Урок "Леонід Глібов. Байки «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»

Урок № 59                                                                                                   6 клас

Леонід Глібов. Байки «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»

Мета: ознайомити учнів із байками Л. Глібова, допомогти їм визначити прихований зміст цих творів, пояснити алегоричні образи; розвивати навички виразного, вдумливого читання байок, коментування, визначення елементів їхньої побудови; розвивати вміння зіставляти описане із сьогоденням

Очікувані результати: учні вдумливо й виразно читають твори байкаря; коментують прихований зміст байок; зіставляють описане в байках із реальним сьогоденням; висловлюють власну позицію щодо викривальної й повчальної спрямованості байок.

Теорія літератури: гумор, сатира, алегорія, мораль, байка.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них; аудіозаписи художнього читання

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Дуже смішними видаються люди заздрісні, які прагнуть дорівнятися до інших, не маючи ні здібностей, ні можливостей для того. І зовсім огидні люди ледачі, що звикли безсоромно користуватися плодами чужої праці. Про це говориться в байках Л. Глібова в алегоричній, але від того не менш дотепній і дошкульній формі.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

(Зачитування зразків художніх засобів із байки «Щука», пояснення їхньої ролі у творі.)

 

2. Бесіда за питаннями:

•                   Дайте визначення байці як літературному жанру.
•                   Чому для байки характерна алегорична спрямованість?
•                   Чим байка відрізняється від інших жанрів гумористичних творів?
•                   Чому байка актуальна в сьогоднішньому житті?
•                   Які людські вади викриває і таврує Л. Глібов у своїх творах?
•                   Поясніть, у чому різниця між іронією і гумором.

 

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Виразне читання байки «Муха і Бджола».
2. Робота з підручником.

Опрацювання статей та рубрик підручника (с.236).

 

3. Обговорення змісту байки за питаннями:

•                   Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу? Чим кожна з них займається?
•                   Що свідчить про безпечне життя Мухи?
•                   Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?
•                   Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь?
•                   Як саме співчуває Муха Бджолі? (Яка погана На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже.)
•                   У чому Муха вбачає вільність свого життя?
•                   В яких розважальних заходах Муха бере участь? (Банкет, обід, весіллячко, родини).
•                   Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування будь-кого непроханою? (Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в квартирку Або полізу в іншу дірку…)
•                   Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?
•                   Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот?
•                   А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?
•                   Яким чином слід організувати власне дозвілля?
•                   Чим є корисною для нас ця байка?

 

4. Визначення теми, ідеї твору.

Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

Композиція.

Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.

Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою.

Розв’язка: мораль байки.

 

5. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Визначте елементи сюжету байки Л. Глібова «Муха і Бджола».

(Вступ: розповідь про Муху-ледащицю та її байдикування.

Основна частина: зустріч Мухи і Бджоли та їхня розмова про значення праці.

Мораль: не можна бути лінивим і нахабним, треба любити чесну працю, яка нас годує.)

 

6. Творче завдання.

Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика героїв байки Л. Глібова «Муха й Бджола».

Муха	Бджола
Ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна.	Працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час).

 

7. Робота в групах

І група: згадайте прислів’я про працю.

Людська праця не дурниця, розкидати не годиться.

Праця людину годує, а лінь марнує.

Хто працює, той працю шанує.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Добре працюватимеш — честь і славу матимеш.

 

 

ІІ група: згадайте прислів’я про лінь.

Лінь гірше хвороби.

Вродилось ледащо нінащо.

Йому щодня неділя.

Лінивому все ніколи.

Як без діла сидіти, то можна й одубіти.

 

8. Виразне читання байки «Жаба і Віл».

9. Обговорення змісту байки за питаннями:

•                   Чи бачили ви в природному середовищі жабу, вола? Що характерно для цих істот?
•                   Чому в заголовку і змісті байки слова «Жаба», «Віл» пишуться з великої літери?
•                   Які риси характеру притаманні Жабі, Волу? З якою метою Л. Глібов протиставляє ці образи?
•                   Чим жаба відрізняється від своїх подруг, сестер?
•                   Чому Жаба не сприймала і не розуміла застережень оточуючих?
•                   Чи траплялася вам у житті подібна ситуація, яка викладена в байці?

 

10. Визначення теми, ідеї твору.

Тема: зображення жаби, яка намагалася позмагатися з волом стосовно розміру, в результаті «з натуги луснула — та й одубіла».

Ідея: засудження на прикладі жаби негативних людських вад, а саме: жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості.

Основна думка: «…найлучче жити, Як милосердний бог дає».

Композиція.

Вступ: Жаба вилізла на берег подивитися і трохи погрітися і, побачивши Вола, вирішила з ним позмагатися.

Основна частина: змагання Жаби з Волом; намагання подруги-сестри Жаби довести їй марність цієї справи.

Закінчення: шкода, яку заподіяла Жаба собі — самознищення. Мораль: автор звертає увагу на застосовування тих реальних власних можливостей, які «милосердний бог дає».

 

11. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Знайдіть у байці «Жаба і Віл» слова, які б підтверджували риси характеру Жаби.

 

Риси характеру	Рядки з байки
Заздрісність	— Який здоровий, моя ненько!
Вигадливість	(Вигадлива була!) — Ну, що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь?
Самовпевненість	А та не слуха… дметься… дметься.
Глупота	З натуги луснула — та й одубіла!
Цікавість до всього	Раз Жаба вилізла на берег подивиться…

 

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Фізкультхвилинка у вигляді гри «Пінг-понг».

(Учні стають у коло. Учитель задає нескладні запитання, на які можна відповісти одним словом. Даючи запитання, учитель кидає невеличкий м’ячик одному з учнів, котрий, називаючи відповідь, повертає м’яч назад.)

— Швидко назвіть, що символізує герой.

Бджола — … (працьовитість.)

Віл — … (працьовитість, покірність.)

Вовк — … (хижість, корисливість, невдячність.)

Жаба — … (пихатість, самовпевненість.)

Лев — … (величність, грізність.)

Лисиця — … (хитрість, хижість.)

Мураха — … (працьовитість.)

Муха — … (надокучливість, лінощі.)

Мавпа — … (непосидючість.)

Осел — … (упертість.)

Орел — … (сила, далекоглядність, мужність.)

Собака — … (вірність.)

Сорока — … (балакучість, невміння тримати таємницю, розповсюдження пліток.)

Щука — … (хижість.)

Ягня — … (беззахисність, наївність.)

 

2.                Тестова перевірка

«Муха й Бджола»

1. Як Л. Глібов називає Муху?
а) Дармоїдкою;
б) ледащицею;
в) легковажною.

2. Для чого Муха «майнула у садок»? Щоб:
а) сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку;
б) зібрати мед з духмяних квітів;
в) подивитися на квіти та почути голосок зозулі.

3. Про що думала Муха, примостившись на красолі?
а) Про гарне життя на волі;
б) про красу і чарівність літнього саду;
в) про власну мудрість і працьовитість.

4. Який художній засіб використав Л. Глібов у рядку: «Вітерець тихесенько гойдає»?
а) Епітет;
б) порівняння;
в) метафору.

5. Як Муха назвала Бджолу у своєму зверненні до неї?
а) Ненею;
б) душенькою;
в) трудягою.

6. Що запропонувала Муха Бджолі, зустрівшись із нею?
а) Перепочити;
б) свою допомогу;
в) послухати пташок.

7. Яка, за словами Мухи, доленька у Бджоли?
а) Нещасна;
б) щаслива;
в) погана.

8. Що було для Мухи складним?
а) З ранку до вечора працювати;
б) доглядати власних немовлят;
в) шукати їжу для себе.

9. Бджола образила Муху, сказавши їй, що вона:
а) ледача і безтурботна;
б) сідає на страви, через що її ганяють;
в) не має привабливого вигляду.

10. З ким порівнюється Муха?
а) З королівною;
б) з господинею;
в) з панночкою.

11. В яких заходах Муха «не брала участі»?
а) У хрестинах;
б) у весіллі;
в) у бенкеті.

12. Події твору «Муха і Бджола» відбуваються:
а) улітку;
б) навесні;
в) восени.

 

«Жаба і Віл»»

1. Для чого Жаба вилізла на берег?
а) щоб погрітися на сонечку;
б) хотіла зустрітися з подругами;
в) Виявила бажання поїсти комах, бо зголодніла.

2. Чим була здивована Жаба, побачивши Вола?
а) Страшними міцними рогами;
б) кольором шкіри;
в) великим розміром тіла.

3. Жаба вирішила з Волом:
а) рівнятися;
б) змагатися на швидкість у русі;
в) посваритися.

4. Яку рису характеру людини Л. Глібов критикує на прикладі поведінки Жаби?
а) Лінь;
б) заздрість;
в) підступність.

5. Якою Л. Глібов називає Жабу?
а) Кмітливою;
б) винахідливою;
в) вигадливою.

6. Чому могли дивуватися подруги — сестри Жаби?
а) Манерою гарно співати — квакати;
б) збільшенням у розмірі;
в) стрибками на велику відстань.

7. За жанровою спрямованістю «Жаба і Віл» Л. Глібова:
а) акровірш;
б) гумореска;
в) байка.

8. «Жаба і Віл» була написана:
а) у 1853р.;
б) 1858р.;
в) 1856р.

9. Яке з поданих нижче народних прислів’їв розкриває ідейний зміст твору «Жаба і Віл»?
а) «Хто багатий, той не любить дати»;
б) «Людям на заздрість, а нам на користь»;
в) «У скупого завжди по обіді».

10. Яким рядком закінчується розповідна частина твору?
а) «Як милосердним Бог дає»;
б) «з натуги луснула — та й одубіла!»
в) «От будуть жаби дивуватися!»

11. Кому в байці належать слова: «Та й що, дурна, собі зробила?»
а) Волу;
б) автору;
в) сестрі жаби.

12. Скільки разів зверталася жаба до своїх подруг-сестер під час змагань з Волом?
а) Двічі;
б) тричі;
в) один раз.

 

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати байки, визначати особливості жанру.

Опрацювати статтю на с.236.

 

VII. Підсумок уроку

Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Розкриваючи паразитизм, жорстокість, невігластво панівних класів, байкар протиставляв їм працьовитість і чесність простого люду, показував його моральну вищість, стверджував його місце й роль у житті суспільства. Сила впливу, переконливість і дієвість кращих байок Л. Глібова визначається їх високою художньою досконалістю і безкомпромісною правдою життя. Глибина алегоричних узагальнень ґрунтується в них не на якихось виняткових випадках чи конкретних історичних фактах, хоч вони й були покладені в основу байок, а на повсякденних реальних людських взаєминах. Завдяки цьому байки Л. Глібова зберігатимуть своє значення доти, доки у світі існуватимуть осуджені ним явища. Не дивно, що ті його байки, в яких висміяно лінощі, марнослів’я, чванство, хвалькуватість та інші вади, актуальні й сьогодні.

Кращі байки Л. Глібова, його ліричні вірші збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання в народі й забезпечили їхньому авторові вдячну пам’ять нащадків.