Урок "Короткі відомості з історії хімії" 7 клас

Інтегрований урок з хімії.

Леденьова Ірина, вчитель хімії та біології

Тема уроку: «Короткі відомості з історії хімії. До античний, античний, алхімічний періоди».  7 клас

Цілі уроку:

Освітня: ознайомити з короткими відомостями з історії розвитку хімії, показати роль вчених ремісницького, античного періодів, алхіміків у створенні передумов для становлення хімії як науки;

Розвивальна: удосконалювати пізнавальні вміння, аналізувати і робити висновки;

Виховна: виховувати допитливість, формувати інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.   

Основні поняття та терміни: хімія, до античний період, античний період, алхімія.

Обладнання і матеріали: портрети видатних вчених-хіміків, мультимедійна дошка для перегляду презентації.

І. Організаційний етап. Створення позитивного настрою.

    Привітання з використанням інтерактивного прийому «Я вітаю» - учитель вимовляє: «Я вітаю тих, хто …». Можливі варіанти відповідей – хто вже прокинувся, хто любить хімію, хто гарно співаю, хто хоче дізнатися про щось нове, хоче добре поспілкуватися на уроці тощо. Діти, які вважають, що фраза стосується їх – піднімають руки.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Евристична бесіда

• озирніться: з чого складається небо над нашої головою, земля у нас піл ногами, тварини, рослини, будівлі, ми самі?
• навколо нас – сотні речовин, не схожих одна на одну! Яка наука вивчає всі ці речовини? (Діти дають відповіді).
• чи хочете ви більше дізнатися про цю незвичайну науку? Так? Тоді вперед!

ІІІ. Визначення теми і мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

       Короткі відомості з історії хімії. Вивчення нового матеріалу.

       Хімія зароджувалася як мистецтво перетворення неблагородних металів на благородні і тільки у 1882 році Д.І. Менделєєв визначив її як «учення про елементи та їхні сполуки».  

1.  У до античний і античний період хімія мала характер ремісництва, тобто виникла вона як суто практична наука, коли людство намагалося пристосувати навколишнє середовище до своїх потреб і найважливішу роль  у перетворенні людиною природи відігравали різні хімічні операції з речовиною. 

• пригадайте з курсу історії  – на які століття традиційно  поділяли історію Давнього світу? (Мідний, Бронзовий і Залізний вік);
• чому поява металургії заліза являла собою значний крок уперед? (з технологічного боку процес виплавляння заліза є дуже складним).

     У до античний період і у ранні  античні часи  лідером у галузі хімічних технологій був Єгипет і дуже важливою особливістю ремісницької хімії в Давньому Єгипті було те, що всі ремесла перебували під егідою храмів, у яких жреці ретельно записували і зберігали використані технології і рецептури.

     Тому саме в античні часи філософами та мислителями були зроблені перші висновки та узагальнення.

     В античні часи вчені дійшли висновку, що існує межа ділення найменших частин речовин. Демокріт  назвав ці неподільні, вічні частинки атомами.

     Цікаво, що цей вчений вважав, що атоми сполучаються між собою за допомогою так званих виступів, втім, нічого кращого за маленькі відростки, за допомогою яких атоми переплітаються, він запропонувати не зміг. Тем не менш, Демокріт висловлював дуже глибокі філософські думки, ось послухайте: (виступ учня із заздалегідь підготовленою доповіддю)

• Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється та нічого не боїться.
• Гарні речі можна створити завдяки тривалому й важкому навчанню, а от погані плоди не потребують труду і з'являються самі;
• Заздрісник сам причина свого нещастя і сам собі ворог;
• Істина в глибині;
• Будь-яка робота приємніша від спочинку;
• Якби дітей не привчили до праці, то вони б не вивчили ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільше зміцнює доброчесність, — сорому. Бо переважно з цих справ зазвичай народжується сором;
• Не через страх, а через відчуття обов'язку варто утримуватись від поганих справ;
• Причина помилки — незнання кращого;.
• Постійну працю полегшує звичка.

     Один з найбільших мислителів античності – Аристотель – припустив, що елементи здатні до взаємоперетворення, що чотири стихії не матеріальні, а є лише різними станами першоматерії.

• Пригадайте, що вам нагадує такий розподіл стихій на декілька станів? (їх можна прирівняти до чотирьох агрегатних станів речовин – твердого, рідкого, газоподібного й плазмового).

2.  На зміну ремісницькому періоду в розвитку хімії прийшов алхімічний  період.

Колискою алхімії вважають Александрійську академію, що була  заснована Александром Македонським.

- пригадайте, чим саме прославився Александр Македонський?

- мабуть, багато хто з вас захоплювався античними міфами, а хто може мені  

  сказати, як зовуть небесного заступника алхімії – бог…..(Тот).

«Хімічні цікавинки»  ( заздалегідь підготовлена розповідь учня).

     У народженої в Александрії алхімії відразу ж з’явився свій небесний заступник – бог Тот, який часто  ототожнюється з легендарним засновником алхімії Гермесом  Трисмегістом – Тричі Найвеличнішим, якому, на думку алхіміків, люди зобов’язані існуванням писемності, календаря, астрономії тощо.

         Бог Тот

      В Александрійській академії лабораторії «священного мистецтва» -  алхімії – містилися в храмі Серапіса (храм життя, смерті і зцілення). Протягом усього свого існування алхімія залишалася наукою герметичною, закритою для непосвячених.

      Саме тут відбувалося об’єднання теорії і практичних знань про речовини, їхні властивості і перетворення.

Розповідь вчителя.

     До безумовних  досягнень алхімії слід віднести відкриття та розробку способу очищення золота капелюванням - нагріванням руди зі свинцем і селітрою; ідея перетворення одного металу в інший; описання способів виготовлення сплавів тощо.

     Про александрійський етап алхімії відомо дуже мало. Причиною цього насамперед стало практично повне знищення Александрійської бібліотеки. Християнство посилило гоніння на алхімію, що була названа єрессю і Європа поринула в морок раннього середньовіччя.

     Але в Малій та Середній Азії, в Північній  Африці арабські халіфи опікувалися науками. Протягом арабського етапу створюються основні теорії алхімії, формується понятійний апарат, розробляються лабораторна техніка й методика експерименту. Арабські алхіміки досягають безумовних практичних успіхів – вони виділили сурму, миш’як і фосфор, отримали оцтову кислоту й розчини сильних мінеральних кислот. Найважливішою заслугою арабських алхіміків стало створення раціональної фармації, яка розвила традиції античної медицини.

               Авіценна

      Славетний бухарський лікар Абу Алі ал-Хусейн ібн Абдаллах ібн ал Хасан ібн-Сіна абу Алі, або Авіценна  (980-1037) вважав приготування лікарських засобів головним завданням алхімії. Підтримував Авіценну його європейській колега, німецький лікар і алхімік Філіпп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм, що ввійшов в історію під псевдонімом Парацельс (1493-1541). Парацельса не цікавили пошуки золота, він вважав, що завдання алхімії – виготовлення ліків.

     Загалом у раціональних напрямах алхімії були досягнуті досить значні експериментальні успіхи і закладені основи для наукової хімії, ставлення якої починається в середині  XVII століття. Але алхімічні традиції зберігалися у науці ще тривалий час, і багато видатних вчених продовжували пошуки філософського каменю.

V. Узагальнення, систематизація та закріплення знань.

     Вправа «Я знаю…»

1. Хімія – це наука, що вивчає…
2. Метою алхіміків було - …
3. Чи вдалося їм здобути …
4. Алхіміки подарували людству…
5. Властивості речовин потрібно вивчати, щоб…

VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання.

VIII. Домашнє завдання.