Урок КОНТРОЛЬНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

 КОНТРОЛЬНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ (8 клас)

Мета:

✵ навчальна: поглибити знання учнів про художній опис пам'яток історії та культури, перевірити вміння докладно відтворювати авторський текст із збереженням стилю і типу мовлення;

✵ розвивальна: розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам'ятки історії та культури; удосконалювати культуру писемного мовлення, сприяти збагаченню словникового запасу; розвивати спостережливість, образне мислення;

✵ виховна: засобами художнього слова виховувати любов і повагу до культурної спадщини свого народу.

Внутрішньопредметні зв'язки: текст.

Соціокультурна лінія: Я і мистецтво (найвизначніші пам’ятки в Україні).

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

- Назвіть відомі вам стилі мовлення.

- Назвіть типи мовлення,  ознаки,  характерні їм.

- Що таке пам'ятка історії й культури?

Пам'ятка – це предмет матеріально-духовної культури минулого.

- Які види пам'яток ви знаєте?

За призначенням: культурні, оборонні, громадські. За властивістю: рухомі, нерухомі. За походженням: пам'ятки народної архітектури та пам'ятки стильової архітектури.

- Чим відрізняється пам'ятка від пам’ятника?

Пам'ятник – це скульптурна споруда.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Читання вчителем тексту переказу

Острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, унікальність якого – у рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів, пам’яток геології, культури, історії…

Основу найбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, ширина, в середньому, 2,5 км, загальна площа – 2360 га) складають граніти і гнейси, яким близько двох мільярдів років. Природна унікальність Хортиці в тому, що тут у мініатюрі представлені зразки всіх ландшафтних зон України.

Дуже важливою та значущою є історична спадщина цього краю. Саме тут, за однією з версій, навесні 972 р. загинув Київський князь Святослав Ігоревич – одна з найяскравіших постатей давньої історії України. Вважається, що з Хортиці вирушали у козацькі походи проти поляків оспівані українським народом Северин Наливайко, Криштов Косинський, Іван Сулима. Бував тут і гетьман Петро Сагайдачний зі своїм військом. Саме на Хортиці Богдан Хмельницький отримав підтримку реєстрових козаків у часи Визвольної війни у 1648–1654 рр.

Розкопки, проведені археологами заповідника, дають підстави стверджувати, що один із прототипів Запорозької Січі, її предтеча, існувала на Хортиці біля плавневої частини. Саме тут виявлено військове поселення Х–ХІV ст., а окремі знахідки (зброя, кераміка) свідчать про те, що коріння цього унікального об’єкта сягає глибше на кілька століть. У п’яти досліджених „напівземлянках” (археологи називають їх „куренями”) мешкали оборонці не лише Хортиці, а й частини південних рубежів тогочасної української держави.

Комплекс „Скіфський стан” нараховує одинадцять курганів – „живих”, реконструйованих та стилізованих. Кургани (найстаріший із них споруджений представниками культур доби бронзи у ІІІ тисячолітті до н.е., а наймолодший – скіфами у ІІІ ст. до н.е.) розташовувалися кількома групами на узбіччі так званого Скіфського шляху, що колись проходив уздовж Хортиці її серединною, підвищеною частиною. Сьогодні на курганах установлено стародавні скульптури, людиноподібні стели, гармати, ступи, корита, жорна, скульптури, кам’яні стовпи та хрести – знайдені у навколишніх селах і привезені на Хортицю.

У Музеї історії запорозького козацтва, відкритому на території заповідника у 1983 р., зібрано понад 30 тис. експонатів, які охоплюють історичний період від палеоліту до ХІХ ст. н. е. Експозицію доповнюють чотири діорами. Переважна більшість експонатів знайдена саме на Хортиці. Це – кам’яні знаряддя праці, кераміка, зброя, якорі, фрагменти старовинних човнів, стовбур дуба, який був зрубаний кілька тисячоліть тому і стільки ж пролежав на Дніпровському дні.

Улітку 1843 р. 29-річний Тарас Шевченко, подорожуючи Україною, побував і на Хортиці. У травні 2005 р. з допомогою краєзнавців визначено маршрут, яким ходив по Хортиці поет, та оздоблено його сімома гранітними брилами. На брилах висічені рядки із творів Великого Кобзаря, де згадується Хортиця і „Великий луг запорозький”. Таким чином виник меморіально-туристичний маршрут „Тарасова стежка”, який полюбився запорожцям та гостям Хортиці.

2. Бесіда за змістом тексту

• Яка тема й основна думка тексту?
• До якого стилю мовлення належить текст?
• Які типи мовлення поєднано в тексті?
• Які види описів автор поєднав у тексті? З якою метою він це зробив?
• Яку роль відіграє опис пам'ятки історії?
• Які мовні засоби використовує автор для розкриття основної думки опису?

3. Словникова робота

• Поясніть лексичне значення слів.

Гнейси - (нім. Gneis, від давн.в-нім. gneisto, сер.-в.-нім. ganeist(e), g(e)neiste — «іскра») — зерниста (розмір зерен понад 0,2-0,3 мм) метаморфічна гірська порода.

Курган - також  Могила — високий земляний, рідше кам'яний, насип над стародавнім похованням.Є різновидом поховальних пам'ятників, має форму земляного насипу, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, має штучне походження.

Брила - (пра-і.є. *bhrula, *bhrila), або гли́би (псевдорос., прасл. сх. *glyba):

1. Необкатані безформні (від 10 см і більш) або обкатані великі (понад 1 м в діаметрі) уламки, шматки каменю, землі, глини, льоду тощо.
2. Великі уламки лави і інш. порід, викинуті при вулканічному виверженні.
3. Ділянки земної кори різноманітних розмірів (від одиниці до багатьох сотень км), обмежені розломами і зміщені в якому-небудь напрямі. Підняті вгору Г. — горсти, опущені вниз — ґрабени.

4. Колективне складання плану переказу

          План (орієнтовний)

1. Унікальний острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі.
2. Природна унікальність Хортиці.
3. Історична спадщина цього краю:

а) військове поселення;

б) одинадцять курганів комплексу;

в) експонати Музею історії запорозького козацтва.

4. Туристичний маршрут „Тарасова стежка”.

5.Орфографічна робота

Повторення правил написання власних назв. Особлива увага звертається на правопис складних власних назв( Київський князь Святослав Ігоревич, Северин Наливайко, Криштов Косинський, Іван Сулима, гетьман Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Визвольна війн у 1648–1654 рр.)

ІV.САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ НАД ПЕРЕКАЗОМ

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Пам'ятка   «Як писати переказ»

1. Прочитавши написане, подумайте:

а) чи розкрито тему;

б) чи передано основну думку;

в) чи є початок, основна частина і кінець, чи пов’язані 

    вони між собою змістом;

г) чи збережено послідовність подій;

д) чи правильно поділено текст на абзаци (дивись план).

2. Написане читайте вдруге дуже правильно, підкреслюючи олівцем  

    мовленнєві, орфографічні та синтаксичні помилки.

3. Щодо помилок проконсультуйтеся з учителем або перевірте за

    словником, а потім виправляйте.

4. Ще раз перечитайте  уже виправлене. Зверніть увагу на 

    милозвучність  мовлення.

5. Перепишіть з чернетки начисто. Дотримуйтеся правил правопису.