Методична розробка уроку "Впровадження християнства на Русі"

Урок 9

12.11.18р.

Тема. «Запровадження християнства на Русі».

Мета. Пояснити передумови та причини прийняття християнства; показати, що вибір православної віри був не випадковим, оскільки християнство вже мало глибокі корені в Руській землі; показати складний процес  запровадження нової віри; вчити учнів вмінню оформлювати навчальний матеріал у текстовій таблиці; виробляти в учнів вміння давати оцінку діяльності видатних історичних діячів.

Обладнення:  документи, ілюстрації та відеоматеріали.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

!. Організаційний етап

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів 

IV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання. 

Хід уроку

 І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Повторення вивченого.

Дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть роки правління князя Володимира (Слайд 3).
2.  Назвіть основні реформи князя Володимира.
3. З ким воював князь? Що він зробив для посилення обороноздатності країни?
4. Чому в історії Володимир Святославович дістав ім.`я Великого?

    Вчитель оголошує тему,  мету  та план уроку.

План

1. Передумови прийняття християнства.
2. Литописна легенда про хрещення Володимира та впровадження християнства на Русі. 
3. Історичне значення впровадження християнства як державної релігії.

Висновки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів 

Робота з питаннями щодо синхронізації подій історії України та всесвітньої історії.

1.В якому столітті виникла християнська релігія?

2. Хто був засновником  християнської релігії?

3. Яким  в Римській імперії було становлення  до перших християн?

4. В якому році та за якого імператора в Римській імперії відкрито стало можливо  сповідувати християнську віру?

5. на яких соборах було складено основні положення християнства - Символ віри?

6. На які дві великі групи поділялося християнське духовенство?

    У ІV-VIст. християнська церква поступово перетворилася на впливову силу, що заклала підвалини для формування нової європейської цивілізації.

    Із новою силою християнізація Європи почалася у VIII ст.. і тривала наступні два століття. До християнізації долучився і Константинополь. Так, завдяки діяльності проповідників Кирила і Мефодія у IX ст. християнство поширилося серед болгар, сербів у Великоморавській державі, а згодом і на русі. У свою чергу, Рим поширив свій вплив на поляків, чехів, угорців, скандинавські народи.

IV. Вивчення нового матеріалу 

І. Передумови впровадження християнства.

Робота з картою  підручника (стор. 48). 

1. Назвіть племена які населяли Русь – Україну на початку правління Володимира Великого. 
2. Назвіть території, приєднані до Русі за Володимира Великого.

      На об`єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Усі вони дотримувались своїх споконвічних звичаїв і традицій, вірили у своїх богів, які здебільшого були різними навіть у споріднених племен, різнилися мовою, побутом, а найвіддаленіші - й способом життя. За таких умов територіальна єдність держави, підтримувана лише силою зброї, була доволі примарною. Щоб виплекати  могутню імперію – а саме такий намір мав Володимир, - він мусив поклопотатися про ідеологічне обґрунтування свого володарювання. За часів Київської Русі державу уособлював її володар. Отож, аби зміцнити державу, київський князь, повинен був подбати про свій авторитет у підлеглих землях. За давніх часів право володарювати вважалося дарованим богами. Подібних уявлень дотримувались і  наші предки. За умов панування язичницьких культів Володимир наражався на небезпеку постійного спротиву племен, що поклонялися кожне своєму богові й корилися освяченому тим богом правителю. Київський князь знищив племінні князівські династії, проте залишилися боги…І вони вустами жерців – волхвів намовляли люд до поновлення споконвічного порядку.

     Володимирова імперія була несумісна із  язичницьким багатобожжям. Для всієї держави мусив бути єдиний Бог, який своєю волею надав право володарювати київському князю.

  Джерела до наших днів зберегли легенду про те, як Володимир зважено і прискіпливо вибирав нову віру для себе та своєї держави. Спочатку він буцімто взагалі спробував обійтися без нововведень і заходився реформувати язичництво. Літописець оповідає, зокрема, що Володимир, утвердившись в Києві, наказав поставити неподалік князівського палацу ідолів Перуна, Хорса, Даждьбога, Стрибога, Симаргла і Мокош – найважливіших слов`янських богів. Цим богам, твердив літописець, за задумом князя, мусили поклонятися всі племена. Однак спроба виявилася невдалою.

    Тоді Володимир запросив до себе представників різних народів, що сповідували віру в єдиного бога – іслам, юдаїзм, християнство (Слайд 4).

    Вислухавши виклад засад кожного віровчення, Володимир іще зволікав з оголошенням своєї волі, хоча вибір уже зробив. Щоб остаточно впевнитися у правильності вибору, він розіслав посланців до різних країн для «випробування віри». Лише почувши звіт кожного, князь оголосив про своє рішення прилучитися до християнства.

Насправді впровадження християнства як державної релігії було зумовлене самим плином життя.

Питання.

 1.Які князі мали наміри охрестити Русь до Володимира Великого.

2. Чому спроби Аскольда і Ольги охрестити Русь не мали успіху?

     Отож, на думку дослідників, літописні легенди є відгомоном складних міждержавних переговорів, що їх здійснював уряд Володимира перед актом  хрещення Русі.

ІІ. Литописна легенда про хрещення Володимира та впровадження християнства на Русі. 

     Впровадження християнства літописець пов`язав із походом Володимира на грецьке місто Херсонес (Корсунь) у Криму, що належало тоді до візантійських володінь в 988р.(карта стор. 48).

    Змусивши мешканців міста відчинити браму, Володимир звернувся до володарів Візантії з вимогою віддати йому за дружину їхню сестру.

   Шлюбові перешкоджало язичництво київського князя. (Слайд 5)Охрестившись у Херсонесі та одружившись з Анною – так звали візантійську принцесу, Володимир повернувся до Києва. З собою київський князь привіз корсунське духівництво, книги, ікони, хрести, мощі папи римського св. Климентія.

     Потому він вдався до рішучих заходів для хрещення киян. Великий князь розіслав по місту гінців із розпорядженням наступного дня прибути до Дніпра. Більшість киян разом з дітьми прийшли до річки та увійшли в воду. У присутності Володимира священики їх охрестили (Слайд 6). Навернення до християнства киян започаткувало хрещення всієї країни.

     Однак не всі руські землі було цілком християнізовано за правління Володимира Святославовича. Впровадження нової віри потребувало часу. Дослідники твердять, що в руських церквах ще в 12 ст. були спеціальні місця для хрещення дорослих людей. Спочатку до християнства прилучалися мешканці найбільших міст. Літопис доносить поодинокі свідчення спалахів невдоволення діями князя. Та Володимир виявив несхитну волю й рішучість, отож, упровадження ним християнства мало, на відміну від його попередників Аскольда та Ольгі, незворотний характер.

ІІІ. Історичне значення впровадження християнства як державної релігії.

     Прийняття християнства на Русі справило величезний вплив на подальший розвиток держави.

    До безпосередніх наслідків запровадження християнства в Київській державі у царині внутрішньої політики відносять зміцнення влади київського князя, тісніше згуртування навколо Києва різноплемінних територій, подолання породжених місцевими язичницькими віруваннями настроїв замкненості й відокремленості від інших територій.

     У міждержавному житті наслідки впровадження християнства проявилися у встановленні рівноправних відносин іх християнськими країнами, передусім з Візантією, поступовому відживанні воєнних походів як головного способу здійснення зовнішньополітичних намірів. Натомість надалі більше зростала вага дипломатії.

     До безпосередніх наслідків впровадження християнства як державної релігії належить заснування Володимиром церковної організації.

     Наслідки заходів Володимира щодо поширення освіти були безпосередньо пов`язані з впровадженням християнства, проте яскраво вони виявилися через кілька десятиліть – коли на наших теренах розквітла книжна культура.

     Так само віддаленим у часі був розвиток мистецтва – архітектури й живопису, золотарства й музики, без проявів яких годі уявити відправу у християнському храмі.

     Найбільш віддаленими в часі є наслідки впровадження християнства у царині людських відносин. Адже й сьогодні не втратили свого значення настанови Ісуса Христа: його 10 заповідей є основою сучасної цивілізації.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. Хто за легендою, був першим проповідником християнства серед східних слов`ян?

2. Які київські князі вже були християнами?

3. Коли і хто хрестив Русь?

4. У чому полягає історичне значення прийняття Руссю християнства?

VI. Підсумок уроку

     В історію Русі князь Володимир увійшов як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни.

    Територія Русі на кінець князювання Володимира досягла 800 тис. кв. км і загалом відповідала межам розселення східнослов`янської спільноти.

    Запровадження Володимиром християнства як державної релігії Русі мало важливе значення, що визначало її подальший розвиток. Завдяки цій події Русь змогла увійти до кола християнських держав світу та підтримувати рівноправні відносини з Візантією, Німеччиною та іншими державами.

    Наприкінці Х – на початку ХІ ст.. Русь досягла небаченої могутності, зміцнилося її внутрішнє становище та зріс міжнародний авторитет.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 6.

Скласти таблицю:

Скласти оповідання «Хрещення киян».