Урок "Кров. Форменні елементи крові"

Урок «Кров»

 

Мета:

• продовжити формувати знання учнів про основні рідини тіла людини; ознайомити із кров’ю як рідкою сполучною тканиною, що виконує найважливіші функції;
• розвивати уміння логічно мислити, розвивати пам’ять, увагу, уяву;
• виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м матеріали, мікроскопи, мікропрепарати мазка крові людини і жаби.

Ключові слова: кров, форменні елементи крові, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити, плазма крові, гемоглобін.

 

Хід уроку

І. Актуалізація знань. Прийом «Інтелектуальна розминка».

Всім відомо значення продуктів для функціонування організму та його органів. Проте мало хто знає про подібність деяких продуктів з органами для яких вони є корисними. Назвіть органи на які  подібні і для функціонування яких є корисними такі продукти:

• морква
• селера
• помідор
• волоський горіх
• імбир
• вино

Учні встановлюють логічні пари.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У 1957 році український письменник Михайло Стельмах назвав свій роман-епопею «Кров людська – не водиця».

Чи правий автор у своєму висловлюванні?

Чи можна назвати кров людини водицею? Чи все ж таки кров людська не водиця?

Учні висловлюють свої думки.

 

Ви розділилися в своїх думках на три групи: перша стверджує, що кров є звичайною водою, друга стверджує, що це не так, треті не визначилися. Як розсудити хто правий, а хто ні?

Оголошення теми, мети та завдань уроку.

 

 

 

 

 

 

Пояснення нового матеріалу.

1. Склад крові (пояснення вчителя)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення проблемного питання:

Чи можна стверджувати, що кров це вода? – Ні, за складом вона не відповідає воді.

Що собою являє кров з біологічної точки зору?

 

Учні роблять твердження:

Кров – це ..., тому що …

 

І наводять докази:

 Кров – це тканина, тому що складається з клітин – формених елементів і міжклітинної речовини – плазма крові.

Кров – це сполучна тканина, тому що клітини нещільно розташовуються і міжклітинна речовина є добре розвиненою (співвідношення клітин до плазми 45:55).

 

2. Виконання лабораторної роботи №1

Опорні питання перед виконанням роботи:

1. Чи дійсно крові притаманна така будова?
2. Чи можемо ми практично переконатися в цьому?
3. Яким чином?

 

Лабораторна робота №1. Мікроскопічна будова крові людини.

Мета: дослідити мікроскопічну будову крові людини на основі постійних мікропрепаратів, порівняти еритроцити крові людини і жаби.

Логарифм виконання роботи:

1. Проведення інструктажу. Учні:

Відмічають дату проведення дослідження.

Нагадають алгоритм виконання лабораторних робіт, правила роботи з мікроскопом і правила безпеки під час проведення лабораторної роботи. (пам’ятка 1 і 2 в робочому зошиті ст. 3-5).

Ставлять підпис, що ознайомленні з правилами безпеки і зобов’язуємося їх дотримувати.

 

2. Налаштування мікроскопу до роботи.

 

3. Ознайомлення з мікропрепаратом крові людини.

Отримані зображення в полі зору мікроскопу учні порівнюють з зображеннями на дошці.

 Знаходять плазму крові, еритроцити, лейкоцити і по-можливості тромбоцити. Співставляють побачене з малюнком в зошиті і роблять відповідні записи.

На основі виконаної роботи дають відповідь на запитання: До якого типу тканин належить кров? Чому?

 

3. Характеристика формених елементів крові

Учні ще раз розглядають під мікроскопом клітини крові, звертають увагу на їх розмір, форму, колір, кількість. Роблять висновок.

 

Увазі учнів пропонуються ознаки характерні форменим елементам крові – завдання: їх правильно зазначити для клітин крові. Працюємо в парах. Перші парти визначають розміри клітин, 2 – колір, 3 – форму, 4 – наявність ядра, 5 – кількість.(30 с – на виконання роботи). При виникненні труднощів звертаються до підручника ст. 83.Обговорення результатів роботи.

 

Ознаки	Еритроцити	Лейкоцити	Тромбоцити
Зовнішній вигляд
Розміри клітини	7-8 мкм	до 20 мкм	2-4 мкм
Колір клітин	Червоний	Білий	Безбарвні
Форма клітин	Двоввігнутий диск	Невизначена амебоїдна	Округла двоопукла
Наявність ядра	Відсутнє	Наявне	Відсутнє
Тривалість життя	100-120 діб	Від 1-3 діб до десятки років	10-12 діб
Кількість	4.5 – 5 млн	6 – 8 тис	250 – 400 тис

 

Учні розглядають таблицю і для кожної клітини крові визначають ознаку про яку вони хотіли б дізнатися більше?

Наприклад:

Чому еритроцити мають дископодібну форму, червоного кольору, без ядра; лейкоцити – мають невизначену форму; тромбоцити – так мало живуть?

 

4. Еритроцити, їх характеристика.

Повідомлення учнів про еритроцити.

 

5. Виконання лабораторної роботи №1 (продовження)

Як було сказано еритроцити притаманні всім наземним чотириногим тваринам і земноводним в тому числі. Чи подібні за будовою еритроцити людини і жаби?

Дослідження мікропрепарату крові жаби. Виконання завдань 4 і 5 лабораторної роботи.

Бліц-питання:

1. Чиї еритроцити є більш досконалими людини чи жаби?
2. Доведіть, що форма двоввігнутого диску еритроциту людини є досконалішою від овальної форми еритроцитів жаби.
3. Доведіть, що відсутність ядра в еритроцитах людини є перевагою над його наявністю еритроцитах жаби.
4. Доведіть, що велика кількість еритроцитів в крові людини є перевагою над кількістю еритроцитів в крові жаби.

Підведення підсумків виконання роботи.

 

6. Лейкоцити і тромбоцити, їх характеристика.

Повідомлення учнів.

 

ІV. Рефлексія

Чи корисним був для вас урок?

Що нового ви для себе дізналися про кров та її значення у функціонуванні організму?

 

V. Домашнє завдання

Опрацювати §18,19

 Виконати задачі:

1. Як  будова еритроцитів людини і жаби впливає на інтенсивність обміну речовин та енергії цих організмів. Відповідь обґрунтуйте
2. У 1957 році видатний український письменник Михайло Стельмах написав роман «Кров людська – не водиця». З біологічної точки зору поясніть вислів автора.
3. Визначте масу крові у своєму організмі, якщо відомо, що вона становить 1/13 маси тіла людини.
4. У 100 г крові людини міститься в середньому 16,7 г гемоглобіну. Визначте його масу у вашій крові.

 

VІ. Узагальнення знань

Чи зможете ви в подальшому у своєму житті використати знання отримані на уроці? А зараз?

 

Учні об’єднуються в групи.

Розв’язання ситуативних задач.

1. Коли людина хворіє, лікар їй призначає пройти загальний аналіз крові, що включає визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів та рівень гемоглобіну. Чому ці показники є важливими?
2. Побутує думка, що селезінка не є важливим органом. Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?
3. Побутує думка, що апендикс не є важливим органом. Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?
4. Хворим на рак крові пропонують зробити  трансплантацію кісткового мозку.  Яким чином дана операція може допомогти онкохворим?
5. Для внутрішньовенних ін’єкцій – для введення лікарських препаратів використовують фізіологічний розчин (розчин хлориду натрію). Його концентрація – 0,9%. Чому?
6. Чому важко реанімувати людей, які отруїлися чадним газом?
7. Кров - не водиця, розливати не годиться (народна мудрість)