Урок "Координатний промінь. Шкала"

УРОК 41.

Тема уроку: Координатний промінь. Шкала.

Мета уроку:

навчальна: сформувати поняття про координатний промінь і його еле­менти; сформувати поняття шкали; формувати вміння знаходити ціну поділки, знаходити число, що відповідає певній точці шкали, ви­користовувати шкали на різних вимірювальних приладах для вимірю­вання величин; домогтися засвоєння відповідної термінології («координатний промінь», «початок відліку», «одиничний відрізок», «координата точ­ки»); сформувати вміння позначати натуральні числа на координатно­му промені;

розвивальна: формувати вміння використовувати власний життєвий досвід у нових ситуаціях;

виховна: прищеплювати любов до математики.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Хід уроку

I. Організаційний етап.

Перевірити готовність класу до уроку. Налаштування на роботу.

II. Перевірка домашнього завдання.

Перевірити наявність виконання домашнє завдання.

III. Формулювання мети і завдань уроку.

Поставити учням запитання: «За допомогою якого при­ладу можна виміряти довжину відрізка, зображеного в зоши­ті або на дошці?» Звичайно, учні відповідають, що за допо­могою лінійки. Потім зобразити на дошці відрізок і запропонувати виміряти його. Для цього дати лінійку, на якій від­сутня шкала. Звісно, учні не можуть виконати вимірювання відрізка такою лінійкою і говорять, що на ній мають бути по­ділки і числа. Після цього повідомити, що поділки і числа утворюють шкалу. Отже, завдання уроку: зрозуміти, що таке шкала, ознайомитися з видами шкал, навчитись ви­користовувати різні види шкал для вимірювання величин.

IV. Актуалізація опорних знань.

Запитання:

1. Які визнаєте величини?

2. У яких одиницях вимірюють:

а) довжину; б) масу; в) час; г) температуру; д) швидкість?

3. Як називають прилад, яким вимірюють:

а) довжину; б) масу; в) час; г) температуру; д) швидкість?

V. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу.

Накреслимо промінь ОХ горизонтально вправо від точки О і за пишемо біля його початку число 0 (мал. 53).

Виберемо будь-який відрізок АВ, довжину якого візьмемо за одиницю. Такий відрізок називають одиничним відрізком. Відкладемо від початку променя відрізок ОК, що дорівнює одиничному відрізку. Проти точки К запишемо число 1. Кажуть, що точка К відповідає
числу 1, або число 1 зображено точкою К. Коротко це записують так: К(1). Число 1 називають координатою точки К.

Щоб зобразити на промені число 2, треба відкласти від початку променя один за одним два одиничних відрізки, число 3 — три одиничних відрізки і т. д. Таким чином, кожному натуральному числу і числу 0 відповідає одна певна точка променя ОХ. Отримали координатний промінь. Точку О, що відповідає початку координатного.

Якщо точка L на промені відповідає числу 6 (мал. 53), то довжина відрізка OL дорівнює 6 одиниць.

Координатний промінь дає змогу порівнювати натуральні числа. Якщо координатний промінь спрямований зліва направо, то з двох натуральних чисел більшому відповідає точка, яка лежить праворуч, а меншому — ліворуч.

Приклад 1. 2 < 5, оскільки точка А(2) лежить ліворуч від точки В(5) (мал. 54).

Приклад 2. На малюнку 55 точками позначено натуральні числа х, при яких нерівність х < 5 буде правильною.

Довжини відрізків вимірюють лінійкою з великими і малими поділками (мал. 56). Вони розбивають лінійку на однакові частини. Довжині кожної поділки відповідає певна одиниця вимірювання. Наприклад, на лінійці, зображеній на малюнку 56, великій поділці відповідає 1 см, а малій — 1 мм.

Систему таких поділок разом з відповідними числами називають шкалою. Шкали бувають не лише на лінійках, вони можуть бути різної форми. На малюнку 57 зображено шкалу кімнатного термометра. Кожна його поділка відповідає одному градусу за Цельсієм (пишуть 1 °С). Термометр показує 18 °С. Координатний промінь, лінійка, кімнатний термометр — приклади прямолінійних шкал. Шкали годинника (мал. 58), спідометра (мал. 59) — криволінійні.

Щоб прочитати показники на шкалі, треба знати ціну поділки. Так, на малюнку 59 між числами 20 і 40 — чотири поділки. Тому ціна однієї поділки: (40 – 20) : 4 = 5.

VI. Формування вмінь.

Виконання вправ.

Вправа 629. Яким числам відповідають точки А, В, С і D на координатному промені (мал. 60 і мал. 61)?

Вправа 630. Накресли координатний промінь, одиничний відрізок якого дорівнює 1 см, і познач на ньому числа 0, 1, 3, 5, 6.

Вправа 632. Яким числам відповідають точки М, N, К, Q на малюнку 62 і малюнку 63?

Вправа 634. Познач на координатному промені точки А(3), В(7), С(2), Г(10).

Вправа 636. Запиши показники термометрів на малюнках 66 — 69.

Вправа 637. Накресли координатний промінь з початком у точці О. За одиничний візьми відрізок завдовжки 1 см. Познач на промені точки А, В, С, D, якщо ОА = 5 см, ОВ = 8 см, ОС = 2 см, OD = 4 см. Яким числам відповідають точки А, В, С і D?

Вправа 639. Назви прилади, які мають шкали.

Вправа 646. Між числами 40 і 60 на шкалі є 4 поділки. Знайди ціну поділки цієї шкали.

Вправпа 648. Накресли координатний промінь і познач на ньому всі натуральні числа, які: 1) менші від 8;    2) менші від 10 і більші за 5.

Вправа 650. Запиши, яку температуру показуватиме термометр, зображений на малюнку 72, якщо стовпчик:

1) опуститься на 3 поділки;

2) опуститься на 2 поділки;

3) підніметься на 4 поділки;

4) підніметься на 5 поділок.

VII. Підсумки уроку.

Запитання до класу:

1. На малюнку 53 назви і покажи точку відліку координатного променя й одиничний відрізок.

2. Яка точка відповідає числу 6 на цьому малюнку?

3. Що означає запис Р(10)?

4. На шкалах (мал. 56 — мал. 59) покажи поділки.

5. Яка ціна поділки кожної із цих шкал?

VIII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 19 ст. 105 – 110

Вправа 633. Яким числам відповідають точки на малюнку 64 і малюнку 65?

Вправа 647. Між числами 500 і 1000 на шкалі є 5 поділок. Знайди ціну поділки цієї шкали.