Урок "Література рідного краю. В.Д.Колодій. Новела «Гординя».
Департамент освіти і науки, молоді та спорту
Чернівецької обласної державної адміністрації
Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
Управління освіти Чернівецької міської ради
Міський методичний кабінет
Фонарюк Тетяна Іванівна,
учитель української мови
та літератури,
спеціаліст вищої категорії,
старший учитель
Чернівецької гімназії № 6
Чернівці
2013
Тема. Література рідного краю. В.Д.Колодій. Новела «Гординя».
Мета: коротко ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Віталія Колодія; розкрити внутрішні фактори, що призвели до негативних наслідків у житті головних героїв новели «Гординя», застерегти учнів від подібних кроків; удосконалювати техніку читання, розвивати сценічні здібності; виховувати бажання долати будь-які труднощі.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.
Методи та прийоми: виразне читання, виступи біографів, розповідь вчителя,
бесіда за текстом твору, інсценізація, робота в малих групах, мультимедійна презентація.
Обладнання: виставка літератури, тексти оповідання „Гординя", магнітофон, ІКТ, таблиці „План характеристики літературного героя".
Епіграф: Якби годинник міг іти назад,
О, скільки б стресів серце оминуло,
Страшних гріхів накоєно б не було,
Якби годинник міг іти назад...
Юрій Бабій
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Буковину вважають невичерпним джерелом людської духовності. Таланти цієї землі дійсно неосяжні. Саме вони і живлять це джерело, не даючи йому засохнути. Яскравою зорею у джерелі буковинської духовності світяться імена відомих науковців і літераторів, композиторів і співаків, журналістів і режисерів, які давно вже стали знаними далеко за межами Чернівецької області. Серед них відомий в Україні поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач Віталій Колодій. У його творчості можна знайти життємудре й проникливе образне слово, близьке, зрозуміле й щемливе.
І сьогодні на уроці літератури рідного краю ми маємо таку змогу.
- Оголошення теми, мети та епіграфа .
- Сприйняття та осмислення учнями нової інформації.
1. Розповідь учнів-біографів.
Учень 1. „У зимовому Первомайську, нині Миколаївської, а тоді Одеської області – 19 січня 1939 світ почув крик з'яви свого нового жителя. Сколихнувся під кригою Південний Буг, заплескала в холодні хвилі знаменита Синюха.
Учень 2. Уже семикласником В. Колодій друкувався, тож, здавалося, все було ясно: здобувай атестат зрілості й подавайся на журналістику чи на філологію. Сталося інакше: по закінченні семирічки юнак вступає на механічне відділення Одеського нафтового технікуму. З дипломом механіка приїхав на Буковину і став трудитися на Сторожинецькій автобазі.
Учень 1. Попрацювавши певний час, Віталій Дем'янович вступає до Чернівецького університету на філфак, а по його закінченні в 1963 році понад чверть століття віддає журналістській і видавничій роботі у Чернівцях та Одесі.
Учень 2. Нині – член Спілки письменників України, головний редактор письменницької газети „Літературно-мистецька Буковина".
Учень 1. Віталій Дем’янович – лауреат Премії імені Міхая Емінеску (Румунія), Премії спілки письменників Молдови, Премії за переклади румунської літератури в зарубіжжі (Бухарест), Премії імені Д.Загула,. С.Воробкевича.
Учень 2. Окрім численних публікацій у періодиці та в різного роду збірниках, Віталій Дем'янович має в своєму активі більше десятка окремих книжок, які ви можете побачити ось тут на виставці.
Учень 1. Найсолідніше виглядає поетичний відділ книжкових видань, на яких значиться ім'я Віталія Колодія. Започаткований збіркою ,,3ажинки"(1967), він увібрав ще чотирнадцять інших. Серед них „Слов'янська дума" (1969), „Серпень і птиці" (1973), „Північний вирій" (1978), „Зоряне дерево" (1982), „Птахи на вітрах" (1983), „Погляд за видиму грань" (1986), „За обрієм літа" (1989) та інші.
Учень 2. Тяжіння до сюжетності, до ліро-епічного, драматичного способів розкриття дійсності, помітне у поетичних творах, закономірно привело В.Колодія до прози. Так у 1998 році виходить збірка „Найлюбіша в світі панна", де вміщена новела «Гординя».
2. Слово вчителя.
Віталій Дем’янович постійно у творчому пошуку, прагне проникнути гострим зором в основні суперечності та конфлікти доби, заглибитись у внутрішню суть подій і явищ. У кожному його новому творі вчувається непідробна щирість відгуку на життєві явища, прилучення до людських проблем.
Давно зарекомендував себе Віталій Колодій блискучим перекладачем. Починаючи зі збірки «Серпень і птиці» , він узяв за правило включати до власних книжок поетичні переклади і переспіви зі слов'янських та інших літератур.
3. Виступ Д.О.Колеснікової, учителя румунської мови та літератури. Переклади творів румунських письменників.
Є в нього переклади румунських поетів:
- Мірчі Лютика «Таємничий полігрим», «Суть», «Відлуння вогню»;
- Іллі Тудора Зегрі «На краю ночі»;
- Кароліни Іліки «13 поезій про кохання»;
- Міхая Емінеску «Лучаферул».
4. Виразне читання учнями уривків двома мовами із поеми «Лучафер» Міхая Емінеску .
5. Слово вчителя.
У свою чергу, твори Віталія Колодія інтерпретовані російською, румунською, естонською, абхазькою, болгарською та угорською мовами. Зокрема румунською мовою перекладали Іон Георгіце, Ілля Тудор Зегря. А найбільше співпрацює Віталій Дем’янович із Мірчою Лютиком, який переклав збірку «Біла квітка осені» та «Прощальна сльоза ранку».
Отже, творча зірка В. Колодія сповнена таланту поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача. Але сьогодні ми говоримо про Колодія-письменника. Чим же збагатив Віталій Дем'янович скарбницю української літератури?
- Застосування знань, умінь та навичок.
1. Виразне читання вчителем початку оповідання „Гординя».
2. Інсценізація уривка з твору .
Андрій (радісно і здивовано). Така дивина, Софійка!
Софія (теж здивовано). А я дивлюся... Хто б подумав...
Андрій. Тут і раптом ти! (Обнімаються, він цілує її у щічку.) Ну як... що... як живеш? Розказуй.
Софія. Живу добре... А ти? (З ніжністю дивиться на Андрія.)
Андрій. Я теж! Працюю на дослідному заводі. Готуємо деякі новинки.
Софія (замислившись). Як і мріяв.
Андрій. Тут неподалік, кілометрів за чотириста, наше академмістечко. Люди там які зібралися! (Мовчки дивляться ніжно одне на одного.)Докторську через два місяці захищатиму.
Софія. Рада за тебе. Молодчина. І тоді не сумнівалась, що станеш знаменитістю.
Андрій (зніяковіло). Забалакався я (зітхає). А ти мовчиш... (пильно дивиться на неї.)
Софія (спокійно). Що казати? Я звичайна сільська вчителька... Правда, школа у нас гарна, відома в області, і в республіці.... Реформа, експериментуємо... (Тиша. Дивляться ніжно одне на одного. Софія дивиться на годинник і різко встає.)
Андрій (розгублено). Софійко... Софіє... (вона різко повертає голову, дивиться йому в вічі.) Ну... а в особистому як? Сподіваюсь...
Софія: (продовжує дивитись на нього хвильку, опускає очі додолу). Ти правильно вгадав.
Андрій (з хвилюванням). Хто він?
Софія (боляче і зніяковіло). Учитель... Як і я.
Андрій (з жалем). Ось так...
Софія (тихо і напружено). А ти?
Андрій. Звісно, і я.
Софія. Діти є?
Андрій. Звісно (пильно дивиться на неї).
Софія (підводить очі і подає йому руку). Вже час.
Андрій (ніжно тримає її руку). Я проведу...
Софія. Щаслива була побачитись.
Андрій. І я, Софіє. (Цілує їй руку, ніжно дивиться на неї, затримує руку і відпускає. Андрій і Софія розходяться у протилежні боки.)
3. Виразне читання учнем закінчення оповідання „Гординя».
4. Слово вчителя.
Короткий твір. Але який повчальний. Гординя – причина невлаштованості особистого життя героїв Софії та Андрія; гординя у їхній поведінці, стосунках у студентські роки; гординя після понад двадцятирічної розлуки...
5. Бесіда за текстом оповідання „Гординя".
- Чи може людина сама занапастити власну долю?
- Що могла змінити Софія у власній долі, побачивши в очах коханого „Те" запитання?
- Чому вона говорила неправду щодо свого особистого життя?
- Їм випала доля самотніх людей. Чи можна було цьому запобігти?
- Чи кохали Андрій і Софія по-справжньому?
6. Робота в малих групах.
- група - Дати характеристику образу Софії.
- група - Дати характеристику образу Андрія.
- група - Визначити тему, основну думку, проблеми оповідання. Відшукати у
творі ознаки оповідання та новели.
4 група - Великий Сервантес сказав: „ Будь-якій Долі дає відсіч Любов". Чи
згідні ви з цим?
V. Підсумок уроку.
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю, Несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон. Гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним (Л.Костенко).
Несказане лишилось несказанним... Дуже часто так буває, коли людей засліплює гординя. Вони не можуть зробити правильний життєвий вибір. Втрачають найінтимніші, найвеличніші почуття, які, на жаль, не повертаються.
Якби годинник міг іти назад,
О, скільки б стресів серце оминуло,
Страшних гріхів накоєно б не було,
Якби годинник міг іти назад... (Юрій Бабій)
- Чого навчив вас опрацьований твір?
- Чи зустрічали ви подібні теми, вивчаючи румунську літературу?
VІ. Інструктаж домашнього завдання,
- Написати листа до Софії (хлопцям), до Андрія (дівчатам).
- Опрацювати біографію Т.А.Севернюк та вірші «Народилося слово», «Вогонь і музика», «Не смерті боюся», «Обранець» (на наступний урок ЛРК).
VІІ. Оцінювання учнів.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку