Тема уроку: «Малювання соняшників»
Мета уроку:
- навчальна: звернути увагу учнів на особливості будови квітів, вдосконалювати вміння передавати їх форму і колір на малюнку;
- розвивальна: розвивати кольоросприймання, окомір, увагу до характерних елементів форми, зорову пам’ять, уяву;
- виховна: виховувати любов до мистецтва, живої природи, квітів.
Завдання уроку: навчитися малювати соняшники.
Тип уроку: комбінований.
Вид уроку: малювання по пам’яті та за уявою.
Рівень уроку: початковий
Обладнання та матеріали: : папір А4, гуашеві фарби, пензлики, простий олівець, гумка, серветки, ємкість для води.
Зоровий ряд: ПК, ваза (корзинка) із соняшниками або зображення натюрморту з соняшниками, малюнки дітей та вчителя, таблиці із зображенням квітів у вазі, репродукції картин відомих художників України, зокрема К. Білокур «Польові квіти», «Квіти за тином», О. Кульчицької «Соняшники» та ін.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
1. Вчитель: - Вітаю, діти! Сьогодні ми з вами вирушимо на казкову галявину, де ростуть найкрасивіші квіти. Готові до подорожі?
2. Організація робочих місць.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
1. Розгадування кросворду «Квіти».
1.
3.
Відповіді: мак, барвінок, підсніжник, айстра, калина.
2. Повідомлення теми, мети і завдань заняття.
Слово вчителя:
- Чому соняшник називають квіткою сонця? А називають його так тому, що колись дуже і дуже давно, Сонце сходило на Землю із своїми дітьми – доньками. Доньки вдень жили на землі, а ввечері йшли на небо. Одного разу вони веселились на лугу. Стало Сонце сідати, стали збиратися додому і дівчата. Відійшли вони далеченько від лугу, аж одна дочка згадала, що забула свій віночок, який їй був дуже дорогий, тому що його подарував батько. Донька довго шукала свій вінок, а повертатися додому без нього їй було соромно і вона залишилась на землі. Пройшов час. Донька сумувала і просила у батька, щоб він забрав її додому.
– Сонечко, миле Сонечко, вислухай мене. Я сумую за батьківщиною. Сонце, миле Сонце, пробач мене і візьми назад до себе. Сонце мовчало. А менша дочка не переставала благати:
– Сонце, Сонечко, хіба ти не відчуваєш, як нещасна твоя дочка на чужині? Поклич мене до себе, і якщо не захочеш визнати мене своєю дочкою, то я стану твоєю служницею. Кожен ранок і кожен вечір витрушуватиму твої хмарні покривала, начищатиму вікна твого палацу і буду щаслива, що живу на своїй батьківщині.
– Занадто довго ти залишалася на чужині, так довго, що твої ноги уросли в неї точно корені. Я вже не можу допомогти тобі, – відповідало Сонце і закрило очі білим хмарним рушником. Дочці на руки впали кришталеві намистинки, сльози Сонця.
Менша дочка спробувала ворухнути ногами, але насправді, земля міцно тримала їх. І дівчинка обернулася на чудову золотаву квітку, тільки серцевина в неї була темна, така, як її очі та волосся.
Так вона і залишилася на землі і перетворилася на квітку, яка, сумуючи за батьківщиною, завжди повертає свою голову в бік сонця, яке з’являється на небосхилі, й милується ним, аж поки воно сяде за обрій. Ось чому цю квітку сонця називають Соняшником.
ІІІ. Сприймання і первинне усвідомлення матеріалу.
Вчитель: -Художники часто малюють квіти і прагнуть правдиво відтворити розмаїття й багатство природних форм і кольорів. Це добре бачимо на картинах Катерини Білокур «Квіти», «Букети квітів» та Олени Кульчицької «Соняшники». Твори цих художників прикрашають зали багатьох музеїв світу, чарують нас радісним світосприйняттям.
Соняшники – візитна картка всесвітньо відомого нідерландського художника Ван Гога. Загалом художником було намальовано три серії картин з соняшниками: квіти, що лежать - в Парижі в 1887-м, соняшники у вазі - в Арлі в 1888-м і кілька їх копій. Всього було 11 картин, але збереглася лише частина.
Перегляд репродукцій картин із коментарем керівника.
ІV. Засвоєння знань і вмінь.
Поетапне виконання композиції.
1. Беремо аркуш паперу й кладемо його горизонтально. Спочатку легесенькими рухами за допомогою простого олівця малюємо контур.
2. Найпершим шаром обов'язково потрібно промальовувати задню частину картини, тобто фон - це небо. Тонуємо нижню частину малюнка. Далі промальовуємо нижню частину нашого малюнка - це поверхня, на якій стоїть наш букет.
3. Наступним етапом буде розмальовування кошика. Варто звернути увагу, що під час роботи потрібно рухатися від найтемнішого кольору до найсвітлішого.
4. Потім потрібно промальовувати безпосередньо самі соняшники.
5. Далі промальовуємо жолуді і листя дуба.
6. Наступний етап – малювання на задньому плані обрис лісу.
7. Далі малюємо насіння у соняшників, домальовуємо тінь, де вона необхідна. Малюємо плетіння кошика.
8. Останнім етапом буде малювання трави.
Вчитель: - Ось і готова наша картина! Дивлячись на наші чудові соняшники мені хочется прочитати вірш «Осінь у соняшниках» Тетяни Чорновіл:
Соняшники край дороги
Тепле літечко вітали,
Ввись до сонця золотого
Жовті личка повертали.
В тихім вітрі колихались,
Рахували дні пригожі,
Ніжно сонцю усміхались
Квіти, так на сонце схожі.
Сонце сяяло велично,
Духмяніли п‘янко трави,
І здавалося, що вічно
Будуть літні дні ласкаві.
Та прогнала осінь літо,
Рвались в бій вітрів навали,
Квітам сонячним сердито
Пелюстки всі обірвали.
А вони сумної днини
Вниз голівки нахиляли,
Від негоди насінини
В теплих кошиках ховали.
Буре листя шелестіло,
В дощ згадавши сонця ласку,
Насінинкам шепотіло
Променисту літню казку.
V Підведення підсумку заняття.
Вчитель робить виставку на дошці з найкращих робіт. Проводиться обговорення цих робіт.
- Яка була тема та завдання нашого заняття? Чи подобається вам малювати квіти?
- Які картини із зображенням соняшників вам найбільш запам’ятались?
- Чи виникали труднощі під час виконання творчого завдання? В чому вони полягали та чи змогли ви їх вирішити? Чому?
VІ. Домашнє завдання, прибирання робочих місць.
ДОДАТКИ