Урок "Конфлікти як норма життя"

Тема уроку: Конфлікти як норма життя

Мета уроку:

•  познайомити учнів із особливостями міжособистісних конфліктів, їх причинами, стадіями та ключовими тактиками вирішення конфліктів;
• формувати вміння навчатися впродовж життя, а саме здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок;
• формувати соціальні і громадянські компетентності, тобто форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі;
• розвивати уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів;
• розвивати навички спілкування державною мовою.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: телевізор, дошка, плакати.

Домашнє завдання: підготувати виступи з питань «Причини та наслідки булінгу в школі».

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Створення проблемної ситуації – учитель ставить питання  до учнів:

а) хто вважає, що конфлікт – погано?

б) хто вважає, що конфлікт – це добре?

в) хто вважає, що конфлікти – це норма?

Оголошується тема уроку та епіграф до уроку, уточнюється, що на уроці будуть розглядатись міжособистісні конфлікти.

ІІІ. Викладення нового матеріалу:

1. Перегляд учнівського фільму про причини міжособистісних конфліктів, обговорюємо побачене:

а) які причини конфліктів є найбільш поширеними?

б)чи є цей перелік конфліктів вичерпним?

2. Опрацьовуємо плакат створений учнями, що отримали випереджальне завдання, знайомимось із стадіями конфлікту:

1) передконфліктна ситуація (латентний період);

2) відкритий конфлікт (власне конфлікт);

а) інцидент (початок конфлікту);

б) ескалація (розвиток) конфлікту;

в) завершення конфлікту;

3) післяконфліктний період.

Питання до учнів: на якій стадії найпростіше вирішити конфлікт?

3. Методом бесіди знайомимось із основними тактиками вирішення конфлікту:

1. протиборство або конкуренція (висока наступальність і слабка кооперативність) – прагнення наполягти на своєму шляхом відкритої боротьби, застосування примусу та інших засобів тиску;
2. пристосування (слабка наступальність і висока кооперативність) –орієнтованість на повне задоволення вимог партнера;
3. уникнення (слабка наступальність і слабка кооперативність) – прагнення вийти з ситуації, не поступаючись, але й не наполягаючи на своєму, утримуючись від суперечок, від викладення своєї позиції, уникаючи відповідальності за прийняте рішення;
4. компроміс (середні значення наступальності і кооперативності) – прагнення врегулювати розбіжності, поступаючись у чомусь в обмін на поступки іншої сторони, прийняття «середніх» рішень, що задовольняють обидві сторони повною мірою.
5. співробітництво  (висока наступальність і висока кооперативність) – дії спрямовані на пошук рішення, що задовольняє обидві сторони, спільне обговорення розбіжностей;

4. Перегляд мультфільму кіностудії «Піксар» (посилання  https://www.youtube.com/watch?v=FZ_pwwjLGuU). Питання до учнів: як не треба вирішувати конфлікти?

IV. Виконання практичних вправ для закріплення вивченого матеріалу:

1. Робота в малих групах – підбираємо приклади життєвих ситуацій на кожну тактику вирішення конфлікту.

2. Робота  у великих групах –  розробляємо поради з наступних проблем (текст доповнюємо інфографікою):

 - що треба робити, щоб вирішити конфлікт;

 - що не треба робити, коли ви вирішуєте конфлікт;

 - чого можна досягнути, правильно вирішивши конфлікт.

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.