Урок літератури рідного краю допоможе ознайомити учнів з творчістю письменника-земляка П. Воронька; розвиватиме навички виразного читання, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння зіставляти; виховуватиме любов до українського словесного мистецтва
Тема Життя і творчість Платона Воронька. Казка «Чотири Вітри»
Мета:
Цілі.
Учні повинні знати: коло проблем, які мають бути розв'язані під час вивчення теми: значення поняття «казка»; зміст казки «Чотири Вітри».
Учні повинні вміти: окреслити коло проблем, що розглядаються на уроці; пояснити значення терміна «казка»; виразно читати й переказувати казку «Чотири Вітри»; відповідати на запитання вчителя.
Обладнання. Портрет Платона Воронька, збірки його творів, дидактичний матеріал
Хід уроку
I. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку
Учні графічно зображують свій настрій, обмінюються зошитами і розповідають про настрій напарника.
II. Цілевизначення й планування
ІІІ. Забезпечення мотиваційної готовності до уроку
Учитель.
Наше місто, як і всі інші міста, - невід'ємна частина великої держави, і найбільше багатство якої - її люди. На Охтирщині живуть і працюють чимало письменників. Вони уславили природу нашого краю у віршах, оповіданнях, поемах і казках для дітей. Охтирські письменники варті того, щоб ми знали про них і пишалися їхніми здобутками. Так сьогодні ми познайомимося з життям та творчістю Платона Воронька, який народився на Охтирщині.
IV. Опрацювання навчального матеріалу
1) Повідомлення учня про життя і творчість письменника
Народився 1 грудня 1913р. в с. Чернеччина. Виховувався в дитячому містечку-інтернаті. У роки першої-другої п'ятирічок П. Воронько вчиться в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого їде до Таджикистану, де й працює за фахом. У 1935р. його призивають до Червоної Армії. Демобілізувавшись, майбутній поет (він уже тоді писав вірші — здебільшого «для себе») повертається на Сумщину, деякий час вчителює, а 1937р. вступає до Літературного інституту ім. О. М. Горького. 1939р. добровольцем їде на фінський фронт, де воює разом із своїми товаришами по інституту. Із перших днів Великої Вітчизняної війни, знову добровольцем, — на її передньому краї, а 1943р. закінчує курси підривників і переправляється в партизанське з'єднання С А. Ковпака. І під час навчання в інституті, і в проміжках між боями П. Воронько писав вірші, але не публікував їх. Зате деякі вірші його, написані в походах, стали піснями. 1944р. виходить перша книжка віршів «Карпатський рейд», книжка поета-партизана, складена з віршів, створених у бойових походах — «від Путивля до Делягина». Вірші «Карпатського рейду» писалися в дусі народнопісенному. Чи не найбільший успіх серед ліричних творів припав на долю вірша «Я той, що греблі рве», написаного невдовзі по війні, — він став хрестоматійним. У творчому розвитку П. Воронька цей вірш ніби завершував один і започатковував другий етап, межу між якими можна умовно означити кінцем 50-х років. До цього у поета вийшли збірки «Весняний грім» (1947), «Великий світ» (1948), «Славен мир» (1950), «Від Москви до Карпат» (1951), «Моя Москва» (1953), «Обов'язок» (1955), «Моя Гуцульщина» (1956), «Драгі другарі» (1959) та ін. Цей перелік поповнюється багатьма книжками для дітей (напр. «Казка про Чугайстра»).
Для поезії другої половини 40 — 50-х років характерні вірші, навіяні героїкою і трагікою недавніх битв — «Солдат», «Могила генерала Руднєва», «Пісня про Лівшу», «Вдень накувала зозуля», «Ой, ганьба!», «Пісня ветерана», «Винесла відерце за ворота» та ін., а також інтимна, любовна тематика («Мені приснилась та білява», «Зустріч», «Тільки згадка торкнеться рукою», «Я не шукав кохання», «Є почуття такі прозорі» та ін.).
Епічний талант поета виявився в поемах «Безсмертя» (1945), «Ярославна» (1945), «За всі літа розлуки» (1945 — 1962) (автобіографічна за характером), поемі-легенді про братів-гуцулів — «Стояни», невеликій поемі «З Німеччини в Чернеччину» (1945).
Від 1960 р. у світ виходять книги лірики і поем — «Мирний неспокій», «Через гони літ» (1960), «Гнівом Африка клекоче» (1961), «Коли я в Київ повертаюсь» (1962), «Скресання» (1967), «Поки живий — іду», «У світлі блискавиць» (1968), «Повінь» (1970), «Здвиг-земля» (1976), «Узьмінь» (1979) (одна з найваговитіших збірок), «Батькові долоні», «Совість пам'яті» (1980).
До 70-річчя поета вийшло чотири томи його вибраних творів. Поет продовжує плідно працювати також на ниві дитячої літератури. Пише вірші, поеми, казки.
Сьогодні я пропоную познайомитись із однією з казок Платона Воронька. Упевнена, що вона вам дуже сподобається. Тож - казка «Чотири Вітри».
2) Актуалізація опорних знань учнів
Учитель. Перш ніж прочитати казку, згадаймо, що «казка» - один із основних жанрів народної творчості, походить від слова казати (розповідати). Це оповідання про незвичайні, часом фантастичні події).
Бесіда:
- Чим відрізняється літературна казка від народної?
- Які ознаки казки ви знаєте? (художня вигадка; фізичні й духовні якості персонажів завжди перебільшені; сюжети довершені; у кінцівках добро перемагає зло; повчальне та виховне значення).
Учитель. Після прочитання казки ми повернемось до цих ознак, тому дуже уважно слухайте казку.
V. Робота за змістом казки
1) Робота у групах
Завдання: кожна група визначає тему та головну думку казки, після чого один із членів команди пише визначення на дошці. Відповіді порівнюються й обговорюються.
2) Опрацювання змісту казки за питаннями.
Запитання.
VI. Підсумок уроку.
1) Кросворд
Питання по вертикалі 1. Автор казки, поет-земляк.(Воронько)
Питання по горизонталі. 2. Скільки було Вітрів у казці? (Чотири) 3. Як звали героїню казки? (Оля) 4. Який різновид казки? (фантастична) 5. Кого злякалася дівчинка - героїня? (кури). 6. Який характер має твір? (повчальний)
|
1. |
|
||||||||
|
2. |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
||||||||
|
3. |
|
|
|
||||||
4. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
5. |
|
|
|
|
|||||
|
6. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V. Рефлексія та оцінювання
1. Метод "Мікрофон"
"На сьогоднішньому уроці я дізнався..."
"Я зрозумів, що ..."
"Я хотів би (не хотів би) опинитися ..."
2. Оцінка роботи всього класу і окремих учнів.
VI. Домашнє завдання.
Прочитати казку Платона Воронька за вибором ("Лісовий гомін", або "Нехо - Него") та поділитися враженнями про прочитане.