Урок "ПРЕМ’ЄРА ОПОВІДАННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО "ЯСНОВЕЛЬМОЖНИЙ СВАТ"

Про матеріал

Урок ознайомить учнів з оповіданням Михайла Грушевського «Ясновельможний сват», розкриє ще одну грань обдарування видатного вітчизняного історика і вченого – талант белетриста; сприятиме вихованню у школярів інтересу до історії українського народу, почуття національної гордості і культу громадського обов'язку

Перегляд файлу

Тема уроку: ПРЕМ’ЄРА ОПОВІДАННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО «ЯСНОВЕЛЬМОЖНИЙ СВАТ»

 

Мета: ознайомити учнів з оповіданням Михайла Грушевського «Ясновельможний сват», розкрити ще одну грань обдарування видатного вітчизняного історика і вченого – талант белетриста; сприяти вихованню у школярів інтересу до історії українського народу, почуття національної гордості і культу громадського обов’язку.

 

Обладнання: портрет М.Грушевського, виставка «Музей одного оповідання», виставка творів, ілюстрації, підручники з історії України.

 

« Михайло Грушевський

«якщо й був у літературі гостем,

то тільки аж ніяк не випадковим,

 а рідкісним».

 Богдан Романенчук

 

Хід уроку

  1.              Мотивація навчальної діяльності

Слово учителя

Сьогодні ми говоритимемо про видатну особу Михайла Грушевського.

Що ви знаєте про цю людину?

«Ніщо не гине навіки, окрім марного». Це – слова історика Сергія Білоконя про творчу спадщину Михайла Грушевського, ім’я якого довгі роки випікали вогнем з пам’яті українського народу. У радянські часи М.Грушевського оголосили речником буржуазного націоналізму, а праці вченого зі світовою славою – антинауковими загалом та антиісторичними зокрема. Цими ярликами рясніє стаття про Михайла Грушевського в Українській літературній енциклопедії.

Але він воскрес і «освітив своїм могутнім талантом нашу непросту дорогу, розповівши усьому світові, що ми, українці, - не населення, а народ». «Сьогодні, - підкреслює С.Білокінь, - багато людей зачитуються книгами М.Грушевського як духовними молитовниками нації». І не тільки фундаментальними історичними та літературознавчими працями, а й белетристикою.

Що таке белетристика давайте прочитаємо із короткого тлумачного словничка.

Його перші художні твори були схвально сприйняті І.Нечуєм-Левицьким та Дмитром Марковичем.

На сьогоднішньому уроці ми говоритимемо про художню прозу М.Грушевського, яка увійшла до книжки «Під зорями», і зокрема про оповідання «Ясновельможний сват». Але перед тим, як буде представлено художній твір, познайомимося з її автором. Пильно вгляньмося в його портрет, у ці рідкісні фотографії і серцем запам’ятаймо їх – перед вами риси обличчя великого українця – патріота, видатного історика, літературознавця. Коротку розповідь про життя і діяльність М.Грушевського готували учні-біографи. Їх і послухаємо.

 

  1. Формування опорних знань.

Повідомлення учнів-біографів.

1-й учень. Михайло Грушевський не тільки перший Президент Української республіки, видатний історик, дослідник української літератури, а й письменник, етнограф, публіцист. До цього вагомого переліку титулів великого українця слід додати не менш вагомі – керівник наукового товариства імені Т.Шевченка у Львові, Українського наукового товариства у Києві та «Літературно-наукового вісника», газет, журналів, один із фундаторів Української Академії наук, академік. Діяльність М.Грушевського здобула не лише загальнонаціональне, а й міжнародне визнання.

2-й учень. Прожив М.Грушевський 34 роки в 19 ст. і 34 роки у 20ст. народився 29 вересня 1866 року місті Холм (тепер Польща), а помер 25 листопада 1934 року у Кисловодську. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Його батько служив на Північному Кавказі. Молоді роки Михайло провів саме там. Одержав чудову освіту. З юнацьких років відчув жадібний потяг до своєї далекої Батьківщини, до її пісень та минувшини. Університетську освіту здобув у Києві. Тоді переїхав до Львова, працював на кафедрі української історії у Львівському університеті.

3-й учень. Фундаментальною працею М.Грушевського є його десятитомна «Історія України-Руси», в якій учений виводить початки Української держави з часів, що передували Київській Русі.

«Ваша історія України, - зазначав президент Української АН В.І.Липинський, - це величезна праця, складена оригінально, з використанням сили різних джерел, багатьох першоджерел, це повна, наукова й докладна Історія нашої землі, починаючи майже від легендарних часів…». А львівський академік К.Й.Студинський підкреслював: «Ви своїм бистрим оком заглянули глибоко в духовні скарби українського народу, в його минуле…».

4-й учень. Епохальним явищем стала також незавершена «Історія української літератури», в якій Грушевський, за словами професора Д.Чижевського, «є вчений європейський, - обізнаний з європейською літературою, що для дослідження на полі української літератури та фольклору є необхідною умовою».

Залишив нам Грушевський і свою художню спадщину. Уся його проза і два драматичні твори були зібрані у книжці «Під зорями», виданій у 1928 році.

Учитель. Сьогодні ж ми представляємо одне з оповідань з цієї книжки. А для цього надамо слово нашим рекламним агентам.

Повідомлення учнів-рекламістів.

1-й учень. Ми представляємо рекламну агенцію «Літера» і хочемо вас ознайомити з  нашою рекламною продукцією.

(Роздає буклети учням)

2-й учень. Вас цікавить наше минуле? Ви захоплюєтесь українською історією? Хочете ознайомитись з думкою автора про добу Хмельниччини? Вас цікавить доля людини, її здатність протистояти труднощам? Якщо так, то прочитайте оповідання М.Грушевського «Ясновельможний сват». Про автора літературознавець Б.Романенчук сказав, «якщо й був у літературі гостем, то тільки аж ніяк не випадковим, а рідкісним».

1-й учень. У своєму рекламному буклеті говоримо, що Грушевський не тільки  історик, але й письменник. Ми наводимо слова автора: «Я писав, коли мене охоплювало бажання поділитися настроями, гадками, образами, які обсідали мене і не давали спокою, шукаючи вислову. Я не міг його дати ні в своїх наукових працях, ні в публіцистиці, - а вони не хотіли залишатись “зачиненими дітьми” моєї думки”.

Також на 2 сторінці буклету надрукували уривок з пісні, яких багато записав Грушевський і дослідив в «Історії української літератури».

1-й учень. На 3 стор. ми знайомимо з головними героями твору, та наводимо уривок з оповідання, щоб зацікавити читачів подальшим перебігом подій.

«Був вечір 30 грудня 1647 р. дзвін на київськім магістраті прозвучав на знак, щоб гасити світло, й вулиці київські стали тонути в нічній пітьмі…

Користаючись з пітьми й тиші, що опанували місто, якась фігура пересунулася по гіллях липи, що висовувалися з-за високого паркану Братства й, спустившись з них на вулицю та оглядівшись навколо, попростувала до ринку…”

2-й учень. 4 стор. вміщає невеличку анкету «Чи добре ви знаєте життя і творчість М.Грушевського». Остання сторінка пропонує перелік творів М.Грушевського для самостійного прочитання. Також у буклеті вміщені фото письменника.

Учитель. Учні-ілюстратори також підготували свою рекламну продукцію, ознайомте нас зі своїми творами.

Учениця. На картинах ми зобразили головних героїв Грицька та Настю. Ми хотіли передати почуття головних героїв. Настя чекає свого судженого, залишається йому вірною.  Грицько в бою з ворогом думає про те, що він скоро побачить свою кохану.

Учитель. Ось так у загальних рисах ми ознайомилися з оповіданням Михайла Грушевського «Ясновельможний сват». А зараз детальніше поговоримо про це оповідання.

Бесіда.

  • Де і коли відбуваються події, описані в оповіданні?( з 30 грудня 1647 по 28 грудня 1648 року; у Києві, на Січі, розповідь про битви, походи Б.Хмельницького)
  • Назвіть головних персонажів твору.
  • Що ви дізналися про Грицька Пісченка? (спудей Київської Академії, сирота, виріс у Братському монастирі; батько був священиком, якого вбив польський шляхтич Лащ; був дуже здібним, вважався кандидатом на професора, але «багато було ще молодечої сило і життя, щоб укластися повністю в академічні ідеали»)
  • Зачитайте портретну характеристику Грицька.
  • Як ви оцінюєте його рішення приєднатися до козаків?(не міг стояти осторонь, коли всі піднімаються на боротьбу із польською шляхтою, котра стільки лиха розлила по Україні; він не міг бути «останнім пічкуром», через це навіть Бог міг не дати щастя для молодих людей)
  • Чому таке рішення не сподобалося отцеві Кирилові? (отець Кирило хотів передати всю свою бібліотеку, свою справу здібному спудею, хотів видати заміж за нього Настуню)

Учитель. Учні-історики мали завдання проаналізувати розповідь про Корсунську битву в оповіданні і співставити з відомостями про неї, поданими в історичних джерелах (підручники з історії України). Послухаємо їхні висновки.

Повідомлення учнів-істориків.

Учениця. Автор в своєму оповіданні описує, що після того як польське військо було розгромлене під Корсунем, «вся та зневажена, пригноблена Русь… підіймала голову, натомість на шляхту напав страшенний переляк». Шляхта втікала, народ підіймався на боротьбу з панами, прості люди підтримували козаків. Перестрашена шляхта ховалась по монастирях, а всі молоді люди, «не задовольняючись роллю глядача», втікали до війська. У Братській Академії на старшому курсі залишилось тільки три спудеї, «і то калікуваті».

Учень. В підручнику «Історія України. 8 клас» події подаються стисло, без описів, вражень учасників подій. багато наводиться історичних дат, географічних назв, де відбуваються битви.

Бесіда.

  • Як проявив себе Грицько у битві під Корсунем?( Грицько був сильно порубаний під Корсунем, підтримував той ентузіазм, який опанував військо після перемог; «крові не жалував за наш народ»)                   
  • Як характеризує його Богдан Хмельницький? (Хмельницький дуже цінував його здібності і військовій справі, і у веденні документації, кореспонденції, тому і взяв його до гетьманської канцелярії)
  • Як у творі змальовано Настусю? Чи сподобалась вона вам? (вірно любила Грицька, хвилювалася за нього, як і кожна любляча жінка; сумувала за ним, але тепер стала цікавитися воєнними справами; була доброю господинею (зачитати опис квітника, садка)
  • Зачитайте уривок з оповідання про в’їзд Б.Хмельницького в Київ. Зіставте з картинами І.Самокиша та М.Івасюка.
  • Що ми бачимо на картині М.Івасюка «В’їзд Б.Хмельницького в Київ»? Чи точно передаються події, описані в оповіданні художником на картині? Як ви думаєте, чому автор намалював Хмельницького на білому коні? Як зустрічають його духовенство, міщани, селяни? Який настрій у людей? Яка пора року зображена на картині? Як змальовується небо? Яке ваше враження від картини?
  • Як Хмельницький допоміг Грицькові? (висватав Настуню)
  • Зачитайте портрет Хмельницького? Яким автор показав у творі гетьмана? ( видатним гетьманом, який став оборонцем простих людей, православ’я, хорошим полководцем; хоч і критикує його за відступ із Польщі, підтримку нового короля; уважний до своїх підлеглих, віддячує Грицьку за вірну службу). Поясніть значення слів «кирея», «чемерка».
  • Які риси героїв оповідання вам сподобались?
  • Чого, на вашу думку, можна навчитись у Грицька? (наполегливості у досягненні мети, патріотизму, відмова від вигод заради свого народу,
  • Як ви думаєте, чи легко ставити громадські інтереси вище від власних?
  • Яке враження справило на вас оповідання «Ясновельможний сват»?
  • Яка тема оповідання? ( розповідь про початок національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького, підтримку його всіма верствами населення України, життєва доля одного з учасників цих подій)
  • Яка ідея оповідання? (виховати патріотичні почуття у читача; якщо в небезпеці народ, країна, то потрібно громадські інтереси ставити вище від власних)
  • Чи легко вам було читати оповідання? Що характерне для мови цього твору? (вживання архаїзмів, застарілих наукових термінів, використання фольклорного матеріалу)

Учитель. Автор називає оповідання достовірною історією, говорить, що підтвердженням цьому є запис в козацькому реєстрі 1649 року.

 То що ж тоді це - історична згадка чи художній твір? Доведіть. (використання описів, описує переживання героїв, розповідь про сватання)

Читання уривку в ролях (обряд сватання, від слів «Гарну доньку маєте, панотче!» до «От і гаразд! – утішився гетьман»).

Учитель. Деякі учні підготували кросворди. Вдома ви їх розгадаєте.

Учитель. А тепер продовжте речення.

«Кілька моїх колег збираються на Низ…(і я пішов би з ними)».

«Але ж то мусить бути, і не може бути інакше, бо ми були б винні обоє, і не могли б бути щасливі…(і Бог би не дав нам щастя).

«І за себе скажу: як я тебе любив, але якби ти зрадив науці…(знати тебе не хочу).

«То справедливий козак, - казав про нього не раз Богдан, - …(чи ворожу ватагу знести, чи лист написати).

«Почоломкався з отцем Кирилом і нерішуче став перед Настунею,…(що зачервонілась і засоромилась).

 

3. Підсумок уроку.

Учитель.  Ви правильно говорити, якщо в небезпеці народ, країна, то потрібно громадські інтереси ставити вище від власних.

Чи актуальна ця проблема сьогодні?

Отже, як бачимо, твори М.Грушевського актуальні і сьогодні. Вони відзначаються не лише волелюбно-гуманістичним змістом, а й високими художніми якостями. В їх епіцентрі – людина, її роздуми, її сучасне і минуле. «Я писав, коли мене охоплювало бажання поділитися настроями, гадками, образами, які обсідали мене і не давали спокою, шукаючи вислову. Я не міг його дати ні в своїх наукових працях, ні в публіцистиці, - а вони не хотіли залишатись “зачиненими дітьми” моєї думки”.

Белетристика – це лише одна гілка могутнього древа таланту М.Грушевського. Але, як влучно відзначив еміграційний літературознавець Богдан Романенчук, Михайло Грушевський «якщо й був у літературі гостем, то тільки аж ніяк не випадковим, а рідкісним».

 

4. Домашнє завдання

Для сильніших: скласти тестові запитання до оповідання.

Для слабших: розгадати кросворди, дати відповіді на тестові завдання у рекламному буклеті.

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
21 березня 2018
Переглядів
1647
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку