Урок літератури рідного краю "Світ доброти і чуйності в новелі С. Курила-Шванса "Мені треба йти""

Про матеріал

Розробка уроку літератури рідного краю допоможе нетрадиційно опрацювати біографічні відомості про С. Курила-Шванса; розвивати навички виразного читання, екологічну грамотність, соціальну і громадську компетентність; виховувати ціннісне ставлення до природи.

Перегляд файлу

Тема. Література рідного краю. Світ доброти й чуйності в новелі Степана Курила-Шванса «Мені треба йти…» (Хом`ячкова комора)

Мета. Опрацювати біографічні відомості про С. Курила-Шванса; розвивати навички виразного читання, екологічну грамотність, соціальну і громадську компетентність; виховувати ціннісне ставлення до природи.

Очікувані результати:

Учні знатимуть: біографію С. Курила-Шванса, зміст новели.

Учні вмітимуть: аналізувати новелу, працювати за технологією «Два-чотири-всі разом».

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет письменника, виставка творів

Епіграф: «Людино! Де б ти не була, в яких би обставинах не опинилась,- будь завжди людиною!»

                                          Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Вчитель.

Дорогі друзі! Нам випало народитися і жити в чудовому краї – Волині – найкращому куточку України. Наша земля багата і щедра талантами. Поети возвеличують її у віршах, композитори оспівують піснями, художники увіковічнюють в мистецьких полотнах…

  • Кого з відомих особистостей Волині ви знаєте?

( Відповіді учнів)

  • А тепер з названих обдарувань виберіть ті постаті, творчість яких пов`язана з нашим Рожищенським районом.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель.

 Сьогодні на уроці ми поведемо мову про людину, творчість якої теж пов`язана з нашим районом. Це Степан Миколайович Курило-Шванс – талановитий вчитель, великий природолюб, допитливий спостерігач усього, що його оточувало. Він дуже тонко відчував порухи дитячої душі, її виразність, непідробну щирість, переживання за наших «братів менших», наругу над ними. Саме ці проблеми порушені автором у творі, з яким ми сьогодні ознайомимось.

ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

Визначення завдань

Вчитель

Дорогі діти! Сьогодні ви маєте змогу потренуватись в мистецтві діалогу,

Бо працюватимемо класом за технологією «Два-чотири-всі разом»:

«Пари» з домашнім завданням вправляються, в класі в «четвірки» об`єднаються.

Результати роботи охоче презентують, всі разом висновки сформулюють.

Наше завдання:

Говорити охоче, запитувати точно, час від часу сусідові поглядати в очі.

У кінці уроку визначимо, яким вдався наш урок: корисним чи даремним?

Корисним ми зможемо його назвати, якщо:

  • Учні, які працювали в парах над вивченням життєвого шляху С. Курила-Шванса та творчого доробку письменника , об`єднавшись в «четвірки», напишуть резюме;
  • Учні, які працювали в парах над теорією літератури (новела як епічний жанр, композиція, художні засоби літературного твору) складуть анкету;
  • Учні, які працювали в парах з метою повторення засобів виразного читання та виконання словникової роботи за новелою, підготують читання твору в особах;
  • Вдало скористаємось словниками;
  • Говоритимемо зрозуміло, зв`язно, виразно.

ІV. Презентація результатів роботи.

«Пари» об`єднуються в «четвірки»

1.

    Всім відомо, що вивчення творчості письменника неможливе без детального знайомства з його життєвим шляхом. Ми отримали завдання підготувати резюме С. Курила-Шванса. Отож найперше звернулися до універсального словника української мови.

Резюме- це діловий документ, у якому зазначаються найважливіші події життя людини.

Степан Миколайович Курило-Шванс.

Народився 6 грудня 1926 року в с. Радостів Грубешівського повіту на Холмщині в селянській родині. У 1945 році сім`я Швансів була перевезена на Волинь. Родина спершу мешкала в с. Копачівка, що поблизу Рожища.

У 1949 році почав працювати вчителем у школі села Суськ Ківерцівського району, з 1950 року – в селі Доросині Рожищенського району.

Освіта вища. Педагогічна (Луцький педінститут), літературна(Московський літературний інститут ім. М.Горького).

У творчому доробку збірки оповідань і новел: «Убита реальність», «Доземний уклін вам, мамо», «Ех, кохання, кохання», «Вірність і зрада», «На мисливських просторах», «Погоня», «Запізніле кохання», повість «У розблиску громовиці» (1997р.);

2000р.-«На шляхах звивистих» (роман-хроніка) І частина

2002р.-«У вихорі війни» (роман-хроніка) ІІ частина

2003р.-«Це було на Червенській Русі»

2004р.-«На шляхах звивистих».

2.

Із резюме С. Курила-Шванса ми довідались про те, що у літературному доробку письменника є твори різних жанрів, зокрема новели.

Словник літературознавчих термінів допоміг з`ясувати особливості цього жанру.

Новела – це невеликий розповідний твір про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням. В новелі зосереджується увага на зображенні внутрішнього світу героя, його переживань і настроїв.

Композиція новели традиційна: Експозиція, зав`язка, розвиток дії, кульмінація, розв`язка.

Як результат роботи представляється анкета.

3.

Для того, щоб краще зрозуміти і запам`ятати текст, його треба виразно прочитати. Складові виразного читання: темп-швидкість; інтонація-розповідна, питальна, спонукальна; пауза- коротка зупинка голосу; логічний наголос- виділення голосом важливого слова.

А ще виразність читання залежить від правильного розуміння значення слів та вірного їх наголошування. Тому нами була проведена попередня словникова робота зі з`ясування лексичного значення маловідомих слів.

Картки роздаються на кожну парту. Виразне читання новели в особах.

Вчитель. Дякую за презентовану роботу і пропоную об`єднатися в загальне коло та продовжити роботу над аналізом новели всім разом.

Цей етап уроку ми назвемо «Коло ідей». Пропоную вам обговорити кожен пункт анкети, сформулювати спільне рішення і записати його.

Учні заповнюють анкету. Вчитель, за потреби, коригує, допомагає.

                                                              Анкета

Назва

«Мені треба йти…» (Хом`ячкова комора)

Тема

Показ доброти і чуйності дитини по відношенню до світу природи.

Головний герой, риси його характеру

Сашко, найменший серед гурту хлопців, сором`язливий, нерішучий, добрий, чуйний, чесний.

Експозиція

Опис краси літнього пасовища, розповідь про пастушків.

Зав`язка

Хлопці помічають хом`ячка з колоском у зубах. Тварина ховається в нірку.

Розвиток дії

Хлопці розкопують нірку киями, ножичками. Посилають Сашка за лопатою. Він просить не чіпати тварину.

Кульмінація

Хлопчики руйнують нору, забирають зерно-хом`ячкові запаси.

Розв`язка

Сашко жалкує за вчиненим. Батько обіцяє допомогти.

Умовний літературний прийом

Сон Сашка, діалог з хом`ячком.

Художні засоби

Діалоги, епітети, порівняння, неповні речення.

Головна думка

«Не про хом`ячка йдеться… Про дитину йдеться… Щоби людиною зріс…»

 

V. Підсумок уроку.

Вчитель.

Людина – частина природи. Наше спілкування з природою починається ще з дитинства. Турбота про тварин, рослин робить нас добрішими, більш чуйними. Але інколи людина помиляється. Своїм жорстоким вчинком відносно світу природи робить боляче не лише природі, але й собі. Потім, переосмисливши вчинок, людина раз і назавжди обирає для себе інший шлях – ніколи не завдавати болю природі. Перед таким моральним вибором опинився і наш герой Сашко. Такий вибір є і у кожного з нас.

Звучить пісня «Будь природі вірним другом».

V. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.

Висловити свої думки з приводу епіграфа уроку та опрацьованого твору у формі «Вільного письма».

docx
Додано
21 березня 2018
Переглядів
685
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку