Урок Літосферні плити

Тема. ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ, МЕХАНІЗМ ТА НАСЛІДКИ ЇХ ПЕРЕМІЩЕННЯ

 Мета: формування первинних знань про літосферні плити та види руху літосферних плит; ознайомлення з гіпотезами про походження материків і океанів;

розвиток просторового уявлення і логічного мислення, удосконалення вмінь працювати з тематичними картами та схемами атласу і підручника;

виховувати інтерес до пізнання природи Землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник географії, атлас, глобус Землі, схема «Літо¬сферні плити», ножиці, ксерокопії карти світу.

ХІД  УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Геграфічний диктант

1.Що називають літосферою?

2. Яка її потужність?

3.Як змінюється температура при опусканні в надра Землі?

4. Де розташована астеносфера?

5. До якого шару Землі вона належить?

6. Як називається найбільш потужний шар Землі?

7. З яких речовин він складається?

8. Яка його температура?

9. Де тиск досягає максимальних показників?

10. З яких речовин складається центральна частина Землі?

11. Яка температура в центрі Землі?

12. Який прилад здатен дослідити верхні шари Землі?

Прийом «Інтелектуальна розминка»  «Світлофор»

Учитель проводить бесіду за запитаннями, всі учні піднімають вгору картки: зелені - «відповідь знаю», червоні - «складно відповісти».

Запитання:

• У чому полягають відмінності в будові материкової та океанічної земної кори?

• До якого шару Землі належить астеносфера? В чому полягає відмінність речовини астеносфери від речовини мантії?

• В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?

• Як ви вважаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать її сучасні люди?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Учитель. Чи знаєте ви, що жителі однієї з європейських країн - Нідерландів, постійно «воюють» з морем, адже значна частина території їх країни розташована нижче від рівня моря? Якби працелюбні голландці не захищали свої землі дамбами, то давно б уже були затоплені. Чи бачили ви сліди морського прибою на кримських скелях, що знаходяться далеко від берега? Сьогодні на уроці на вас чекає багато самостійних відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, а інші опускаються, чому рухаються материки та як змінюються океани, які процеси відбувалися на нашій планеті десятки мільйонів років тому.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття про літосферні плити.

(Робота з атласом, схемою «Літосферні плити»)

Згідно з науковою теорією літосферних плит, земна кора складається з величезних блоків, що пересуваються один відносно одного. Джерелом будь-якого руху є енергія. Звідки ж береться енергія, що «примушує» літосферні плити рухатись? Де знаходиться джерело цієї енергії? Вчені вважають, що таким джерелом є внутрішнє тепло Землі, яке приводить у рух речовину мантії, що, у свою чергу, приводить у рух частини земної кори.

2. Походження сучасних материків і океанів:

а) прийом «Творча лабораторія» (робота в групах);

Якось відомий німецький геофізик А. Вегенер, вирізавши з географічної карти всі материки, почав складати їх на зразок мозаїки і зробив відкриття яке стало відомим на весь світ. Зараз ми з вами повторимо його дослідження.

Завдання.  Для цього виріжте материки із заготовленої ксерокопії карти світу та складіть їх підходящими боками. Які висновки ви можете зробити? Які процеси свідчать про те, що зовнішній вигляд нашої планети продовжує змінюватися і сьогодні?

б) гіпотеза дрейфу материків А. Вегенера та теорія руху літосферних плит.

Гіпотеза А. Вегенера про «материки, що плавають» була побудована на новій ідеї, яка вразила всіх своєю надзвичайністю та простотою водночас. Узагальнивши досягнення різних наук про Землю, Вегенер запропонував визнати за материками здатність переміщатися. Він порівнював материки з айсбергами, що плавають у підкорковій речовині - мантії. Популярність теорії Вегенера була великою. Але з часом інтерес до неї почав згасати. В 60-х рр. ХХ ст. майже забута гіпотеза зазнала відродження та отримала назву нової «глобальної тектоніки», або теорії руху літосферних плит.

3.Практична робота «Позначення на контурній карті меж літосферних плит»

Використовуючи карти атласу, позначити і підписати на контурній карті найбільші літосферні плити.

4. Поняття про геологічний час.

Розповідь учителя.

Ми можемо тільки здогадуватися про процеси, що відбувалися на планеті десятки мільйонів років тому. Занадто далеким є цей час від теперішнього, та й саме поняття часу в людини і планети різне. Для нас тривалість життя - це 70-90 років, а для планети близько 4,7 млрд. років. Цю цифру важко собі навіть уявити.

Говорячи про Землю, учені використовують поняття геологічного часу, яке відбиває послідовність подій, що відбувалися на планеті. Найбільш знаменні з них пов'язані з утворенням і руйнуванням гір, зміною контурів берегової лінії, появою і зникненням-різних видів живих організмів.

Розрізняють відносну й абсолютну (або ядерну) геохронологію. Відносна геохронологія використовує принцип послідовності нашарування гірських порід. Для абсолютної геохронології, що визначає радіометричний вік, використовується радіоактивний розпад елементів. Як відомо, він відбувається з постійною швидкістю і не змінюється під впливом зовнішніх умов.

Усю геологічну історію Землі поділяють на кілька ер тривалістю десятки і навіть сотні мільйонів років, останні три ери підрозділяють на періоди. Так, появу людини пов'язують з останнім - четвертинним періодом кайнозойської ери. Із кайнозойською ерою пов'язано й утворення більшості гірських систем, у тому числі Карпат. Сплинуть мільйони років, і гори, утворені під час зіткнення літосферних плит у цей період, будуть руйнуватися, і це ознаменує закінчення чергового періоду в «житті» Землі.

У цьому є подібність до подій у житті людини. Наприклад, гори, як і людина, народжуються у визначений час; потім ростуть - це дитинство; досягають максимальних розмірів - молодість і зрілість; потім поступово руйнуються - старість. Такий життєвий цикл є характерним не тільки для живої, але й неживої природи.

(Робота з геохронологічною таблицею)

V. Закріплення вивчених знань

Прийом «Географічний практикум»

1. Завдання. За картою літосферних плит в атласі визначте:

а) які форми рельєфа розташовуються в місцях зіткнення літосферних плит;

б) які форми рельєфа розташовуються в місцях розходження літосферних плит?

в) як відносно літосферних плит розташовані епіцентри катастрофічних землетрусів;

2. За геохронологічною таблицею визначте:

а) які зміни органічного світу відбувалися в мезозойську еру;

б) які етапи горотворення відбувалися в палеозої;

в) як називається сучасний стан горотворення, що відбувається в кайнозойську еру.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Літосфера складається з великих блоків - літосферних плит, які повільно рухаються астеносферою.

• Існують різні гіпотези щодо походження материків і океанів. Найбільш достовірною та аргументованою вважають гіпотезу дрейфу материків А. Вегенера, за якою всі сучасні материки утворилися з єдиного давнього материка Пангея.

• Теорія руху літосферних плит базується на положеннях гіпотези А. Вегенера і дає можливість передбачити зміни в положенні великих масивів суходолу та океанів у майбутньому

• Історія геологічного розвитку Землі відображена в геохронологічній таблиці, в основу будови якої покладено відповідність між геологічною історією Землі, періодами горотворення та розвитком органічного світу.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти одне-два проблемних запитання за вивченою темою.