«Заповіт» - один із найвизначніших поетичних творів великого поета Т. Г. Шевченка. Цей твір відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами, про це свідчить той факт, що ”Заповіт” перекладений більш ніж п'ятдесятьма мовами світу. А про що ж цей твір, яка його головна думка, і в чому полягає його унікальність, ми і дізнаємося впродовж уроку.
«Заповіт» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє.
Історія його написання.
Ідея єднання з рідною землею.
Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.
Заповіт
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Не злим тихим словом.
Т.Г.Шевченко
Остроконь
Ірина Анатоліївна
КЗ «Калинівська ЗОШ І-ІІІ ст.»
Мета: ознайомити учнів з твором Т.Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-
художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета
покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається
полум’яна любов автора до України, віра у революційне повалення
самодержавства;
розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв’язного
мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні
думки, почуття, спостереження;
виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його
народу;
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, підручник, аудіо-запис вірша «Заповіт», малюнки-ілюстрації до творів Шевченка; дидактичний матеріал, проектор.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Закінчи фразу» (Фрази із балади «Тополя»)
По діброві вітер виє, гуляє
Гне тополю до самого долу
Кругом поле як те море
Одна, одна як сирота на чужині
Без милого сонце світить як ворог сміється
За старого,багатого нищечком єднала
Запитання до учнів
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. (Слайд 1)
ІV. Мотивація навчальної діяльності школярів
(Слайд 2) Багато літ минуло з того часу
Праправнуки вивчають «Заповіт»
У Каневі вклоняється Тарасу
Не тільки Україна – цілий світ.
«Заповіт» - один із найвизначніших поетичних творів великого поета
Т. Г. Шевченка. Цей твір відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами, про це свідчить той факт, що ”Заповіт” перекладений більш ніж п’ятдесятьма мовами світу. А про що ж цей твір, яка його головна думка, і в чому полягає його унікальність, ми і дізнаємося впродовж уроку.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
Двоє учнів отримали випереджальне завдання: дізнатися, що означає слово заповіт.
(1. офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті;
2. Передсмертна воля;
3. Настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам) Слайд 3
Перш ніж ми вивчимо вірш Т. Шевченка ”Заповіт”, необхідно ознайомитись з історією створення цього справді визначного твору.
Які ж події відбулися в житті поета, що він вирішив написати цей твір?
Була глибока осінь 1845 року...
Важкі чорні хмари нависали над землею. Зривався холодний вітер. Сіяв густий дощ. Дорогу геть розквасило. У таку негоду Тарас Шевченко повертався з Андрушів у В’юнище. У цих селах на Переяславщині він тоді, за дорученням Київської археографічної комісії, змальовував пам’ятки старовини. Конячина ледве тягла воза в багнюці. Шевченко промок до нитки. Ще в дорозі його морозило, а коли надвечір прибув у В’юнище, відчув себе зовсім хворим. Довелося злягти у ліжко в чужій хаті.
Про хворобу Тараса Григоровича дізнався його приятель лікар
А. О. Козачковський і негайно перевіз поета до себе в Переяслав.
У нього виявилося запалення легенів. Від цієї хвороби в ті часи небагато видужувало. Про це знав Шевченко. І важкі думи снували в його голові. Невже так рано прийшла остання година? Ще ж і тридцяти двох років не прожито! Ще ж стільки задумів, прагнень не здійснено! Невже не доведеться більше побачити широкі лани й високі могили, і Дніпро ревучий на милій Україні?
До болю стискалося серце поета від думок про страждання рідного
народу в кріпацькій неволі. І тоді з’явилася потреба сказати останнє слово рідному народові, закликати народ порвати кайдани і вражою кров’ю окропити волю, потреба висловити палку віру у світле майбутнє батьківщини, у велику, вільну, нову сім’ю, де і його, борця за щастя народу, згадають незлим тихим словом.
Так з’явився «Заповіт».
Прослуховування вірша (аудіо-запис, читає Богдан Сильвестрович Ступка – народний артист України, супроводжується презентацією Слайди 4-17)
2. Ідейно-художній аналіз твору (Слайд 18)
На вашу думку , діти, яке з трьох запропонованих визначень слова «заповіт» найбільш відповідає твору, який ви прослухали ? (очікувана відповідь № 3)
Добре ,і це нам допоможе у подальшій роботі. Зараз ми з вами виконаємо ідейно-художній аналіз твору. (Запис у зошити)
І так, тема твору?
Ми звикли визначати тему, ставлячи запитання: про що твір? Але ми маємо справу з твором ліричним, у якому на першому місці – почуття автора, почуття, викликані якимись подіями. Отже, нам треба визначити, які почуття зображені у творі і якими подіями вони викликані.
Поет зображує любов до України і ненависть до панів-кріпосників.
Значить, тема вірша: зображення почуттів поета, викликаних суспільним становищем України (кріпацтвом).
Ідея: заклик до українського народу знищити існуючий лад й побудувати нове, вільне суспільство на Україні. (Запис у зошити теми та ідеї твору)
Далі ми з вами визначимо жанр твору. (слайд 19 ) перед вами види лірики, на вашу думку, до якого виду належить «Заповіт»?
Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт (запис у зошити)
А зараз спробуємо знайти художні засоби, за допомогою яких автор зміг передати нам свої почуття: любов до України, ненависть до ворогів рідної землі…
Робота в парах (заповнення таблиці)
Епітети, які передають любов поета до рідної України |
«серед степу широкого», «на Вкраїні милій», «лани широкополі» |
Епітети, які передають ненависть поета до ворогів |
«вража, зла кров» |
Метафори |
«кайдани порвіте», «кров'ю волю окропіте» |
Слово вчителя
Шевченко написав цей твір наприкінці 1845 року, перебуваючи майже в безнадійному стані.
Але міцний організм Тараса Григоровича переміг тяжку хворобу. Після того Шевченко написав ще багато творів, які прославили його. Та не забувся й «Заповіт». Він дійшов до серця трудящих, став широковідомою народною піснею, яка підіймала поневолених людей на боротьбу з гнобителями.
Музику на текст «Заповіту» писало багато композиторів. Та пісня поширилася з музикою, що була створена полтавським учителем Гордієм Павловичем Гладким. (Гладкий Гордій Павлович (1849–1894) — український хоровий диригент, педагог, композитор). І в наші часи, вшановуючи Шевченка, ми співаємо «Заповіт», покладений на музику полтавським учителем. Давайте послухаємо…
(Звучить пісня «Заповіт» у виконанні Кубанського козачого хору)
Але геній Шевченка здатний спонукати до творчості і через століття, пропоную послухати твір у сучасній обробці у виконанні гурту «Тарасова ніч»
(звучить пісня «Заповіт» , гурт «Тарасова ніч»)
Чи можемо ми вважати заповіт Шевченка виконаним?
Для того, щоб дати вичерпну відповідь на це питання, я пропоную вам творчу подорож до міста Харкова. Слайд № 20
(Показ презентації з поясненням вчителя)
Монумент було урочисто відкрито 24 березня 1935 року.
Пам'ятник Тарасові Шевченку являє собою багатопланову композицію, кожна з частин якої проглядається поступово, в міру знайомства з монументом, водночас увесь пам'ятник сприймається як єдине гармонійне ціле.
Цей монумент вважається одним з кращих пам'ятників Тарасові Шевченку в світі.
Слайд № 21
Серед статуй монументального ансамблю, пов’язаних ідейно-загальним задумом відображення оспіваної Кобзарем боротьби народу за свою волю, можна виділити окремі фігури та композиції:
Слайд № 22
Скульптура «Катерина» - статуя кріпачки з немовлям на руках, відома під назвою «Катерина», оспівана Т.Г.Шевченком в одноіменній понмі: втілення образу жінки-матері під тягарем самотності і журби;
Слайд № 23
1-а композиція («Вмираючий гайдамака. Гайдамака з косою. Той, що рве пута.») — всі три постаті пов'язані як ідейно, так і сюжетно — за загальною прив'язкою композиції до поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» про події Коліївщини, криється життєствердне переконання в незламності народного духу й віра в його перемогу;
Слайд № 24 Скульптура «Зв'язаний запорожець» — одна з найвиразніших статуй, що передає патріотичний, багатогранний характер героя, який втілює народну силу та велич, скорботу і біль;
Слайд № 25
2-а композиція («Жінка-селянка. Той, хто несе жорно. Солдат-рекрут.») — у образах представників різних прошарків трудового народу втілено ідею страждань українців за царату;
Слайд № 26
3-я композиція («Робітник зі схиленим прапором. Студент. Робітник з гвинтівкою. Матрос. Червоноармієць.») — статуї 3-ї композиції зображують образи посталого народу перших десятиліть ХХ століття;
Слайд № 27
4-а композиція («Селянин. Шахтар. Жінка з книгою»)— фігури цієї останньої групи, за задумом автора, мали передавати ті зміни, які стались у радянському суспільстві.
Розглядаючи пам’ятник, ви, мабуть, помітили, що гранітну спіраль , що піднімається до Великого Кобзаря,можна продовжити.
Чиї постаті, на вашу думку, могли б доповнити цю композицію?
(очікувані відповіді: солдати Другої світової війни, видатні науковці, спортсмени, люди , учасники АТО та ін..)
VI. Закріплення знань
А зараз дайте мені відповіді на питання
Україна; Шевченко, «Заповіт», Кріпак, Пан
VII. Підведення підсумків уроку
VIII. Домашнє завдання
Вивчити вірш «Заповіт» напам’ять