24 квітня о 18:00Вебінар: Хто змінює світ? Результати найбільшого освітянського форуму Global Education and Skills Forum

Урок "Культура Київської Русі (Руси-України) в X- сер.XIIIст."

Про матеріал
Опис уроку. Урок історії України. 7 клас. Тема «Культура Київської Русі (Руси-України) в X – сер. XIIIст. Тип уроку комбінований. Урок структурований. Використовуються нові прийоми та методи: «фішбоун», «фітбек» (зворотний зв'язок, рефлексія через «дерево пізнання») Урок поділений на дві частини. Перша частина - повторення вивченного матеріалу шляхом індивідуального та фронтального опитування. Друга частина включає в себе вивчення матеріалу шляхом випереджального завдання. Учні зазделегіть об`єднані в 4-ри групи. Опрацьовують підручник, знайомляться з додатковим матеріалом, історичними джерелами. Кожна група учнів створює інтерактивні плакати, лепбуки з тем, які вони готують. Учитель виступає в ролі консультанта, помічника. На початку уроку дошка чиста, а під кінець переповнена інформацією (до речі її надали учні і це важливо). Кожен з групи має можливість продемонструвати свої знання і красномовність. Поєднується вибір репродуктивних і проблемно – пошукових, словесних і практичних методів. Раціонально добрані групові та індивідуальні форми роботи на уроці. Урок проходить швидко і легко. Опрацьовується багато інформації.
Перегляд файлу

Розробка уроку.    7 клас. Історія України.

Тема. Культура Київської Русі (Руси-України) в X - сер.XIII ст.

Мета уроку. Ознайомити учнів с розвитком  культури  в Київській Русі, загальним станом культури, формувати навички самостійної  та дослідницької роботи, розвивати комунікативні навички роботи в групах, розвивати вміння аналізувати, висловлювати власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами, виховувати інтерес та повагу  до  культурної спадщини нашого народу.

Обладнання. Підручник, заготовки  завдань для актуалізації знань,  «фішбоун», скринька термінів, «дерево пізнання».

Тип уроку: комбінований.

Поняття:культура, архітектура,баян, билини, фреска, мозаїка, скоморохи, ікони, іконопис.

Персоналії: Кирило і Мефодій, Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитич, митрополит Іларіон, Алімпій, Агапіт, Нестор Літописець

 

I.   Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

 

II. Актуалізація опорних знань Завдання для актуалізації знань.

Індивідуальні завдання .

1.Прийом  «Фішбоун». Учень отримує конверт з  відповідями на  питання:

1) причини утворення Київської Русі;

2) основні періоди розвитку  Київської Русі (Руси-України) в X - сер.XIII ст;

3) значення Київської Русі (Руси-України)

 і розташувати  правильно і послідовно на дошці. (Додаток 1.) (3хв.)

Картинки по запросу фішбоун на уроках історії

2. Учень отримує конверт,  де в хаотичному порядку знаходяться дати, імена та портрети князів Київської Русі (Руси-України). Потрібно розташувати в хронологічній послідовності  роки  правління князів та їх портрети.(Додаток №2) (3 хв.)

3. Учень отримує конверт, де знаходяться в хаотичному порядку всі стани Київської Русі (Руси-України). Завдання: вірно розташувати соціальну структуру  Київської держави та пояснити її складову.  (Додаток 3) (3хв.)

 

 

Поки учні працюють біля дошки с завданнями вчитель фронтально проводить повторення термінів з теми Київська держава

4. Повторення термінів (фронтальна перевірка). «Скринька термінів», з якої учні по черзі тягнуть терміни та пояснюють їх значення і чіпляють на дошку.(Додаток 4.)(4хв)

Всього = 15 хв.

3. Вивчення нової теми. Розвиток культури Київської Русі (Руси-України)  в X- сер.XIII ст.  (записано на дошці)

Вчитель.(4 хв.)

Ки́ївська Русь (Русь - Україна)  — середньовічна східнослов'янська держава зі столицею в Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть. Вона об'єднала під владою династії Рюриковичів східнослов'янські та фіно-угорські племена, та в часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.

Сьогодні ми будемо разом з вами  знайомитися  і вивчати,  як  відбувався розвиток  культури  в Київській Русі. Що ж означає слово культура? Звернимося до словника.

Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил у середині соціуму для його збереження та гармонізації.  (записано на дошці)

Поняття культура об'єднує в собі науку , освіту, мистецтво  (літературу , живопис, архітектуру, народну творчість), мораль, уклад життя та світогляд.

У розвитку культури Київської Русі проявлялися як загальні закономірності, так і національні особливості. Її основа — самобутня культура східнослов'янських племен. Принциповим рубежем у розвитку культури стало прийняття християнства. Значним був уплив візантійської культури. На відміну від Західної Європи, в Київській Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. У відносно короткі терміни Київська Русь зробила величезний крок, вийшовши на загальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її сферах перевершивши його. Нові віяння в культурі, більша регіональна своєрідність з'явилися у зв'язку з феодальною роздрібненістю. Однак для закріплення і розвитку культурної динаміки Русь потребувала відновлення політичної єдності.

В VI столітті готський історик Йордан писав, що у слов'ян «замість міст ліс і болота», то в IX столітті скандинави називали Русь Гардарікою — «країною міст».

 

Велич столиці давньоруської держави настільки вражала сучасників, що Київ часто називали «суперником Константинополя». Так, європейський хроніст Тітмар Мерзебурзький у своїй хроніці 1018 року пише про Київ як «столицю королівства, велике місто, в якому понад 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість мешканців».

Давньоруська культура представлена багатьма тисячами фольклорних, писемних та  речових пам'яток, що збереглися до нашого часу. Захоплюючі твори фольклору: билини, дружинні пісні, перекази, легенди, казки сповнені світоглядної глибини, роздумів про минуле й сучасне свого народу, високохудожні історичні твори - літописи; величні собори Києва й Чернігова, Володимира й Галича, вишукані вироби ювелірів... Всі ці й безліч інших прекрасних творінь давньоруського минулого дають підстави стверджувати, що культура Київської Русі була могутньою, яскравою, високохудожньою, різноманітною, сягала кращих зразків світової культури свого часу.

За   тиждень до уроку учні  були  обєднані  в 4 групи(1.Архітектори.Мистецтво.

2.Іконописці.Декоративно-ужиткове мистецтв. 3. Освіта, вихвання та лікування.

4.Народна творчість. Література..) Групи обрали  капітанів, отримали  випереджальне завдання з конкретними питаннями. (Учні  готували  матеріал і сторювали інформаційні плакати, лепбуки, які повинні на уроці презентувати та  захистити їх).

 Учні після виступу  розміщують свої доробки на дошці.

1 група. Архітектура. Мистецтво. Розкриває питання.

1.З якою подією пов`язана  поява першої кам`яної споруди.

2.Назвати основні архітектурні споруди К.Р.

3.Розкрити історію створення та оздоблення декількох  з них.

4.В якому стилі побудовані споруди.

5. Прикраси храмів .(5хв.)

2 група.  Іконописці. Декоративно-ужиткове мистецтво. Розкриває  питання.

1. Видатні іконописці.

2. Які засоби використовували  при створенні ікон.

3. Основні ремесла.

5. Особливості декоративне - ужиткове мистецтво. (5хв.)

3 група. Освіта, виховання  та лікування. Розкриває питання.

1.Типи шкіл в К.Р.

2. Які предмети викладалися в К.Р.

3.Видатні лікарі.

4.Способи лікування в К.Р.

5.Основні писемні роботи лікарів.

 

 

 

4 група. Освіта, виховання  та лікування. Розкриває питання.

1.Тематика народної творчості. Баян.

2. Биліни, казки, легенди, пісня.

3.Музика, театр.

5. Музичні інструменти.

6. Писемність і літературні традиції.(5хв.)

 

Вчитель. Оцінювання знань учнів.  Учитель оцінює відповіді учнів біля дошки. Капітани виставляють оцінки за працю в  групі.

Рефлексія.  Прійом  «фідбек». На дошці намальване «Дерево пізнання». Учні  пишуть на  листочках- стікерах:  свої враження, емоції, що нового вони дізналися на уроці, озвучують  їх та прикріпляють  до «Дерева пізнання».

Д/З.  Опрацювати параграфи з даної теми. Підготуватися до Т/О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1.

Причини                                                                                                                                            Розвиток феодальних відносин. Відбувається соціальне розшарування. Земля переходить у власність окремих сімей. Землевласники перетворюються на феодалів, а вільні общинники – на залежне від феодалів і експлуатоване ними населення. Ростуть суперечності між багатими і бідними. Необхідна держава, яка б регулювала складні суспільні відносини.

Розвиток ремесел, поглиблення суспільного поділу праці, активізація торгівлі.

 

Збільшення розмірів території, військова активність вимагали нових методів і форм управління. Народні збори стають неефективними. На перший план виходить князівська влада та органи примусу.

 

Постійна загроза з боку сусідніх кочових племен.

 

Наявність торгового шляху «із варяг у греки» .В давні часи держави виникали там, де були торгові шляхи і торгові артерії.

 

Основні періоди розвитку Київської держави.

1.Період швидкого територіального зростання Русі та поступової консолідації держави. Охоплює князювання Олега (882-912 рр.); Ігоря (912-945 рр.); Ольги (945-964 рр.); Святослава (964-972 рр.). 

2.Період розбудови Київської Русі, економічного та культурного розвитку, досягнення нею вершини політичної могутності.

3.Період зміцнення князівської влади, формування національної свідомості стало запровадження християнства.За князюванняЯрослава Мудрого(1019-1054) 

4.Період феодальних усобиць, які розгортаються після смерті Ярослава Мудрого, період поступового політичного ослаблення Київської Русі. Найбільш відомі князі Володимир Мономах (1113-1125 рр.), Мстислав (1125-1132 рр.)

5.Період поліцентризації Київської Русі, який продовжувався до монголо-татарської навали. 

Значення Київської держави.

Русь стала першою великою східнослов'янською державою, що об'єднала майже всі східнослов'янські племена;

Русь, що існувала близько 400 років, заклала традиції державотворення в Україні, на її досвід спиралися наступні державні діячі України;

Київська держава слугувала надійним захистом Європи від східних кочовиків, з її падінням татарські орди вторглися в Європу;

Державне життя дало могутній поштовх розвитку української народності та її культури;

Прийняття християнства прискорило культурний розвиток слов'ян, включило їх до європейської спільноти цивілізованих народів, підняло авторитет держави на міжнародному рівні.

 

 

 

(Додаток №2)

Аскольд і Дір (середина IX ст.) Нащадки засновника Києва – Кия.

Олег (882–912 рр.) Родич варяга Рюрика

 Ігор (912–945 рр.)

Ольга (945–972 рр.)

Святослав (957–972 рр.)

Володимир Великий (пр. 980–1015 рр.)

Триумвірат Ярославичів 1054-1073 рр

Ярослав Мудрий (1019–1054 рр.)

Володимир Мономах (1113–1125 рр.)

Мстислав Володимирович Великий, князь Київський (1125-1132рр)

 

Картинки по запросу князі київської русі роки Мстислав син Володимира Мономаха Похожее изображение Похожее изображение Картинки по запросу князі київської русі ярослав мудрий Похожее изображение Похожее изображение Картинки по запросу князі київської русі Олег Похожее изображение Похожее изображение Похожее изображение Картинки по запросу князі київської русі тріумвірат Ізяслав, Святослав і Всеволод Похожее изображение Похожее изображение

 

 

 

Додаток 3.  Соціальна структура Київської Русі

- Князі (представники правлячої та племінних династій), бояри (місцеві родовиті землевласники) та князівські дружинники. Володіли князівствами та місцевими вотчинами.

- Основна група – селянство (смерди), які спочатку були вільними і економічно самостійними, але поступово потрапляли в економічну залежність від князів і бояр: платили їм данину, виконували примусові роботи.

Рядовичи у Київській Русі  — категорія феодально залежного населення, що згадується в історичних джерелах 11-12 ст. Рядовичі відбували феодальні повинності на підставі певного договору (ряду) з паном.

 Рядовичі відбували повинності у вотчині або сплачували данину, виконували дрібні господарські доручення. Входили до складу челяді. За соціальним та юридичним становищем були близькими до закупів. За “Руською Правдою”, за вбивство рядовича призначався такий же штраф, як за вбивство смерда чи холопа

Закупи— категорія феодальнозалежних селян на Русі в 11-12 ст. і в Україні в 14-16 ст. 1. B Русі називалися люди, які брали у феодала позику (купу) і за це мусили виконувати йому феодальні повинності.

Челядь (збірне, однина — челя́дник, челяди́нець) — у давній Русі залежне населення — особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину. До челяді належали закупи, смерди, холопи та ін.

- “Холопи – раби – використовувалися в домашньому господарстві.

-Міщанство – складало багаточисельну верству. За приблизними розрахунками, у містах проживало до 15% усього населення. Найбільшими містами були Київ (до 50 тис. чоловік) і Новгород (до 30 тис. чоловік).

- Духовенство – формується з прийняттям християнства. У 988 р. Володимир оголосив на всіх теренах Київської Русі християнство державною релігією. Із введенням християнства на Русі великим феодалом стала церква. Поступово поширюється практика дарування землі монастирям і церквам, що перетворювало їх у великих землевласників. Запровадження християнства мало велике значення для зміцнення Київської Русі:

 

 

 

 

Додаток 4.

Терміни із скриньки:

Київська держава, князь, полюддя, погост, смерди, християнство, вотчина, віче, данина, уроки, монархія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
23 лютого
Переглядів
52
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку