Урок "Культура королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ – першої половини ХVІ ст."

Тема: Культура королівства  Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ – першої половини ХVІ ст.

Мета: ознайомити з культурою Галицько-Волинської держави, розвивати вміння оцінювати значення історичних фактів, робити висновки, працювати з текстом підручника та документами, аналізувати писемні джерела, спів ставляти інформацію з різних джерел; складати характеристику пам’яткам культури, розкривати їх значення та місце в історичному процесі, виховувати повагу до культури та історичних надбань нашої держави.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Структура уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів
3. Вивчення нового матеріалу

І. Розвиток писемності та освіти в Галицько-Волинській державі

ІІ. Літописання. Галицько-Волинський літопис як історична памятка

ІІІ. Містобудування. Архітектура. Образотворче мистецтво.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Вступна бесіді за запитаннями.

А) Хто організував першу школу на Русі?

Б) Де створювалися школи і хто переважно в них навчався?

В) Хто був засновником першої бібліотеки на Русі?

3. Вивчення нового матеріалу

І.  Розвиток писемності та освіти в Галицько-Волинській державі

Характеристика

У культурному житті Галицько-Волинської землі велику роль відігравала церква. Саме церковні установи були центрами освіти. Писемність поширювалася  не тільки серед можновладців і простолюдинів, а й в середовищі ремісників, рядових дружинників. Численні знахідки берестяних грамот, бронзових писал переконують, що розвиток книжної науки відбувався в різних частинах князівства. Приміром, берестяні грамоти знайдено у Звенигороді та Бересті, бронзові писання на воскових табличках – у Звенигороді, Перемишлі, Галичі. Освідченні люди, знавці іноземних мов, працювали в князівствах і єпископських канцеляріях. Вони готували тексти грамот, вели дипломатичне листування.

 У Галицько-Волинській державі було складено і переписано багато книг. Велика книгописна майстерня діяла при дворі князя Володимира Васильовича – книжника і філософа, рівного якому, як сказано в літописі, «не було у всій землі, і після цього не буде». У тому літописі розповідається, що князь зробив щедрі дарунки церквам у своїх містах: Володимирі, Бересті, Бєльську, Кам’янці. Серед дарів описується 36 книг. Шкіряна оправа найдорожчих з них прикрашалася золототканими тканинами, металевими накладками, оздобленими емаллю. Усі ці розкішні оправи були витворами місцевих ремісників.

Володимир Васильович дарував коштовні книжки і церквам інших князівств.

ІІ. Літописання. Галицько-Волинський літопис як історична пам’ятка.

Порівняно рано в Галицькій землі виникло літописання. Ймовірно у Перемишлі була написана «Повість про осліплення теребовельського князя Василька Ростиславовича», яка увійшла до «Повісті минулих літ».

Головним джерелом вивчення історії Південно-Західної Русі і найвидатнішою пам’яткою літератури є Галицько_Волинський літопис. На відмінну від інших літописів, він не поділяється на датовані літописні записки, а включає своєрідні повісті про воєнні походи та інші події. Літопис складається з двох частин. У першій части ні йдеться про події в Галицькій землі з 1205 до кінця 50-х років ХІІІ століття. Вона є, власне, життєписом Данила Галицького, у якому описано боротьбу князя із завойовниками та іноземними загарбниками. Данило возвеличується як «добрий, хоробрий і мудрий князь, славу якого можна порівняти зі славою Святослава Ігоровича та Володимира Великого».

Друга частина літопису пов’язана з Волинською землею і волинськими князями. Вона починається з межі 1250-60-х років і закінчується кінцем ХІІІ століття. Як вважають дослідники, ця частина літописання писалася при дворі Володимирського князя в останні роки його життя.

Запитання.

А) Як ставляться автори Галицько-Волинського літопису до подій ними описаних?

Б) Розкрийте значення літопису.

ІІІ. Містобудування. Архітектура. Образотворче мистецтво.

Яскравим виявом високого рівня культури є архітектура краю. У будівництві використовували в основному дерево, кам’яними спершу були тільки храми й зрідка – князівські палаци. У містах Галичини –Перемишлі, Звенигороді, Василеві, Галичі церкви будували з білого каменю, застосовуючи різьблені орнаменти. Найбільшим білокам’яним храмом у Галичі був Успенський собор.

 Особливою красою відрізнялася церква Іоанна у Холмі. Вона була прикрашена різьбленими скульптурними масками. Усередині поверхня купола була із «зоряними золотими на лазурі, а внутрішній поміст (церкви) був вилитий із міді й чистого золота так, що блищав, як дзеркало».

За часів князя Василька  й його сина Володимира Васильковича на Галичині працював видатний майстер містобудування «муж хитр Олекса». Він спорудив ряд дерев’яних міських украплень. Витвором майстерних рук галицьких будівничих була п’ятиповерхова дерев’яна наскальна фортеця Тустань поблизу с.Уріг у Карпатах  кінця ІХ – ХІV століття.

Іконопис Галицько-Волинської держави зазнав впливу Київського. Досі збереглася ікона Богоматері-Одигітрії кінця ХІІІ - століття з Покровської церкви Луцька. Популярна в Польщі Ченстоховська ікона Божої матері була вивезена в ХІV століття з Галичини.

3. Закріплення та повторення вивченого матеріалу

Підсумкова бесіда із запитаннями.

А) Які найвидатніші пам’ятки архітектури Галицько-Волинської держави ви знаєте?

Б) Якою була архітектура держави?

В) Що обумовлювало своєрідність і неповторність культури Галицько-Волинської держави?

4. Підсумковий етап

Учитель підсумовує відповіді учнів і робить висновок, що культурне життя Галицько-Волинського князівства відзначається поєднанням слов’янської спадщини і впливів Візантії, Західної та Центральної Європи, країн Сходу. За рівнем культурного розвитку Галицько-Волинська держава посідала провідне місце серед сусідніх народів.

5.Домашнє завдання

А) опрацювати відповідний параграф підручника

Б) заповнити таблицю