Урок "Маленька праця краща за велике безділля. Г. Чубач! "Я беру своє відерце""

 

 

Маріупольська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 66

 

 

 

Компетентнісно  орієнтований

урок у початковій ланці.

 

 

 

Предмет: Літературне читання 2 клас

 

Тема:   Маленька праця краща за велике безділля.

 

 

 

 

 

 

Вчитель початкових класів  Нітова Олена Іванівна.

 

 

 

 

 

 

м. Маріуполь

2018 р.

 

 

 

 

методичний аналіз уроку

Школа №66, 2 клас

Урок читання

 

Тема:        Маленька праця краще за велике безділля

 

Провідною метою компетентнісно-орієнтованого уроку є формування комунікативних, соціальних та навчально-пізнавальних компетенцій. Головна мета й обумовила вибір завдань уроку, серед яких:

• формувати вміння відшукувати в тексті влучні слова і вирази;
• вдосконалювати навички усвідомленого, виразного читання художніх творів, мовне чуття;
• навчати правильно оцінювати вчинки дійових осіб, формувати вміння знаходити за допомогою вибіркового читання уривки тексту, які характеризують дійових осіб;
• виховувати працьовитість, чуйне ставлення до природи.

Обладнання уроку: мультимедійний проектор, портрет Ганни Чубач; збірки її творів; картки, таблиці, малюнки, ляльки, макет палацу,  підручник О. Я. Савченка «Читанка для 2 класу».

 

Тема і зміст уроку відповідають програмному матеріалу уроків читання для 2 класу,  і є складовою частиною теми «Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю…». Була ретельно проведена його дидактична обробка.

Даний урок сприяє емоційному сприйняттю дітьми поетичних творів, творчому уявленню, збагаченню словникового запасу.

Головні положення, на основі яких будується ефективна система творчих завдань з літературного розвитку школярів:

• різноманітні форми співпраці між учителем і учнем;
• необхідність стимулювання мотивації літературного розвитку шляхом створення ситуації емоційно-ціннісних переживань, в результаті яких у дитини виникне бажання висловити свої почуття і спостереження в слові;
• створення доброзичливої атмосфери підтримки творчих зусиль дітей.

Діти вперше відшукували в тексті влучні слова і вирази, що було тісно пов’язане з тематичним матеріалом уроків української мови, а саме темою «Слово».

На уроці вдосконалювали навички усвідомленого виразного читання художніх творів, мовне чуття.

Для опрацювання матеріалу обрано урок засвоєння нових знань, оскільки даний тип є ідеальним для досягнення поставленої мети і завдань уроку.

Щоб урок відповідав всім поставленим задачам, я використовувала наступну структуру:

1. актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів. Декламуються вчителем разом з дітьми поетичні рядки. Це створює позитивний настрій, доброзичливість та налаштовує на робочий лад. Діти послідовно відтворюють зміст розділу, який почали вивчати;
2. мотивація, повідомлення теми і завдань уроку. Сфокусувати увагу учнів на проблемі, викликати інтерес обговореної теми. Використані інтерактивні вправи «Роз’єднай слова», «Мікрофон».

Це забезпечує розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти і чого від них чекає вчитель. Використовувалася ігрова ситуація «Королівство Працьовитості та Ліні»;

3.  сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу. Надання учням достатньої інформації, щоб потім на її основі виконувати практичні завдання. Використовувалися ігрові форми, на етапі мовної розминки «Дешифрувальники». При опрацюванні вірша Г. Чубача «Я беру своє відерце» застосовувались групові форми роботи, перевірка знань у вигляді тестування, творче завдання «Добери риму», «Продовж рядки слів». При опрацюванні вірша М. Стельмаха «Сонце стукає в віконце» використовувалася гра «Було-ні». При перевірці знань - «Словесна павутинка»;
4.  узагальнення. Відновлення послідовності виконаних дій. Визначення спільного прочитаних творів. Надання оцінки поведінки головних героїв. 
5. підсумок уроку. Зробили висновки на базі вивченого матеріалу. На етапі підведення підсумків також застосували рольові ігри, гру «Можу – не можу»;
6.  домашнє завдання. При плануванні уроку враховувалось те, що домашні завдання мають бути різнорівневі, тому їх повинно бути декілька для того, щоб учні мали право вибору.

На уроці реалізована соціальна компетентність, так як вона тісно пов’язана з життям та власним досвідом дітей. Кожний вид наочності використовувався з метою візуального сприйняття матеріалу, в зв’язку з тим, що процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти за допомогою інтерактивного навчання. В цьому і полягає ефективність використання методів і прийомів навчання.

На мою думку, проблема розвитку комунікативної та соціальної  компетентності школярів набуває особливої актуальності.

 

«…вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити кожне юне серце»

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:  Маленька праця краща за велике безділля

 

Мета:             Матеріали до уроку:     Обладнання:       Тип уроку:   Інтерактивні методи:

формувати вміння відшукувати в тексті влучні слова і ви­рази; удосконалювати навички усвідомленого, виразного читання художніх творів, мовне чуття; навчати правильно оцінювати вчинки дійових осіб, формувати вміння знаходити за допомогою вибіркового читання уривки тексту, які характеризують дійових осіб;  виховувати працьо­витість, чуйне ставлення до природи.   Г. Чубач "Я беру своє відерце", М. Стельмах "Сонце стукає в віконце".   мультимедійний проектор портрет Ганни Чубач, збірка її творів, таблиці, малюнки, ляльки, макет палацу, , "Літературне читання 2 клас" (авт. О. Я. Савченко).   засвоєння нових знань.   «Роз’єднай слова», «Мікрофон», читання способом «Небо – земля», вилучення зайвого «Було – ні», «Словесна павутинка».

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЕВОГО ДОСВІДУ І ОПОРНИХ ЗНАННЬ УЧНІВ.

-   Доброго ранку!

-   Доброго дня!

-   Говорите ви, і говорю вам я.

Пролунав дзвінок,

Починається урок

Будем працювать старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім другім класі

Діти-просто молодці.

                  - Згадайте, який розділ на уроках читання ми почали вивчати?

(Діти висловлюють свою думку).

                  - Яка зупинка –тема розділу була на минулому уроці?

                  - Що найбільше вразило вас з прочитаного і запам’яталось?

                  - З якими авторами познайомилися вперше, а твори яких ми вже вивчали?

 

ІІ. Мотивація і повідомлення теми, мети і завдань уроку

Ми продовжуємо збагачувати нашу мову перлинами поетичних творів. Це велика праця багатьох поколінь і в цьому ми сьогодні матимемо можливість переконатися.

Вправа №1 «Роз’єднай слова»

• Доберіть гасло уроку, роз’єднавши слова:

МАЛЕНЬКАПРАЦЯКРАЩАЗАВЕЛИКЕ БЕЗДІЛЛЯ

• Прочитайте прислів’я, поясніть його значення.

Вправа №2 «Мікрофон»

• Як ви думаєте, про що буде йти на уроці?
• Які ще ви знаєте прислів’я про працю? (діти висловлюють свої думки)

 

— Урок у нас сьогодні незвичайний. Адже на уроці читання ми будемо не лише читати, а й виконувати арифметичні дії, навіть ті, що їх ще не вчили.

До того ж, з хвилини на хвилину до нас завітають незвичайні гості. (Учитель бере дві ляльки.)

Вже давно живуть на світі

Поміж нас - серед людей -

Працьовитість і неробство,

Наполегливість і лінь.

Працьовитість: Я - королева Працьовитість!

Лінь:                     А я ж бо - королева Лінь!

                               Кожен з вас потрапить може

                               До чиїхось володінь.

 

Працьовитість: Всім, хто вмілий і завзятий,

                               Дуже рада буду я.

Лінь:                     А невмійки і нероби —

                              Це уже моя рідня.

 

Лінь: Ох, як я люблю нероб! Мені відомо, що є серед вас такі, які майже гідні цього звання. Я б з радістю забрала цих малят до свого королівства, та вони, на жаль, почали виправлятись...

Працьовитість: А яка це радість для мене, коли хоч один ледар починає потрохи братися до роботи! Ану спробуйте закінчити моє улюб­лене прислів'я: "Щоб добре жити - ... (з роботою треба дружити)".

• Вчитель: Отже, діти, щоб зупинити суперечку між дівчатками, пропоную опрацювати твори: Г. Чубач "Я беру своє відерце", М. Стельмах "Сонце стукає в віконце", А. Костецький "Проста арифметика" (на інтерактивній дошці з’являються  назви пропонованих творів). Завдання уроку - навчитися виразно читати, дати оцінку поведінки героїв і довести, що маленька праця краща за велике безділля.

 

III. сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу

1. Мовна розминка.

А). Перед роботою пропоную невеличку мовну розминку. Так як тема уроку «Праця», спробуємо відшукати у словах спільний звук.

Працьовитість: Можна мені запропонувати дітям свої слова?

РОБОТА, ПРАЦЯ, ТРУД.

Лінь: Тоді й мої слова послухайте:

ЛІНИВИЙ, НЕРОБА, НЕВМІЙКО.

 Б). Наступне завдання: (На екрані — геометричні фігури, на яких написані частини слів.)

- Зберіть трикутники - і ви дізнаєтеся, куди ми зараз потрапимо.

- Прочитайте, вибравши прямокутники, як називатиметься твір, що його ми вивчатимемо.

 

- А кружечки допоможуть вам дізнатись, як звуть сучасну україн­ську поетесу, що написала цей твір.

 

 

-  Отож ми потрапили на город. Подивіться на малюнок у читанці і спробуйте здогадатися, кому належать слова "Я беру своє відерце".

-  Що ж робитиме дівчинка?

-  А так це чи ні, ми дізнаємося, послухавши цей вірш.

2. Опрацювання вірша Г. Чубач "Я беру своє відерце" (с. 137).

а)  Читання вірша вчителем.

- Чи справдилися наші передбачення?

б) Читання вірша дітьми (пошепки). Завдання:

Поміркуйте, з яким настроєм дівчинка поспішає на город.

в) Робота в групах.

На дошці - макет відра. В ньому помідори і огірки, біля нього -різні овочі.

— Діти, "піддані королеви Ліні, сховали відро, що належало дівчинці, щоб вона не могла працювати. Ми спробуємо повернути власниці її відро.

До дошки виходять троє учнів, дістають з відра помідори і, радя­чись між собою, з'ясовують значення записаних на помідорах слів:

 

                           

 

-  А ми тим часом зберемо біля відра розсипані овочі. Доберіть назву одного такого предмета.

Учитель знімає по одному малюнкові, показує дітям, а вони називають: Капуста - капустина.                                                                                                                                                                                                                                               Цибуля - ...

Картопля - ...                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Морква - ...

Перевірка завдань на картках-помідорах.

г) Тестування.

-   З чим дівчинка поспішає на город?

□  з сапкою;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        □  з відром.

-   Що її там чекає?

□ кабачки і бурячки;                                                                                                                                                                                                                        □ помідори й огірки.

-  Що вона робить щоранку на городі?

□  поливає овочі;                                                                                                                                                                                                                                                                                                        □  рве траву.

-   Дівчинка радо доглядає свій город. Тому вона:

□    танцює;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        □   співає пісеньку.

-   Помідори й огірки:

 □    ховаються від дівчинки;       

 □  вдячні їй за турботу.

Підсумок: перевірка роботи. 

 ѓ) Робота над заголовком та ілюстрацією.

-  Розгляньте малюнок у підручнику (с. 137): наша маленька гос­подиня, як бджілка, порається на городі.

-  Поміркуйте, чи відповідає малюнок заголовкові.

-  Чому поетка використала слово "відерце"?

-  Спробуйте замість слова "відерце" підставити у першу строфу слово "лійка". Прочитайте.

-  Порушився ритм вірша, немає рими. До речі, про рими. У на­шому відерці залишились огірочки. А на них - завдання. Треба дібра­ти рими до слів із нашого вірша.

 

 

                         

 

 

д) Творче завдання.

—  Продовжте ряди слів, добираючи прикметники.

ОГІРКИ зелені, ..., ..., ...;

ПОМІДОРИ червоні,......., ...;

СОНЦЕ тепле,......., ...;

— Яке сонце у нашому вірші? (Раннє.)

—  Коли достигають помідори, огірки? (Влітку.)

—  Отже, сонце ще й ... (літнє),

 

е) Вибіркове читання.

—  Я починаю читати речення, а ви продовжуєте.

"Цілу ніч вони не спали — ... ."

"Хочуть їсти, хочуть пити, ... ."

"Ні очей, ні вух не мають, ... ."

"Помідори червоніють, бо ... ."

 

є) Робота над виразністю читання.

— Прочитайте першу строфу мовчки. Знайдіть слово, що підказує, в якому темпі треба читати вірш. (2-3 учні читають.)

— Прочитайте перше речення наступної строфи. Які слова ви виді­лили б голосом при читанні? Продемонструйте це.

—  Друге речення прочитайте з перелічувальною інтонацією.

—  Як ви гадаєте, з чийого королівства могла бути ця дівчинка? Працьовитість: Так, це моя дівчинка. Вона така працьовита, як ...

(бджілка).

 

Фізкультхвилинка.

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

я із бджілками дружу.

Бджілки в поле полетіли,

Бджілки меду наносили.

Я матусі помагаю:

Приберу, позамітаю.

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

я із бджілками дружу.

 

ж) Визначення головної думки твору.

- Щоб ваш город зустрічав вас так радо, як цю дівчинку, щоб кожна справа вам вдавалася, треба бути ... . (Працьовитими.)

Це і є головна думка вивченого нами твору.

Лінь: Та не радійте, є й у мене вірні друзі. Погляньте на дошку.

(На дошці - малюнки і запис діалогу.)

- Іване, Іване, ходи робити!

- Не можу, мамо. Ноги болять.

- Іване, ходи їсти!

-Іду, іду!

Учитель: А для Івана та для всіх нас у читанці є вірш-порада українського поета Михайла Стельмаха "Сонце стукає в віконце".

3. Опрацювання вірша М. Стельмаха "Сонце стукає в віконце".

-  До кого з вас сонечко стукало у віконце?

-  А як воно це робило? Завдання:

Послухайте вірш і поміркуйте, чому сонце стукає в віконце. а) Читання вірша вчителем.

-  Чого сонечко стукало у віконце?

-  Пригадайте, яким було сонце у попередньому вірші. (Раннім.)

-  Назвіть його відповідно до пори року, про яку йшлося у вірші. (Літнє.)

-  А в цьому вірші сонечко можна назвати раннім? (Так.)

-  А літнім? (Ні.)

-  Яке тут сонце? (Весняне.)

-  Чому? (Відповіді учнів.)

б) Читання вірша дітьми способом "Небо - земля". (Команда "земля" — діти читають уголос. Команда "небо" — зупиняються, підні­мають очі догори і т. д.)

Завдання:

Яке з цих спонукань висловлює автор у вірші? (Учитель вивішує таблицю.)

 

 

 

 

 

в) Робота над виразністю читання.

— Знайдіть і прочитайте спонукальні речення з відповідною інто­нацією.

 

ґ ) Виразне читання вірша.

- Який настрій цього вірша? (Радісний і бадьорий.)

- Давайте так радісно й бадьоро його прочитаємо. Першу частину читають дівчатка, а другу частину - хлопчики.

д) Словесне малювання.

- Який малюнок ви намалювали б до цього вірша?

е) "Словесна павутинка".

 

 

IV. узагальнення.

- Що спільного у творах, які ми сьогодні прочитали? Чого вони нас вчать?

- А зараз з'ясуємо, яке з прислів'їв найвлучніше передає головну думку нашого уроку.

Хто багато робить, той багато знає.

Де руки і охота, там ладнається робота.

Лінивому завжди ніколи.

V. підсумок уроку

-  А чи можете ви, хоча ще й маленькі, докласти своїх рук до серйозних справ?

Гра "Можу - не можу"

(Вчитель називає справу, а діти хором відповідають "можу" або "не можу".)

□  чистити взуття;

□  розчищати від снігу доріжки;

□  ремонтувати розетки;

□  прати свій носовичок;

□  випрати мамину спідницю;

□  піднести бабусі стілець;

□  відремонтувати на кухні кран;

□  погодувати рибок в акваріумі;

□  поскладати свої речі;

□  полагодити телевізор.

 

Після гри, ляльки звертаються до дітей:

Лінь: Піду я звідси, та поплачу, бо нероб та ледачих тут не бачу…

Працьовитість: Буду частим гостем я, бо ви всі мені рідня!

 

VI. Домашнє завдання (диференційовано).

1. Продовжте список корисних справ.
2. Прочитайте батькам виразно вірші, що їх ми вивчали.
3. Придумати продовження вірша (за бажанням).