Урок "Літосферні плити, наслідки їх переміщення"

 

Тема: Літосферні плити, наслідки їх переміщення

Мета: сформувати первинні знання про літосферні плити та види рухів літосферних плит, ознайомити з гіпотезами про походження материків і океанів; удосконалити вміння працювати з тематичними та контурними картами та схемами атласу і підручника; виховувати пізнавальний інтерес.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, настінна карта, контурні карти, набори «материків-пазлів», картки-завдання для груп, презентація, комп’ютер, проектор.

                                                

Хід уроку:

СЛАЙД2

Планета Земля – наш рідний дім,

Тож треба уявляти, що є в нім.

Не можна не знати материків,

Річок і таємничих островів,

Рівнин, гірських систем, вершин,

Вулканів та морських глибин.

 

І. Організаційний момент.

Добрий день діти. Дуже приємно бачити вас у доброму настрої. Починаючи сьогоднішній урок, хочеться побажати всім нам плідної роботи, адже на сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся багато чого нового та цікавого. (слайд3)

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів.

   Згадати вивчене по темі «Літосфера» (фронтальне опитування).

 

(слайд 4)     Гра «Злови питання»

1. Яка внутрішня будова Землі?

2. Що таке «літосфера»?

3. Яка потужність літосфери?

4. Як змінюється температура у земній корі?

5. Які типи земної кори вам відомі?

6. З яких шарів складається земна кора під материками та під океанами?

7. Що таке «астеносфера»?

8. У якому стані знаходиться мантія?

9. З яких частин складається ядро?

10. Яка  температура в ядрі?

 

Бесіда за наступними запитаннями:

1. У чому полягають відмінності в будові материкової та океанічної земної кори?

2. До якого шару Землі належить астеносфера? В чому полягає відмінність речовини астеносфери від речовини мантії?

3. В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?

4. Як ви вважаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать її сучасні люди?

 

«Експрес-опитування». Взаємоперевірка.

 Учні відповідають письмово на питання, обмінюються роботами. Вчитель зачитує правильні відповіді, учні перевіряють і виставляють оцінки один одному. (Робота в парах).

 

1. Тверду оболонку Землі називають…  (Літосфера)
2. Літосфера складається з ... (астеносфера + земна кора)
3. Верхня частина мантії це… (астеносфера)
4. Щоб дізнатись про надра Землі люди роблять … (свердловини)
5. Астеносфера відрізняється від мантії… (станом, рідка)
6. Оболонка, що знаходиться в центрі планети… (ядро)

 

III. Мотивація навчальної діяльності

1. Перш ніж приступити до вивчення нової теми я пропоную загадку у віршованій формі. (слайд 5)

 

Хребтами горбились породи,

Ламався панцир кам’яний,

Мільйони літ сама природа

Ліпила вигляд свій земний.

(С. Щипачев)

 

2. Скажіть будь ласка, як ви думаєте про, що поет намагався сказати цими рядками?

Так, на сьогоднішньому уроці ми продовжуємо вивчення особливостей вже знайомої вам оболонки нашої Землі, яка називається? (Літосфера).

 

Тема сьогоднішнього уроку  «Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити». (слайд 6 )

 

 

 

Слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми продовжимо мандрувати земними глибинами. З»ясуємо чи завжди материки мали таке розташування, які рухи відбувались в літосфері та до яких наслідків це призводить.

 

Сьогодні на уроці на вас чекає багато самостійних відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, а інші опускаються, чому рухаються материки та як змінюються океани, які процеси відбувалися на нашій планеті десятки мільйонів років тому.

 

(Слайд 7 )

Прийом «Здивуй»

  Якби 250 мільйонів років тому назад на Землі жили люди, їм би не було дуже цікаво їздити у відпустку. Тому, що на запит «На яке море поїдеш відпочивати, всі відповідали би стандартно: «На Тетіс! Куди ж іще?».

І дійсно, в той час на Землі був один-єдиний суперматерик Пангея, один океан Панталасса та одне море Тетіс. Там  куди не поїдеш – все рівно потрапиш  або на Панталасу, або  на пляж Тетіса.

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

Слайд 8

План:

1. Походження сучасних материків і океанів.

2. Поняття про літосферні плити.

3. Внутрішні сили Землі.

4. Рухи літосферних плит

 

Завданням нашого уроку є: (Слайд 9)

 

1. Ознайомитися із гіпотезою походження сучасних материків та океанів.
2. Визначити поняття «Літосферні плити».
3. З’ясувати, що є причиною руху літосферних плит.
4. Охарактеризувати основні види руху літосферних плит.

Слайд  10 

- Діти, пригадайте, скільки є на Землі материків та океанів?

А чи не помітили ви на карті світу обриси схожості деяких континентів? (Учні відмічають риси схожості берегової лінії острова Мадагаскар та берега Африки, Південної Америки та Африки тощо).

Слайд 11

Молодці! Виявляється, це помітив ще сто років тому назад німецький вчений Альфред Вегенер. Він першим здогадався, що материки могли з’єднуватися та розсуватися. Та тільки на той час він не зміг пояснити цей феномен. Пізніше його здогад підтвердили вчені за допомогою сучасних наукових досліджень та  найсучасніших приладів.

 

Походження сучасних материків і океанів:

а) прийом «Творча лабораторія» (робота в групах);

Завдання. Чи грали ви колись у мозаїку? Спробуйте «пограти в мозаїку» з материками. Для цього виріжте материки із заготовленої ксерокопії карти світу та складіть їх підходящими боками. Які висновки ви можете зробити? Які процеси свідчать про те, що зовнішній вигляд нашої планети продовжує змінюватися і сьогодні?

Слайд 12) 

б) пояснення гіпотези дрейфу материків А. Вегенера та теорії руху літосферних плит.

Припускають, що звичні нині обриси материків і океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу материків (переміщення). Її висунув у 1912 р. німецький геофізик Альфред Вегенер. Він припустив, що більше 200 млн років тому на Землі існував єдиний материк – Пангея («Єдина Земля») і єдиний океан Панталасса.

Слайд 13

Поступово материк розколовся. Спочатку виникли два супер континенти – Лавразія і Гондвана, між ними утворився океан Тетіс. Його залишком є Чорне море. З часом ці материки розпалися, почали рухатися. Це привело до утворення сучасних континентів і океанічних западин.

Робимо висновок про те, що в минулі часи наша планета мала зовсім інший облік. У 1912 р. німецький геофізик Альфред Вегенер сформулював гіпотезу дрейфу материків, припустивши, що в давнину обриси материків були зовсім іншими, ніж зараз. У 1990-х роках було висунуто теорію літосферних плит, яка, спираючись на положення гіпотези Вегенера, стверджувала, що плити повільно (2–5 см на рік) переміщуються астеносферою.

 

Причину руху материків Альфреду Вегенеру пояснити не вдалося.

Давайте повторимо

1. Яку гіпотезу висунув Альфред Вегенер (гіпотезу дрейфу материків).
2. Що наштовхнуло вченого на цю гіпотезу. (Обриси материків).
3. Який материк існував мільйони років тому (Пангея).
4. На які материки він потім розколовся. (Гондвану та Лавразію).
5. На які материки в свою чергу розпалась Гондвана (Африку, Антарктиду, Пд. Америку, Австралію).
6. На які материки розпалась Лавразія  (Євразію та Пн. Америку).
7. Чи рухаються материки. (Так, але дуже повільно 2-5-см на рік).
8. Чи вдалося Альфреду Вегенеру пояснити причину руху материків. (Не вдалося).

Слайд 14

Поняття про літосферні плити.

Отже, згодом вчені дійшли до висновку, що літосфера не суцільна, як яйце. Вона утворена з окремих величезних брили, які постійно рухаються. Їх називають літосферні плити.  Товщина цих блоків становить 60-100 км. Вони розділені глибинними розломами і щільно прилягають один до одного. Ці літосферні плити лежать на в’язкій поверхні астеносфери і ніби плавають.

 

Літосферні плити  - величезні блоки літосфери, які перебувають у постійному русі.

(слайд 15)

Межі між літосферними плитами проходять по глибоких розломах (рифтах) у земній корі. Виділяють сім основних плит і кілька менших. (Робота з картою.) Відкрийте будь ласка свої атласи будова земної кори і знайдіть літосферні плити. Один біля дошки. Другий з місця. До основних належать:

Африканська,

Євразійська,

Тихоокеанська,

Північноамериканська,

Південноамериканська,

Індо-Австралійська,

Антарктична.

До невеликих належить Наска, Кокос, Карибська, Філіппінська та Аравійська плити.

 

Висновок 1. Літосфера складається з окремих блоків — літосферних плит, що перебувають у постійному русі.

Згідно з науковою теорією, літосферні плити пересуваються відносно одна одної.

 

Які  ж сили рухають літосферні плити?

 

Перегляд відеоролика №1 «650 мільйонів років тому» та його коментування.

- Що ви зрозуміли з цього міні-фільму?

- Як таке могло відбуватися?

- Поясніть, як і чому континенти могли рухатися?

(Діти називають головну причину: внутрішня енергія Землі).

 

Перегляд відеоролика  «Тектоніка плит» -№2 (тривалість 3 хв.)

-  То яка ж причина дрейфу континентів?

   Як ви думаєте, чи зміниться наша планета у майбутньому? Які тоді  можуть з’явитися нові материки?

 

1. Причина руху літосферних плит.

 

(слайд 16)

Згідно з науковою теорією, літосферні плити пересуваються відносно одна одної. (2–5 см на рік).

Прийом «Проблемне питання»

Що, змушує такі величезні блоки земної поверхні рухатися? Ми знаємо, що причиною будь якого руху є енергія. Звідки ж береться енергія, що «примушує» літосферні плити рухатися? Де розташоване джерело цієї енергії?

Сили, які рухають літосферні плити – називаються внутрішні сили Землі. 

Внутрішні сили Землі – хімічні та фізичні процеси всередині нашої землі, які здатні рухати літосферні плити.

 

Учені вважають, що таким джерелом внутрішнє тепло Землі. Адже ви знаєте що всередині землі дуже високі температури. Яка температура ядра? (5000), мантії (2500). Відповідно тепло приводить у рух речовину мантії, що, у свою чергу, приводить у рух частини земної кори.

 

Високі температури внутрішніх частин Землі і величезний тиск є
причиною таких явищ, як рухи літосфери -землетруси і магматизм.

1.              Розповідь вчителя

Літосферні плити сковзаються по шару мантії зі швидкістю 1 -6 см на
рік. Літосферні плити можуть рухатись назустріч одна одній або
розходитись. Ці рухи визначають тільки за допомогою приладів.
Літосферні плити здійснюють повільні горизонтальні рухи. Якщо вони рухаються назустріч, то в разі зіткнення краї зминаються і утворюються гори. Так виникли Карпати, Гімалаї, Анди. Такі горизонтальні рухи літосферних плит називаються складкоутворенням.
Коли літосферні плити розходяться, то утворюються розломи. Через ці розломи піднімається гаряча речовина мантії, яка згодом застигає та утворює серединно-океанічні хребти. Найбільше їх
виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Місця розривів на дні океану, де утворюються нові ділянки земної кори, називають серединно-океанічними хребтами.

Можуть стикатися материкова й океанічна літосферні плити. Океанічна занурюється під материкову. Виникають гори, а уздовж узбережжя глибоководні западини.

Окремі ділянки можуть повільно підніматися й опускатися по вертикалі.
Повільні вертикальні коливання відбуваються, наприклад, у Скандинавії, територія Нідерландів (Північного моря) опускається до 3 мм на рік.

У разі розриву шарів гірських порід одні ділянки опускаються, інші —
піднімаються, виникають скиди. Якщо скиди відбуваються обабіч ділянки, яка піднімається, утворюється горст. Якщо між двома розломами місцевість опускається, утвориться грабен (Байкал, Чорне море).
слайд 18-22

5) Аналіз схеми «Види руху літосферних плит».

 

 

 

 

                                       РУХИ  ЛІТОСФЕРНИХ  ПЛИТ

 

               ГОРИЗОНТАЛЬНІ                                        ВЕРТИКАЛЬНІ

 

 ЗІТКНЕННЯ ПЛИТ      РОЗХОДЖЕННЯ ПЛИТ            ОПУСКАННЯ                            

                                                                                 ПІДНЯТТЯ

 2 материкові       материкова і

                                Океанічна                                   Горст            Гребен

                                                      Хребти

  Гори            

                          Глибоководні                                    

                         жолоби і острови

6) Розповідь пояснення вчителя.

Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно – від 2 до 10 см за рік. Вони непомітні для людини. Виявили їх завдяки порівнянню космічних знімків, зроблених зі штучних супутників Землі.

Слайд 23

7) Аналіз схеми «Види руху літосферних плит».

Вертикальні рухи.

 

8) Розповідь – пояснення вчителя.

Слайд 24

Узбережжя Нідерландів уже кілька століть опускається зі швидкістю 3 мм за рік, і Північне море наступає на суходіл. Жителі змушені захищати обжиті землі, споруджуючи високі дамби і греблі вздовж узбережжя. Окремі ділянки в цій країні  вже лежать нижче рівня моря.

Слайд 25

Опускання узбережжя Нідерландів

Північна частина Скандинавського півострова піднімається на 1 см за рік, а море відступає. Про це свідчать шари піску  і глини із залишками морських організмів, що залягають на висоті понад 150 м над рівнем моря. Отже, ця територія колись була його дном, а потім піднялася на таку висоту.

Слайд 26

В Україні найбільші підняття зафіксовано на сході Кіровоградської області і півночі Житомирської областей – майже 9 мм за рік

Узбережжя Чорного моря в районі Одеси опускається зі швидкістю майже 1 см за рік.

Свідченням вертикальних рухів є також залишки давньогрецького міста Херсонеса в Криму. В результаті опускання земної поверхні вони сьогодні наполовину затоплені водами Чорного моря.

Вертикальні рухи відбуваються дуже повільно, але постійно і повсюдно. Вони охоплюють величезні ділянки й супроводжуються відступом або наступом моря. Підняття ділянок з часом змінюється опусканням і навпаки. Тому вертикальні рухи називають коливними рухами земної кори.

    Отже, жителі нашої планети, в тому числі і ми, українці, навіть цього не усвідомлюючи, плаваємо по «Пластичному океані» на велетенських кораблях. Ці кораблі то поглинаються, то піднімаються вгору могутніми хвилями кам’янистої маси. Всі живуть своїм життям, і мало хто цікавиться, куди мандрує корабель.

На літосферних плитах лежать порівняно стійкі ділянки земної кори – платформи. Вони є основою материків.

Платформи - порівняно стійкі ділянки земної кори, частини літосферних плит, на яких розташовані материки та океани.

 

Малорухомі ділянки земної кори в основі кожної літосферної плити –
це - платформи.

Відносно рухомі ділянки земної кори – це області складчатості.

Сейсмічні пояси – рухомі ділянки, які знаходяться на межі стику літосферних плит. Вони співпадають з місцями глибинних розломів на суходолі та в океанах .

Слайд 27

9) Аналіз схеми.

                              ЛІТОСФЕРНА ПЛИТА

 

 

СТІЙКІ ДІЛЯНКИ                              РУХОМІ ДІЛЯНКИ

 

 ПЛАТФОРМИ                               ОБЛАСТІ СКЛАДЧАСТОСТІ

 

      РІВНИНИ                                                ГОРИ

 

Слайд 28

Робота з атласом та контурною картою «Літосферні плити».

1. Скільки великих літосферних плит нараховується на Землі?

2. Назвіть їх  і підпишіть  на контурній карті

Рухи літосферних плит та їх наслідки

Робота з підручником.

Поділ класу на 6 групи

Учні опрацьовують текст підручника і заповнюють пропуски в тексті на картці

І група: горизонтальні рухи земної кори

ГОРИЗОНТАЛЬНІ  РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ  ПЛИТ

              Найбільш значними рухами літосферних плит є  рухи горизонтальні. Рухаючись, плити здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна відносно іншої. Якщо плити зближуються, то внаслідок зіткнення їхні краї зминаються в складки і на поверхні утворюються гори. Наприклад, на стику плит Індо-австралійської і Євразійської виникли гори Гімалаї. Якщо ж стикаються материкова та океанічна плити, то океанічна занурюється під материкову. Тоді на материку так само виникають гори, а уздовж узбережжя – глибоководні западини жолоби.

 

ІІ група: горизонтальні рухи земної кори

ГОРИЗОНТАЛЬНІ  РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ  ПЛИТ

                Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи. Найбільше їх виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповнюючи простір між ними. Так відбувається нарощення земної кори. У місцях розривів(рифтах) нагромаджуються магматичні породи, які утворюють величезні підводні гірські споруди -  серединно-океанічні хребти. Наприклад, унаслідок розсування Південноамериканської та Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився Південноатлантичний серединно-океанічний хребет. Отже, під океанами земна кора безперервно оновлюється.

Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно – від 2 до 10 см за рік. Вони непомітні для людини. Виявили їх завдяки порівнянню космічних знімків, зроблених зі штучних супутників Землі.

 

ІІІ група: вертикальні рухи земної кори

ВЕРТИКАЛЬНІ  РУХИ  ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ

               Вертикальні рухи зумовлені внутрішніми силами Землі, - це повільні підняття й опускання окремих ділянок земної кори. Наприклад, північна частина Скандинавського півострова, що в Європі, піднімається на 1 см за рік. Унаслідок цього море на узбережжі відступає. Про це свідчать залізні кільця, до яких більш як 100 років тому на березі прив’язували човни, що нині опинилися на висоті понад 150 м над рівнем моря.  Отже, ця територія  колись була берегом, а потім піднялася на таку висоту.

 

IV група: вертикальні рухи земної кори

ВЕРТИКАЛЬНІ  РУХИ  ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ

          Узбережжі Нідерландів уже кілька століть поспіль опускається зі швидкістю 3мм за рік, там Північне море наступає на суходіл. Жителі змушені захищати обжиті землі, споруджуючи високі дамби та греблі уздовж узбережжя. Окремі ділянки в цій країні вже лежать нижче від рівня моря.

 

V група: коливальні рухи земної кори на території України

КОЛИВАЛЬНІ РУХИ

В Україні найбільші підняття зафіксовані на сході Кіровоградської і півночі Житомирської областей - майже 9 мм за рік. А узбережжя Чорного моря в районі Одеса опускається зі швидкістю майже 1 см за рік.

Вертикальні рухи відбуваються дуже повільно, але постійно і повсюдно. Вони охоплюють величезні ділянки й супроводжуються відступом або наступом моря. Підняття ділянок з часом змінюється опусканням і навпаки. Тому вертикальні рухи називають коливальними рухами земної кори.

 

VI група: літосферні плити

ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ

Отже, літосфера складається з літосферних плит – великих частин, що обмеженні глибинними розломами і перебувають у постійному русі.

Рухи літосферних плит бувають горизонтальні та вертикальні.

Літосфені рухи – це природні явища, які по різному виявляються на різних її ділянках. Мантія несе на собі земну кору. Як тонкий аркуш паперу, рухаючи її, місцями розриваючи або зминаючи у складк

 

Прийом «Стежинка у Батьківщину»

(учні відповідають на запитання використовуючи карту)

1.На якій літосферній плиті знаходиться Україна, наша область, район?(Євразійській)

2. Куди ми пливемо? (на південь)

3. Чому ми не відчуваємо зіткнення нашої, Євразійської плити з Африканською? (процеси відбуваються дуже повільно)

4. Які процеси відбуваються в результаті зіткнення? (горотворення)

 

 

Слайд 29

Словник:

Літосферні плити – це величезні блоки літосфери, що розділені глибинними розломами і які постійно рухаються.

Пангея – давній єдиний материк на Землі.

Супер континенти – Лавразія і Гондвана

Океан Панталасса, море Тетіс

Внутрішні сили Землі – сили, які зароджуються всередині Землі і рухають літосферні плити. Ці рухи повільні горизонтальні та повільні вертикальні.

Малорухомі ділянки земної кори в основі кожної літосферної плити –це - платформи.

Відносно рухомі ділянки земної кори – це області складчатості.

Сейсмічні пояси – рухомі ділянки, які знаходяться на межі стику літосферних плит. Вони співпадають з місцями глибинних розломів на суходолі та в океанах .

Німецький вчений Альфред Вегенер- гіпотеза дрейфу(переміщення) материків

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Географічний практикум».

Слайд 30

Робота в групах

За картою літосферних плит з’ясуйте інформацію стосовно окремих літосферних плит:

а) з якими літосферними плитами межує;

б)як вона рухається відносно сусідніх плит (зближується чи розсовується)

в) напрямок і швидкість руху плити

група 1 - Африканська;

група 2 – Південноамериканська;

група 3 – Євразійська;

група 4 – Північноамериканська;

група 5 – Антарктична;

група 6 – Індо-Австралійська.

Слайд 31

Гра «Не розірви ланцюжок»

1. Земна кора разом з верхньою мантією – астеносферою  утворюють ……….  (Літосферу)
2. Ім’я німецького вченого-автора «Гіпотези дрейфу материків» (Альфред Вегенер).
3. Окремі блоки, розділені глибинними розломами, але ніби велетенські пазли, щільно прилягають одна до одної (літосферні плити).
4. В’язка речовина на межі мантії та земної кори  (астеносфера).
5. Прадавній суперконтинент, який існував на Землі 225 мільйонів років тому назад  (Пангея).
6. Суперматерик у південній півкулі, що утворився 180 мільйонів років (Гондвана).
7. Скільки всього існує найбільших літосферних плит? (сім).
8. Прадавній суперконтинент, який утворився у північній півкулі 180 мільйонів років тому назад? (Лавразія).

9. Країна Європи, що зазнає постійних опускань суходолу та наступом моря (Нідерланди).

10. Сили які здатні рухати плити літосфери (внутрішні сили Землі)

11.Що відбувається, коли плити рухаються назустріч одна одній? (Зіткнення)

12. Що являє собою повільний вертикальний рух літосфери? (Опускання чи підняття окремих ділянок земної кори)

13. Які види руху літосфери належать до розривних? (Землетруси)

14. Які бувають рухи плит? (Горизонтальні та вертикальні)

 

Робота з картою «Літосферні плити».

Питання:

1.Знайдіть Атлантичний серединно-океанічний хребет на карті.

2.Назвати, які літосферні плити «прийняли участь» в його утворенні.

- Що виникає в місцях зіткнення Євразійської та Індо-Австралійської літосферних плит?

- Що виникає в місцях розходження Африканської та Південно-Американської літосферних плит?

- Як ви гадаєте, чи можна і чому можна знайти залишки морських організмів на висоті більше гір (наприклад в Гімалаях)?  Так. Тому що земна кора рухається не тільки горизонтально а і вертикально. 

Слайд 32

3. Що зображено на даних малюнках

         

 

V. Підсумки уроку

     Методичний прийом «Роблю висновок»

    Літосфера складається з великих блоків – літосферних плит, які повільно рухаються астеносферою. Існують різні гіпотези щодо походження материків і океанів. Найбільш достовірною та аргументованою вважають гіпотезу дрейфу материків А.Вегенера, за якою всі сучасні материки утворилися з єдиного давнього материка Пангея.

     Теорія руху літосферних плит базується на положеннях гіпотези               А. Вегенера і дає можливість передбачити зміни в положенні великих масивів суходолу та океанів у майбутньому.

 

Давайте повернемося до завдань нашого уроку. Всі завдання які були поставлені ми виконали?

 

VІ. Рефлексія. Пропоную учням обрати смайлик, який їм імпонує на кінець уроку.

-Я все зрозумів і все роблю правильно

 

- Мені була зрозуміла більша частина

 матеріалу, але я  допускаю деякі помилки.

 

- я майже нічого не зрозумів,

нова тема для мене дуже важка.

 

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати відповідний параграф підручника.
• Скласти кросворд на 5 термінів за вивченою темою

 

І група: горизонтальні рухи земної кори

ГОРИЗОНТАЛЬНІ  РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ  ПЛИТ

      Найбільш значними рухами літосферних плит є  рухи ……………….

Рухаючись, плити здатні ………………, розсуватися або зміщуватися одна відносно іншої. Якщо плити зближуються, то внаслідок зіткнення їхні краї ……………….. і на поверхні утворюються ……. Наприклад, на стику плит Індо-австралійської і Євразійської виникли гори Гімалаї. Якщо ж стикаються материкова та океанічна плити, то океанічна ………… під материкову. Тоді на материку так само виникають …….., а уздовж узбережжя – глибоководні западини і………….

 

Горизонтальні, гори, занурюється, жолоби, зминаються в складки, гори, зближуватися.

 

          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

ІІ група: горизонтальні рухи земної кори

ГОРИЗОНТАЛЬНІ  РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ  ПЛИТ

                Якщо плити ……………., то утворюються ……….. Найбільше їх виникає на дні океанів, де земна кора ……….. Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповнюючи простір між ними. Так відбувається нарощення земної кори. У місцях розривів(………..) нагромаджуються магматичні породи, які утворюють величезні підводні гірські споруди -  ………………………... Наприклад, унаслідок розсування Південноамериканської та Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився ……………………………………………………………….. Отже, під океанами земна кора безперервно оновлюється.

            Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже …………………. – від 2 до 10 см за рік. Вони непомітні для людини. Виявили їх завдяки порівнянню космічних знімків, зроблених зі штучних супутників Землі.

Рифтах, серединно-океанічні хребти, розломи, розсуваються, Південноатлантичний серединно-океанічний хребет, тонша, повільно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ група: вертикальні рухи земної кори

ВЕРТИКАЛЬНІ  РУХИ  ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ

               Вертикальні рухи зумовлені ………………………………., - це повільні підняття й опускання окремих ділянок земної кори. Наприклад, північна частина ……………………………., що в Європі, ………………….. на 1 см за рік. Унаслідок цього море на узбережжі ……………. Про це свідчать залізні кільця, до яких більш як 100 років тому на березі прив’язували човни, що нині опинилися на висоті понад 150 м над рівнем моря.  Отже, ця територія  колись була берегом, а потім …………………….на таку висоту.

 

Скандинавського півострова, відступає, внутрішніми силами Землі, піднімається.

 

 

 

IVгрупа: вертикальні рухи земної кори

ВЕРТИКАЛЬНІ  РУХИ  ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ

          Узбережжі Нідерландів уже кілька століть поспіль …………………… зі швидкістю 3мм за рік, там …………………………………….. на суходіл. Жителі змушені захищати обжиті землі, споруджуючи ……………… та греблі уздовж узбережжя. Окремі ділянки в цій країні вже лежать …………………….від рівня моря.

 

Північне море наступає, високі дамби, нижче, опускається.

 

 

Vгрупа: коливальні рухи земної кори на території України

КОЛИВАЛЬНІ РУХИ

В Україні найбільші підняття зафіксовані на сході ………………… і півночі …………………… областей - майже 9 мм за рік. А узбережжя ………………………………… опускається зі швидкістю майже 1 см за рік.

Вертикальні рухи відбуваються дуже ……………………, але ………………. і …………………. Вони охоплюють величезні ділянки й супроводжуються відступом або наступом моря. Підняття ділянок з часом змінюється опусканням і навпаки. Тому вертикальні рухи називають ……………………………….. земної кори.

 

Чорного моря в районі Одеса, повільно, коливальними рухами, Кіровоградської, постійно і повсюдно, Житомирської.

 

 

VI група: літосферні плити

ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ

Отже, літосфера складається з …………………………………….. – великих частин, що обмеженні глибинними …………………………….. і перебувають у постійному русі.

Рухи літосферних плит бувають ……………………………………………………….

Літосферні рухи – це природні явища, які по різному виявляються на різних її ділянках. Мантія несе на собі земну кору. Як тонкий аркуш паперу, рухаючи її, місцями ……………………………………………………………..

Горизонтальні та вертикальні, розломами, літосферних плит, розриваючи або зминаючи у складки

група 1

За картою літосферних плит з’ясуйте інформацію стосовно окремої літосферної плити: - Африканська

а) з якими літосферними плитами межує;

б)як вона рухається відносно сусідніх плит (зближується чи розсовується)

в) напрямок і швидкість руху плити

 

група 2

За картою літосферних плит з’ясуйте інформацію стосовно окремої літосферної плити: – Південноамериканська;

а) з якими літосферними плитами межує;

б)як вона рухається відносно сусідніх плит (зближується чи розсовується)

в) напрямок і швидкість руху плити

 

група 3

За картою літосферних плит з’ясуйте інформацію стосовно окремої літосферної плити: – Євразійська;

а) з якими літосферними плитами межує;

б)як вона рухається відносно сусідніх плит (зближується чи розсовується)

в) напрямок і швидкість руху плити

 

 

 

 

 

 

група 4

За картою літосферних плит з’ясуйте інформацію стосовно окремої літосферної плити:– Північноамериканська;

а) з якими літосферними плитами межує;

б)як вона рухається відносно сусідніх плит (зближується чи розсовується)

в) напрямок і швидкість руху плити

 

 

група 5

За картою літосферних плит з’ясуйте інформацію стосовно окремої літосферної плити: – Індо-Австралійська.

а) з якими літосферними плитами межує;

б)як вона рухається відносно сусідніх плит (зближується чи розсовується)

в) напрямок і швидкість руху плити

 

 

група 6

За картою літосферних плит з’ясуйте інформацію стосовно окремої літосферної плити:– Антарктична;

а) з якими літосферними плитами межує;

б)як вона рухається відносно сусідніх плит (зближується чи розсовується)

в) напрямок і швидкість руху плити