Тема: Література рідного краю. Поезія Ніни Супруненко.
Мета : продовжити знайомити учнів із життєвим і творчим щляхом поетів рідного краю, зокрема з поезією Ніни Супруненко; здійснити аналіз віршованих творів; розвивати творчу уяву, творче мислення, збагачувати словниковий запас дітей; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; формувати почуття любові до художнього слова; виховувати патріотичні почуття
Тип уроку: урок – усний журнал «Література рідного краю. Поезія Ніни Супруненко»
Методи: словесні ( розповідь, репродуктивна та евристична бесіди, пошукова робота дітей , виразне читання )
Форми роботи: повідомлення вчителя , аналіз віршів, використання технічних засобів навчання
Обладнання:презентація , тексти віршів
Хід уроку
Народилося слово непросто, нелегко,
Я йому щирість серця свого віддала.
Щоб крилатим було і летіло далеко.
Щоб і музика в ньому, і пісня цвіла!
Ніна Супруненко
І.Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.
- Які поети рідного краю вам відомі?Чи можна їх назвати патріотами, культурними діячами рідного краю?
- Про що пишуть творці Харківщини?
- Чим приваблюють вас поети рідного краю?
- Які проблеми порушують письменники Харківщини? Чому вони вчать читачів?
ІІ. Мотивація уроку. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
Діти, сьогоднішній урок у нас незвичайний. А незвичайність полягає в тому, що ми перегорнемо сторінки журналу « Поети Харківщини»; доторкнемося душею і серцем струн поезії, навчимося розуміти її, автора, вміти насолоджуватися поетичним словом. А ще розмова наша піде про любов до рідного краю. Тож прилучімося й ми до високої поезії, почуттів, що дають і нам наснагу до життя, приносять радість.
Сьогодні на уроці ми перегорнемо ще одну сторінку журналу життєпису Ніни Супруненко, розглянемо тематику творчості та дослідимо мову поетеси.
Звернітьувагу на епіграф. Що ми можемо сказати про характер поетеси?
( Впевнена у собі, уміє виразити власну думку в поезії, прищеплює любов до поетичного слова)
ІІІ. Опрацювання теми уроку.
Учитель: перегорнімо першу сторінку нашого усного журналу « Література рідного краю. Біографія Ніна Супруненко»
Презентація ( Слайди№1,2,3).
Учні-кореспонденти розповідають біографію Ніни Супруненко
Ніна Супруненко (Ніна Антонівна Микитенко) народилася в степовому селі Новоселиця Семенівського району Полтавської області в сім'ї службовців.
Народилася майбутня поетеса 31 травня 1953 року в с. Новоселиця Семенівського району Полтавської області.
Дитинство надзвичайно щасливе: люблячі батьки Антон Іванович і Марія Олександрівна, старша сестра Валентина, дідусь Іван і бабуся Марія Микитенко, дідусь Олександр і бабуся Ганна Гавриляка. Навчання в школі, заняття спортом, захоплення народним театром.
Закінчила Лохвицьке медичне училище. Працювала операційною сестрою в Полтаві. Після одруження та переїзду до Харкова — учасниця Народного театру гарнізонного будинку офіцерів. Згодом — народження сина Антона, вступ на режисерське відділення Харківського державного інституту культури.
Після закінчення працювала завідувачкою інтернаціонального відділу Палацу студентів НТУ «ХПІ», художнім керівником, директором студентського клубу «Сучасник». Навчалася в Київській державній академії керівних кадрів культури та мистецтва, магістратурі інституту післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди.
В 1990 році — народження доньки Олесі та вихід першої книги поезій «Дарунок долі» (Київ, «Радянський письменник»), за яку в 1992 році прийнята до Національної Спілки письменників України.
Згодом вийшли книги поезій: «Цветные сны» (Київ, 1993), «У лабіринтах болю і розлук» (Київ, 1995, 1996), «Звезда, упавшая вчера» (Москва, 1997), «На обрії душі» (Рівне, 2002), «Вітри протиріч» (Київ, 2003), «Полиновий світ» (Рівне, 2004), «Времена жизни» (Москва, 2004), «Закономерная случайность» (Харків, 2006), «Преодоление» (Москва,2007), «Межа часу» (Харків, 2007) «Оттиск ладони» (Харків, 2008), «Сонце осені» (Харків, 2008), «Вселенная» (Харків, 2008), та дитячі книги «Сашеньке в подарок» (Київ, 2003), «Загадки для маляток» (Харків,2008).
Багато поезій Ніни Супруненко покладено на музику. Її пісні виконують Ваган Гурджан, Анастасія Доро, Тамара Кадацька, Анатолій Мельніков, Юлія Прядко, Людмила Рубан, Марія Стецюн, Катя Чілі, Марина Чиженко, Валентина Шаровська, заслужені артисти Олег Дзюба, Валентин Перехрест, Олена Плаксіна, Андрій Тимошенко, тріо «Купава», народні артисти Володимир Болдирєв, Ніна Шестакова, Юрий Рихальський та ін.
Поезії перекладені на інші мови народів світу, друкувалися в Австралії, Вірменії, Великій Британії, Білорусі, Німеччині, Польщі, Чувашії.
Ми з вами знайомилися з біографічними даними Катерини Квітчастої, а зараз наступна сторінка нашого журналу. Перевіримо ваші знання, проведемо лінгвістичний експеримент «Незакінчене речення».
Лінгвістичний експеримент «Незакінчене речення».
Давайте перевіримо вашу роботу. Молодці добре справились з завданням.
Наступна сторінка – творчість Харківської поетеси.
Учитель: Ніна Супруненко у 2014 році брала участь у Програмі «Миротворення в Україні: роль жінок»
Слайд №4
На другий день роботи у Харкові Програми поетеса запропонувала свій кодекс поваги, який був схвалений учасницями бурхливими аплодисментами.
Критики побували на цьому з’їзді й були вражені поезіями Ніни Супруненко .
Учні-дослідники діляться на групи. Кожна група отримує сторінку журналу « Література рідного краю. Поезія Ніни Супруненко» та робить ідейно-художній аналіз поезії
Перша група: «Нестримна жага волі у народу»
Друга група: « У кожного із нас свої проблеми»
Третя група: « Немає покоління без війни»
Четверта група: « Чудовий світ і вся земля свята»
Схема аналізу поетичного твору
Слайд №5
В нас працювала група журналістів , в яких було завдання зробити ідейно-художній аналіз поезій Ніни Супруненко Мова творів поетеси багата , барвиста та милозвучна .
Орієнтовні відповіді учнів:
Слайд №6,7
1-ша група.
Нестримна жага волі у народу –
Вона знесла собою перешкоди!
Тепер не сумнівається ніхто,
Що предки наші – козаки від роду!
Хай квітує калина на землі України,
щиро пісня лунає над осонценим краєм.
Хай квітує калина на землі України,
щиро пісня лунає над осонценим краєм.
Вони назавжди для душі святі,
Як обереги нашого народу
Незамінимі в нашому житті.
Калина квітне, дозріва за літо,
Рум’яниться і серце звеселя.
І калиновим сяйвом відігріта
Не тільки Україна… Вся земля!
А на весні із кожної зернини
Листочок перший ніжно проросте,
Щоб рясно квітувала скрізь калина
І гріло землю сонце золоте.
Хай квітує калина на землі України,
щиро пісня лунає над осонценим краєм.
2.07.14
Орієнтовна відповідь:
А. Рима - чоловіча
Б. Римування – перехресне
В. Віршовий розмір – ямб з елементами пірихію та спондею.
Ґ. Тропи:
Епітети : нестримна жага; осонценим краєм; сонце золоте;
Метафори: жага– знесла собою перешкоди; серце звеселя; і калиновим сяйвом відігріта не тільки Україна.
Риторичні оклики: Вона знесла собою перешкоди! Що предки наші – козаки від роду! І калиновим сяйвом відігріта не тільки Україна… Вся земля!
2-га група:
Слайд №8
У кожного із нас свої проблеми,
Але війна – це горе для усіх!
Чи «за», чи «проти» – вже нема дилеми:
Чи сльози вибираємо, чи сміх;
Чи рабство, чи свободу України;
Чи грати, чи високі небеса;
Чи бути Батьківщина справжнім сином,
Чи виїсть очі сорому сльоза…
17.06.14
Орієнтовна відповідь:
( війна – горе, мир – радість) кожен повинен задуматися над тим, що відбувається на Донбасі, що принесе нам ця загарбницька війна. Хіба можна було допустити, щоб воювали брат із братом.
А. Рима- чоловіча з елементами жіночої
Б. Римування – перехресне
В. Віршовий розмір – шестистопний ямб
Ґ. Тропи:
Епітети : високі небеса; справжнім сином.
Метафори: чи виїсть очі сорому сльоза…
Анафора: чи, чи…
Протиставлення: чи сльози вибираємо, чи сміх;чи рабство, чи свободу України;
чи грати, чи високі небеса.
Риторичні оклики: Але війна – це горе для усіх!
3-тя група
Людина, що не любить землю власну,
Нізащо не полюбить і чужу!
Тож зрадники радіють передчасно,
Що подолали – зрадницьку! – межу…
Чужа земля не принесе ніколи
Тепла й добра тому, хто зло несе.
Тож, зрадники, готуйтеся до болю,
Тепер він в домі вашім – над усе.
Ви вже не дома, а в ганебних приймах.
Ви – зрадники. Копійка вам ціна.
А Батьківщина вас назад не прийме –
На вас тавро. Іудина вина.
16.06.14
Орієнтовна відповідь:
А. Рима - чоловіча з елементами жіночої
Б. Римування – перехресне
В. Віршовий розмір – шестистопний ямб
Ґ. Тропи:
Епітети : землю власну; зрадницьку! – межу; чужа земля; ганебних приймах.
Метафори: чужа земля не принесе ніколи тепла й добра тому, хто зло несе; А Батьківщина вас назад не прийме .
Риторичні оклики: Людина, що не любить землю власну, нізащо не полюбить і чужу!
4-та група
Слайд №9
Чудовий світ і вся земля свята,
Та найсвятіша – Україна наша:
Вона, єдина, в будні і свята
Наповнює життя стражденну чашу.
Вона – єдиний прихисток душі
В усіх країнах, землях, океанах,
Коли розпуки й підлості ножі
Наносять раз у раз підступні рани…
Ми – українці і своя земля
Для нас завжди найкраща в цілім світі,
Ми любимо її зблизька, здаля
І нею вічно щедро відігріті.
Не віддаляють гори, береги
І не роз’єднують недобрі люди…
Нехай не зазіхають вороги
На Україну – долі їм не буде!
Впаде незмінно кара за гріхи:
За зраду, крик дитини, смерть солдата…
І будьте певні, підлі вороги:
Вас, врешті, прокляне і власна мати.
13.05.14
Орієнтовна відповідь:
Особливості композиції – вірш побудований у формі монологу. Ліричний герой на початку поезії захоплюється святою українською землею, яка дала прилисток багатьом людям. Наша рідна земля – найкраща у світі! Загарбники «Не віддаляють гори, береги ,І не роз’єднують недобрі люди…». Хто піде на Україну війною, той загине, бо українці захищатимуть свою рідну землю до останньої краплини крові.
А. Рима – чоловіча з елементами жіночої
Б. Римування – перехресне
В. Віршовий розмір – п’ятистопний ямб
Ґ. Тропи:
Епітети : Чудовий світ і вся земля свята; стражденну чашу; підступні рани; недобрі люди; підлі вороги.
Метафори: Вона, єдина, в будні і свята наповнює життя стражденну чашу; розпуки й підлості ножі наносять раз у раз підступні рани; нехай не зазіхають вороги на Україну – долі їм не буде; впаде незмінно кара за гріхи.
Риторичні оклики: Нехай не зазіхають вороги на Україну – долі їм не буде!
Бесіда за текстом поезій
Слайд №10
оптиміст патріот
вірить у перемогу ліричний засуджує війну
герой
захоплюється
патріотизмом українців не забуває славних
прославляє Україну предків
Висновок. Отже, ліричному героєві поезій Ніни Анатоліївни притаманні щирість, впевненість, правдивість, витривалість, оптимізм.
Справжні патріоти України є і в нашому місті, батьки Люботинської ЗОШ №4 теж не стоять осторонь, коли у країні відбувається війна. Давайте згадаємо їх:
Низько вклоняємося цим мужнім людям!
ІV. Підсумок уроку.
Гортаючи сторінки усного журналу « Література рідного краю, поезія Ніни Супруненко», зачаровуємося безмежної любов’ю поетеси до рідного краю
Вірші Ніни Супруненко – чисте джерело , відчувши яке починається глибше розуміти й усвідомлювати неминучу цінність горизонтів, що міцно єднає нас із землею, де народились і живемо.
Хочеться закінчити наш урок словами із поезії Ніни Супруненко
Слайд № 11, 12, 13
Звільняйся, Україно, від фашистів,
Щоб сяяло високе небо чисте,
Щоб колосилися пшениця й жито,
Щоб за синами сліз батькам не лити…
Щоб діти – лиш сміялись і кохали,
Змітай, Вкраїно, ворогів навалу!
…Хай повертаються – в своїх батьків! – обійми,
Інакше – їх земля навіки прийме.
Рефлексія:
Знаю, навчився, зрозумів,повторив, оцінюю.
V. Оголошення результатів навчальної діяльності.
VІ. Домашнє завдання.
Слайд №14
Вивчити одну із поезію Ніни Супруненко, написати твір-мініатюру
« Патріотизм у поезії Ніни Супруненко».