Тема: Криза православної церкви в XVI ст.
Мета: визначити особливості становища православної церкви в XVI ст.; дослідити реформаційні і контрреформаційні рухи на тогочасних українських землях; оцінити значення діяльності православних братств; формувати уміння знаходити і опрацьовувати історичну інформацію, узагальнювати здобуті відомості і давати історичну оцінку подіям; розвивати критичне мислення учнів; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї країни.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, атлас, дидактичний і ілюстративний матеріал
Основні терміни: «протестантизм», «аріанство», «церковні братства», «ставропігія»
Основні дати: 1556-1561рр. – створення Пересопницького Євангелія, 1585 р. – заснування Львівського Свято-Успенського ставропігійного братства
Хід уроку
І Організаційний момент
ІІ Перевірка домашнього завдання
1.Репродуктивна бесіда
- Які факти свідчать про зростання магнатського землеволодіння на українських землях в п.пол.XVII ст.?
- Яку роль відігравали фільваркові господарства в соціально-економічному житті тогочасної України?
- Що нового з’явилося в розвитку міст?
2. Гра «Так чи ні?»
- У п.пол. 15 ст. на українських землях швидко збільшується магнатське землеволодіння. (ні, цей процес відбувається в п.пол.17 ст.)
- У фільваркових господарствах займалися тільки вирощуванням зернових культур. (Ні, в цих господарствах також займалися городництвом, рибальством, розводили птицю, ставили на відгодівлю волів)
- Із появою фільварків був пов'язаний розвиток товарного виробництва ( Так)
- У 17 ст. всі міста ділились на королівські і приватні ( Так)
- У фільваркових господарствах становище селян покращилось ( Ні, навпаки селянські наділи скорочувались, зростала кількість малоземельних і безземельних господарств)
- Комірниками називали селян, які мали власне житло і клаптик землі (Ні, це селяни, які не мали землі і навіть власного житла. Хоча дехто з них тримав худобу.)
- Існували різноманітні обмеження для жителів міст православного віросповідання. (Так)
ІІІ Вивчення нового матеріалу
Відповідь учня: У XІV ст. Україна переживала період політичного, економічного і культурного спаду. В цей час в Литві православна церква була панівною, але з XV ст. вона поступається правами католицькій. Наприкінці XV ст. Польща ліквідувала Галицьку митрополію. Становище православних українців погіршувалось.
Відповідь учня: Реформація – це широкий антикатолицький рух в Європі XVI ст., пов'язаний з переходом від феодалізму до буржуазного суспільства.
Відповідь учня: Контрреформація – це система заходів, які здійснювала католицька церква від середини XVI ст. з метою укріплення своїх позицій і боротьби з протестантизмом.
Розповідь вчителя
Період 16 ст. називають «темною добою» в історії українського православ’я . Влада проголошувала терпиме ставлення до православ’я , гарантування прав і привілеїв православної церкви, проте в реальному житті це не забезпечувалось. В цей час у житті церкви активну участь беруть світські особи і розпочинається процес зближення церковного життя, духовної освіти й школи, які змушені разом протистояти наступу латинської культури, католицизму та реформаційним рухам. На становище православної церкви негативно вплинуло поширене в Короні Польській і Великому Князівстві Литовському «право патронату». Відповідно до нього питання призначення на митрополиту та єпископську кафедри залежало від польського короля й великого князя литовського.
Робота з підручником
Вчитель: Прочитайте матеріал підручника на стор.21 і дайте відповідь на питання: Як вплинула Люблінська унія на становище православної церкви?
Доповніть речення:
Розповідь вчителя
Отже, дійсно, після підписання Люблінської унії становище православної церкви погіршилося. Суттєво ускладнювало ситуацію те, що Київська митрополія, підпорядкована Константинопольському патріархату, не мала належної підтримки від нього. Православна церква переживала важкі часи після завоювання в 1453 р. турками османами Константинополя та падіння Візантії.
Розповідь вчителя
В XVI ст. Європу охопила Реформація – церковно-релігійні і суспільно-політичні рухи, спрямовані на реформування католицької церкви, повернення її до біблійних витоків християнства. Із поширенням в Європі реформаційних ідей пов’язані початок пробудження національної свідомості, розвиток культури та виникнення протестантизму.
Робота з термінами
Протестантизм – один із трьох найбільших напрямів у християнстві, який утворився за доби Реформації в XVI ст.
Аріанство – напрям у протестантизмі, прихильники якого визнавали лише Бога-Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю.
У 30-40 рр. XVI ст. із Західної та Центральної Європи через Польщу на українські землі поширювалися реформаційні вчення, зокрема кальвінізм. Громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Інша течія протестантизму – лютеранство – на українських землях поширення не набуло.
У др. пол. XVI ст. в Галичині, на Київщині , Волині та Поділлі поширилося аріанство.
Особливістю всіх реформаційних рухів було те, що вони не охоплювали широких верств українського населення. Проте поширення протестантизму на певний час загальмувало проникнення католицизму в Україну. Українське православне населення використовувало Реформацію як засіб протидії католицизму, пристосовуючи реформаційні ідеї до власних потреб.
Важливим наслідком поширення ідей реформації на українських землях стала поява перекладів Святого Письма. У 1556-1561 рр. на Волині було створено Пересопницьке Євангеліє – перший із відомих перекладів Святого Письма староукраїнською літературною мовою.
В др. пол. XVI ст. на українські землі поширюється Контрреформація – рух за оновлення католицької церкви.
У 1569 р. розпочинає свою діяльність «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів). Їх прибічниками стали представники шляхти. Католицизм почали сповідувати родини Радзивілів, Хоткевичів та інші. Єзуїти почали відкривати свої школи, які мали досить високий рівень навчання. Але ці заклади сприяли поширенню католицизму. Становище православ’я все більше погіршувалось. Ієрархи православної церкви шукали вихід з кризового стану.
Самостійна робота з джерелом
« Коли єзуїти повели відкриту розумову атаку на православне віровчення й успішно перемагали, православні, - як стверджував відомий історик Д.Дорошенко, - або відмовчувалися, або як похвалявся відомий католицький проповідник – єзуїт Петро Скарга, «не маючи нічого відповісти на його аргументи, заможні русини просто скуповували й палили його книгу» (Дорошенко Д. Нарис історії України /Д.Дорошенко. – Т.1. – К.,1992. – С.178)
Питання до учнів:
( Відповіді-роздуми учнів)
Група учнів отримала випереджувальне завдання з даного питання, а саме: використовуючи інтернет-ресурси, знайти відповіді на наступні питання:
- Що таке «церковні братства»?
- Якими були основні напрямки діяльності братств? Чим вони займалися?
- В яких українських містах існували братства?
- Яке історичне значення діяльності братств?
Виступи учнів (орієнтовно):
Учень1: Братства- це всестанові загальнонаціональні організації, що створювались навколо церкви, сприяючи культурно-національному відродженню. Це світські організації, які відстоювали релігійні, політичні, національні, культурні права українців. Їм належали великі заслуги у справі збереження української православної традиції, у підвищенні рівня освіти та культури.
Учень 2: Основними напрямками діяльності братств були:
Учень 3: Перші братства виникли у Львові – Благовіщенське (1542р.) та Миколаївське (1544р.) Близько 1585р у Львові розпочало свою діяльність Свято-Успенське братство. Наприкінці XVI ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Києві та багатьох інших українських містах.
Вчитель: У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Свято-Успенське ставропійське братство у Львові. Ставропігія забезпечувала йому можливість самостійної діяльності й відокремленість від церковної ієрархії.
Робота з термінами
Церковні братства – релігійно-громадські організації при православних парафіях на українських землях в 16-19 ст.
Ставропігія – православна церковна одиниця, наділена правами, що передбачають підлеглість патріархові та непідлеглість місцевим ієрархам.
Робота з історичною картою
Вчитель: розгляньте карту «Становище церков у Речі Посполитій» ( атлас, стор.4) і назвіть міста, в яких діяли братства. Позначте ці міста на контурній карті.
Вчитель: Братські рухи виникли в умовах кризи православ’я і української культури. В умовах гніту зі сторони Польщі, вони ставали центрами формування нової української еліти, науковими і культурними осередками. В чому ще історичне значення діяльності братств? (слово надається учням творчої групи)
Учень 4: Братства багато зробили для зміцнення православної віри на українських землях і чинили опір впливам єзуїтських та протестантських шкіл. Братства сприяли створенню передумов для відкриття вищих навчальних закладів. Під утисками католицької церкви, вони змогли не тільки зберегти православну культуру, а ще й доповнити її. Завдяки братствам було переосмислено роль церкви у суспільному і культурному житті.
Вчитель: Справді, діяльність церковних братств допомагала православним людям протистояти релігійно-національним утискам, сприяла національному й культурному пробудженню українського суспільства.
ІV Закріплення нових знань
Вправа «Чиста дошка»
V Підсумки уроку Заключне слово вчителя.
VI Домашнє завдання
Опрацювати $ 4, усно дати відповіді на питання (п.2) на стор.24