Урок. Конспект заняття для початкової школи "Давай дружити!"

Про матеріал
Заняття розраховано для дітей початкової школи. Завдяки гри, казкотерапії та інтерактиву допомагаємо дітям формувати соціальну компетентність щодо адаптації до шкільного процесу в умовах НУШ: дружність, вміння співпрацювати, взаємодіяти з однолітками.
Перегляд файлу

Конспект заняття для початкової школи.

«Давай дружити!»

 

Тема. Правила спілкування та дружби.

Мета: Знайомство з навичками ефективного спілкування.

Очікувані результати. Опанування дітьми основних навичок взаємодії при знайомстві та зав’язані  дружніх стосунків. Робота над об`єднанням класу.

Кількість годин: 1 год.

Обладнання. М’яке серце, казка «Давай дружити», сонечка – підказки, іграшки з лялькового театру для програвання ситуацій, іграшковий мікрофон.

 

Хід заняття

 

Привітання.

Соціальний педагог: Доброго дня, давайте познайомимось. Назвіть будь ласка своє ім’я та настрій. На допомогу нам прийде ось це м’яке серце. Діти передають один одному пухнасте серце та називають ім’я, настрій.

Тема заняття: «Давай дружити!»

Мозковий штурм.

Соціальний педагог:  Скажіть, будь ласка, що потрібно для дружби?

Діти висловлюють свою думку.

Дуже дякую за ваші міркування та думки, а зараз я розповім вам казку, як один ведмідь не вмів цього робити и що з ним трапилось.

 

«Давай дружити»

     

В одному чарівному лісі жив величезний та злий ведмідь. Може він був навіть не злий, а просто невихований. Як би там не було, ніхто цього не міг зрозуміти, бо при зустрічі він дивився дуже похмурим поглядом,  низько нахиляв голову та буркотав щось незрозуміле. Кілька разів ведмідь, навіть зламував тоненькі калинки, тому що зовсім не піднімав погляду.                  

Через деякий час лісові мешканці стали уникати такого похмурого сусіда. Нікому не хотілося з ним розмовляти, тим паче, бути розчавленим гілкою зваленого дерева – не дуже приємна пригода у житті.

 

Давайте покажемо ведмедя, як він ходив хмурий, неввічливий.

Рухлива хвилинка:

 

Жив собі Ведмідь-гультяй, (руки в боки, крокуємо на місці)

Знав єдине слово “Дай!” (дві руки витягнуті перед собою, долоні стискаються)

– Дай-но меду! Дай малини! (одна рука витягнута та стискається у долоні)

Дай і риби, і калини! (інша рука витягнута та стискається у долоні)

– Ну й неввічливий Бурмило! – (руки до голови, хитаємо головою)

дорікали крокодили. (руки до голови, хитаємо головою)

– Чи ж тобі завчити важка (погрожуємо пальцем)

Чарівні слова “Будь ласка”.(притискаємо руки до грудей та легенько вклоняємось)

 

Що ж трапилося з нашим героєм далі? Одного дня до ведмедя прилетіла лісова чаклунка, хазяйка цього лісу. Вона була збентежена та стурбована  тим, що відбувається в її лісі. Обережно наблизившись до звіра, вона ввічливо поздоровалася та посміхнулася.

- Добридень Михайло, - так звали нашого героя.

- Привіт, чого треба? – нечемно гаркнув ведмідь. Лісова чаклунка перелякано відлетіла подалі.

- Мені дуже страшно, коли так гарчать, і зовсім не хочеться розмовляти. Навіщо ти мене лякаєш? Мій ліс, навіть залишають лісові мешканці, через такого буркотуна. Вони лякаються тебе і не хочуть жити поряд.

Ведмідь дуже здивувався, адже він думав, що його оточують дуже злі істоти і вони самі не хочуть з ним товаришувати. Лісова чаклунка була дуже доброю тому пожаліла величезного звіра. Вона розповіла, що потрібно робити, щоб з тобою дружили.

 

Як ви вважаєте, що запропонувала чарівниця ведмедю?

 

     Через деякий час невелика кількість лісових мешканців, що залишились були дуже здивовані при зустрічі з Михайлом. Він навчився дивитися привітно в очі та посміхатися (сонечко з оченятами та посмішкою).

 

Поверніться будь ласка один до одного та посміхніться. На один бік, на інший. Відчуйте, як добре стає на серці.

 

Навчився вітатись.

 

В якій спосіб можна привітатись? Привітайтесь зі своїми сусідами так як ви хочете.

 

Ще чаклунка порадила ведмедю запитувати у інших «Як справи?», пропонувати гру, робити компліменти і багато що інше, що допомагає знайомитися і проводити разом час. Єдине, що виходило ще не дуже – це посмішка. Вона більше була схожа доки на грізний оскал, але Михайло дуже намагався навчитись.                 

Поступово лісові жителі стали повертатися в ліс і навіть почали товаришувати  з ведмедем. Не одразу, не з першого дня, але звикли та повірили, що ведмідь став нарешті ввічливим і дружелюбним. 

Кінець.

 

Соціальний педагог: Бачити, як багато можна зробити для дружби. Зараз ми потренуємось.

 

Вправа «Давай дружити».

Соціальний педагог: Зараз я дам вам дві іграшки, спробуйте поспілкуватись за допомогою чарівних порад, яких надала фея.

Спочатку треба показати приклад , потім запропонувати дітям. За необхідністю допомагаємо.

 

«Мікрофон»

Зараз в цей мікрофон скажіть будь ласка, що ви запам’ятали з цього заняття, що сподобалось.

Завершення

Пропоную вам завершити наше заняття таким висловом. Повторюємо всі хором:

Дружно час ми провели до наступної ігри!

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Розробки уроків
Додано
26 грудня 2019
Переглядів
891
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку