Урок "Література рідного краю. Ольга Ліщук"

Тема: Література рідного краю. Ольга Ліщук

Мета:

• Навчальна: подати короткі відомості учням про письменницю, її творчість; продовжувати роботу з аналізу художніх текстів;
• розвивальна: розвивати вміння аналізувати віршові тексти, визначати настрій ліричного героя; розвивати навички виразного читання; удосконалювати вміння знаходити засоби художньої виразності;
• виховна: виховувати спостережливість, уважність та любов до природи, Батьківщини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Ольги Ліщук, збірки поетеси « Чудеса по заказу», «Щоб легше йти» «Стрибок», «Прибуття», диск з піснями «Осінній зорепад»

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
3. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
4. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Лекція вчителя

 

Ольга Миколаївна Ліщук  народилася 1 липня 1966 року в Казахстані; батько був зоотехніком, а мама - вчителькою. Згодом родина переїхала  в село Сухоіванівку (нині смт Степногірськ Василівського району), де закінчила 8 класів, дитячу музичну школу з класу баяну, Кам’янську середню школу із золотою медаллю у 1982 році, а також фармацевтичний факультет  Запорізького медичного інституту з червоним дипломом. Працювала в аптеках Запоріжжя та області. Деякий час була "аптечним лікарем" в госпіталях Північної Африки та Близького Сходу.

 На даний момент – авторка має поетичні збірки, пісенники та фантастичні повісті: «Чудеса по заказу» (2015р.), «Щоб легше йти» (2016р.), «Пісня моя» (2016р.), «Стрибок» (2015р.), «Прибуття» (2017р.), «Осінній зорепад» (2017р.), «Зірки не розкажуть» (2020р.). Крім літературної діяльності, Ольга Миколаївна є композитором і поклала пісні на слова багатьох запорізьких авторів.

 Член Національної спілки письменників України, міської організації композиторів Запоріжжя та Всеукраїнської асоціації "Весела Січ" імені Петра Ребра. Працює в аптечній мережі НВПП "Олєкс".

Повторення матеріалу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виразне читання текстів

Про мої вірші

Якщо поезія – це храм,

То я – хатки будую;

Барвисті квіти краплю там,

Ще й гойдалки лаштую…

 

Десь, може, стріха зависа,

Шибки в віконцях – криво…

Та є в них сонячна краса,

І мешкає в них Диво!

 

Ховатись можна від дощу,

А ще – відпочивати…

Я щирістю вас пригощу –

Заходьте гостювати!

 

Я хочу жити в Україні

Я хочу жити в Україні

В якої Захід є і Схід,

Є степ, і гори, й полонини,

Є мир і спокій, щастя зліт.

 

Нерідко плачуть по матусі,

Коли її уже нема…

Отямились в загальнім русі –

Країна хвора та жива!

 

Жива, й оговтається з часом,

Героїв славлячи своїх,

Бо ця війна, людей нещастя

Лиш згуртували нас усіх.

 

Хай наше небо буде чистим –

Блакить над жовтим колоссям…

Я тут живу. Й складаю пісню.

Дім на розподіл не віддам!

 

…Вгамуються сусіди трошки,

Знов будемо спокійно спать –

Куплю квиток, поїду в Моршин

І буду польку танцювать!

 

 

Ой, для чого ж очі маю…

Ой, для чого ж очі маю?

Та щоб надивитись

На барвінкові світанки,

Та щоб нарадітись.

 

Ой, для чого ж вуха маю?

Та щоб наслухатись,

Соловейковим відлунням

Щоб намилуватись.

Ой, для чого ж мову маю?

Та щоб оспівати

Україну та про неї

Світу розказати.

 

Ой, для чого серце маю?

Та щоб покохати

Рідну землю та нікому

Її не віддати.

 

Для воїнів АТО

З гітарами прийшли до вас

І хочемо сказать в цей час,

Що в Україні є сини,

Що не злякалися війни –

Це ви! Це ви! Це ви!!!

Нехай тікають вороги,

Лякаються до незмоги,

Нехай тремтять у паніці,

Бо в Україні є бійці –

Це ви! Це ви! Це ви!!!

 

Вже Перемога йде сюди,

Війни не буде і біди1

Герої Прапор вберегти,

Свободи й волі досягти –

Це ви! Це ви! Це ви!!!

 

Я – існую!

Я завтра прокинувся зрання,

Бо виконать хочу і  ваші

Щоденні важливі завдання.

Які? Я вважаю – найкращі!

 

Я Сонечко маю зустріти,

Сказати: тебе всі чекають!

Хоч часу не мають радіти,

Уваги тому не звертають…

 

До дерева я доторкнуся,

Листочки його поцілую.

До квіточки стиха озвуся,

Що барвами око дивує.

 

Від вас я подякую бджілці,

Що робить вам справу корисну.

Подякую птаху на гілці,

Бо ж вам він витьохкує пісню.

 

Підставлю я вітру обличчя

І дощик зловлю на долоні…

Стежину знайду на узбіччі

До поля в пшеничному дзвоні.

 

Я землю від вас привітаю

І небо – високе, безкрайнє!

Ви б теж це зробили я знаю,

Якби не турботи звичайні.

Вночі зірочок дочекаюсь,

Щоб мрії до них відпустити.

Так. Навіть на мріях я знаюсь,

Не можу й одну загубити!

 

Це – просто, бо все розмаїття

Тих мрій, що випестують люди,

Я можу зібрати в суцвіття:

То – щастя, Любов, Мир усюди.

 

Отак попрацюємо з вами…

Я ж в пам’яті мить зафіксую

І день я закінчу словами:

«Спасибі, Життя! Я – існую!»

 

 

Бесіда за змістом прочитаного

1. Які теми наявні у творчості Ольги Ліщук?
2. Який настрій викликали у вас вірші?
3. Які переживання супроводжують ліричного героя?

 

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, виписавши засоби художньої виразності.

 

Епітет	Метафора	Порівняння	Персоніфікація

 

5. ПІДСУМОК УРОКУ

«Мікрофон»

Над чим змушують замислитися поетичні твори Ольги Ліщук?

6. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-роздум «Роль поезії в нашому житті».