Урок "Ліна Костенко"

АВТОРСЬКИЙ РОЗВИВАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ УРОК

ТА СИСТЕМИ УРОКІВ У 6-у КЛАСІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з української літератури

вчителя вищої категорії, кандидата філологічних наук

Дрогобицького наукового ліцею імені Богдана Лепкого

 Онищак Н. П.

 

 

 

 

 

 

Дрогобич,  2023

 

 

Урок 3

 

Тема уроку: Версифікаційний аналіз вірша Ліни Костенко

                      «Цей ліс живий. У нього добрі очі…»

 

Мета уроку: Зацікавити шестикласників  елементами   теорії

                       літератури, творчістю Ліни Костенко, допомогти

                       зрозуміти  суть    поезії   «Цей ліс живий. У нього

                       добрі очі…»; вчити  розуміти поезію;   розвивати

                       уяву,   образне   мислення;    виробляти    вміння 

                       версифікаційного   аналізу  поетичних  творів;

                       виховувати    позитивне    мислення,    гуманне

                       екологічне мислення, естетичні смаки.

 

Очікувані результати.

 

Після уроку учні зможуть:

 - Виконувати версифікаційний аналіз вірша.

 - Оперувати термінами з теорії літератури.

 - Висловлювати судження стосовно збереження екології

           навколишнього середовища, екології духу й екології  

           поетичного слова.

           

 

 Тип уроку: урок систематизації знань.

 

 Вид уроку: урок одного вірша в 9 класі (практична робота з

                             використанням інтерактивних методів навчання).

 

         Методи, прийоми і форми роботи:

«словесний настрій»,  «повільне читання», виразне читання напам’ять, асоціювання, «мікрофон», бесіда, групова робота, робота творчої та естетичної лабораторій.

 

         Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, українська

                                                    мова, музика.

 

 Обладнання уроку: Портрет  Ліни  Костенко,   тексти   вірша

                                             «Цей  ліс  живий.  У нього  добрі  очі…»,

                                             твори  учнів  про  екологію,  роздатковий

                                             матеріал     для      вирішення     завдань 

                                             інтерактивних вправ; репродукції картин

                                             М. Шишкіна, фрагмент опери  

                                             П. Чайковського «Лебедине озеро».

 

   Література: Л. Костенко. Вибране. – К.: Дніпро, 1989.;

          О. Г. Противенська, М. І. Мещерякова, Я.В. Теміз.

          Українська література у таблицях і схемах. 5-11 кл.-

   Харків. – 2000;

                           Теорія літератури/За наук. Ред. О. Галича. – К.: 

                          Либідь, 2001;

                          Літературознавчий словник-довідник/ Авт.-уклад.

                          Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін.– К.: ВЦ

                          «Академія», 1997 р.;

   Химинець В. В. Інноваційна діяльність. – Ужгород:

                          Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007;

          Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.–

   К.: Академвидав, 2004.

 

    Структура уроку:

 

 І. Організація уваги учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Систематизація знань.

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

         Епіграф

     Юдоль плачу, земля моя, планета,

     блакитна зірка в часу на плаву,

     мій білий світ, міцні твої тенета, -

     страждаю, мучусь, гину, а живу!

         Ліна Костенко

        

   Чим більше я займаюся вивченням природи,

      тим більше зупиняюсь у благоговійному

                           захваті перед ділами Творця.

         Л. Пастер

 

 

Хід  уроку

 

І. Організація уваги учнів.

 Повідомлення теми, мети, плану роботи на уроці.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бліц-опитування-фронтальна перевірка знань з теорії літератури.

- Дати визначення метафори.

- Навести приклади метонімії.

- Визначити епітети  (красная   дівчина,  могутній  дуб,  рідная 

   Вкраїна).

- Вияснення   значення   термінів:     уособлення,    порівняння, 

  гіпербола, літота.

2. Інтерактивна гра «Мікрофон».

(Проводить учень, опитує терміни з теорії віршування: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест, рима, римування: перехресне, кільцеве, суміжне)

3. Теоретико-практична      розминка    -інтерактивна        вправа-

     визначення розміру строфи.

 Працюють «четвірки учнів»

 

 І. Веселий вересень у лісі

     Повісив ліхтарі

     І сонце на золотистім списі

     Гойдається вгорі.

    Юрій Клен

 

 ІІ. Еней був парубок моторний

              І хлопець хоть куди козак.

    І. Котляревський «Енеїда»

        ІІІ. З раннього ранку до пізньої ніченьки

       Голкою денно верти.

           Павло Грабовський «Швачка»

 

ІV. Обриваються звільна всі пута

       Що в’язали з давнім життям.

   Іван Франко «Каменярі»

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Перш, ніж аналізувати вірш «Цей ліс живий. У нього добрі очі…», згадаймо, що 19 березня 1930 р. народилася його Автор – Ліна Василівна Костенко.

1. Розповідь учениці-літературознавця про Ліну Костенко.

 Прослухана доповідь літературознавця допомагає нам зрозуміти постать Ліни Костенко як непересічної особистості, нон-конформіста, велетня Духу. Підтвердженням цього є епіграф уроку. Учні тлумачать зміст строфи Л. Костенко та зміст слів Л. Пастера.

2. Прослуховування фрагменту опери П. Чайковського

    «Лебедине озеро».

      - Який настрій викликає у вас ця музика?

      - Які асоціації виникають у вашій уяві?

 

 

ІV. Систематизація знань.

1. Учень-читець   декламує  напам’ять  вірш   «Цей     ліс

живий. У нього добрі очі…»

2. Ідейно-тематична характеристика вірша.                                     -    Про що даний вірш?

              - До чого нас закликає автор – Ліна Василівна Костенко?

 3. Представлення творчої лабораторії (3 учні читають                     .               твори екологічного спрямування, теми яких були задані

                заздалегідь як домашнє завдання).

        4.  Естетична група  демонструє  і  коментує  власні   малюнки, 

             які відображають тему та ідею вірша (завдання було задане

             заздалегідь як домашнє).

 5. Версифікаційний аналіз вірша.

 

Версифікаційний аналіз вірша

   ↓   ↓        ↓      ↓        ↓

тема, ідея

розмір, рима, римування, звукопис

художні тропи

поетична лексика

поетичний синтаксис

 

 

Елементи ритмотворення (силабо-тонічний вірш)

 

Стопа

 

                      І. 

                                           

 

Двоскладова                            Трискладова  

                        ↓

 

                  Хорей      Ямб       Дактиль  Амфібрахій  Анапест

   

           

Рядок (розмір)

 

ІІ.

                                     

 

 ↓         ↓                           ↓                      ↓

Двостопний хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест

Тристопний хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест

Чотиристопний хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест

П’ятистопний хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест

 

 

 

 

 

 

Пауза

                              

                                  ІІІ.

      

Міжрядкова

Цезура

 

 

 

 

 

 

Рима

 

                         ІV.

           ↓     

        ↓                       ↓                           ↓                       ↓

Чоловіча  Жіноча  Дактилічна Гіпердактилічна

 

 

 

 

Способи римування

 

                           V.

 

  

    Парне аа бб вв Перехресне аб аб Кільцеве абба

 

 

 

 

 

 

Строфа

        VІ.

                       

                                               

 

Двовірш  Тривірш   Чотиривірш    П’ятивірш   Восьмивірш   Десятивірш

 

                   VІІ. 

Тропи

 

  - епітет     - літота

  - порівняння    - гіпербола

  - алегорія     - метафора

  - іронія     - метонімія

  - уособлення

 

   VІІІ. Поетичний синтаксис та інтонаційні фігури

 

 1. Риторичні фігури:     риторичне звертання;

        риторичний оклик;

        риторичне запитання.

 2. Фразеологізми:    прислів’я;

        приказки;

        крилатий вислів.

3. Окремі синтаксичні фігури:  інверсія;

антитеза;

       багатосполучниковість;

       безсполучниковість;

       пропуски;

       градація;

       інвектива;

       паралелізм.

 4. Повтори:    тавтологія;

       анафора;

       епіфора.

 

  IX. Поетична фонетика

 

- алітерація   - звуконаслідування пряме

- асонанс    - звуконаслідування непряме

- звукова анафора  - паронімія

 

 

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

на білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною

у просвіт хмар показує кіно,

і десь на пні під сивою сосною

ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають незлісно,

колише  хмара втомлені громи.

 Поїдемо поговорити з лісом,

 а вже тоді я можу і з людьми.

 

 І. Тема: зображення лісу як живої істоти.

 

     Ідея: заклик берегти природу, зокрема ліс, від спілкування із якими відпочиває душа людини: «Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу й з людьми».

 

ІІ. Розмір, рима, римування.

 

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

 

 

Шумлять вітри у нього в голові.

 

 

Старезні пні, кошлаті поторочі,

 

 

літопис тиші пишуть у траві.

 

 

Розмір – ямб, рима – чоловіча і жіноча, римування – перехресне.

 

ІІІ. Художні тропи.

 

Метафори: ліс живий, пні пишуть літопис, Дубовий Нестор дивиться, гриб напився, сонце показує кіно, ведмеді забивають доміно, колише хмара, озерця блискають, поговорити з лісом.

 Епітети: ліс живий, добрі очі.

 

ІV. Поетична лексика.

 Пояснення лексичного значення слів: поторочі, кошлаті,  Дубовий Нестор, смарагдовій куфайці.

 

V. Звукопис.

 Алітерація ( ш ) – ( ч ) передає шум лісу.

 

VІ. Поетичний синтаксис.

 Інверсія (непрямий порядок слів)

Шумлять вітри…,

дощу напився…,

колише  хмара…

 

V. Підсумок уроку.

 

1. Пояснити вислів Ліни Костенко:

 «Мистецтво – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

2. Для чого вивчається теорія літератури на уроках української літератури?

 

VІ. Домашнє завдання.

 

1. Написати вірш або прозовий твір на тему екології за поданим початком:

Я – дерево. Я – сніг.

Я – все, що я люблю.

І, може, все це є моя

Найвища сутність.

 Л. Костенко

 

 Завдання для трьох груп учнів з творчої лабораторії.

 

2. Пропонується для решти учнів: вільна тема.

Написати твір: «Пробудження весняної природи. У лісі» (за віршем Ліни Костенко Цей ліс живий. У нього добрі очі…);

або: описати репродукції картин М. Шишкіна (за вибором учнів).