Урок "Леся Українка - госпітальєр української духовності"

Про матеріал

Інтегрований урок української літератури, історії, основ медичних знань. Апробований у 8 класі під час вивчення творчості Лесі Українки у розділі "Світ української поезії"

Перегляд файлу

Інтегрований урок української літератури, історії, основ медичних знань

Вивчення творчості Лесі Українки у 8 класі в розділі «Світ української поезії»

Тема. Леся Українка – госпітальєр української духовності

Учні знатимуть: життєпис Лесі Українки, зразки ранньої творчості, історію госпітальєрів, ознаки та симптоми туберкульозу.

Учні вмітимуть: робити ідейно-художній аналіз поезії, виділяти головне, істотне в навчальному процесі.

Учні розумітимуть: українську духовність зможе вилікувати велике бажання творити добро та патріотизм.

Обладнання:виставка літературних видань про життя та творчість Лесі Українки, віддруковані на пергаменті листи поетеси, зелені листочки, документальний фільм про поетесу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, інтегрований урок

Перебіг уроку

І. Вступне слово вчителя

Учитель літератури: Нещодавно, блукаючи манівцями телепередач, натрапила на один сюжет, який запав у самісіньке серце. Це історія однієї волонтерки, нашої землячки-рівнянки Яни Зінкевич. Можливо, з вас теж хтось чув про цю дивовижну жінку?

Учні висловлюють думки з приводу питання вчителя

Учитель літератури: Так, вона рятувала бійців АТО у складі волонтерів, які назвали себе госпітальєрами. Віддавши кошти на лікування бійців, не змогла змінити зимові шини і потрапила в автоаварію. У результаті чого отримала травму хребта. Переборюючи біль, розпач, маючи у серці жагу до життя, попри невтішні прогнози лікарів все-таки встали на ноги і, навіть, народила дитину. З лікарняної палати вона давала настанови своїм госпітальєрам, беручи на себе чужий біль.

Можливо, ви теж знаєте людей, які брали чужий біль на себе, лікували зболені серця, самі страждаючи від хвороб?

Учні висловлюють міркування.

ІІ Актуалізація навчальної діяльності

А мені перед очима постала поетеса, про яку писав Іван Франко, що це «єдиний мужчина в українській літературі», - Леся Українка.

Як ви думаєте чому?

Що ви знаєте про Лесю Українку?

Чи бували на її батьківщині?

Учні відповідають на питання вчителя, розповідають про перші знайомства із творчістю поетеси.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми спробуємо ще більше проникнути у життєву долю Лесі Українки, щоб якнайкраще зрозуміти її творчість. Адже Леся Українка 30 років боролася з хворобою, але хвилювалася насамперед за інших: родину, друзів, коханого.

Ще дитиною бувало

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль заходив,

Я собі вставала тихо.

Що болить? Мене питали,

Але я не признавалась,

Я була малою горда,

Щоб не плакать, я сміялась.

Ще дитиною… Ще дитиною вона не звикла показувати болю, ще дитиною, - вона пізнала жах страждань, але лікувала інших: сестричку, коханого і навіть українську духовність.

Як ви гадаєте, чи можна назвати Лесю Українку госпітальєром української духовності?

Учні розмірковують, пропонують свої твердження, цікавляться терміном госпітальєр.

ІV Вивчення нового матеріалу

Учитель літератури: Про те, хто такі госпітальєри, нам розкаже учитель історії.

Учитель історії: Історія госпітальєрів сягає древніх віків. 1070 рік став роком заснування в м. Палестині купцем Мауро з Амальфи госпіталю для прочан до святих місць. З кожним роком госпіталь розростався, перетворившись через якийсь час у братство з догляду за хворими й пораненими. Воно почало набувати значення в найвищих колах, його позиції стали міцними й непохитними.

У 1113 році братство офіційновизнається Папою Римським, перетворюючись на духовно-лицарський орден. Братство почало називатися - "Орден вершників госпіталю святого Іоанна Ієрусалимського".

У госпітальєрів були три обітниці: послуху, бідності й цнотливості. За свій символ лицарі взяли білий восьмикутний хрест, розташований на лівому плечі чорної мантії. Щоб засвідчити обітницю послуху, у мантії були зроблені дуже вузькі рукави, що показували, наскільки мало свободи в ченця. Через певний проміжок часу лицарі змінили колір свого одягу. Відтепер вони почали носити червоне вбрання з хрестом, який був розташований на грудях.

Орден розпадався на три категорії. Тут були просто лицарі, капелани, службовабратія. Главою ордену бувпроголошений Раймонд де Пюї, призначений Великим магістром (Дадаток А.). Щоб прийняти важливі рішення, лицарі збирали генеральний капітул з метою продемонструвати, що госпітальєри не прагнуть багатства й згодні його позбутися, члени капітулу повинні були віддавати Великому магістрові гаманець із вісьма динарами.

Протягом тривалого часу догляд за пораненими й хворими - було одним з основних завдань ордену. Головний госпіталь, розташований у Палестині, уміщав близько 2 тисяч ліжок. Іоанніти безкоштовно допомагали біднякам, намагалися нагодувати їх, чим могли. Підкидьки й немовлята також не були обділені увагою госпітальєрів. Що цікаво, умови для всіх, хто знаходився в госпіталях або притулках, були однакові, незалежно від наявності або відсутності грошей.

Вищого розквіту слави Мальтійського ордена досягли в правління великого магістра Ла-Валетта (1557-1568 рр.), при якому Мальті довелося витримати страшну облогу турків. Сорокатисячному турецькому війську орден міг протиставити всього 700 лицарів і 71/2 тис. солдат. Християнські правителі, яких Ла-Валетт молив про допомогу, не поспішали підтримати лицарів; але останні зуміли самі відбити ворога. Після чотиримісячної облоги турки змушені були відступити, втративши понад 20 тисяч чоловік. Втрата ордена налічувала 240 лицарів і 5 тисяч солдат.

Минали віки, змінювалися відносини лицарів Мальтійського ордену іззовнішнімсвітом. Середина XIX століття принесла свої ново- введення. Мальтійський орден із військового став духовно-благодійним закладом. Він існує й до нині, продовжуючи виконувати цю функцію, його резиденція розташована в Римі.

То яку все-таки мету ставили перед собою госпітальєри? Які вони давали обітниці? (У госпітальєрів були три обітниці: послуху, бідності й цнотливості. Догляд за пораненими й хворими - було одним з основнихзавдань ордену.)

Складемо інформаційне гроно

ГОСПІТАЛЬЄР – це……….

Учитель літератури: Гадаю, ви достатньо озброїлися теоретичними знаннями, щоб довести або спростувати твердження нашого уроку: «Леся Українка – госпітальєр української духовності».

Запишіть тему уроку. Які цілі ви можете визначити для свого творчого, пізнавального розвитку на уроці?

Учні кажуть, що їм хотілося б дізнатися про поетесу, розповідають, що їм уже відомо.

Учитель літератури:Досить цікаво і оригінально про дитинство Лесі ми можемо дізнатися з документального фільму Леся Українка. Повністю знайти фільм і додивитися його ви зможете за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY

Перегляд фільму до того моменту, де розпочинається розповідь про хворобу поетеси – туберкульоз кісток.

Щоб зрозуміти, від яких жахливих болей потерпала Леся, пропоную більше дізнатися про цю хворобу.

Учитель медицини:Що ви знаєте про таку хворобу, як туберкульоз?

Учні діляться своїми знаннями.

Учитель медицини: Туберкульоз кісток і суглобів – це специфічне ураження будь-якої ділянки скелета поличкою Коха. Найчастіше туберкульозний процес локалізується у хребті, рідше - в кульшовому і колінному суглобах, іноді виникає туберкульоз ліктьового і плечового суглобів, кісток стопи, кисті та ін.

На кістково-суглобовий туберкульоз можуть захворіти особи будь-якого віку. Захворювання у дітей і підлітків відрізняється більшим, ніж у дорослих, поширенням і значним розладом функцій ураженоговідділу скелета.

На місці туберкульозного процесу з плином часу формуються деформації кісток і суглобів: клиноподібний перелом тіла хребця з формуванням горба, вкорочення кінцівок, деформація суглобів через зміщення суглобових кінцівок кістки (Додаток Б.).

Хворий потерпає від високої 38-39 температури. Його турбує постійний біль у суглобі, втомлюваність, напруження м'язів. Поряд з цим є загальні прояви захворювання у вигляді вегетативних розладів, порушення сну, апетиту, епізодичні підвищення температури. В артритичній фазі, при ураженні синовіальної оболонки і збільшенні рідини, виникає припухлість і обмеження рухомості суглоба. Згодом, при ураженні хрящової поверхні, з'являється біль, напруження м'язів, почервоніння, значно зменшується об'єм рухів. У хворих з туберкульозом нижніх кінцівок з'являється кульгавість.

Учитель літератури: Як бачимо, хвороба, від якої потерпала Леся Українка невимовно болюча, але мужня жінка не тільки терпеливо віршувала свої страждання, але й лікувала словом, підтримкою кожного, хто потребував її допомоги. Доцільним буде навести слова Івана Франка: "Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте" Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої хорої дівчини."

Скажіть, а звідки найповніше можна дізнатися про людину, її почуття, переживання.

Учні: З уст самої людини, її творів, листів і т.д.

Учитель літератури: Звісно, людина найвідвертіша з самою собою, та все-таки дуже багато про світ її переживань та емоцій можна почерпнути з листів, які, на жаль, сьогодні знівелювалися до невеличких смс-повідомлень. А от у часи Лесі Українки епістолярний стиль був надзвичайно популярним.

Я кожному роздам фрагменти летючих думок Лесі, вдало заплетених у її листах рідним та друзям, а ви спробуєте за ними проаналізувати риси характеру поетеси (Додаток В.).

Учні працюють над завданням. Читають та аналізують листи, підсумовують, що поетеса всю себе віддавала рідним, друзям, Україні.

Безперечно, що зрозуміти і пізнати людину, не торкнувшись її творчості просто не можливо, тому ми із насолодою поринемо у поезію Лесі Українки.

Виразне читання учнями вірша «Давня весна»

Учитель літератури: Яким настроєм сповнила вас поезія?

Що спромоглася донести до ваших сердець?

Учні відповідають на питання.

Якими художніми засобами скористалася авторка, щоби передати емоційно-образний зміст поезії? Випишіть їх на запропоновані вам зелені листочки – символічний образ весни

Учні працюють із текстом, відшуковують засоби художньої виразності і виписують на зелені листочки, щоби потім створити малюнок вірша на дошці.

Оскільки багато хто з вас навчається в музичній школі, то спробуйте передати настрій поезії музичною гамою. Об’єднайтесь у групи і створіть невеличкий музичний твір за віршем «Давня весна».

Мінор Мажор Мінор

Вміло торкнувшись усіх граней поезії, ви з легкістю зможете визначити тему та ідею вірша Лесі Українки. Що я вам пропоную і зробити.

Учні визначають тему та ідею вірша, учитель за потреби коригує та доповнює.

ІV. Підсумки уроку

Поринувши в минувшину, торкнувшись глибин історії, зазирнувши за лаштунки життя незрівняної української поетеси, спростуйте або підтвердіть думку нашого уроку: чи можна назвати Лесю Українку госпітальєром української духовності.

Учні висловлюють і аргументують судження.

Як ви гадаєте, а чи потребує сьогодні українська духовність госпітальєра? Хто ним може стати? А чим можете ви лікувати українську духовність?

V.Рефлексія

Учні завершують незакінчені речення:

Сьогодні на уроці я дізнався………….

Зрозумів…………..

Збагатив внутрішній світ…………

А зараз разом поміркуємо, що ви будете виконувати вдома аби поглибити знання, отримані на уроці, дізнатися ще щось пізнавально-цікаве. Слухаю ваші пропозиції.

Учні пропонують варіанти домашнього завдання. Учитель визначає рівень кожного завдання, а також пропонує творчу роботу.

І насамкінець хочеться сказати:

Лікуймо, друзі, зболені серця,

Лікуймо словом, творчістю, натхненням,

Щоб українців нація нова,

Не квилила в журбі над долі одкровенням.

Лікуймо, друзі, зболені серця.