УРОК-МАНДРІВКА "АРХІТЕКТУРА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА" (6 клас)

 

      УРОК-МАНДРІВКА         "АРХІТЕКТУРА ЯК  ВИД МИСТЕЦТВА"

                                                                                         (6 - КЛАС)

     Тема. Бесіда про архітектуру. Архітектура як вид мистецтва.

Мета:поглибити знання учнів про архітектуру як вид мистецтва;ознайомити учнів з архітектурою м. Києва; розвивати в учнів навички зв'язного мовлення про архітектуру з використанням спеціаль­ної термінологіЇ; виховувати любов до рідного міста, ук­раїнського мистецтва.

     Тип уроку :урок-мандрівка

 

                         Хід роботи

    Архітектура (або зодчество) - це система будівель і споруд, які формують просторове середови­ще для життя і діяльності людей. Кожна будівля має своє конкретне призначення для життя, праці, відпо­чинку, навчання тощо. Важлива властивість будівель - їх краса, що викликає в людей найкращі почуття і до­брий настрій. Житлові будинки, господарські, промис­лові, громадські, меморіальні споруди, виконані за законами краси, називають архітектурою, а людей, які їх створюють, - архітекторами. У перекладі з грець­кої "архітектор" - це будівничий.

    Архітектурні споруди мають відповідати таким ос­новним вимогам, як корисність, міцність, краса.

    Існують три основні види архітектури. Перший - архітектура об'ємних споруд - це житлові будинки, школи, театри, стадіони і т.д. Другий вид - ландшафт­на архітектура - це садово-паркова архітектура, алеї, бульвари. Третій вид - містобудівництво - створен­ня нових міст і поселень, міських ансамблів.

    Учитель. Пропоную провести урок у формі екс­курсії по столиці нашої країни - місту Києву. Назва екскурсії "Місто моїми очима".

    Хоч наш автобус уявний, але без квитків ми їхати не зможемо. Виникає запитання, де ж узяти гроші? Ваші відповіді на поставлені  запитання й будуть умов­ними грошима, за які ви зможете придбати квиток.

  

 Щоб потрапити в мандрівку, пропоную наступні за­питання.

       Що таке архітектура?

1. Які ви знаєте архітектурні стилі?
2. Як називають людей, котрі створюють архітек­турні споруди?
3. Що в перекладі з грецької означає термін "архітектор"?
4.    Яким вимогам має відповідати архітектурна спо­руда?
5. Які практичні призначення має кожна будівля?
6. Назвіть три основні види архітектури.

    Учитель. Своїми правильними відповідями ви здобули право на подорож містом.

    А зараз ми сідаємо в уявний автобус і подоро­жуємо до центру міста (учитель по карті  вказує мар­шрут). Без пісні дорога може видатися довгою і сум­ною. Тож, давайте заспіваємо чудову пісню про Київ:

Грає море зелене,

Тихий день догора.

Дорогими для мене

Стали схили Дніпра.

Вечорів оксамити,

Мов щастя прибій,

Як тебе не любити,

Києве мій!

(Учні згадують й інші пісні про Київ...)

    Ми з вами під'їхали до станції метро "Університет". Перед нами бульвар Тараса Шевченка. Неподалік розташований Ботанічний сад, Володимирський со­бор. У плані це шести- стовпний храм, що має сім бань. Внутрішні настінні розписи виконані в 1885-1896 рр. російськими худож­никами В.Васнецовим, М.Нестеровим, М.Врубепем, українськими - В.Замирайло, С.Костенко,

 

 

М.Пимоненко, польськими художниками П.Сведомським, В.Котарбіньським, під загальним керівництвом профе­сора А.Прахова.

          

                                      Володимирський собор

 

 

    А якщо ми пройдемо трохи далі, перед нами з'явиться споруда Київського національного універси­тету ім. Тараса Шевченка, яку збудовано в 1837— 1843 рр. за проектом архітектора В.Беретті. Універси­тет - історична пам'ятка міста.

 

        

               Київський національний університет ім..Т.Шевченка

      Наступна зупинка - Майдан Богдана Хмельниць­кого, нині - Софійська площа.

                  

                           Пам’ятник Богдану Хмельницькому

 

 

   Один з учнів надає підготовлену історичну довідку про Київ:

- Середньовічне місто Київ розташоване на Західному березі річки Дніпра. Зване як Верхнє місто, або Старе місто, життя якого зосередилося навколо се­редньовічних церков. У XVII та XVIII ст. церкви були відбудовані в модному на той час стилі барокової архітектури. Відомою будівлею була катедра св. Софії з монастирем. Дві барокові дзвіниці над брамами в ого­рожі монастиря помітно прикрашали краєвид Верхньо­го міста. Величний ансамбль Софії Київської, спорудже­ний за часів князювання Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами в XI ст, був свідком багатьох подій. Назва собору походить від грецького слова "софія"-"мудрість". У1685-1707 рр. собор був перебу­дований у формах українського бароко.

  Учитель. "Бароко" - художній стиль кінця XVI - се­редини XVIII ст, для якого характерні підкреслена уро­чистість, декоративна пишність, динамічність компо­зиції, мальовничість.

Історичний музей

 

       Далі наш маршрут пролягає повз Історичний музей. Жовтавіє біля нього підмурівок Десятинної церкви (X ст). Восени 1240 року підступили до Києва монголи, здолали його облогою та штурмом. Останні захисники міста знайшли притулок за стінами збудованого Святим Володимиром храму і там, як свідчить літописець, знай­шли під руїнами свою загибель.

       До XVII ст церква лежала в руїнах. Тут було знайде­но поховання князя Володимира та його дружини Анни. Прах князя митрополит Петро Могила наказав пере­нести до Києво-Печерської лаври, а на руїнах збудува­ти невелику каплицю в пам'ять про найдавніший храм вітчизни. Перед смертю митрополит заповів величез­ну суму для повного відновлення Десятинної церкви. Та відбудували, вірніше, збудували нову церкву на місці давньої, лише в середині XIX сг. Проте в 1930-х роках храм було знову зруйновано.

Михайлівська площа

 

 

 

 

    Зупинка на Михайлівській площі. Михайлівський Золотоверхий собор, збудований в XI сг, тривалий час символізував велич столиці Київської Русі-України. Споконвіку 21 листопада в Києві відзначалось велике храмове свято. Ця дата з давніх-давен пов'язана з ар- хистрагигом Михаїлом. Кияни вірили: поки Михаїл опікується їхнім містом, поки стоїть над дніпровськими схилами собор, Києву не страшні ніякі лихоліття.

               

 

Михайлівський Золотоверхий собор

 

 

 

 

 

 

         

Михайлівський Золотоверхий собор побудований в 1108-1113 рр. на території монастиря за часів правління внука Ярослава Мудрого київського князя Святополка Ізяславича. Собор мав хрестовобаневий шесгистовпний храм із трьома нефами і позолочени­ми банями - пізніше семибаневий. Собор побудова­ний із каміння і цегли-ппінфи. Стіни собору були при­крашені мозаїкою і фресками. У 1934-35 рр. собор розібрали. Його було відновлено в 2000 році.

                

                                                  Андріївська церква

 

 

 

            Андріївська церква - пам'ятка архітектури. Її побу­довано у 1749-1754 рр. у стилі бароко за проектом В.Растреллі. Цей однобаневий храм створений у формі хреста, в кутах якого розташовані декоративні башти на масивних стовпах, що мають функцію контр­форсів. Навколо церкви розташована тераса, з якої можна бачити мальовничу панораму Подолу і річки Дніпра. Всередині церква виконана в стилі рококо. З 1968 р. Андріївська церква відкрита як архітектурниймузей, тут проходять концерти камерної та хорової му­зики.

                                        Контрактова площа

    Наступна зупинка - Контрактова площа. Вона ви­никла в епоху Київської Русі. Після розгрому Верхньо­го міста ордами хана Баггия площа

залишилася цент­ром тодішнього міста Києва - Подолу. В XVI—XVI11 сг. тут побудовано Братський монастир, старий корпус Київської академії (новий корпус побудований в 1822-1825 рр).

  

 

 

 На площі, починаючи з кінця XVIII ст., відбувалися контрактові ярмарки (звідси і назва), тут побудовано Контрактовий будинок, криницю-водограй (у 1982 році реставрований водограй "Самсон").

 1976 року на площі встановлено пам'ятник Григорію Сковороді. Біля Контрактової площі знаходяться архітектурні споруди, що утворюють оригінальний архітектурний анйамбпь Подолу середини XVII - початку XVIII ст.

       

                                       Річковий вокзал

      А зараз перед нами Річковий вокзал. Річковий порт побудований в 1899 році. Використовувався для пере­везення зерна, лісу, солі та інших товарів. Річковий вок­зал побудований в 1957-1961 роках на Поштовій площі. Зі сторони Дніпра в нього чсггири поверхи, а зі сторони площі - два. У центральній частині вокзалу височить кругла башта, де розміщено апаратуру те­левізійного зв'язку.

   Наступна зупинка - Європейська площа, трохи далі - по вулиці Михайла Грушевського - Національ­ний художній музей України, створений архітектором В.Городецьким.

         В історію української архітектури Владислав Городецький увійшов кількома цікавими спорудами, які свідчать про широту його архітектурних знань, творчу

 

вигадку. Городецький був оригінальним інтерпретато­ром стилю модерн в архітектурі України. Протягом три­валого часу він наполегливо доводив представникам міської влади Києва, що в місті треба зводити нові, су­часні будівлі.

 

 

Владислав  Городецький народився 1863 року в селі Шолудьки, що на Вінничині. Вчився в Петер­бурзькій академії мистецтв. Закінчивши академію в 1890 році, В.Городецький оселився в Києві. Архітектор багато їздив по світу, цікавився архітектурною творчістю майстрів різних країн і континентів. У-20-х роках Горсдецький поселився у Варшаві, потім пе­реїхав до Ірану, де в січні 1930 року й помер.

     Визнання прийшло до Владислава Городецького наприкінці 90-х років XIX ст. Йому доручають будівництво художньо-історичного музею (нині Національний художній музей України, Миколаївсько­го костьолу, що на вулиці Великій Васильківській (відо­мий як зал органної та камерної музики) і кенаси (мо­литовний будинок для караїмів, що по вулиці Ярославів вал, 7).

              

 

   

« Будинок з химерами»

    В основу міського художньо-історичного музею (1897-1900) був покладений ескізний конкурсний про­ект Григорія Бойцова. Городецький переробив архітек­туру головного фасаду, надавши йому величі. Розви­нений фронтон, прикрашений скульптурами і барельєфами, лежить на шести жолобчастих дорич­них колонах - вужчих угорі й ширших унизу. Скульпту­ри на фронтоні, як і два леви, що немов би щойно прокинулися і насторожено попіднімали голови, вико­нані з цементу за проектом скульптора-анімаліста Еліо Саля.

   В.Городецький обирав для своїх споруд стриману гаму кольорів, головним з яких був природний колір цементу - сірий. В архітектурній творчості видатного будівничого київського періоду помітне місце нале­жить його власному будинкові, що на Печерську. Він споруджений в 1902-1903 роках і отримав назву "Бу­динок з химерами".

 

 

       Далі наш маршрут пролягає через станцію метро "Золоті ворота". Звертаю вашу увагу на реконструкцію Золотих воріт і пропоную проаналізувати побачене .

          

                                              Золоті ворота

      Золоті ворота - головна брама давнього Києва XI ст. Це найвидагніша пам'ятка архітектури часів Київської Русі. Про Золоті ворота згадується в літописі 1037 року. Будувались вони одночасно з новими укріпленнями Верхнього міста. Золоті ворота були мо­гутньою захисною спорудою та одночасно централь­ними воротами міста. Над Золотими воротами було побудовано церкву із позолоченою банею, вірогідно, звідси і походить назва воріт.

      У1651 році голландський художник виконав малю­нок залишків церкви, які збереглися серед руїн Золо­тих воріт. А в 1750 році руїни Золотих воріт були заси­пані землею.

     

У 1832 році їх розкопав археолог К.Лохвицький, а архітектор Ф.Мехович закріпив їх залізними перекладинами. Відомий архітектор В.Беретті у 1837-1838 рр. упорядкував їх. Нині Золоті ворота ре­конструйовано. В середині павільйону в 1983 році відкрито музей "Золоті ворота".

     А зараз перед нами постала прекрасна будівля - костьол святого Миколая, що на Великій Ва­сильківській вулиці. З високоякісного цементу виготов­лені декоративні прикраси, що надають багатого ви­гляду центральному фасадові з двома стрілчастими вежами. У зовнішніх формах, у прикрасах костьолу, як і в інтер'єрі, впізнаються характерні особливості готич­ного стилю: прагнення висоти, виражене у вертикаль­них лініях і стрілчастих арочних отворах.

                    

                                  Костьол святого Миколая

                                                                                  

   

    Далі наш маршрут пролягає до Палацу Україна. Цю споруду побудовано 1970 року. В створенні палаг цу взяли участь архітектори Е.Маринченко, П.Жилицький та І.Вайнер.

       Зал роз­рахований на 3780 глядачів. На сцені вміщується майже 1500 осіб.

Палац «Україна»

Підсумок уроку

1.    Обговорення подорожі.
2. Учитель оцінює роботу кожної команди, підраховує бали і визначає місце. Переможцям учитель вручає медаль "Кращому знавцеві свого міста".

Вірш про Київ

Старий ти, Києве, старий,

Красивий і квітучий.

Ти - наше місто, місто мрій,

Чарівне і співуче.

За тебе, Києве, ми всі

Життя і душу віддамо.

Усі - дорослі та малі –

Тебе, наш рідний, спасемо.

Я народилась тут,

В столиці України.

Живу я в Києві,

У рідній Батьківщині.

Я думаю, що ти,

Наш батько сивий,

Жить будеш ще

Мільйони років дивних.