Урок "Логічні вирази. Змінні логічного типу. Логічні операції"

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ІНФОРМАТИКИ

ТЕМА УРОКУ.  Логічні вирази. Змінні логічного типу. Логічні операції.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна. Ознайомити учнів із логічними виразами та значеннями, які вони набувають. Навчити застосовувати їх для розв’язування конкретних практичних задач.

Розвиваюча. Розвивати уміння працювати з середовищем програмування, цілеспрямованість. Логічне мислення, пам’ять.

Виховна. Виховувати загальнолюдські цінності особистості.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ЛІТЕРАТУРА:  Інформатика : підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Йосиф Ривкінд [та ін.]. – Київ : Генеза 2021. – 256 с. : іл.

ОБЛАДНАННЯ:  Комп’ютери класу. Середовище Lazarus

СТРУКТУРА УРОКУ

1. Вступна частина.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Актуалізація теми уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
5. Закріплення вивченого на практиці.
6. Аналіз та підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ.

І. Вступна частина.

1. Оголошення теми та мети уроку, його ролі в даній темі та курсі інформатики в цілому.

2. Постановка перед дітьми цілі та розкриття методів її досягнення на уроці

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Перегляд у зошитах домашніх програм.

ІIІ. Актуалізація теми уроку.

1. Що таке логічний вираз?

2. Пригадайте, як ми використовували логічні вирази у табличному процесорі?

3. Яких значень можуть набувати логічні вирази?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

У попередніх пунктах ми розглядали проекти, які реалізовували лінійні алгоритми. Але для розв’язування більшості задач лінійних алгоритмів недостатньо. У проектах, що реалізують інші види алгоритмів, наприклад алгоритми з розгалуженнями, використовують логічні вирази. Розглянемо логічні вирази і операції над ними.

Логіка – наука про форми, методи і закони інтелектуальної пізнавальної діяльності, правильного мислення, про способи міркування. Логіка як наука вивчає способи отримання правильних висновків з висновків, отриманих раніше. Один з розділів логіки – математична логіка – є наукою про закони математичного мислення. До основних понять математичної логіки входить поняття висловлення. Під висловленням розуміють розповідне речення, про яке можна однозначно сказати, правильне (істинне) воно чи неправильне (хибне). Основною властивістю висловлення є його істинність, інші властивості вважаються несуттєвими. Значення істинності висловлення позначають 1 або true, якщо висловлення істинне, 0 або false, якщо висловлення хибне.

Висловлення бувають простими і складеними. При побудові простих висловлень використовуються знаки порівняння: > (більше), < (менше), (дорівнює), <> (не дорівнює), >=(більше або дорівнює), <= (менше або дорівнює). Такі висловлення можуть бути істинними при одних значеннях змінних і хибними при інших. Складені висловлення – це декілька простих висловлень об’єднаними функціями NOT, AND, OR.

Запереченням називається операція утворення з висловлення А такого складеного висловлення А (читається «не А»), яке істинне тоді, коли А хибне, і хибне тоді, коли А істинне.

Таблиця істинності:

Кон’юнкцією двох висловлень А та В називається операція утворення такого складеного висловлення А і В, яке істинне тоді й тільки тоді, коли обидва висловлення А і В істинні.

Таблиця істинності:

Диз’юнкцією двох висловлень А та В називається операція утворення такого складеного висловлення А або В, яке істинне тоді й тільки тоді, коли істинне хоча б одне з висловлень А або В.

Таблиця істинності:

Логічна змінна – це змінна, яка може набувати лише значень true або false.

Логічні змінні описуються у розділі var, наприклад:

var a, b:Boolean;

Два логічні вирази називаються рівносильними, якщо вони набувають однакових значень при одних і тих самих наборах значень логічних змінних, що входять до цих виразів. Рівносильність двох логічних виразів утворює логічну формулу.

V. Закріплення вивченого на практиці.

Завдання: створити програму для перевірки знання таблиці множення.

Правила гри: користувач повинен натиснути кнопку «Наступне завдання», програма згенерує два числа.

В третє поле потрібно ввести результат і натиснути кнопку «Перевірити». Якщо відповідь вірна – 1 (True), якщо ні – 0 (Fasle).

Потрібно створити інтерфейс використовуючи такі елементи керування: TEdit, TLabel, TButton.

Потім створюємо обробник події OnClick першої кнопки (Наступне завдання). Для цього скористаємося функцією випадкових чисел:

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

randomize;

Edit1.Text:=IntToStr(Random(9)+1);

Edit2.Text:=IntToStr(Random(9)+1);

Edit3.Text:='';

end;

Потім створюємо обробник події OnClick другої кнопки (Перевірити).

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

var a,b,c:integer;

begin

a:=StrToInt(Edit1.Text);

b:=StrToInt(Edit2.Text);

c:=StrToInt(Edit3.Text);

Label4.Caption:=BoolToStr(a*b=c);

end;

VІ. Аналіз та підсумки уроку.

Підводяться підсумки та робиться аналіз вивченого матеріалу

VІI. Домашнє завдання.

Опрацювати § 6.7, с. 208-214. Виконайте завдання 1-3, ст. 213.