Урок. "Літературні казки. І. Я. Франко – казкар. Зміст казки «Фарбований Лис».

Тема. Літературні казки. Відмінність літературної казки від народної.                 І. Я. Франко – казкар. Зміст казки «Фарбований Лис».

Мета:

• навчальна: подати відомості про літературну казку та її характерні риси; ознайомити школярів із казкою І. Франка «Фарбований лис», навчити розрізняти мову автора та мову персонажів;
• розвивальна: формувати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення;
• виховна: виховувати інтерес до української літератури, повагу до постаті Івана Яковича Франка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                                                                                                            Епіграф уроку:

«Казка однією бровою підморгує на  людей, немов дає їм знати: - Та чого ви,  братчики, смієтеся? Адже се не про  бідних баранів, вовків та ослів мова, а  про вас самих з вашою глупотою, з  вашим лінивством, з вашою захланні-  стю, з усіма вашими звірячими примхами,  забаганками. Адже ж я навмисне даю їм  ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви  якнайкраще зрозуміли – не їх, а себе  самих!»

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку.

Літературні казки. Відмінність літературної казки від народної. І. Я. Франко – казкар. Зміст казки «Фарбований Лис».

Сьогодні на уроці ми дізнаємося:

• Чим відрізняється літературна казка  від народної?
• Цікаві факти з життя Івана Франка. 
• До яких наслідків може призвести  обман?
•  Навчимося підбирати влучні заголовки при  складанні плану до казки.

ІІ. Актуалізація опорних знань

        1.Поняття про літературну казку.

 Існують казки, які створив не народ. Їх написали автори, тобто письменники. Такі казки називають літературними.

Визнаними майстрами казок є українські письменники і письменниці Іван Франко, Леся Українка, Василь Симоненко, Оксана Іваненко, Всеволод Нестайко та ін.

      2. Словничок.

Літературна казка — це художній твір, в  основі якого лежить  вигадана історія, що  об’єднує елементи  дійсності та фантастики;  має автора.

   3. Лайфак.

Як відрізнити літературну казку від народної?

1. Літературна казка обов’язково має автора.
2. Створили її не усно, а написали.
3. За формою літературні казки можуть бути не лише  прозовими, а й віршованими та у вигляді п’єси.

Авторські казки — це сучасний жанр, адже їх створюють  і сьогодні.

4. Робота з таблицею.

Заповніть таблицю, порівнявши народну казку з літературною.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Знайомство із Іваном Франком.

Іван Якович Франко народився в с. Нагуєвичі на Львівщині. Він був поетом, прозаїком, драматургом, літературознавцем, ученим, перекладачем, політичним діячем, критиком. Але, крім цього, він знаходив час, щоб писати дивовижні казки для дітей.

Іван Якович мав одну доньку і трьох синів. Коли вони були ще зовсім маленькі, він щовечора розповідав їм на ходу складені казки, які згодом записав на папері й видав окремою книжкою. Діти дуже любили цікаві розповіді, вони сиділи в батька на колінах і з відкритими від здивування ротами ловили кожне слово.

Збірка казок Івана Франка «Коли ще звірі говорили» донині дуже популярна. До неї увійшло 50 казок, серед яких і «Фарбований Лис». Ці твори змушують дітей сміятися і думати, розбуджують цікавість і любов до природи.

Тож помандруймо разом з Іваном Франком до лісового царства, де жив хитрий Лис Микита.

2. Вступна бесіда

Обман буває різний, люди обманюють із різних причин.  Кажуть, що головна причина нечесності людей полягає в тому,  що так вони хочуть щось отримати задарма чи без особливих  заслуг досягти якогось статусу, влади, впливати на інших.

• Чи завжди треба говорити правду?
• Які негативні наслідки може мати обман  для тих, хто обманює? А для інших людей?
• Чому лестощі – це теж обман?

Про наслідки брехні йдеться в казці І. Франка «Фарбований Лис», яку ви читали вдома.

3. Словникова робота

Поясніть значення слів, що зустрічалися вас під час опрацювання казки:

торго́виця — базар

кпи́ти — глузувати

решети́тися — сердитися, гарячкувати

кобе́ля — торба

стрій — убрання

ку́піль — ванна, купання

до́вбня — велика палиця

ступерна́к — товкач

4. Складання плану казки

• Опираючись на уривки з тексту казки, складіть план.

1. «Позбувшися першого страху, а  надто роздивившися

потроху, куди і як найліпше  бігти, щоб осягнути свою  ціль, Лис Микита набрав  відваги, розбігся і одним духом  скочив через пліт на вулицю».

2. «У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було  більше як до половини синьої, густої, на олії розведеної  фарби».

3. «Лис Микита був добрим  царем, справедливим і  м᾽якосердним, тим більше, що  тепер не треба було самому  ходити на лови, засідати,  мордувати».

4. «Підійшли до того місця, де  все ще крутився Лис Микита,  зиркнули собі та й кинулися  врозтіч. Де ж пак! Такого звіра  ні відано, ні чувано, відколи  світ світом і ліс лісом».

5. «У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було  більше як до половини синьої, густої, на олії розведеної  фарби».

Орієнтовний план:

1. Лис Микита на торговщині
2. У бочці з фарбою
3. Переляк у лісі
4. «Справедливе» царювання Лиса
5. Свято в лісі.

6. Мова автора та мова персонажів

Мову автора та мову персонажів слід читати по-різному, добираючи відповідну інтонацію, тон,  гучність голосу, темп тощо.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Бесіда за змістом казки

• Як І. Франко ставиться до головного героя на початку розповіді? Зачитайте мову автора, яка це підтверджує.
• Чим ви можете пояснити той факт, що полювання Лиса Микити завжди були вдалими? Про які риси характеру головного героя це свідчить? Підтвердіть свою думку, навівши мову персонажа.
• Чому Лис Микита вирішив піти до міста серед білого дня?
• Чим для нього обернулася ця подія?
• Про що думав Лис, сидячи в діжці?
• Що було в діжці, де він сидів?
• Чи вдалося Лису позбутися фарби?
• Як поставилися інші звірі до дивного звіра? Наведіть приклади мови персонажів, що підтверджують вашу думку.
• Як Лис пояснив свою появу в лісі? Наведіть приклад мови головного героя.
• Чому звірі зраділи новому царю?
• Чи справедливо правив Лис Микита? Наведіть мову автора, що підтверджує ваші думки.
• Через що мешканці лісу дізналися, хто їхній цар?
• Як вони покарали Лиса?
• Яка головна думка казки?
• Які риси характеру засуджує автор?

2. Виразне читання індійської народної казки.

Чи знаєте ви, що за основу свого твору Іван Франко взяв індійську народну казку «Фарбований шакал»?Порівняйте два тексти. Що між ними є спільне, а чим вони різняться?

Індійська народна казка «Фарбований шакал»

У лісовому краю жив шакал на ймення Чандарава. Одного разу від лютого голоду він забився в місто. З усіх сторін збіглися голодні пси і, голосно гавкаючи, кинулися на нього. Нещадно покусаний, рятуючи життя, шакал шмигнув у дім маляра, а там ускочив у велику бочку із синьою фарбою. Звідти він виліз геть синій. Пси, що чекали на нього під дверима дому, навіть не впізнали його, і пофарбований шакал спокійно побіг до рідного лісу. Забачивши дивовижного звіра із синьою, як у самого бога Шіви, шиєю, лісові мешканці — леви, тигри, пантери, вовки та і решта — із жахом кинулися тікати.

Хто знає, чого сподіватися від цього чудовиська, — приказували вони. — Краще сховатись од нього подалі.

— Чому ви всі втікаєте? — зупиняв їх Чандарава. — Вам нема чого боятися. Мене сьогодні створив сам Брахман. «Віднині помазаний мною на царство, — сказав він, — ти будеш володарем над усіма звірами».

— Прав нами, о царю! — визнали його лісові мешканці. Новоспечений «цар» подарував левові посаду головного радника, тигра зробив керуючим палацом, пантері довірив охорону царської скарбниці, а вовка призначив палацовим сторожем. Зі своєю ріднею, шакалами, він навіть не захотів говорити: наказав вигнати геть усіх до одного.

Із того часу всі хижаки приносили здобич шакалові, а вже він — своєю царською владою — розподіляв її між своїми підданими.

Якось, сидячи на раді, він почув десь далеко тужливе виття шакалів. І тут од великої радості з його очей полилися сльози, він скочив і голосно завив у відповідь. Звірі одразу збагнули, хто перед ними.

— Як же обдурив нас цей пройдисвіт?! — у гніві вигукували вони.

— Це ж усього-на-всього жалюгідний шакал! За обман — розірвати негідника!

Шакал намагався було втекти, але його наздогнали й роздерли на дрібні шматки.

V.Підсумок уроку.

Рефлексія Дерово успіху.

• Я все добре зрозумів(ла). Можу пояснити іншим.
• Я зрозумів(ла). Можу застосувати знання.
• Я не все зрозумів(ла). Іноді потребую допомоги.

VI. Домашнє завдання

Виписати мову автора, де характеризуються риси головного героя.