Урок. Конспект заняття "Навіщо потрібна школа?"

Конспект заняття для перших класів.

«Навіщо потрібна школа?»

Тема. Чому діти ходять до школи?

Мета: Формування позитивної навчальної мотивації.

Очікувані результати. Об’єднання класу. Опанування навичок виконання встановлених правила. Формування та укріплення позитивного ставлення до освітнього процесу.

Кількість годин: 1 год.

Обладнання. М’яке серце, казка «Школа для сороки», мікрофон.

Хід заняття

Привітання

Соціальний педагог:  Добрий день, рада вас бачити, давайте назвемо свої ім’я та привітаємось, допоможе нам в цьому ось це м’яке серце. Передаємо серце, називаємо своє ім’я, в тому числі і соціальний педагог.

Мозковий штурм.

Соціальний педагог:  Скажіть будь ласка, навіщо ви прийшли до школи? 

Тема нашого заняття: «Навіщо потрібна школа?»

Зараз я розповім вам казку про сороку, вона допоможе нам зрозуміти, чому діти йдуть до школи але для цього потрібно відкрити вушка та закрити ротики. Отже увага.

Школа для сорок.

Сашко дуже уважно дивився крізь скло на сороку, а сорока на Сашка. «Коли вже задзвонить дзвоник і буде перерва? – нетерпляче думав маленький першокласник. Він вже цілий місяць ходив до школи в перший клас і сидіти на уроці було доки що дуже важко. Руки все хватали на столі а ноги витанцьовували несамовитий гопак під партою.

Їх вчителька, Марія Анатоліївна (можна назвати ім’я класного керівника), називала «бешкетництво» все, що було весело: гарцювати по класі, кидати папірці, кататися по полі.

Як ви вважаєте, чому це неможна було робити?

Тому Сашкові важко було сидіти за партою і дуже кортіло побігати з Денисом, однокласником на перерві. Ніяк він не міг його наздогнати. Теж мені – Молнія Маквін.

Так думав маленький хлопчик, роздивляючись біло-чорну сороку за вікном.

«От дивак!» - думала між тим Сорока. Вона дуже давно спостерегла за глупими дітьми. Так, так дуже глупими. Хиба спаде на розум Розумній Сороці підіймати лапу, та питати дозволу на щось, чекати дзвоника, намагатися не стрибати – маячня якась. Сороки самі знають що і коли треба робити. Давайте трішечки порухаємось і покажемо нашу Сороку.

Рухлива хвилинка:

Я – сорока-білобока. (руки в боки повертаємось вправо, вліво)

Гострозоре в мене око. (одну руку до лоба, щось видивляємось)

Скрізь і завжди я літаю (рухаємо руками як крилами)

 І багато дуже знаю. (рухаємо руками як крилами)

Знаю, де і в кого свято, (вільно танцюємо)

Де веселощів багато, (вільно танцюємо)

Де співають і танцюють, (вільно танцюємо)

Де навчаються й працюють. (рухи рухаються як у учня за партою)

Як зустріну я сусідку – (обіймаємо себе руками)

Балакучу свою тітку, (обіймаємо себе руками)

Розкажу їй всі новини (Руки вгору, розхитуємось із сторони в сторону)

Про річки, ліси й долини! (Руки вгору, розхитуємось із сторони в сторону)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677379

Ось така в нас Сорока, слухаємо далі.

Дещо балакучій пташині подобалось у школі: дітям показували усілякі малюнки, вчили людським пре мудрощам: буквам, цифрам.

    Була у сороки мрія – навчитися шити одяг. Дуже птаха полюбляла все яскраве, але в неї самої було двокольорове пір’ячко.

Які кольори у сороки?

Правильно, чорне та біле, сорока навіть літала до кравчині, дивилася на її роботу. Вона побачила якісь схеми на папері, складні механізми, ножиці, як великий гострий дзьоб розрізав тканини. Ніііі – це занадто складно, не для її маленького мозку. Хотіла Сорока здобути інший мозок, побільше, хоча б як у собаки. Вони і команди виконують і в цирку виступають. Але як домовитись з собакою, вона може і розумна, а мова в неї дивна, незрозуміла: все «гав!», та «гав!».

Виходило, що потрібно тренувати свій мозок, той що є. Але де це зробити?

Скажіть де можна навчитись всіляким примудрощам, щоб потім опанувати якусь професію?

Правильно – це школа. Ось тоді пташка і познайомилась зі школою та із Сашком. Тут можна було дізнатися про все на світі: як читати, писати,  малювати красиві прямі лінії. До того ж в школі так добре тренували і розвивали мізки, що потім будь-яку професію можна опанувати з легкістю.

Розумний птах спостерігав з дітьми та уроками тай вирішила зробити собі свою власну школу і одразу стати в неї вчителем.

Як ви вважаєте, чи вийшло з цього щось?

Правильно, нічого не вийшло, тому що вчитель – така ж сама складна професія, на яку треба вчитися.

     На перший урок зібралася ціла зграя. Скрекіт стояв такий, що люди озиралися на птахів і прагнули говорити голосніше, що б почути один одного. Серед птахів хтось  співав пісні, хтось розповідав останні новини, а хтось ганявся один за одним, перестрибуючи з гілки на гілку. Сама Сорока – вчитель прагнула розповісти те, що вона підглянула в школі.

• Дивися, який базар влаштували сороки, сказала мама Сашка. -

Заняття вже закінчилися і вони з сином прямували додому. «Точнісінько як у нас на перерві», - подумав Сашко - «Коли б не дзвоник, так би і стрибали весь час. Ось, виявляється, для чого він потрібний, щоб був порядок, а не пташиний базар!» Від таких думок Сашко відчув себе дуже розумним і дорослим.

Кінець.

 «Мікрофон»

Соціальний педагог:  Скажіть будь ласка у цей мікрофон, що ви зрозуміли: Для чого діти ходять до школи? Навіщо потрібні шкільні правила? Ким  ви мрієте стати, яку професію опанувати?

Ми дуже добре, ви гарно слухали, дуже цікаво відповідали,  тому ми зараз пограємо.

Рухлива гра «Заборонений рух»

Соціальний педагог: Вийдіть із за парт. Один, два, три – почали. Ви програли! Діти розгублені, бо не розуміють правил.

Мозковий штурм.

Соціальний педагог: Сідайте будь ласка, чому гра не вийшла?

Висновок.

Дійсно, ви праві, я не сказала вам правила. Правила потрібні, щоб можна було займатись чимось цікавим.

Рухлива гра «Заборонений рух».

Соціальний педагог: Зараз «Увага!». Встаємо, коли я показую будь який рух – ви його повторюєте, але руки над головою – це заборонений рух. Його повторювати не можна. Хто повторив – сідає на стілець. Він вибув з гри.

 Завершення.

Пропоную вам завершити наше заняття таким висловом. Повторюємо всі хором:

Дружно час ми провели до наступної ігри!