Урок літератури рідного краю. "Юрій Ряст – пророк чи просто людина? Філософські роздуми про його творчість".

9 клас

Література рідного краю

Тема.  Юрій Ряст – пророк чи просто людина? Філософські роздуми про його творчість.

  Юрій Ряст (Юрій Валентинович Каверін).

Твори   із збірки  "Курай": "Дума про запорожців, які з малоросів* обернулися на ескімосів", поема – химера «Курай».

Мета.

•      Сформувати в учнів глибоке розуміння творчості Юрія Ряста, зокрема його поеми-химерія «Дума про запорожців, які з малоросів обернулися на ескімосів» та «Курай».
•      Розвинути в учнів навички аналізу літературного твору, визначаючи його жанр, ідею, художні засоби та історичний контекст.
•      Формувати навички висловлювання власної думки.
•      Розвивати творче мислення та уяву.
•      Розширити словниковий запас учнів.
•      Виховати в учнів почуття національної гордості та поваги до української культури і мови.

•      Обладнання: портрет Юрія Ряста, репродукції  картин В. Франчука, витинанок З. Косицької, галерея  учнівських малюнків  до творів поета, картки-анкети, таблиця-схема «Жанри творів», географічна карта Донецької області, презентація «Юрій Ряст – поет нашого краю».

Очікувані результати:

•      Учні запам’ятають митця рідного краю Юрія Валентиновича Каверіна.
•      Знатимуть про літературний жанр «поема-химера».
•      Оволодіють вмінням визначати індивідуальний стиль творчості Юрія Ряста.
•      Аналізуватимуть зміст і форму твору «Дума про запорожців, які з малоросів обернулися на ескімосів».
•      Виявлятимуть сатиричні прийоми, використані автором.
•      Зв'язуватимуть твір з історичним контекстом та сучасністю.
•      Висловлюватимуть власне ставлення до поетичної творчості земляка.

 

 

Епіграф:  

Мово свята,

   до твоєї криниці,

   ніби чумак,

   повернувшись нескоро,

   я припаду

   і не зможу напиться –

   благословлю тебе спаленим горлом…

 

                                                                           Юрій Ряст                                                        

Хід уроку

І. Мотивація:

1. Вчитель на фоні  презентації:

Юрій Ряст... Хто він? Звідки піднявся в українську літературу? Що приніс  своїм цвітом?

2. Рольова гра (Учень  у ролі митця).

Доброго дня! Так, сучасному читачеві, особливо молодому, мало відоме моє  ім'я, моя доля – доля звичайного   хлопчика з України, якому судилося  пережити і війну, і голод, і злигодні.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Ознайомлення з постаттю  Юрія Ряста.

Учитель.

Наш гість вам, діти, зараз розповість про себе, а кожному із вас необхідно буде узагальнити почуту інформацію у вигляді карток-анкет протягом уроку.

Зразок картки-анкети.

1. Прізвище :

2. Ім'я:

3. Рік народження:

4. Місце народження:

5. Батьки:

6. Дитячі захоплення:

7. Професія за освітою:

8. Коло друзів:

9. Пояснення псевдоніму:

10.Творчі досягнення:

11.Що спільного між  Юрієм Каверіним  і «Рястом»?

12.Який слід у моїй душі залишив Юрій Ряст?

(максимальна кількість балів 12)

Учень – Юрій Ряст(Із листа Юрія Каверіна до Іванопільської громади):

Народився я  на Донеччині в селі Іванопіллі Костянтинівського району, точніше на хуторі Нелепівка (Іванопільська сільська рада).   Втім, ота «легендарна»  хата-землянка навряд чи вціліла. «Стояла вона, – спогадує мій 83-літній дядько Олексій Тимофійович Губко, – біля будинку шахтаря Степанова». Ім’я та по батькові   цього чоловіка він не пам’ятає. Знає тільки, що донька Степанова навчалася у педагогічному  інституті в Києві. Олексій  Тимофійович, тоді студент Київського університету(1948-1953р.р.), зрідка бачить її.

   Власне, хата, про яку йдеться, належала моїй тітці Галині Тимофіївні Міщенко (у дівоцтві – Губко). Саме до неї моя мати Євдокія Тимофіївна, медсестра хірургічного пересувного шпиталю (№2324), приїхала в кінці грудня 1944 року, аби мене народити.

   Своєю майбутньою з’явою на світ я, можливо, зберіг матері життя, бо одразу після її від’їзду німецька авіація вщент розбомбила материн шпиталь…

   Мій батько, Каверін Валентин Миколайович, якимось дивом випросив у своїх командирів короткотермінову відпустку – відрядження і 31 грудня 1944 року розписався з моєю матінкою в Артемівську. Побачив світ я при світлі каганця 18 лютого 1945 року без лікарів і повитух… Повоєнне життя батьків, на жаль, не склалося…

   Мати працювала на шахті, будівництві. А ми з моєю старшенькою на рік двоюрідною сестричкою Тамарою, татусь якої поліг на фронті, цілісінькими днями сиділи в зачиненій хаті. Матері наші тяжко заробляли на хліб.

   Із Неліпівки  ми   переїхали на Хмельниччину в серпні 1948 року. Осіли в старовинному с. Плужному, тодішньому райцентрі. Тут, до війни, мати працювала медсестрою в місцевій лікарні після закінчення Шепетівської фельдшерської школи. Звідси 23 червня 1941 року її мобілізували до війська…

Після закінчення школи  переїхав до Києва працювати на новобудовах. У моєму трудовому доробку – масив «Відродний», ВДНГ, київський іподром. Після служби в армії  повертаюся на Донбас у місто Часів Яр, куди до своєї сестри переїхала  мати. Першим місцем моєї  роботи був комбінат вогнетривкої цегли, яка тоді експортувалася в 90 країн світу. На все життя запам’ятався  солодкаво-нудотний, трупний сморід шамоту, з якого випікали цеглу. Мені, молодому слюсареві випала «честь» заливати мастило в комса вагонеток, що виповзали з печі. Донбас для мене  виявився не стільки важким фізично, а скільки психологічно.

 Після закінчення в 1978 році Донецького державного університету, коли мене, молодого філолога, відправили викладати українську мову і літературу в Артемівське СПТУ №6 , де я вистояв і відбувся як педагог. Через два роки  перевівся до Катюжинського СПТУ №1 на Київщині, нові учні видалися мені дитячим садком. Пізніше працював журналістом у всеукраїнській газеті «Сільський час».

 Свого часу  працював у Музеї народної архітектури та побуту України. У моєму підпорядкуванні було понад 20 бабусь – кандидати наук, доктори, письменники, перекладачі, які вийшли на пенсію і тепер стояли біля цих хаток, охороняли їх. Вони імітували, що мене бояться, а я себе жартома називав «штурм-баб-форер». Тоді ж довелося попоїздити Україною, торкнутися душею і давньої культури, і чогось того справдешнього та сокровенного, чого вже тепер і не зустрінеш між людей. Побував я і в фольклорних експедиціях в Чорнобильській зоні, що вилилося в цикл «Поліські билиці».

Могутній вплив на мене мав "Кобзар" Т. Шевченка, твори нашого вітчизняного філософа Г.Сковороди, творчість Лесі Українки…

    Вірші я почав писати ще в школі. Розкішна поліська природа заохочувала до творчості. Та коли через «многії літа» дописався до першої збірки, виникла проблема з псевдонімом. Річ у тім, що в радянській літературі давно і успішно працював видатний російський письменник Веніамін Каверін. Скласти йому конкуренцію я не зміг і не хотів.

   Була й вагоміша причина, щоб відмовитися від «розкрученого» прізвища. Я зріс в Україні. Всотав її дух і звичаї. Мати – українка… Тож мій літературний псевдонім природно постав із рідної землі, її барв і пахощів.

Брав участь в різних літературних конкурсах. Лауреат премії «Благосвіт», член НСПУ з 2004 року.

Учитель: Заповніть картки-анкети, які лежать на партах. Продовжуємо нашу роботу.

Творчість Юрія Ряста: слово «Літературознавцям». Коротко повідомлення про збірки.

Учитель: Слово «Критикам»:

 

Учитель:

Сьогодні ми ознайомимося із твором Юрія Ряста "Дума про запорожців, які з малоросів* обернулися на ескімосів".

 Група учнів досліджувала все про думу. Слово «Літературознавцям».

Учень-літературознавець.

Оригінальним і популярним видом усної народної творчості в давній Україні була дума. Дума – це українська народна ліро-епічна пісня героїчного характеру про історичне минуле, досить великого обсягу. Думи відомі з  XV  століття. Виконувалися вони народними співцями під акомпанемент кобзи чи ліри. Більшість дум присвячено боротьбі з  татарськими і  турецькими поневолювачами, тяжкій долі невільників («Невольницький плач»), їхній втечі до рідного краю («Дума про Марусю Богуславку»), народно-визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького («Козак Голота», «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Хмельницький та Барабаш», «Іван Богун» та ін.), звеличенню керівників і героїв національно-визвольної боротьби, воїнів-козаків, вірних захисників батьківщини. Народні думи дуже близькі до історичних пісень та билин. У них схожа тематика, пов’язана з  героїчною боротьбою, захистом вітчизни, але якщо пісня співається, то дума виконується речитативом — повільним проказуванням, близьким до співу. Крім того, дума має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування. Народні думи сповнені глибоких патріотичних почуттів. Так, у  думі «Невольницький плач» ніби вся Україна наповнюється сумом та риданнями. Проте українські козаки в турецькій неволі не забувають про рідний край, не втрачають надії на повернення На тихі води, На ясні зорі, У край веселий, У мир хрещений... Глибокий історичний зміст, гаряче авторське почуття і виразність поетичних засобів сприяли розповсюдженню дум, їхній популярності. Саме завдяки цьому думи мали вплив на українську та російську поезію (Т. Шевченко, К. Рилєєв, М. Лермонтов, А. Малишко та ін.) і  були художньо опрацьовані багатьма письменниками.

Ду́ми – ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVI—XVIII століть. Дума (козацька дума) – жанр суто українського речитативного народного та героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі,бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні.

Химера/Химерія - ………(Завдання: знайти в  літературознавчому словнику значення).

Композиція

Незважаючи на гнучкість виконання дум, досить стрункою і сталою є їх композиція, що характеризується рисами властивими тільки цьому жанру. Вона в абсолютній більшості текстів зберігає одні і ті ж складові елементи, жанрову структуру.

Думи починаються поетичним заспівом, який кобзарі часто називають «заплачкою». Цей початок найчастіше будується на основі художнього паралелізму:

Стрункою і сталою є їх композиція, що характеризується рисами властивими тільки цьому жанру. Вона в абсолютній більшості текстів зберігає одні і ті ж складові елементи, жанрову структуру.

ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.Виразне читання твору Юрія Ряста "Дума про запорожців, які з малоросів* обернулися на ескімосів"(ДОДАТОК №1)

 2.   Розповідь учителя.

Особливість думи:

•      докладність поетичної розповіді;
•       висока поетичність мови;
•       своєрідність побудови: зачин(заплачка), основна частина, повтори, кінцівка);
•      віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими);

3.   Робота зі словником літературознавчих термінів.

Монорима  –  вірш чи та його частина, де всі рядки зв’язані однією римою:

Січ-матінку на Божу ласку лишати,

Україну на завсіди забувати

Та у безвість на студену Аляску рушати?

***

Гори Уральськії під голови бгати,

Ріки сибірські пливцем перетинати,

Та за щучим велінням цариці,

Гулящої Петрової удовиці**

Чужинецьких земель на чайках сягати?

4.   Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Яка основна ідея твору?

• А) Звеличення подвигу козаків
• Б) Критика політики Катерини II щодо козацтва
• В) Опис побуту ескімосів
• Г) Хвалебний гімн російській імперії

Таблицею і текстом

 «Художні засоби думи».

Назва засобу	Приклади	Роль у розкритті ідейно-художнього змісту твору
Епітети	Божу ласку,Січ – матінку, тіло молодече,ноги хуткі козацькії, святий Боже, душі роздвоєні, гулящої Петрової удовиці.	Надають образну характеристику
Синонімічні повтори — тавтологія	Поїду, поїду; покину, покину.	Підсилюють враження
Метафора (символ)	Слово вкраїнське постане, гори Уральськії під голови бгати, ріки сибірські пливцем перетинати, за щучим велінням цариці.	Створює художній образ, який пробуджує уяву
Звертання	панове – браття, товариство, Катерино, вража бабо, сучко препогана.	Створюють враження щирої задушевної бесіди
Інверсія	ноги хуткі козацькії, тіло молодече, гори Уральськії, ріки сибірські.	Привертає увагу
Діалоги	Між ескімоскою і козаком	Надають динамізму
Риторичні  питання	«Чому це сучасні американські ескімоси Ходять від житла до житла Із віфлеємською зіркою в різдвяну ніч?..»	Підсилюють емоційність
Вигуки	Ой	Надають емоційності
	Хутенько, мовонька	Надають ліричного забарвлення

6.   Презентація, обговорення результатів роботи в групах.

 (Багатство виражально-зображальних засобів та особливості мови, у звертанні до історичного минулого, уславлення людей, які можуть бути взірцями для наслідування, у передачі духовного досвіду від покоління до покоління тощо.)

7.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Чи дума спирається на реальні факти історії?

Історичний контекст твору

• Козацтво
• Ліквідація Запорозької Січі
• Переселення козаків на Аляску

 Орієнтовна відповідь

Композиція думи традиційна: зачин –  заплачка; основна частина –  розповідь про козаків, яких вислано на Аляску забезпечувати військову присутність Росії, та  їх генетичну пам’ять; кінцівка –  сумна.

Розповідь докладна, мова урочиста, піднесена. Віршована форма думи має такі особливості:

•      нерівноскладовість рядків;
•      довільна специфіка римування;
•      наявність монорими;
•      Історичний контекст твору
•      Козацтво
•      Ліквідація Запорозької Січі
•      Переселення козаків на Аляску

ІV. Виступ артистів - декламаторів.

 Читають поему – химерію «Курай».

 Декламатор робить стислий відгук-роздум на основі прочитаного твору.

Поема – химерія «Курай» відкриває нам глибокого філософа, який у незвичайній саркастичній формі передає трагізм нашої історії:

Нам випала доля перекотиполя,

Козацька шабля, похідна сурма.

Турецька неволя, московська сваволя,

Душа вільнолюбна і сором  ярма…

Пробуджує генетичну пам’ять народу, намагається достукатися до його сумління, повернути до своїх витоків, спонукає до осмислення в теперішній незалежній Україні:

Перекотиполе на асфальті,

Одірване коріння мого первороду,

Народу,

Що забув свою мову,

Зремигав її, яко віл.

V. Закріплення

 «Незакінчене речення»

  Значення слова «химера» у контексті твору…

  Які художні засоби використовує автор для створення сатиричного ефекту? Наведіть приклади з тексту.

  Як ви розумієте вислів «перекотиполе»? Який символічний зміст він має в творі?

  Яка роль історичного контексту в розумінні твору?

  Як ви вважаєте, чому твір Юрія Ряста залишається актуальним і сьогодні?

Робота над мовою творів. І група «Дослідники»:

Випишіть  метафори з твору «Дума про запорожців, які з малоросів* обернулися на ескімосів»

ІІ група з поеми - химерії «Курай».

 VІ. Підсумок. Складання сенкану Юрій Ряст.

Юрій Ряст

Мудрий, патріотичний.

Зачаровує, вражає, спонукає.

Твори Юрія Ряста будять свідомість.

Майстер.

Заключна бесіда.

•      Проаналізуйте фінал твору. Які почуття викликає у вас кінцівка? Як ви вважаєте, чи є в ній оптимістична нота?
•       Як теми, порушені в думі Юрія Ряста, актуальні для сучасного суспільства.
•      VІІ. Рефлексія.

Чому автор використовує образ ескімосів?

А) Щоб показати екзотичну країну

Б) Щоб підкреслити культурну відмінність і втрату ідентичності

В) Щоб створити комічний ефект

Г) Щоб описати природні умови Аляски

VІІІ. Домашнє завдання: Скласти паспорт  творів, читати виразно. Аналізувати. Творче завдання(за бажанням):Створіть комікс або мультфільм за мотивами твору Юрія Ряста; запишіть есе про те, як твір вплинув на ваше розуміння історії України.

 

 

 

Тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу уроку про творчість Юрія Ряста

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Який жанр твору Юрія Ряста «Дума про запорожців, які з малоросів обернулися на ескімосів»?
   • А) Ліричний вірш
   • Б) Поема-химера
   • В) Балада
   • Г) Казка
2. Яка основна ідея твору «Дума про запорожців, які з малоросів обернулися на ескімосів»?
   • А) Осудження російської політики щодо України
   • Б) Звеличення козацької доблесті
   • В) Опис життя ескімосів
   • Г) Кохання між українкою та ескімосом
3. Який художній засіб найбільш характерний для твору «Дума про запорожців»?
   • А) Порівняння
   • Б) Гіпербола
   • В) Метафора
   • Г) Усі перелічені
4. Чому Юрій Ряст обрав псевдонім «Ряст»?
   • А) Це було його дівоче прізвище
   • Б) Він хотів відрізнитися від російського письменника Каверіна
   • В) Це пов'язано з його козацькими коренями
   • Г) Це було випадково обране ім'я
5. Яка роль поеми-химери «Курай» у творчості Юрія Ряста?
   • А) Опис краси української природи
   • Б) Роздуми про долю українського народу
   • В) Кохання і втрати
   • Г) Подорож у фантастичний світ
6. Завдання на встановлення відповідності

Установіть відповідність між твором Юрія Ряста та його основною ідеєю:

Твір	Основна ідея
"Дума про запорожців..."	А) Роздуми про долю українського народу, його коріння та мову
"Курай"	Б) Осудження політики царизму щодо України, висміювання її наслідків

 

 

 

 

 ДОДАТОК №1

Дума про запорожців, які з малоросів*

 обернулися на ескімосів

Заплачка

Американські етнографи

Й досі не вийдуть із дива:

«Чому це сучасні американські ескімоси

Ходять від житла до житла

Із віфлеємською зіркою в різдвяну ніч?..»

               

 Ой, та чи гаразд нам було, панове-браття,

Січ-матінку на Божу ласку лишати,

Україну на завсіди забувати

Та у безвість на студену Аляску рушати?

Ноги хуткі козацькі збивать о камінь,

Тіло молодече вкривати снігами,

Гори Уральськії під голови бгати,

Ріки сибірські пливцем перетинати,

Та за щучим велінням цариці,

Гулящої Петрової удовиці**

Чужинецьких земель на чайках сягати?

*Малороси – заст. Офіційна назва українців у дореволюційній Росії.

**Катерина ІІ(1729 – 1796), російська імператриця з 1762р.; захопила владу після інспірованого нею палацового перевороту і вбивства Петра ІІІ.

Ой та чи гоже нам було, товариство,

На тій Алясці ескімосами ставати,

Віру християнську призабувати

І Великому тюленю присягати…

Та брати за дружин

Не українок тонкостанних,

А ескімосок незнаних

І мати від них синів і дочок –

Напівукраїнців, напівескімосок?

 

А ескімоси ті козацького звичаю не знали

І мови української нігде не чували.

Тож правнуки наші

Вже тільки зірку різдвяну носять,

А колядки чи щедрівки не зескімосять.

Та бодай тебе, Катерино,

Вража бабо, сучко погана,

Чорти на тім світі на вилах носять,

Що віддала християн в ескімоси.

 

Але тоді то вже козаки добре дбали,

Мову ескімоську хутко вивчали

(а свою до ліпших часів ховали),

Бо вільно мови переймають чужинські

Козаки українські…

 

Тож, як мовонька наша прив’яне,

Занехають хохли її зовсім,

Тоді Слово вкраїнське повстане

Поміж ескімосів.

Тра’ їм тільки на макове зерня підказати,

Як думу складати, колядку співати…

 

Ой покину, покину я цих малоросів

Та подамся й собі до ескімосів…

Аби мовоньку порятувати,

Почну із Аляски її відроджати.

Ой поїду, поїде не в гості –

Стану мужем Міс-ескімосці.

Буде вона за мнов та й упадати

І тричі на день такеє казати:

  Як твоя моя кохатиме

І добре догоде,

Моя твоя співатиме:

«Несе Галя воду…»

А по сім, святий Боже, учини таку ласку:

Пересели хохлів нерозумних

На заобрійну Аляску.

Абись душі їхні, роздвоєні, трохи спочили

І їх мої козаки-ескімоси

Мовоньки навчили.

Ой покину, покину я цих малоросів…

Розплачка

Року Божого 1767-го Катерина ІІ

Зібрала 20 тисяч козаків на землях

Запорожжя і вислала їх на Аляску,

Щоб вони забезпечували там військову

Присутність Росії.

Це були перші переселенці на дикому

Просторі тодішньої Аляски.

Другу партію козаків Катерина

примусово посилає на Аляску після

ліквідації Нової Січі.

Коли продали Аляску (1867), там

Проживало четверте чи п’яте

Покоління запорожців, які вже

Заледве знали свою генетичну віть…

Урок літератури рідного краю в 9 класі…

Літературне досьє

Дата________ Клас_______Прізвище, ім’я _________________________

Автор
Країна
Назва твору
Рік написання
Це твір
Проблеми, які письменники  порушує у творі
Головні герої