Урок "Квітка. Будова і різноманітність квіток"

КОНСПЕКТ

уроку з біології для учнів 6 класу

Квітка. Будова і різноманітність квіток

Мета уроку:

навчальна – ознайомити із загальним планом будови квітки та окремих її елементів, на конкретних прикладах представників різних родин розглянути різноманітність квіток, поглибити і закріпити знання учнів про розмноження рослин, розширити і поглибити знання учнів стосовно різноманітності рослин;

розвиваюча – розвивати інтерес до вивчення навчального матеріалу про будову та різноманітність квіток, логічне мислення, пам’ять, творчі здібності учнів, працювати над умінням робити відповідні висновки, продовжувати розвивати навички роботи з мікроскопом та живим матеріалом.

виховна – виховувати науковий світогляд, бережливе ставлення до рослин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання: словесні (фронтальне опитування, розповідь, розповідь з елементами бесіди), наочні (ілюстрації, демонстрації), практичні (лабораторне дослідження).

Обладнання, наочні матеріали: схематичні рисунки будови квітки, різноманітності квіток; муляж квітки, квітучі кімнатні і дикорослі рослини, гербарні зразки квітучих рослин, постійні препарати зрізів квіток; препарувальний набір, мікроскоп.

Література:

1. Біологія: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6-й [кл.] /Л.І. Остапченко [та ін.].  ̶  К.: Генеза, 2014. ̶  224 с.: іл.
2.  Мотузний В.О. Біологія: Навч. посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., – К.: Світ успіху, 2009. – 751 с.: іл.
3.  Котик Т.С., Балан П.Г. Біологія, 6 клас. Книжка для вчителя. Методичні матеріали до уроку, – Київ: Генеза, 2014,- 207 с.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап уроку

Перевірка присутності учнів та готовності їх до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель. Давайте пригадаємо що ми вивчили на попередніх уроках.

Фронтальне опитування

Продовжіть речення:

1. Збільшення кількості особин певного виду тим чи іншим способом – це розмноження.

2. Існує два типи розмноження – статеве, нестатеве. Вегетативне розмноження – це форма нестатевого розмноження.

3. Організм, який дає початок новій особині називається батьківський або материнський.

4. Жіночі статеві клітини – яйцеклітини, чоловічі – спермії або сперматозоїди.

5. Розмноження рослин частинами тіла або вегетативними органами чи їх видозмінами називають вегетативним розмноженням рослин.

6. Приживлення частини вегетативного органа однієї рослини до іншої – це щеплення.

7. Здатність організму відновлювати втрачені органи називається регенерацією.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя:. Чи знаєте ви, що узагальнена назва всіх рослин планети –«флора» – походить від латинського слова, що означає «квітка». У давніх італійців Флора була богинею квітів та юності. Пізніше стародавні римляни ототожнили Флору із старогрецькою богинею квітів Хлоріс, або Хлоридою, що означає – «зелена».

І справді, одне з найпрекрасніших творінь природи – квітки. Люди навчились використовувати різні частини рослин у своїх цілях. А саме квіти ми використовуємо для естетичного задоволення (букети троянд, хризантем, тюльпанів), у парфумерній промисловості (ароматичні олії з квіток троянди, жасмину, конвалії, бузку, нарцису), для виготовлення ліків (ромашка, календула, фіалка, м’ята, меліса). А чи знаєте ви з чого складається квітка? Окрім яскравих великих пелюсток, які ми одразу помічаємо, у квітці є багато інших структур, без яких вона не могла б функціонувати. Отож, давайте розглянемо квітку детальніше.

IV. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Вчитель. Тема сьогоднішнього уроку – «Квітка. Будова і різноманітність квіток». Розглянемо план нашого уроку:

1. Квітка – генеративний орган рослини.
2. Загальний план будови квітки.
3. Різноманітність квіток.

    V. Засвоєння нових знань

Розповідь з елементами бесіди, вчитель використовує ілюстрації та демонстрації:

І. Квітка – це видозмінений верхівковий пагін рослини з обмеженим ростом, що несе генеративні органи рослини (тичинки і маточки), а також, часто, видозмінені листочки оцвітини (чашолистики і пелюстки).

За якими ознаками можуть відрізнятися квітки?(формою, розмірами, забарвленням тощо)

Але попри все це розмаїття, усім квіткам притаманний подібний план будови.

Чи знаєте ви, яка будова квітки?

 Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок. У багатьох рослин, наприклад у яблуні і вишні, квітка прикріплюється до стебла квітконіжкою, а у кукурудзи, соняшника, конюшини квітконіжка вкорочена і зовні непомітна. Такі квітки називають сидячими.

Які приклади рослин з сидячими квітками ви можете назвати?(подорожник, кульбаба)

Верхню розширену частину квітконіжки називають квітколожем. Форма квітколожа може бути різною: плоскою, як у півонії та клена, опуклою, як у жовтецю і малини, видовженою, як у ожини і магнолії, увігнутою, як у сливи чи черемхи. На квітколожі розміщені чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок.

Чашечка складається із видозмінених листочків – чашолистків, що мають, переважно, зелений колір.

Як ви вважаєте, яку функцію може виконувати чашечка?

Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка. Якщо чашолистки відокремлені один від одного, то чашечку називають роздільнолистою (наприклад, у капусти), а якщо вони зрощені між собою, то зрослолистою (приміром, у картоплі, петунії).

Яка частина квітки зазвичай  одразу впадає у вічі, дивлячись на квітку?

Найпомітніша частина квітки – віночок. Він складається з пелюсток – видозмінених листочків, що переважно яскраво забарвлені. Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює комах-запилювачів. В одних рослин пелюстки зростаються, у інших ні. Отже, віночок може бути вільнопелюстковим, як у шипшини, або зрослопелюстковим, як у дзвоників і картоплі.

Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. В одних рослин листочки простої оцвітини забарвлені у зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною, як у кропиви і буряка. Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною, наприклад у тюльпана, лілії, конвалії. Є рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.

Чи можете ви назвати рослини, які мають чашечкоподібну оцвітину? (Кропива, буряк)

Головні частини квітки – маточки і тичинки. Тичинки розміщуються вздовж внутрішнього краю оцвітини. Їхня кількість у квітці коливається від однієї (наприклад, у орхідей) до кількох сотень (приміром, у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком. У пиляку формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.

Пилкові зерна різних видів рослин різняться за формою та розмірами. Проте їхня будова більш-менш подібна. Кожне пилкове зерно вкрите двома оболонками. Зовнішня оболонка досить щільна і надійно захищає клітини, розташовані всередині. Саме завдяки їй пилкові зерна можуть зберігати життєздатність протягом десятків, сотень, а то й тисяч років. Клітини, розташовані всередині пилкового зерна, забезпечують процеси запліднення.

Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць, жовтецю і магнолії. Маточка складається з нижньої розширеної частини – зав'язі, середньої видовженої – стовпчика (є не у всіх квіток) та верхньої – приймочки. Всередині зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків.

У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина – яйцеклітина та центральна клітина. Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір – пилковхід. З насінного зачатка після запліднення розвивається насінина, а із стінки зав'язі – весь оплодень чи його внутрішня частина. Оплодень може формуватись також і з інших елементів квітки. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом з оплоднем утворює плід. Плід може містити одну, декілька або багато насінин.

ІІІ. Як ви вважаєте, чи існують у природі квітки без маточок чи без тичинок?

Не у всіх рослин квітки одночасно мають тичинки і маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки у інших квітках. Такі квітки, відповідно, називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку.

У деяких рослин (наприклад, у соняшника, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими (стерильними).

          Як ви вважаєте, яка функція стерильних квіток?

         Вони яскраво забарвлені, чим і приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.

Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. Їх називають однодомними (наприклад кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки перебувають на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха).

Рис. 1. Будова квітки.

  VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель. А зараз я пропоную для закріплення ваших знань виконати лабораторне дослідження.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: Будова квітки. Різноманітність квіток.

Мета: ознайомитися з будовою квіток та їхнім різноманіттям.

Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі квітки тюльпану, вишні, яблуні, шипшини та інших покритонасінних рослин (за вибором учителя) або їхні гербарні зразки; постійні препарати зрізів квіток; препарувальний набір, лупа, мікроскоп, муляжі, таблиці.

Хід роботи:

1. Розгляньте будову квітки вишні (або іншого представника родини Розові) та знайдіть її основні частини.

2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок, маточок.

3. Препарувальною голкою розгорніть квітку і розгляньте маточку. Знайдіть зав'язь, стовпчик та приймочку.

4. Зарисуйте квітку та підпишіть на рисунку деталі її будови.

5. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.

Вчитель: Для нас є ще одне завдання – давайте разом пригадаємо, які є квітки за наявністю маточок і тичинок, наведемо приклади.

Вчитель записує на дошці наступну схему, а учні у зошитах:

                                                            Квітки

       Одностатеві                              Нестатеві                                     Двостатеві

Тичинкові           Маточкові           -соняшник                                   -вишня

(чоловічі)            (жіночі)               -волошка                                      -тюльпан

               -кукурудза                        -ромашка                                     -шипшина

               -огірки

               -береза

А тепер запишемо як поділяються рослини з одностатевими квітками, наведемо приклади:

Рослини

                                   Однодомні                               Дводомні

                                   •обліпиха                                  •верба

                                   •кукурудза                                •тополя

VІІ. Узагальнення засвоєних знань

Бесіда:

Вчитель: Отож, сьогодні на уроці ми розглянули будову квітки.

Скажіть, будь ласка, які елементи квіток ми вивчили? (квітконіжка, квітколоже, оцвітина, чашолисток, чашечка, пелюстка, віночок, тичинка, тичинкова нитка, пиляк, маточка, плодолисток, приймочка, стовпчик, зав’язь, насінний зачаток).

 З якими типами квіток ми ознайомилися? (одностатевими, двостатевими, нестатевими (стерильними) квітками, з простою і подвійною оцвітиною, а також без оцвітини, із зрослопелюстковим і вільнопелюстковим віночком, з однією та багатьма маточками, з однією та багатьма тичинками).

VІІІ. Підсумки уроку

Учні демонструють виконані на лабораторному занятті рисунки, задають запитання та обговорюють із вчителем тему уроку. Вчитель виставляє бали, коротко характеризуючи відповіді учнів, їх активність на уроці та якість виконання рисунків.

ІХ. Домашнє завдання

Опрацювати § 33, вивчити терміни, зробити завдання після параграфу. (За підручником «Біологія: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6-й [кл.] / Л.І. Остапченко [та ін.].  ̶  К.: Генеза, 2014. ̶  224 с.: іл.»)

Творче завдання (за бажанням учнів). Підготувати презентацію (на папері/мультимедійну) на тему «Різноманітність квіткових рослин у мене вдома». Враховувати можна як кімнатні квіткові рослини, так і квіткові рослини поблизу будинку.