія Григорівна

вчитель історії та правознавства

 Очаківської загальноосвітньої школи

                                                І-ІІІ ступенів №4

                                                            Очаківської  міської ради

                                                           Миколаївської області

 

 

                Мета: прищепити учням інтерес до історичного минулого;

           створити образ Б.Хмельницького як політика, державотворця;

           формувати історичне мислення;

           виховувати на традиціях українського народу;

           виховувати учнів істинними патріотами-громадянами.

Гасло: Активна позиція молоді сьогодні – запорука процвітання України завтра.

Обладнання: карта України, портрети гетьманів, в роботі беруть участь експерт, консультант, дослідник.

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань.

В ході нашої конференції ви повинні дати відповідь на питання:

- Який вклад в історію українського народу зробило українське козацтво?

Доведіть чи спростуйте думку, що козацтво суто українське явище.

 

План

1. Феномен українського козацтва.
2. Звичаї і традиції козацтва.
3. Б.Хмельницький – дипломат, історик, полководець.
4. Видатні постаті України.

 

1. Феномен українського козацтва.

Вступне слово вчителя. (Українська народна дума)

Гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває.

Мати сина проганяє:

«Іди, сину, пріч від мене

Нехай тебе орда візьме!

Мене, мамо, орда знає

В чистім полі об’їзджає

Іди, сину, пріч від мене

Нехай тебе турчин візьме!

Мене, мамо, турчин знає –

Сріблом-золотом наділяє

Іди, сину, пріч від мене

Нехай тебе ляхи візьмуть!

Мене, мамо,  ляхи знають

Пивом-медом напувають...»

 

Одним із героїв цієї думи є український козак. Запорозька Січ – одна з тих світових феноменів, над яким замислювалось багато поколінь дослідників.

«Славне Запоріжжя» - козаки селяни, втікачи від феодального гніту. Народ в думах називав їх «святими лицарями, захисниками Вітчизни». «Гнездо своевольства» - писала цариця Катерина II у Маніфесті 1775 р. про скасування Запорозької Січі. Вольтер захоплювався героїзмом козаків. Ілля Репін, автор картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану», говорив: «Ніхто на всім світі не відчував так глибоко волі, рівності, братерства».

Січ відіграла прогресивну роль в історії українського народу. Січ з’явилася у середині XVI ст. А тепер давайте згадаємо:

• Коли з’явилось українське козацтво? (XV ст.)
• Що означає козак? (вільна людина)
• Назвіть причини появи козацтва. (феодальний, національний, релігійний гніт)
• Назвіть умови вступу до Січі. (козаки повинні були володіти українською мовою, бути православної віри, володіти зброєю,  поважати звичаї козацькі, бути не одруженим)

2. Звичаї та традиції.

Робота в групах

 

Заслуховуємо виступи учнів і оцінку консультантів, експертів з таких проблем:

1. Заснування Січі;
2. Устрій;
3. Управління;
4. Озброєння козаків і їх походи;
5. Звичаї і традиції козаків.

 

 

Пропоную учням пояснити такі поняття і назви:

1. Кіш – запорізьке військо.
2. Гетьман – головний.
3. Старшина –військове та адміністративне керівництво.
4. Клейноди – символи відзнаки.
5. Покрова Пресвятої Богородиці – покровителька козацтва.
6. Чигирин – гетьманська резиденція.
7. Уряд – Генеральна старшина.
8. Дике поле – незаселені степи півдня.
9. Великий Луг – Дніпровські плавні.
10. Дніпро – Борисфен.
11. Байда – український гетьман – засновник Січі.

 

3. Сьогодні ми з вами спробуємо створити словесний, поетичний і художній образ Б.Хмельницького як людини, політика, державотворця.

     «Так ось оце той Хмель, що його слава та ім’я лунають по світу».

      Писав про нього арабський мандрівник XVII ст. Для створення

      портрету запрошуються науковці-дослідники. Учні по черзі

      повідомляють факти з життя і діяльності Б.Хмельницького.

 

1. Б.Хмельницький – син дрібного українського шляхтича Михайла.

      Народився Б.Хмельницький 27 грудня 1595 р. в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького на хуторі Суботові в Чигирині. Його батько, дрібний шляхтич Михайло Хмельницький походив з Перемишльської землі. На початку XVII ст. як слуга гетьмана Станіслава Конецпольського жив при його дворі  у Жовкві на Львівщині. Згодом, коли дочка гетьмана вийшла заміж за Яна Даниловича, разом з нею пересилився до Олеська, а звідти до Чигирина. Михайло спочатку виконував певні адміністративні доручення, а потім був призначений підстаростою. Він отримав пасіку, а пізніше заснував власну слободу Новосельці. У 1620 р. брав участь у поході на Молдову, а в жовтні 1620 р. поліг у битві з турками під Цецорою. Він мав близькі контакти з козаками і одружився з матір’ю Б.Хмельницького. Місце народження Богдана спірне: ним могла бути і Жовква, і Черкаси, і Переяслав, і Чигирин. При хрещенні хлопчик отримав подвійне ім’я – Теодор(у просторіччі Богдан) та Зіновій. Сам себе він називав Богданом.

2. Створення образу Б.Хмельницького як людини. Дитячі та юнацькі роки. Учні-дослідники розкривають ці питання.
3. Б.Хмельницький як полководець, гетьман, державотворець.  Учні на основі підручника, додаткової інформації розповідають, як формувався військовий і політичний досвід Б.Хмельницького.

1637 р. – обійняв посаду військового писаря.

1638 р. – сотник Чигиринського полку.

Квітень 1638 р. – проголошений гетьманом.

- Чи змінився Б.Хмельницький після цього, які риси характеру були  йому притаманні?

 

            Учень-дослідник аналізує уривок з літопису Григорія Граб’янки.

 «Це була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцним духом; з однаковою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень, ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу, і не на коштовних ліжках, а в постелі, що до лиця воїну. Одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набагато кращу, ніж в інших. Він завжди першим кидався в бій і останній повертався з битви».

 

 

Майстерність Хмельницького як полководця проявилась у ході Визвольної війни, під Жовтими Водами, під Корсунем, Пилявцями, Батогом. Найбільшу увагу державотворенню Хмельницький приділяє у 1649-50 рр. Було утворено Українську козацьку державу – Військо Запорізьке або Гетьманщину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Переяславська Рада 1654 року – фатальна помилка чи історична необхідність. Аналітики аналізують, чому Хмельницький пішов на укладення Переяславської угоди і дають історичну оцінку Березневим статтям.

 

Головоломка «Завітаємо на Січ»

Заповнити пропуски у твердженнях.

1. ________________ протягом  XIV-XVI ст. з невеликого князівства перетворилася в потужну Османську імперію, володіння якої простягалися на трьох континентах(в Азії, Африці та Європі) від Атлантики до Індійського океану.  (Туреччина)
2. Особливо вабили  козаків багаті на рибу і  дичину місця над Дніпровськими порогами від гирла Самари, тобто сучасного Дніпропетровська до ________________.   (о. Хортиця)
3. Навколо січової церкви стояли великі довгі будинки – ___________, де жили січовики.  (Курені)
4. Лихої слави зажив поріг ______________. З усіх Дніпровських порогів він був найнебезпечнішим. (Ненаситець)

 

 

4. Видатні постаті України.

До імен історичних постатей підберіть характеристики.

1. Козацький гетьман, провідник першого козацького повстання 1591-93 рр., під час якого козаки захопили Київщину і частину Поділля. (К.Косинський).
2. Козацький гетьман, провідник повстання 1638 р. під Жовтином, втративши надію на успіх, відступив на Слободську Україну. (Я.Острянин).
3. Гетьман запорозьких козаків, що зруйнував фортецю Кодак. (І.Сулима).
4. Провідник українського повстання 1595-96 рр., був страчений у Варшаві. (С.Наливайко).

 

 

5. Учні відповідають на проблемне питання і роблять висновок.

Козацтво як явище світової історії.

Українське козацтво – це не лише українське явище, а фактор європейської історії.

1. Запорозька Січ, перешкоджала наступові Османської імперії на християнський світ.
2. Походи козаків ослабили Османську імперію та Кримське ханство.
3. Внутрішня стабільність Речі Посполитої і безпека держави залежали від позиції українського козацтва.
4. Козаки брали участь у боротьбі за престол в Росії, Молдови та інших країнах.
5. Козаки захищали від турецько-татарської агресії не лише українські землі.
6. Запорозька Січ за устроєм була козацькою демократичною республікою.
7. Органи влади обиралися демократичним шляхом.
8. Правова система козаків будувалась на основі звичаїв.
9. Запорозька Січ – це зародок майбутньої Української держави.