Тема. І.П. Котляревський. «Наталка Полтавка». Поетичний образ Наталки – дівчини з народу. Інші образи твору
Мета: розкрити зовнішню та внутрішню красу образу Наталки, дати характеристику Петра й Миколи; з’ясувати роль і функцію пісень у творі; виховувати доброту, милосердя, людяність, любов та повагу до батьків, формувати життєві компетентності: вміння відстоювати людську гідність, власні принципи, активну життєву позицію; розвивати образне мислення, творчі здібності та спостережливість, уміння грамотно робити висновки. Тип уроку: урок - майстерня (за технологією розвивального навчання).
Обладнання: текст п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка»; аудіозаписи пісень Наталки з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»; комплекти картин до п’єси художниці В. А. Ульянової; світлини акторів, що виконували ролі в п’єсі: А. Бариляк, Н. Лань, О. Журавльова, І. Бернацький, Р. Гавриш, роботи учнів та майстра, словничок термінів позитивних якостей людини.
Перебіг уроку
І.Мотивація навчання школярів. Індукція
1. Організаційний момент. Створення емоційного настрою. Індуктором виступає пісня Петра «Сонце низенько…»
2. Вступне слово вчителя.
- Чудова мелодія Петрової пісні закликає нас у мальовниче село під Полтавою . Ми вже гостювали в ньому минулого уроку, знайомилися з тематикою, композицією п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка».
3. Повідомлення теми, мети уроку.
- Видатний драматург І. Карпенко-Карий писав: «Багато води утекло в море забуття; протягом такого довгого часу багато драматичних п’єс спочивають вічним сном, забуті навіки, а «Наталку» вивчили напам’ять мало не всі слухачі… Здавалось би, й «Наталці» пора спочить, а вона невгамовно лунає на сцені дивно милими піснями і буде лунать довго, довго…» І справа тут не лише в піснях, а й у постаті самої героїні. Тож сьогодні на уроці ми осмислимо внутрішній світ головної героїні, її надзвичайно велике бажання бути щасливою.
Пропоную обрати епіграф із аргументуванням свого вибору. Варіанти епіграфів:
1) Мораль чиста краще всякого намиста.
Народне прислів’я
2) Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя.
Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись. Г. Сковорода
3) Єдине, що від нас залежить, -
Принаймні вік прожити, як належить.
Ліна Костенко.
ІІ. Самоконструкція.
«… заявляє, що театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати»» (виборний)
«… пив, гуляв, а розвіявши добро, залишив дочку й жінку без куска хліба» (старий Терпило)
«… погрожує притягти до відповідальності дівчину, яка відмовилась одружитися з ним» (возний)
«… пропонує останні гроші засватаній за багатія дівчині, щоб нелюб не докоряв їй своїм багатством» (Петро)
«… один живу на світі, як билинка на полі! Сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту,… що робить, і сам не знаю» (Микола про себе)
«… чоловік і добрий був би, так біда – хитрий як лисиця. І на всі стьобни мотається, де не посій, там і уродиться… » (Микола про виборного)
3. Робота в парах.
Складання плану – характеристики образу .
Охарактеризувати персонажів п’єси, їхні дії та вчинки, йдучи від безпосереднього сприйняття й розуміння твору учнями. Спостереження над образом Наталки.
(Створення гіпотез, малюнків, схем)
.
Здатність до сильних почуттів, пиха, вірність, покірність, хитрість, нерозважливість, працьовитість, кмітливість, щирість, слабкість, рішучість, розум, любов до розкошів, вразливість, сила духу, добросердя, любов до матері, пошана до старших, песимізм. (Виписують у зошит).
Наталка пишається тим, що вона – «чесного роду», вміє кохати, але не притримується думки, що спокій матері, її шанування – це святе; заради цього можна й на самопожертву піти; хоча в душі сподівається: до цього не дійде. Побачивши поряд реальне щастя з Петром, Наталка «бунтує» проти несправедливості щодо неї, її кохання й просто людської гідності.
5. Спостереження над іншими образами.
Запитання, над якими групи учнів намагаються знайти відповіді:
ІІІ. Соціалізація. Виноситься на обговорення все, що було зроблено в парах, групах. При обговоренні образу Наталки учні розігрують інсценівку, коли Наталка віддає рушника возному, пояснюють, яка сцена з п’єси виправдовує її перед Петром? Звучить пісня « Ой, я дівчина Наталка». При характеристиці образу возного учні звертають увагу на пісню -монолог , коли немолодий уже парубок зізнається їй в коханні, а також на перероблену з відомого вірша Сковороди пісню « Всякому городу нрав і права», де герой твору виправдовує соціальну нерівність.
III. Афішування. Вивішування робіт учнів і майстра у вигляді малюнків, діалогів, монологів, текстів, схем. Учні ознайомлюються зі змістом афіш.
IV. Розрив. Заглиблення в проблему, пошук відповідей.
Метод « ПРЕС». - Ми підійшли до завершального етапу уроку. Багато було сказано про героїв п’єси «Наталка Полтавка». А тепер , опираючись на свій життєвий досвід, на знання тексту твору та «Словничок термінів основних якостей людини», визначте, яка риса характеру для всіх дійових осіб є спільною? (Доброта).
VI. Рефлексія. Вираження почуттів, емоцій
Заключне слово вчителя.
П’єса « Наталка Полтавка» стала улюбленою в народі саме через те, що доброта – це та риса, яка характерна для всіх героїв, для всієї п’єси. І якщо у Наталки, Петра, Терпилихи, Миколи цю рису помітити не важко, бо вона є визначальною, то у возного вона прихована, не зовсім зрозуміла з першого погляду. Але поруч з добрими людьми виріс духовно і возний. У цій музичній п’єсі звучить 22 пісні, проникнуті добротою й гуманністю. Я впевнена, що з сьогоднішнього уроку ви винесли і зберегли в собі хоч частинку тієї доброти, якою так щедро наділений твір І. Котляревського.
2. Укласти добірку прислів’їв, приказок, фразеологічних зворотів з п’єси, зробити відповідне узагальнення. 3. Твір – роздум за темою « Чи змінилось моє поняття про добро і зло, людяність і жорстокість після знайомства із п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка».