Методичні рекомендації з теми: "Казка в навчальному процесі як засіб пізнавальної активізації учнів"

Чарівний світ  казок

 

 

Зміст

Вступ

1.Казка  в навчальному процесі  як засіб пізнавальної активізації учнів.

2.  Моральне виховання  використанням казки.

,,Чарівна учнівська скринька казок’’.

3. Казка як засіб виховання і навчання учнів.

4. Висновки.

5. Література.

 

 

Серед різноманіття сучасних засобів навчання і виховання я би хотіла звернути вашу увагу на казку.

Чи є казка засобом навчання?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична передмова

 

Казка – животворне джерело дитячого

                                               мислення, благородних почуттів

                                               і прагнень. (В. Сухомлинський)

 

   Творча спадщина В.О.Сухомлинського не втра­чає своєї актуальності й сьогодні. Пам'ять про ви­датного педагога житиме доти, поки існуватимуть школи, учні, педагогічна наука.

Вважаючи казку, гру, фантазію животворним джерелом дитячого мислення, благородних почут­тів і прагнень, В.О.Сухомлинський разом зі школя­рами у своїй ,,Школі радості’’ створив ,,Кімнату каз­ки’’, куди він раз на тиждень приводив дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Ство­рення казок — один із найцікавіших для дітей видів поетичної творчості. Адже завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем.

У Павлиській школі двічі на рік проводилося Свято Казки. Учні розповідали, інсценували власні казки, ,,знайдені’’ серед природи, створені В.О.Сухомлинським. Робота над казкою була початковим етапом у розвитку можливостей школярів.

В.О.Сухомлинський написав понад 1500 казок, оповідань, притч. На жаль, вони вийшли в світ після того, як видатний педагог пішов із життя.

Кожна дитина бачить навколишній світ по-сво­єму, тому потрібно зрозуміти, як спілкується вона з навколишнім світом — джерелом думки, мислення, розумового розвитку. ,,Потяг до знань, — пише В.О.Сухомлинський, — прагнення до пізнання істи­ни, як відомо, має своїм першоджерелом захоплен­ня дитини тим, що відкривається їй у світі, а потім і в ній самій’’.

        Замислюючись над питанням, як ефективніше організувати життя маленького школяра, завжди звертаюся до праць видатного педагога і я знаходжу відповіді на запитання, які допомагали у вирішенні певних педагогічних проб­лем.

 

 

Казка  в навчальному процесі  як засіб пізнавальної активізації учнів

 

Вагоме місце у роботі В.Сухомлинського з дітьми посідала казка.

•            Педагог вважав, що кожна дитина бачить навколишній світ по-сво­єму, тому потрібно зрозуміти, як спілкується вона з навколишнім світом як певного ступеня розвитку людини.
•            Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем, відгукується на події і явища навколиш­нього світу, виражає своє ставлення до добра і зла.
•            З казки черпаються перші уявлення про справедли­вість і підступність. Казка виховує любов до рідної землі, вона — творіння народу.
•            Уміння бачити прекрасне навколо робить людину добрішою, мудрішою, ду­ховно багатою. Дійсно, любов до природи, бажання зрозуміти її, дізнатися про неї якомога більше — хіба не джерело для душевних сил, коріння духовності?

 

   Здійснюючи екскурсії до місцевого каналу, до шкільного саду, на луки, ми наближаємося до джерел рідного слова. Під час таких мандрівок  учні милуються красою квітів, осіннього листя, слухають пташиний спів.

   Діти складали невеличкі казки та твори – мініатюри,  знаходять потрібні слова для висловлення думки, побудови фрази.

 Відтак розвивається дитяча фантазія, але дітям ще бракує лексичного запасу, їх підводить невміння спостері­гати.

   Протягом року, навчаючись за допомогою казки, учні активно залучаються до творчої роботи: переказують, інсценізують, створю­ють малюнки до казок, роблять перші спроби вносити свої зміни у зміст казок. У 3 класі учні вже починають створю­вати власні казки до матеріалу, що вивчається, ви­конуючи різні завдання.     Використовуючи казки Сухомлинського, вчитель повинен не моралізувати, а вчити дітей естетично сприймати природу, співпереживати старшим, допомагати меншим, творити добро і словом, і ділом.

 

Збірка казок та творів-мініатюр

 

Казка посідає важливе місце і у  моральному вихованні. Тому я, працюючи над змістом казки, намагаюся звернути увагу дитини на прояви:

• доброзичливості ;
• формування етичних уявлень про справедливість і чесність;
• вироблення вміння оцінювати власну поведінку і поведінку казкових героїв.

 Адже своєю образністю, емоційною переконливістю казка  впливає на маленьких слухачів, розкриваючи перед ними систему моральних понять, етичні норми поведінки. У народних казках показано добрі і погані вчинки, Добро і Зло. Адже діти молодшого шкільного віку добре розуміють мораль казки, диференціюють Добро і Зло і приймають сторону Добра.

 

 

Як жабенятко із зайчиком подружились

Одного сонячного дня веселий зайчик стрибав лісом. Він захотів пити і попрямував до річки. Біля річки жило маленьке жабенятко. Воно запропонувало зайчикові гратися разом, але довговухий відмовився, бо поспішав. Він попив водички і не встиг далеко відійти, як почув жалібний крик маленького жабеняти. Зайчик швидко пострибав до річки і злякав велику чаплю, яка надумала пообідати жабенятком. Воно дивилося на свого рятівника із захопленням і вдячністю, а зайчик зрозумів, що кожному потрібен друг. З тих пір зайчик і жабенятко – справжні друзі-нерозлийвода.

                                                                              Новікова Дарина

                                                           3 клас

 

 

 

Весела пісня струмочка

 У лісі жив струмочок. Він був веселим,  прозорим та співучим. У нього було дуже багато друзів, які приходили до струмочка: мишенятка води попити; жабенята лапки помочити; лисенята, вовченята, ведмежата спрагу вгамувати.

Одного похмурого дня налетів на ліс злий буревій, зламав на дубові величезну гілляку і кинув її на шлях струмочку. Не зміг малий струмок сам подолати перешкоду, не співає він тепер веселої пісні, а тільки журливо хлюпоче. Аж тут прибігло мишеня та й питає:

•        Струмочку, чому ти весело не співаєш, а тільки журливо хлюпочеш?
•        Тяжко мені, не пускає мої хвильки ця гілляка, - каже струмочок.
•        Я придумало! – радісно запищало мишенятко і вчепилося лапками за товсте гілля. Але… гілляка не зрушилася з місця.
•        Почекай, струмочку, - і мале мишенятко побігло швидко до лісу. Через деякий час до струмочка прибігли звірята. Яких струмочок напував своєю чистою, цілющою водою. Вони дружно взялися за гілля і відтягли його далеко від струмочка. І задзвеніла весела  пісня струмочка, дякуючи друзям за порятунок, бо справжні друзі пізнаються в біді.

                                                                           Коряченко Богдан

                                                                                          4 клас

 

 

 

 

 

 

День народження

Жив собі хлопчик Андрійко. Гарний хлопчик, але був він ледарем та нечупарою.

І ось настав день народження Андрійка, до нього прийшли гості – його друзі. Вони зайшли до кімнати і побачили,як там брудно і неохайно: іграшки розкидані, книжки та зошити на підлозі, ліжко не застелене. Повернулися гості і ну до дверей! А Андрійко лише руками розвів. Сумно стало хлопцеві, а мама зайшла до його кімнати і сказала:

- Цьому лиху можна зарадити – прибери в кімнаті, бо з бруднулею ніхто не дружитиме!

З тих пір Андрійко збирає іграшки, складає книжки та зошити і застеляє своє ліжечко. До нього приходять друзі і вони разом весело проводять час.

                                                                      Коряченко Григорій

                                                                4 клас

                                                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Краплинка - веселинка

Йшов рясний дощ. Краплинки радісно кружляли у таночку. Раділи, співали пісню дощову. Сіла одна крапелька на листок калини. Заіскрилася, запишалася. Та раптом побачила маленьку тендітну Липку з прив’ялим листям. Зрозуміла краплинка. Що Липці не вистачає води. І тоді покликала вона своїх сестричок – краплинок. Насунула велика хмара і ще рясніший пішов дощ. І засяяла липка яскраво – зеленим кольором. Це вона дякувала краплинкам – веселинкам.

                                                                      Новікова Дарина

                                                                     3 клас

 

 

 

 

 

 

 

                         Моє село

Моє село називається  Миронівка. Воно розкинулося серед багатих українських степів, маленьке та гарне. Біля кожного двору ростуть сади, квіти. Серед розкішної зелені видніються ошатні будинки. На них височать телевізійні антени. У моєму селі є школа, магазини, лікарня, клуб, стадіон, дитячий садок, будують церкву. Село славиться працьовитими людьми: хліборобами, тваринниками, народними майстрами та артистами. Я хочу, щоб моє село було ще кращим!

                                                                                 Молчанов Ярослав

                                                                                                4 клас

 

Сварка двох лебедів

На одному маленькому озері жили два лебеді. Усього їм було достатньо - і їжі, і простору. Але одного разу навесні на озері виросла лілія. З жовтою серединкою і білими пелюсточками. І лебеді почали сваритися, кому ж дістанеться красуня-квітка.

Один кричить: ,,Вона моя!’’

Другий каже: ,, Ні, вона моя!’’

Але ось стрибає зелена стара Жабка. Вона чемно привіталася, але лебеді її не почули. Тоді вона сказала: ,,Любі друзі, не сваріться. Залиште квітку природі, і тоді для вас виростуть ще’’.

Через рік виросли дві лілії, і кожен лебідь був задоволений своєю квіткою.

                                                                     Коряченко Богдан

                                                                              4 клас

 

Казка про їжачка та друзів

 

Йшов собі їжачок. Побачила його ворона, кинула в нього яблуко. Їжачок подивився на неї та й пішов далі.

   Назустріч йому - мишеня, та й кинуло в нього зернятко. Їжачок підібрав зернятко і пішов собі далі. Потім на дорозі зустрівся зайчик, він кинув в їжачка моркву. Їжачок взяв і її. Сумно стало їжачку, пішов він додому.

   Настала люта зима. Ворона, мишеня та зайчик прийшли до їжачка просити чогось поїсти. Їжачок з радістю дав вороні яблуко, мишці - зернятко, а зайчику - моркву.

  Тоді вони й зрозуміли, що їжачок - справжній друг.

                                                                                         Нікуріч Сергій

                                                                                                  2 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Веселка

Жили собі олівці. Вони разом розмальовували світ. Одного разу олівці посперечалися. Кожен олівець вважав себе найкращим.

Сонце все це бачило. І вирішило воно скласти з олівців смужку з різних кольорів: червоного, оранжевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього, фіолетового.

А коли всі олівці з’єдналися, то утворилася веселка. І олівці зрозуміли, що один без одного вони існувати не зможуть.

                 Ангурець Роза

                          2 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як з’явився Їжачок

 

По зеленій галявині з жовтими квітками котився чарівний колобок. Дув легенький вітерець. Небо було ясне-ясне. Котиться колобок і пісеньку наспівує. Аж раптом побачив лисицю, та як дремене! Лисиця була голодна, а як побачила колобка, ще більш зголодніла. ,,Дожену і з’їм!” – вирішила лисиця.

  Швидко котився колобок, стомився і зупинився біля ялинки. Бачить, ялинку рубає чоловік.  ,,Допоможи мені, колобочку, я тобі у пригоді стану!” – благає ялинка. Почув це колобок і каже до чоловіка: ,,Не рубай ялинку, а я за це дам тобі пиріжків”. Погодився чоловік. Посідали біля ялинки і відпочивають.

 Аж тут біжить лисиця. Хотів колобок бігти, а ялиночка каже: ,,Не бійся, колобочку, я тобі допоможу”. Скинула ялинка голочки на колобочка і став він чарівним їжачком. Лисиця хотіла його з’їсти, та тільки ніс поколола.

Колобок тепер не колобок, а колючий їжачок. Вдячний колобок ялинці за таку шубку!

                                                                              Духняк Ольга

                                                                                              2 клас

 

Петрик і червоний кавун

Жили собі дідусь зі своїм внуком Петриком. Якось дідусь кличе :

- Петрику, ходімо посадимо кавуни. А  хлопчик не захотів, бо дорога на баштан була  в калюжах. Посадив дідусь кавуни сам.

 От настало вже тепле літечко, а кавунам це і потрібно. А надворі така спека, як у печі.

- Ходімо, Петрику, кавуни поллємо, - каже дід. А  Петрик взяв вудочку та й гайнув на рибалку. Дідусь зітхнув, та й пішов сам. Пізніше, коли вже кавуни виросли, дідусь гукає:

- Агов, Петрику мій любий, ходімо кавуна принесемо, бо такий здоровий вродив, що сам я не донесу.  Хлопчик послухав, тай пішов собі гуляти далі, та не допоміг дідусеві, але дідусь й сам якось прикотив  цього велетня – кавуна. Він ретельно його вимив, насухо витер та й розрізав на смачненькі скибочки.  А   Петрик тут, як тут і кликати його не потрібно. Дідусь звернувся до хлопчика і сказав:

- Ну й лінькуватий же ти в мене, Петрику. Дивись, навіть кавунові соромно за тебе, аж почервонів.

  Соромно стало хлопцеві, зрозумів він свої вчинки і сам став на кавун схожий , весь червоний. А зранку  він прокинувся, пішов позносив гарбузи, а в дідуся попросив вибачення. Дідусь звісно йому пробачив, бо дуже кохав свого єдиного внука, та й Петрик більше так не чинив.

                                                                                          Балян Гор

                                                                                             4 клас

                                                                                  

 

Зимовий сад!

   Настала зима. Усе навколо стало  біле – біле.

   Був морозний ранок.  Я вийшов на подвір’я і побачив, що білою ковдрою вкритий сад. Він ніби спав під цією білою периною і  чекав, коли прийде весна.

   Я люблю зиму, тому  що можна покачатися по сніжку, зліпити снігову бабу і просто покататися з гірки на санчатах.

                                                   Ярош Артем

                                                                   1 клас

 

 

 

 

Зла чаклунка

В  одному невеличкому селі жила дівчинка. Звали її Марічка. Така гарна була та працьовита, але сирітка. Все за що не бралась завжди до кінця доводила. Все в її руках горіло. Неподалік від села жила зла чаклунка. Запропонувала чаклунка дівчинці, щоб та працювала на неї: прибирала у її хоромах, варила прокляте зілля. Марічка не згодилась. Тоді зла чаклунка взяла і зачарувала її.

  Стала Марічка болотяною жабою, а зняти чари з неї міг лише той, кому вона дуже сподобається. Весь час дівчинка – жаба сиділа в очереті  на зеленому листочку болотяної лілії і жадібно плакала.

  Одного погожого дня повз те болото проходив юнак і почув, що хтось плаче. Підійшов він ближче і побачив, що це жабка. Так йому шкода стало в цю мить її, що він взяв її на руки,  пригорнув до грудей і теж заплакав.

  Декілька солоних  сльозинок капнули на дівчинку – жабку  і  сталося диво. Вмить вона перетворилася на чарівну дівчинку. Від несподіванки в хлопця аж дух перехопило. Так сподобалась дівчинка Марічка юнаку, що він не задумуючись запропонував їй руку і серце. Марічка згодилась. Тут і весілля справили. І жили вони довго і щасливо.

  Ось  так добро перемагає зло.

                                                                       Коряченко Богдан

                                                                                  4 клас

 

Неслухняне Курчатко

 

   Жила була мама Квочка та мала вона двох  маленьких  діточок – курчаток.  Вони були  гарненькі, як жовті клубочки, але зовсім різні. Одне завжди слухало рідну  матусю,   а інше все робило навпаки.

 Одного сонячного дня курчатка бавились, веселились, а коли покликала Квочка - мати  їх додому, то Слухнянко зразу ж сказало братику:

- Ходімо до матінки!

     - Гаразд, лише ще  один раз  пробіжуся до галявини, - відповіло Неслухнянко. Так воно залишилося  одне в лісі і не помітило, що заблукало. Настала ніч. Бідненьке Курчатко сховалося під кущиком і тремтіло від страху та голоду. Цілу ніч мама – Квочка шукала його в лісі і тільки під ранок знайшла під деревцем. Неслухнянко було дуже щасливе, коли побачило неньку і пообіцяло, що ніколи не буде так  засмучувати матінку.

• Я завжди буду слухняним  і гарним півником,- відповіло воно.

 

                              Рак Дмитро

                                3 клас

 

 

 

 

 

 

Краплина води

 Сонце дуже пекло. Воно нагріло краплину води  і вона стала парою.

Полетіла маленька краплинка попід хмари. Звідти глянула на землю.

- Ой, яка краса! – прошепотіла краплинка.

 Довго вона літала над землею, а потім упала на неї дощем.

                                                                                Бердник Віталій

                                                                                   2 клас   

                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

Шпак

  Уже настала весна. Вийшло Сонечко. Почав танути сніг. На річках скресла крига. Але Зима ще не хоче відступати. Вона   заховала Сонечко, і знову стало похмуро і холодно.

- Я дістану Сонечко, - сказав маленький Шпачок. Він спитав у мудрого Орла дорогу і полетів за високі гори.

  Там Шпачок побачив великий замок і визволив Сонечко. Знову стало весело і тепло.

                                Нікуріч Сергій

                              2 клас

 

Їжачок і осінній листочок

Жив – був в лісі Їжачок. Прибіг він під дерево, закутався в листя, наколовши його на свої  тоненькі голочки. Дивиться, а вгорі висить один осінній

 листочок.

- Гей, друже, ти чому не падаєш на землю, адже до зими залишився один деньочок? Про що ти мрієш? Ховайся  швидше, – запитав Їжачок.

- Хочу дізнатися, яка буде зима, а з дерева все навколо добре видно, - відповів Листочок.

- Ну, бувай, друже, зустрінемося весною,– відповів Їжачок.

 Духняк Ольга

                                        2 клас                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Казки як засіб виховання і навчання

•            Велике значення казок як засобу розвитку мовлення учнів. Текст казок – прекрасний матеріал для формування навичок зв’язного мовлення. Молодші школярі із задоволенням розповідають казки, зберігаючи народні образні вислови та зображувальні засоби: порівняння, епітети.

 

•            У методичних посібниках засуджується намагання окремих класоводів зводити характеристику казки до вказівки, що, мовляв, казкові події видумані. Для цього є підстави, оскільки практика переконує, що умовність казки діти самі відчувають. Вона їм подобається. Вони і в класі ладні грати в придуманих казкових героїв, і це треба всіляко підтримувати. Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах. Методика рекомендує вчителеві скористатися цією можливістю: таким чином учні залучаються до діалогу.

•            Учні ще раз переконуються, що казка — це розповідь про якусь незвичну подію. В її основі — видумка, фантазія, адже насправді звірі не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це не бентежить. Навпаки, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть і розмовляють зрозумілою мовою.

 

•            Завдання вчителя — всіляко заохочувати учнів до написання казок. В музеї у Павлиші, де працював В. О. Сухомлинський, зберігається 80 томів казок, написаних учнями. Видатний вчений вважав, що створення казок — не розвага, а засіб розумового й естетичного розвитку дітей.

 

 У казці йдеться про добро і зло, про погане і гарне. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних і людських категоріях.   

 

   Працюючи над казкою, не слід випускати з поля зору вимог, які ставляться до всіх уроків читання: домагатися усвідомлення змісту та на основі цього – реалізації виховного потенціалу народної казки.

Висновки

  Світ сповнений чудес і таємниць, але людина закриває їх від себе. Сучасні люди занадто заклопотані тим, як заробити більше грошей;

як якомога швидше досягти професійного успіху, щоб знову ж таки, збільшити своє матеріальне становище, не помічаючи того, що в світі є дуже багато прекрасного. Таким чином, вони часто провалюються в прірву тривоги, відчаю, невпевненості в своїх силах. Зберегти психологічне здоров’я, пізнати себе та інших нам допоможе казкотерапія.

      У казці можна знайти повний перелік людських проблем і образні способи їх розв’язання. Слухаючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цей банк за необхідності може бути активізований, якщо ні — так і залишиться пасивним.

    Казка поєднує дорослого й дитину. Мова казки, звісно, зближує. Казка інформативніша, ніж звичайна стисла мова. Казка розвиває уяву дитини, а дорослого повертає у дитинство.

    А разом з героями  кожна дитина поповнює свою «життєву скриньку» нормами і правилами поведінки, важливими людськими цінностями.

За допомогою казкових сюжетів  учні застосовують і опановують основні життєві принципи, можуть порівняти добрі та погані вчинки .

 Кожна дитина саме з казок дізнається, що добро майже завжди перемагає зло, а негативні герої будуть покарані за свої вчинки.

 

 

Список літератури

1.Сухомлинський В.О. Чиста криниця. Казки, оповідання, етюди: Для сімейного читання / В.О. Сухомлинський. – К : Веселка, 1993 рік /.

2.Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 – ти  т./В.О.Сухомлинський. К. Рад. Шк.., 1976. Т. 1 , ст.. 653- 654/.

3.Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський. Вибрані твори: у 5 – ти т.- К. Рад. шк.. 1976. – т.2- с. 417 – 654/.

4. Захарчук З., Тимечкіна Т. – "Урок читання казки з використанням елементів театральної педагогіки."

5.Коханівська К. – "Складаємо казку: Творчі роботи з української мови.

4 кл."

6.Ткаченко Г. – "Використання дитячих творів В. Сухомлинського у навчально-виховному процесі початкової школи".

7.Інтернет сайти.

8. Журнали ,,Початкова освіта’’/ Шкільний світ /: № 3,  № 5 ,№ 6,

2014 р.