Урок ознайомить учнів з оповіданням Михайла Грушевського «Ясновельможний сват», розкриє ще одну грань обдарування видатного вітчизняного історика і вченого – талант белетриста; сприятиме вихованню у школярів інтересу до історії українського народу, почуття національної гордості і культу громадського обов'язку
Тема уроку: ПРЕМ’ЄРА ОПОВІДАННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО «ЯСНОВЕЛЬМОЖНИЙ СВАТ»
Мета: ознайомити учнів з оповіданням Михайла Грушевського «Ясновельможний сват», розкрити ще одну грань обдарування видатного вітчизняного історика і вченого – талант белетриста; сприяти вихованню у школярів інтересу до історії українського народу, почуття національної гордості і культу громадського обов’язку.
Обладнання: портрет М.Грушевського, виставка «Музей одного оповідання», виставка творів, ілюстрації, підручники з історії України.
« Михайло Грушевський
«якщо й був у літературі гостем,
то тільки аж ніяк не випадковим,
а рідкісним».
Богдан Романенчук
Хід уроку
Слово учителя
Сьогодні ми говоритимемо про видатну особу Михайла Грушевського.
Що ви знаєте про цю людину?
«Ніщо не гине навіки, окрім марного». Це – слова історика Сергія Білоконя про творчу спадщину Михайла Грушевського, ім’я якого довгі роки випікали вогнем з пам’яті українського народу. У радянські часи М.Грушевського оголосили речником буржуазного націоналізму, а праці вченого зі світовою славою – антинауковими загалом та антиісторичними зокрема. Цими ярликами рясніє стаття про Михайла Грушевського в Українській літературній енциклопедії.
Але він воскрес і «освітив своїм могутнім талантом нашу непросту дорогу, розповівши усьому світові, що ми, українці, - не населення, а народ». «Сьогодні, - підкреслює С.Білокінь, - багато людей зачитуються книгами М.Грушевського як духовними молитовниками нації». І не тільки фундаментальними історичними та літературознавчими працями, а й белетристикою.
Що таке белетристика давайте прочитаємо із короткого тлумачного словничка.
Його перші художні твори були схвально сприйняті І.Нечуєм-Левицьким та Дмитром Марковичем.
На сьогоднішньому уроці ми говоритимемо про художню прозу М.Грушевського, яка увійшла до книжки «Під зорями», і зокрема про оповідання «Ясновельможний сват». Але перед тим, як буде представлено художній твір, познайомимося з її автором. Пильно вгляньмося в його портрет, у ці рідкісні фотографії і серцем запам’ятаймо їх – перед вами риси обличчя великого українця – патріота, видатного історика, літературознавця. Коротку розповідь про життя і діяльність М.Грушевського готували учні-біографи. Їх і послухаємо.
Повідомлення учнів-біографів.
1-й учень. Михайло Грушевський — не тільки перший Президент Української республіки, видатний історик, дослідник української літератури, а й письменник, етнограф, публіцист. До цього вагомого переліку титулів великого українця слід додати не менш вагомі – керівник наукового товариства імені Т.Шевченка у Львові, Українського наукового товариства у Києві та «Літературно-наукового вісника», газет, журналів, один із фундаторів Української Академії наук, академік. Діяльність М.Грушевського здобула не лише загальнонаціональне, а й міжнародне визнання.
2-й учень. Прожив М.Грушевський 34 роки в 19 ст. і 34 роки у 20ст. народився 29 вересня 1866 року місті Холм (тепер Польща), а помер 25 листопада 1934 року у Кисловодську. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Його батько служив на Північному Кавказі. Молоді роки Михайло провів саме там. Одержав чудову освіту. З юнацьких років відчув жадібний потяг до своєї далекої Батьківщини, до її пісень та минувшини. Університетську освіту здобув у Києві. Тоді переїхав до Львова, працював на кафедрі української історії у Львівському університеті.
3-й учень. Фундаментальною працею М.Грушевського є його десятитомна «Історія України-Руси», в якій учений виводить початки Української держави з часів, що передували Київській Русі.
«Ваша історія України, - зазначав президент Української АН В.І.Липинський, - це величезна праця, складена оригінально, з використанням сили різних джерел, багатьох першоджерел, це повна, наукова й докладна Історія нашої землі, починаючи майже від легендарних часів…». А львівський академік К.Й.Студинський підкреслював: «Ви своїм бистрим оком заглянули глибоко в духовні скарби українського народу, в його минуле…».
4-й учень. Епохальним явищем стала також незавершена «Історія української літератури», в якій Грушевський, за словами професора Д.Чижевського, «є вчений європейський, - обізнаний з європейською літературою, що для дослідження на полі української літератури та фольклору є необхідною умовою».
Залишив нам Грушевський і свою художню спадщину. Уся його проза і два драматичні твори були зібрані у книжці «Під зорями», виданій у 1928 році.
Учитель. Сьогодні ж ми представляємо одне з оповідань з цієї книжки. А для цього надамо слово нашим рекламним агентам.
Повідомлення учнів-рекламістів.
1-й учень. Ми представляємо рекламну агенцію «Літера» і хочемо вас ознайомити з нашою рекламною продукцією.
(Роздає буклети учням)
2-й учень. Вас цікавить наше минуле? Ви захоплюєтесь українською історією? Хочете ознайомитись з думкою автора про добу Хмельниччини? Вас цікавить доля людини, її здатність протистояти труднощам? Якщо так, то прочитайте оповідання М.Грушевського «Ясновельможний сват». Про автора літературознавець Б.Романенчук сказав, «якщо й був у літературі гостем, то тільки аж ніяк не випадковим, а рідкісним».
1-й учень. У своєму рекламному буклеті говоримо, що Грушевський не тільки історик, але й письменник. Ми наводимо слова автора: «Я писав, коли мене охоплювало бажання поділитися настроями, гадками, образами, які обсідали мене і не давали спокою, шукаючи вислову. Я не міг його дати ні в своїх наукових працях, ні в публіцистиці, - а вони не хотіли залишатись “зачиненими дітьми” моєї думки”.
Також на 2 сторінці буклету надрукували уривок з пісні, яких багато записав Грушевський і дослідив в «Історії української літератури».
1-й учень. На 3 стор. ми знайомимо з головними героями твору, та наводимо уривок з оповідання, щоб зацікавити читачів подальшим перебігом подій.
«Був вечір 30 грудня 1647 р. дзвін на київськім магістраті прозвучав на знак, щоб гасити світло, й вулиці київські стали тонути в нічній пітьмі…
Користаючись з пітьми й тиші, що опанували місто, якась фігура пересунулася по гіллях липи, що висовувалися з-за високого паркану Братства й, спустившись з них на вулицю та оглядівшись навколо, попростувала до ринку…”
2-й учень. 4 стор. вміщає невеличку анкету «Чи добре ви знаєте життя і творчість М.Грушевського». Остання сторінка пропонує перелік творів М.Грушевського для самостійного прочитання. Також у буклеті вміщені фото письменника.
Учитель. Учні-ілюстратори також підготували свою рекламну продукцію, ознайомте нас зі своїми творами.
Учениця. На картинах ми зобразили головних героїв Грицька та Настю. Ми хотіли передати почуття головних героїв. Настя чекає свого судженого, залишається йому вірною. Грицько в бою з ворогом думає про те, що він скоро побачить свою кохану.
Учитель. Ось так у загальних рисах ми ознайомилися з оповіданням Михайла Грушевського «Ясновельможний сват». А зараз детальніше поговоримо про це оповідання.
Бесіда.
Учитель. Учні-історики мали завдання проаналізувати розповідь про Корсунську битву в оповіданні і співставити з відомостями про неї, поданими в історичних джерелах (підручники з історії України). Послухаємо їхні висновки.
Повідомлення учнів-істориків.
Учениця. Автор в своєму оповіданні описує, що після того як польське військо було розгромлене під Корсунем, «вся та зневажена, пригноблена Русь… підіймала голову, натомість на шляхту напав страшенний переляк». Шляхта втікала, народ підіймався на боротьбу з панами, прості люди підтримували козаків. Перестрашена шляхта ховалась по монастирях, а всі молоді люди, «не задовольняючись роллю глядача», втікали до війська. У Братській Академії на старшому курсі залишилось тільки три спудеї, «і то калікуваті».
Учень. В підручнику «Історія України. 8 клас» події подаються стисло, без описів, вражень учасників подій. багато наводиться історичних дат, географічних назв, де відбуваються битви.
Бесіда.
Учитель. Автор називає оповідання достовірною історією, говорить, що підтвердженням цьому є запис в козацькому реєстрі 1649 року.
То що ж тоді це - історична згадка чи художній твір? Доведіть. (використання описів, описує переживання героїв, розповідь про сватання)
Читання уривку в ролях (обряд сватання, від слів «Гарну доньку маєте, панотче!» до «От і гаразд! – утішився гетьман»).
Учитель. Деякі учні підготували кросворди. Вдома ви їх розгадаєте.
Учитель. А тепер продовжте речення.
«Кілька моїх колег збираються на Низ…(і я пішов би з ними)».
«Але ж то мусить бути, і не може бути інакше, бо ми були б винні обоє, і не могли б бути щасливі…(і Бог би не дав нам щастя).
«І за себе скажу: як я тебе любив, але якби ти зрадив науці…(знати тебе не хочу).
«То справедливий козак, - казав про нього не раз Богдан, - …(чи ворожу ватагу знести, чи лист написати).
«Почоломкався з отцем Кирилом і нерішуче став перед Настунею,…(що зачервонілась і засоромилась).
3. Підсумок уроку.
Учитель. Ви правильно говорити, якщо в небезпеці народ, країна, то потрібно громадські інтереси ставити вище від власних.
Чи актуальна ця проблема сьогодні?
Отже, як бачимо, твори М.Грушевського актуальні і сьогодні. Вони відзначаються не лише волелюбно-гуманістичним змістом, а й високими художніми якостями. В їх епіцентрі – людина, її роздуми, її сучасне і минуле. «Я писав, коли мене охоплювало бажання поділитися настроями, гадками, образами, які обсідали мене і не давали спокою, шукаючи вислову. Я не міг його дати ні в своїх наукових працях, ні в публіцистиці, - а вони не хотіли залишатись “зачиненими дітьми” моєї думки”.
Белетристика – це лише одна гілка могутнього древа таланту М.Грушевського. Але, як влучно відзначив еміграційний літературознавець Богдан Романенчук, Михайло Грушевський «якщо й був у літературі гостем, то тільки аж ніяк не випадковим, а рідкісним».
4. Домашнє завдання
Для сильніших: скласти тестові запитання до оповідання.
Для слабших: розгадати кросворди, дати відповіді на тестові завдання у рекламному буклеті.